Фінанси як економічна категорія
Вітчизняна теорія фінансів базується на єдиному комплексному підході до визначення суті фінансів. При цьому у більшості науковців увага акцентується не на особливостях прояву фінансів на макро- та мікрорівнях, а на їх характерних ознаках. У той же час, фінанси мають і певні риси, притаманні більшості економічних категорій. Так, фінанси є продуктом еволюції суспільних відносин. Однією з передумов їх виникнення є наявність інституту державності. А отже, вони є історичною категорією. Ще однією ознакою фінансів, яка є притаманною всім економічним поняттям, є те, що вони є об'єктивно існуючою категорією. Фінанси впливають на виробництво, розподіл, обмін і споживання і саме тому мають об'єктивний характер. Вони відбивають певну сферу виробничих відносин і належать до базисних категорій.
У той же час, як і будь-яка інша економічна категорія, фінанси мають певні особливості, притаманні лише їм. Так:
<=> Фінанси є грошовою категорією.
<$■ Фінанси є розподільчою категорією.
•=> Фінанси беруть участь у формуванні та використанні фондів грошових коштів, а отже є ресурсоутворюючою категорією.
Суть фінансів, їх функції і роль j\
О Фінанси як грошова категорія.Особливість фінансів як економічної категорії полягає в тому, що вони завжди мають грошову форму вираження. Про які б фінансові операції не йшла мова: формування доходів підприємств і держави, розподіл прибутку на підприємствах, внесення суб'єктами господарювання платежів у бюджет та позабюджетні фонди, - для всіх них характерним є рух грошей у готівковій та безготівковій формах.
Грошовий характер фінансових відносин - важлива визначальна ознака фінансів. Гроші, їх реальний рух служать обов'язковою умовою виникнення та існування фінансів. Однак самі по собі гроші* їх рух не визначають суті фінансів, їх змісту, суспільного призначення.
Слід зауважити, що хоча всі фінансові відносини є грошовими, невсі грошові відносини можна вважати фінансовими.
Наприклад: відносини купівлі-продажу - громадсько-правові; постачання - господарсько-правові; штрафи за спричинення шкоди природному середовищу - адміністративно-правові.
Фінанси відрізняються від грошей не лише змістом, але іфункціями, які вони виконують в процесі розширеного відтворення.
Ф Гроші - це загальний еквівалент вартості, за допомогою якого насамперед вимірюються витрати праці асоційованих працівників.
Грошові відносини за своїм змістом і складом значно ширші фінансових. Грошовий обіг, кредит, ціноутворення, реалізація товарів через торгівельну мережу, грошова оплата праці - все це спирається на використання грошей як загального еквівалента, але не виражає фінансових відносин. Для визначення суті фінансів необхідне виділення інших специфічних ознак цієї економічної категорії.
Ф Фінанси- економічний інструмент розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) та національного доходу, засіб контролю за утворенням та використанням фондів грошових коштів. Головне призначення фінансів - через утворення грошових доходів та фондів забезпечити не лише потреби держави та підприємств в грошових коштах, але і контроль за використанням фінансових ресурсів.
Слід зазначити, що фінанси не є безпосередньо грошовими коштами, вони відтворюють відносини між людьми, державою, установами та організаціями щодо утворення, розподілу та використання фондів грошових коштів. Фінанси безпосередньо
22 Тема 1
пов'язані зфункціонуванням суспільних економічних відносин впроцесі перерозподілу й використання централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів. Сукупність грошових відносин, яка виникає у зв'язку із рухом коштів грошових фондів, утворює фінансові відносини.
в®" Фінанси відображають грошові відносини, що виникають між:
Ъ підприємствами в процесі придбання товарно-матеріальних цінностей, реалізації продукції та послуг;
^ підприємствами та вищими інстанціями при утворенні централізованих фондів грошових коштів та їх розподілі;
% державою та підприємствами при сплаті останніми податків у бюджетну систему і фінансуванні з боку держави витрат підприємств;
\ державою та громадянами при сплаті ними податків та добровільних платежів;
Ч> підприємствами, громадянами та позабюджетними фондами при внесенні платежів та отриманні ресурсів;
^ окремими ланками бюджетної системи;
^ органами майнового та особистого страхування, підприємствами, населенням при сплаті страхових внесків та відшкодуванні збитків, при настанні страхового випадку;
\ а також: грошові відносини, що опосередковують кругообіг грошових фондів підприємств.
Такий характер взаємозв'язків ще раз підкреслює те, що без участі фінансів національний дохід не може бути сформованим та розподіленим. Фінанси - невід'ємна зв'язкова ланка між утворенням та використанням національного доходу. Саме тому слід зауважити, що другою характерною рисою фінансів як економічної категорії є розподільчий характер фінансових відносин.
© Фінанси як розподільча категорія.За допомогою фінансів відбувається виокремлення у складі виручки від реалізації продукції коштів для відшкодування матеріальних витрат, амортизаційних відрахувань, фонду оплати праці, прибутку, відрахувань на соціальне страхування тощо. Через податки, збори та інші фінансові платежі у розпорядження держави вилучається частина доходів суб'єктів господарювання і населення.
За допомогою фінансів здійснюється вторинний розподіл та перерозподіл національного доходу. У 1960-1990-х pp. частка національного доходу, що пройшла перерозподіл через фінансову
Суть фінансів, їх функції і роль 23
систему значно збільшилася до 30-50% і більше. Перед першою світовою війною ця частка складала 9-18%.
Завдяки фінансам відбувається перерозподіл централізованих і децентралізованих доходів і надходжень через систему бюджетних та позабюджетних фондів, видатків підприємств, організацій, установ.
? Централізовані фінанси - це економічні грошові відносини, які пов 'язані з формуванням та використанням фондів грошових коштів держави, що акумулюються в державній бюджетній системі та централізованих грошових фондах цільового призначення.
? Децентралізовані - це грошові відносини, що опосередковують кругообіг грошових фондів підприємств.
Але слід зауважити, що розподільчі процеси відбуваються не лише через фінансові відносини, але і шляхом використання цін, заробітної плати і кредитів.
11 ♦ Ціна - це грошовий вираз вартості товару.
Перед тим, як відбудеться перерозподіл національного доходу, товар має бути реалізованим. Ціна передбачає величину грошових коштів, що надійдуть від реалізації продукції до її власників, та виступає вихідною базою для подальшого розподільчого процесу. Ціни також регулюють попит та пропозицію на товари і тим впливають на процес виробництва. На відміну від фінансів, які відтворюють рух грошей і за своєю сутністю є динамічною категорією, ціна вимірює вартість товарів та послуг в грошовій формі у певний чітко визначений момент часу.
| І |
# Заробітна плата - інструмент вимірювання живої праці працівників.
Вона в основному використовується як джерело особистого споживання.
Лише незначна частка заробітної плати може розглядатися як джерело виробничого інвестування, якщо фізична особа приймає рішення щодо акціонування або купівлі облігацій держави чи підприємства. Останнім часом, завдяки запровадженню зарплатних проектів та зарплатних карток, заробітна плата все більше наближається до фінансової категорії, бо дає можливість здійснювати більшість розрахунків у безготівковій (електронній) формі, а її частина залишається на рахунку і, відповідно, може використовуватися банківською установою як джерело дешевих кредитних ресурсів.
Великі перерозподільчі процеси відбуваються у сфері кредитних відносин. Фінанси і кредит - категорії, що дуже тісно пов'язані між собою. У сполученні вони забезпечують кругообіг грошових фондів
підприємств на розширеній основі. В Україні кредитні ресурси широко використовуються для покриття бюджетного дефіциту.
♦ Кредит - це рух позичкового капіталу, що здійснюється через банківську систему та спеціалізовані фінансово-кредитні інститути на умовах платності, строковості, повернення, цільового використання та матеріальної забезпеченості.
Відмінність кредитних відносин від фінансових полягає в тому, що кредит має в обумовлений термін бути поверненим кредитору із сплатою за нього заздалегідь встановлених відсотків, у той час, як фінанси відображають односторонній та безповоротний рух вартості (див.таб.1.1.).
Таблиця 1.1.Порівняльна характеристика фінансів та кредиту
| Фінанси | Кредит |
| Формаруху вартості | |
| Тільки грошова | Грошова, товарна (продукти, роботи, послуги, ідеї) |
| Напрям руху вартості | |
| Односторонній, безповоротний | Передбачає повернення |
| Строковість | |
| Не визначається | Є обов'язковою умовою кредитування |
| Зміна формивласності | |
| Обов'язкова | Не відбувається. Власником коштів залишається кредитор |
| Платність | |
| Не визначається | Сплата відсотків |
| Матеріальне забезпечення | |
| Не визначається (виключення становить державний кредит) | Є обов'язковою умовою кредитування |
| Цільове використання |
© Фінанси як ресурсоутворююча категорія. Третьою характерною ознакою фінансів є те, що фінансові відносини завжди пов'язані з формуванням та використанням фінансових ресурсів. Фінансові ресурси - грошові кошти, що утворюються в процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту, а також частини національного багатства.
Тема 1
Суть фінансів, їх функції і роль
Тобто, за своїм матеріальним "складом фінанси є цільовими фондами грошових коштівТ" сукупність яких уявляє фінансові ресурси країни.
Основними елементами фінансових ресурсів є прибуток, амортизаційні відрахування, виторг від продажу акцій та облігацій, інші види грошових доходів, відрахувань і надходжень, а також частина національного багатства, створеного працею минулих поколінь. їх використання здійснюється в основному через фінансові фонди - відокремлені частини грошових доходів і надходжень, що відповідають певному цільовому призначенню.
Фінансові фонди створюються на підприємствах, у галузевих органах управління, а також на загальнодержавному рівні. Цільове призначення таких фондів - важлива умова їх ефективного використання. Використання фінансових ресурсів може відбуватися і в нефондовій формі (сплата і одержання штрафів, інвестування коштів в акції та облігації, одержання за ними дивідендів та відсотків тощо). Однак фондова форма використання фінансових ресурсів у порівнянні з нефондовою дозволяє більш тісно пов'язати задоволення потреб суб'єктів господарювання і держави з їх економічними можливостями.
З урахуванням вищевикладеного можна дати таке визначення фінансів як економічної категорії:
♦ Фінанси - економічні відносини, що пов 'язані з формуванням, розподілом та використанням централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів для виконання функцій та завдань держави та забезпечення умов розширеного відтворення.
Сутність фінансів знаходить прояв в їх функціях.
Функції фінансів
| І |
# Функція (лат. functio-виконання, здійснення) економічної категорії - це зовнішній прояв її властивостей уданій системі відносин.
Функції фінансів відтворюють форми прояву фінансів та їх суспільне призначення, а також їх роль у народному господарстві.
vs" Фінанси виконують дві основні функції: + розподільчу; + контролюючу.
Тема 1
Ці функції реалізуються фінансами одночасно. Кожна фінансова операція визначає розподіл суспільного продукту та національного доходу, а також контроль за цим розподілом.
п& Розподільча функція проявляється у процесі розподілу валового внутрішнього продукту у вигляді утворення фондів грошових коштів та використання їх за цільовим призначенням. Об'єктами фінансового розподілу виступають:
> валовий внутрішній продукт, тобто вартість кінцевих продуктів
(благ), вироблених на території певної країни резидентами даної
країни за певний період часу (переважно за рік);
У національне багатство, тобто сукупність створених та нагромаджених благ, якими володіє суспільство, а також: природні ресурси, залучені в економічний оборот. Національне багатство залучається у розподільчі процеси лише у виняткових випадках (війни, катастрофи, стихійні лиха тощо);
> національний дохід, тобто знов створена вартість (валовий
внутрішній продукт за мінусом вартості засобів виробництва
та предметів праці, спожитих в процесі виробництва), коли
відбувається утворення так званих основних або первинних
доходів. їх сума дорівнює національному доходу.
Основні доходи формуються при розподілі національного доходу серед учасників матеріального виробництва. Вони поділяються на дві групи:
*$ заробітна плата працівників, доходи фермерів, селян, зайнятих у сфері матеріального виробництва;
"=> доходи підприємств сфери матеріального виробництва.
Але первинні доходи ще не утворюють суспільних грошових фондів, достатніх для розвитку пріоритетних галузей народного господарства, забезпечення обороноздатності країни, задоволення матеріальних та культурних потреб населення. Необхідним є подальший розподіл або перерозподіл національного доходу.
Перерозподіл національного доходу пов'язаний з міжгалузевим та територіальним перерозподілом коштів в інтересах найбільш ефективного та раціонального використання доходів та накопичень підприємств та організацій; наявністю поряд з виробничою невиробничої сфери, де національний дохід не створюється (освіта, охорона здоров'я, соціальне страхування та соціальне забезпечення, управління); перерозподілом доходів між різноманітними соціальними прошарками населення. В процесі перерозподілу утворюється вторинний або похідний
Суть фінансів, їх функції і роль
дохід. До його складу входять доходи, які отримують в галузях невиробничої сфери, податки (прибутковий податок з громадян тощо).
Вторинні доходи необхідні для формування кінцевих пропорцій використання національного доходу.
Суб'єктами при фінансовому розподілі виступають держава, підприємства, організації, населення.
Таким чином, саме через розподільчу функцію реалізується специфічне суспільне призначення фінансів - забезпечення кожного суб'єкта господарювання необхідними йому фінансовими ресурсами.
иж Контрольна функція фінансів обумовлена об'єктивно притаманною їм здатністю кількісно відображати рух грошових потоків і забезпечувати контроль за дотриманням пропорцій в розподілі валового внутрішнього продукту, правильністю формування, розподілу та використання фінансових ресурсів держави і суб'єктів господарювання.
Основу контрольної функції складає рух фінансових ресурсів, який здійснюється як у фондовій, так і в нефондовій формах. Оскільки фінанси охоплюють усе суспільне виробництво, всі його сфери і підрозділи, рівні господарювання, то вони виступають універсальним засобом контролю за виробництвом, розподілом і обігом валового внутрішнього продукту. Завдяки контрольній функції фінансів суспільство отримує відомості про те, як складаються пропорції в розподілі коштів, наскільки своєчасно фінансові ресурси надходять у розпорядження різних суб'єктів господарювання, наскільки ефективно вони використовуються тощо.
Контрольна функція знаходить свій прояв у контролі за розподілом ВВП за відповідними фондами та використанням їх за цільовим призначенням.
Об'єктом фінансового контролю є грошові розподільчі процеси при формуванні та використанні фінансових ресурсів на всіх рівнях і ланках народного господарства. Безпосереднім предметом перевірки виступають такі фінансові вартісні показники як прибуток, доходи, рентабельність, собівартість, витрати обігу, податки, відрахування на різні цілі і в різні фонди. Сферою фінансового контролю є практично всі операції, які здійснюються з використанням грошей, а в деяких випадках і без них (бартерні угоди тощо).
1 Суб'єктами фінансового контролю є особливі органи і організації, що наділені відповідними повноваженнями законодавчих органів влади: виконавчі органи управління; податкові та. кредитні установи; страхові організації; державні комітети; міністерства і відомства; відділи місцевих рад народних депутатів; фінансові служби підприємств, організацій та установ, ревізійні комісії в кооперативних та громадських об'єднаннях; аудиторські фірми.
Інструментом реалізації контрольної функції виступає фінансова інформація, що міститься в бухгалтерській, статистичній та оперативній звітності.
В умовах переходу до ринкових відносин фінансовий контроль спрямовується на забезпечення динамічного розвитку суспільного та приватного виробництва, прискорення НТП, всебічного поліпшення якості виробництва у всіх ланках народного господарства. Він охоплює виробничу і невиробничу сфери, та спрямовується на підвищення економічного стимулювання, раціональне та дбайливе витрачання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів та природних багатств, скорочення невиробничих витрат та збитків, запобігання безгосподарності та марнотратства.
<}дне з найважливіших завдань
'фінансового контролю - перевірка чіткого"
^дотримання законодавства з фінансових питань, своєчас^
Тюсті та повноти виконання фінансових зобов'язань перед*
бюджетною системою, податковою службою, банками, а^
також взаємних зобов'язань підприємств та орга-^
нізацій із розрахунків та платежів.
Контрольна функція фінансів має прояв через багатогранну діяльність фінансових органів. Працівники фінансової системи та податкової служби здійснюють контроль у процесі фінансового планування при виконанні доходноїта витратної частин бюджетної системи.