Системи забезпечення фінансової безпеки держави
Забезпечення фінансової безпеки держави базується на механізмі забезпечення фінансової безпеки держави, який є системою організаційних та інституційно-правових заходів впливу, спрямованих на своєчасне виявлення, попередження, нейтралізацію та ліквідацію загроз фінансовій безпеці держави (рис.17.4).
Механізм забезпечення фінансової безпеки має реалізовуватися на основі розробки відповідних наукової теорії, концепції, стратегії і тактики, проведення адекватної фінансової політики, визначення об'єктів, наявності необхідних інститутів забезпечення безпеки (суб'єктів), визначення та конкретизації інтересів, систематизації загроз, застосування засобів, способів і методів забезпечення безпеки.
Механізм забезпечення фінансової безпеки включає такі елементи:
об'єктивний і всебічний моніторинг економіки і фінансової сфери з метою виявлення і прогнозування внутрішніх і зовнішніх загроз інтересам об'єктів фінансової безпеки;
розрахунок порогових, граничнодопустимих значень фінансових та соціально-економічних показників (індикаторів), перевищення яких може провокувати фінансову нестабільність і фінансову кризу;
діяльність держави щодо виявлення і попередження внутрішніх і зовнішніх загроз фінансовій безпеці.
Рис. 17.4. Механізм забезпечення фінансової безпеки.
Ефективність реалізації теоретичних наукових положень на практиці потребує не лише визначення критеріальних вимог до неї, а й окреслення принципів організації та забезпечення фінансової безпеки. Основні принципи забезпечення фінансової безпеки подано на рис. 17.5.
Рис. 17.5. Принципи забезпечення фінансової безпеки
Враховуючи правові засади та концептуальні підходи щодо сутності фінансової безпеки, можна визначити, що об'єктом фінансової безпеки держави є фінансова система, а конкретніше - усі її сфери та ланки:
людина і громадянин, домогосподарство;
підприємства, установи, організації;
окремі території та регіони;
суспільство (його інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне навколишнє природне середовища, природні ресурси);
держава.
У практичному плані усі заходи спрямовані на забезпечення фінансової безпеки, мають фокусуватись на конкретних об'єктах - правах, свободи ресурсах і пріоритетах людини і громадянина, суспільних цінностях, суверенітету та територіальній цілісності держави.
Суб'єктами забезпечення фінансової безпеки держави є: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Рада національної безпеки і оборони України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Національний банк України, суди загальної юрисдикції, прокуратура України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України, громадяни України та їх об'єднання.
Комплексний концептуальний підхід до дослідження поняття фінансової безпеки потребує окреслення пріоритетних національних інтересів та основних загроз національним фінансовим інтересам, а відтак, фінансовій безпеці України.
Пріоритетами національних інтересів України в економічній сфері є:
створення конкурентоспроможної, соціально орієнтованої ринкової економіки та забезпечення постійного зростання рівня життя і добробуту населення;
інтеграція України в європейський політичний, економічний, простір; розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами світу в інтересах України.
Пріоритетними національними інтересами у фінансовій сфері є:
посилення взаємозв'язку фінансово-бюджетної політики та напрямів соціально-економічного розвитку держави й адміністративно-територіальних одиниць;
забезпечення бюджетної дієздатності держави;
забезпечення монетарної та валютно-курсової стабільності;
зміцнення банківської системи, збільшення національних заощаджень ізодночасним підвищенням рівня монетизації та капіталізації української економіки;
зміцнення національного інвестиційного потенціалу та підвищення інноваційної активності вітчизняних підприємств;
реформування фінансового ринку та забезпечення незалежності національної економіки від кон'юнктури міжнародних фінансових ринків;
мінімізація впливу світових фінансових криз на фінансову систему України;
детінізація економіки та залучення некримінальних капіталів в інвестиційні процеси.
Створення дієвої системи фінансової безпеки передбачає чітке визначення джерел потенційної загрози у тій чи іншій сфері, а також наявних і необхідних ресурсів для їх нейтралізації.
Водночас на фінансову безпеку впливає дія численних внутрішніх і зовнішніх викликів і загроз.
Наявність внутрішніх загроз слід пов'язувати з організаційно-правовою, адміністративною та інституційною незавершеністю реформування фінансово-кредитної сфери, політичною нестабільністю, проявами сепаратизму. Таким чином, основними внутрішніми загрозами фінансовій безпеці держави можуть бути:
неефективне регулювання і низький рівень правової культури у фінансовій сфері;
зниження інвестиційної та інноваційної активності;
недостатній рівень золотовалютних резервів;
неефективність податкової системи та масове ухилення від сплати податків;
низький рівень бюджетної дисципліни і перманентний бюджетний дефіцит;
високий рівень боргової залежності держави, критичний стан ринку державних цінних паперів;
тінізація і криміналізація економіки, нелегальний відтік капіталів за кордон;
нереальність (штучність) курсу національної валюти;
високий рівень корупції у фінансово-кредитній сфері;
стагнація фондового ринку;
низький рівень капіталізації банківської сфери;
низький рівень доходів населення.
Зовнішні виклики фінансовій безпеці можуть бути пов'язані:
з невизначеністю держави у сучасному геополітичному просторі, непричетністю до інтеграційних процесів;
обмеженістю доступу до зарубіжних фінансових ринків, безконтрольністю щодо накопичення зовнішньої заборгованості.
До активних факторів, що можуть формувати загрози фінансовій безпеці держави, також належать:
динаміка сальдо торгового і платіжного балансу та значна залежність України від експортно-імпортної діяльності;
втручання міжнародних фінансових організацій у внутрішні справи держави;
вплив світових фінансових криз на фінансову систему України.
Таким чином, сучасна динаміка суспільних процесів в Україні й світі зумовлює необхідність формування адекватної, ефективної та економічно виправданої системи захисту національних інтересів та забезпечення національної (у тому числі економічної і фінансової) безпеки.