Фінанси як економічна категорія, їх внутрішні ознаки. Поняття фінансів, їх суспільне призначення, функції та роль

Об'єктивні передумови виникнення і розвитку фінансів. Фінанси як історична категорія

Розкриття сутності фінансів є дуже грунтовним питанням, водночас важливим, оскільки дозволяє зрозуміти чому фінанси грають таку важливу роль у економічному житті сучасної людини. Висхідним положенням для розуміння сутності фінансів є усвідомлення того, що фінанси - це одна з конкретних історичних форм економічних відносин, функціонування яких пов’язано з об’єктивною необхідністю розподілу та перерозподілу вартості ВВП. Історичний сутність фінансів як об'єктивної економічної категорії розкривається через той факт, що її сутністні характеристики не можуть кардинально змінюватись при зміні суспільно-економічної формації. Будучи історичною наукою, фінанси незалежно від суспільної формації завжди направлені на розробку ефективної системи формування і використання фондів і доходів, які забезпечували б виконання державою своїх функцій. Разом з тим, незважаючи на спільність сутністних характеристик в кожній з формацій , фінанси мають свої відмінності: по соціальній направленості, ролі в суспільному виробництві, конкретних формах фінансових відносин і т.д. Економічна сутність фінансів полягає в тому, що фінанси, як ніяка інша економічна категорія дають змогу пристосовувати потреби виробництва до потреб споживання, також забезпечує індивідуальний і суспільний кругообіг виробничих фондів на розширеній основі, регулює галузеву і территоріальну структуру економіки, стимулює інвестиційну діяльність, запезпечує суспільні потреби. Вартісна сутність фінансів полягає в тому, що економічні відносини між людьми та(або) державою в суспільстві виражаються через рух грошових коштів, адже уснування грошей є обов’язковою умовою існування фінансів. Тому часто вживається поняття фінансово-грошових відносин. А оскільки ці два поняття так пов’язані, фінанси функціонують на засадах фінкцій грошей – засіб платежу, нагромадження та світові гроші.

Предметом науки про фінанси є фін. відносини, які виникають на всіх рівнях господарювання. А саме: 1. загальнодерж.-макрорівень – фін. відносини виникають в процесі формування та викор-ня д-вою загальнодерж. централізованих грош. фондів: бюджет і спец. фонди (пенсійний, соц. страх тощо). 2.регіональний –рівень амін.-терит. одиниць (місцеві органи) – виникають в процесі формування та викор-ня регіональних фондів: місцеві бюджети всіх рівнів та спец. позабюджетні фонди. 3.мікрорівень – рівень суб’єктів господарювання – виникають в процесі викор-ня та формування ДФР, тих що створені на рівні п-ва. (амортизаційний Ф, Ф розвитку п-ва, Ф матер. заохочення тощо). 4.міжнар. рівень – міжнар. суб’єкти госп-ня, фін. інститути – виникають в процесі формування та використання ЦФР на світовому рівні: перерозподільно-обмінні відносини. У фінансових відносинах виділяють такі об’єкти як: 1. національне багатство – це вартість нагромаджених у країні матеріальних цінностей та залучених у ви-во природних ресурсів. А саме це основні засоби, матеріальні ресурси, страхові запаси, золотий запас, валютний запас, природні ресурси. 2.ВВП – додана вартість, вироблена у країні виробниками товарів, послуг у поточному році. Суб’єктами фінансових відносин виступають підприємці, робітники і службовці, держава.

Фінанси як економічна категорія, їх внутрішні ознаки. Поняття фінансів, їх суспільне призначення, функції та роль.

Фінанси - сукупність об'єктивно обумовлених ек відносин з приводу обміну, розподілу і перерозподілу вартості створеного у сус-ві ВВП формування, розподілу і вик-ня фондів грошових коштів і нагромаджень у розпорядженні суб'єктів госп-ня та дер-ви, призначених для цілей розширеного відтворення, матеріального стимулювання працівників, задоволення соц та ін потреб сус-ва.Фін забезпеч відтвор процесу - це покриття затрат за рахунок акумульованих ресурсів суб’єктами госп діяльн (СГД) та державою. Вплив фінансів на сус-не вир-во здійснюсться через: 1) фін забезпечення потреб розшир відтворення – форми: бюжетне, кредитування, самофінансування, оренда, інвестування 2) фінансове регулювання економічних та соц процесів – через перерозподіл частини доходів підприємств, організ, населення і спрямування цих коштів у бюджети та держ цільові фонди.(податки, збори, норми амортиз відрах, норми витрачання, субсидії, дотації, штрафи та премії) 3) фінансове стимулювання – бюджетні стимули, ефективне інвестування фінансових ресурсів, пільги та санкції.

Сутність кожної економічної категорії детально розкривається в її функціях, які характеризують суспільне призначення цієї категорії. Розподільча та перерозподільна ф-я. Суть в тому, що фінанси виступають інструментом розподілу та перерозподілу ВВП і тому об’єктом розподілу виступає частина ВВП та НД. Суб’єктами розподілу є держава, юридичні та фізичні особи. Механізм дії цієї функції включає з стадії: 1.первинний розподіл – розподіл за новоствореною вартістю і формування первинних доходів суб’єктів зайнятих у створені ВВП. Формування первинних доходів: із.. осіб – з/п; юр. осіб – прибуток; держави – доходи від державних послуг. 2.перерозподіл – полягає у створенні і використанні централізованих фондів.Провідну ролі тут грає держава Етапи: 1.вилучення частини ВВП і формування централізованих фондів: держави – бюджет і спеціальні фонди; відомчі – Міністерства і відомства корпоративні фонди. 2.використання цих фондів. Формуються як первинні так і вторинні доходи. 3.Вторинний розподіл – це другий етап перерозподілу в частині формування первинних доходів із... осіб, які зайняті в бюджетній сфері, він властивий тим, хто не бере в первинному розподілі.

Суть контрольної фунцкцїх в тому, що фінанси виступають інструментом контролю за формуванням та розподілом ВВП між відповідними грошовими фондами і каналами розподілу та їх цільовим використанням. В процесі цього контролю охоплюється вся діяльність юридичних і фізичних осіб, а також держави. Будучи тісно пов’язаною з розподільчою та перерозподільною функціями, контрольна функція через кількісні параметри відповідних фінансових показників дозволяє оцінити результати господарської діяльності суб’єктів господарювання і прийняти відповідні рішення направлені на усунення недоліків. Головною контролюючою пропорцією є співвідношення між фондами нагромадження і споживання. У практичній діяльності контрольна функція фінансів знаходить свій прояв у фінансовому контролі. Контрольна функція висвітлює фінансові відносини базису, а фінансовий контроль висвітлює відносини надбудови.