Організація податкової роботи та діяльність державної податкової служби
Податкова робота – це діяльність держави, її органів, платників податків у процесі правового регламентування, нарахування, сплати та зарахування податків і податкових платежів, а також контролю за своєчасністю та повнотою їх надходження до бюджету.
Суб’єктами податкової роботи в Україні є:
Верховна Рада України – приймає закони загальної та спеціальної дії в сфері оподаткування;
органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів, Державне казначейство, Міністерство економіки) – забезпечують дію механізмів справляння податків і податкових платежів;
органи податкової служби – здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, розробляють нормативно-правову базу дії законів оподаткування, здійснюють облік платників і податкових надходжень, а також нарахування та стягнення окремих податків, проводять роз’яснення податкового законодавства, притягують до відповідальності його порушників;
платники податків – нараховують і сплачують податки та податкові платежі, подають податкову звітність, несуть відповідальність за порушення податкового законодавства.
Податкова робота містить такі основні елементи:
встановлення правової бази (законодавчої бази та інструктивно-методологічного забезпечення);
нарахування та обчислення податків і податкових платежів, їх облік;
визначення способів утримання та стягнення податків (з джерела сплати, за платіжними повідомленням, за податковою декларацією);
розрахунки із бюджетом – визначення форм (авансові платежі, платежі за фактом) і способів (готівкові, безготівкові).
Правовою базою щодо оподаткування є законодавчі акти загальної і спеціальної дії.
Основними законами загальної дії є закони України «Про систему оподаткування» та «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Законодавчі акти спеціальної дії здійснюють правове регулювання окремих податків, зборів і податкових платежів. У них регламентується порядок нарахування і сплати конкретних податків, зборів і податкових платежів за елементами справляння. Наприклад, Закон України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок з доходів фізичних осіб», Декрет Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» тощо.
На основі прийнятих законів органи виконавчої влади розробляють інструктивно-методичну базу, яка забезпечує виконання законодавчих актів загальної та спеціальної дії у сфері оподаткування.
Контролюючий орган – державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків, зборів, інших обов’язкових платежів та погашенням податкових зобов’язань чи податкового боргу.
Контролюючими органами є:
митні органи;
установи Пенсійного фонду України;
установи Фондів соціального страхування України;
податкові органи.
Державна податкова служба (ДПС) – сукупність державних органів, які здійснюють адміністрування податків і податкових платежів, а також організовують і контролюють їх надходження до бюджету та державних цільових фондів (рис.5.6).
Рис.5.6. Структура органів державної податкової служби
Основним законодавчим актом, що регулює функціонування ДПС України, є Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 р. №509-ХII зі змінами і доповненнями.
Державна податкова адміністрація України (ДПА України) є центральним органом виконавчої влади, займає рівень міністерства в ієрархії державної влади.
Первинна ланка ДПС України – Державна податкова інспекція (ДПІ) – безпосередньо виконує податкову роботу.
У складі органів державної податкової служби діють відповідні спеціальні підрозділи з боротьби із податковими правопорушеннями – податкова міліція.
Основна стратегічна функція Державної податкової служби – контроль за правильністю і своєчасністю надходження податкових коштів, боротьба з порушниками податкового законодавства. Головне у цій справі — організаційний потенціал, компетентність і професіоналізм представників податкових органів.