Розрахунок витрат на розробку нового програмного продукту

Для програмного продукту у розрахунок кошторису витрат входять такі статті:

- матеріали;

- електроенергія;

- основна і додаткова заробітні плати;

- відрахування на соціальні заходи;

- інтелектуальна власність.

При розробці програмного продукту використовувалися такі матеріали:

- папір – 2 пачки – 80 грн;

- канцелярські засоби – 28 грн;

- диск CD-R – 2 шт. – 7 грн.

Загалом на матеріли було витрачено:

M = 80 + 28 + 7 = 115 (грн.).

Вартість використаної при розробці електроенергії розрахуємо наступним чином:

(5.1)

де В – вартість 1кВт-години електроенергії (В=0,88грн/кВт);

П – установлена потужність комп’ютера (П=0,35кВт/год);

Ф – фактична кількість годин роботи комп’ютера;

– коефіцієнт використання потужності ( ).

Розробка програмного продукту тривала 3 тижні, з урахуванням 5-денного робочого тижня і тривалості робочого дня 8 годин.

(год.).

Таким чином вартість використаної електроенергії становить:

(грн.).

Витрати на основну заробітну плату становлять:

(5.2)

де –погодинна тарифна ставка робітника відповідного розряду;

– коефіцієнт співвідношення, який установлений Генеральною тарифною угодою між урядом і профспілками ( = 1…5), приймемо рівним 1;

– час роботи працівника.

Розробкою зайняті дві особи, перша – безпосередньо розробник програмного продукту, друга – науковий керівник. Тарифна ставка розробника 10,65 грн./год., час роботи 120 год.; науковий керівник має ставку 12,24 грн./год., а даним проектом займався 3 год за неділю, а отже загалом 9 год.. Таким чином витрати на заробітну плату становлять:

(грн.).

Додаткова заробітна плата розраховується як 11% від основної :

(грн.).

Відрахування на соціальні заходи здійснюється від суми всіх витрат на оплату праці робітників, зайнятих безпосередньо виробництвом, та розраховується за наступною формулою:

, (5.3)

де - норма на соціальні відрахування.

(грн.).

Загально виробничі витрати складають:

, (5.4)

де – основна заробітна плата;

– нормативи загально виробничих витрат в відсотках

(грн.).

Всі статті витрат наведено у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 – Кошторис витрат інноваційного рішення

Стаття кошторису	Витрати, грн.
Матеріали
Заробітна плата персоналу	1388,16
Додаткова заробітна плата	152,7
Відрахування на соціальні заходи	568,27
Електроенергія	34,37
Загальновиробничі витрати	3470,4
Капітальні вкладення	5728,9

Отже, капітальні вкладення в розробку програмного продукту становлять 5728,90 грн.

5.2 Калькуляція собівартості одиниці матеріального носія з програмним продуктом

Розроблений програмний продукт – це комп’ютерна система, що записує і захищає звукові файли, купівля якої передбачає купівлю самої програми на диску та ліцензії на її використання. В перелік комплектуючих програми внесемо диск, на який буде записана програма, упаковку для нього та наклейку.

Таблиця 5.2 – Витрати на комплектуючі та матеріали

Найменування	Ціна за одиницю товару, грн.
Диск
Коробка для диску
Наклейка на диск
Упаковка для товару
Загальна сума

Вартість використаної при розробці електроенергії розрахуємо наступним чином:

(5.5)

де В – вартість 1кВт-години електроенергії (В=0,75 грн/кВт);

П – установлена потужність комп’ютера (П=0,35 кВт/год);

Ф – фактична кількість годин роботи комп’ютера для запису програми на диск (Ф=0,16 год) ;

– коефіцієнт використання потужності ( ).

Таким чином вартість використаної електроенергії становить:

(грн.).

Витрати на основну заробітну плату на одиницю продукції розрахуємо за формулою 3.2, з врахуванням того що на одиницю продукції працівник витрачає 0,16 год. робочого часу, а погодинна тарифна ставка працівника 8,28 грн/год.

(грн.).

Додаткова заробітна плата розраховується як 11% від основної :

(грн.).

Відрахування на соціальні заходи розрахуємо за формулою 3.3.

(грн.).

Витрати на інтелектуальну власність розраховуються за формулою:

(5.6)

де – коефіцієнт відрахувань на заробітну плату розробника від реалізації кожного матеріального носія з програмним продуктом ( );

– кошти, які буде отримувати розробник від реалізації кожного матеріального носія з записаним програмним продуктом.

(грн.).

Загально виробничі витрати складають:

(5.7)

де – основна заробітна плата;

– нормативи загально виробничих витрат в відсотках .

(грн.).

В таблиці 5.3 наведено перелік всіх статей калькуляції, які входять до виробничої собівартості одиниці програмного продукту.

Таблиця 5.3 – Калькуляція виробничої собівартості інноваційного програмного продукту

Стаття калькуляції	Витрати, грн.
Матеріали
Заробітна плата персоналу	1,32
Додаткова заробітна плата	0,15
Відрахування на соціальні заходи	0,54
Електроенергія	0,04
Витрати на інтелектуальну власність	273,76
Загальновиробничі витрати	3,3
Виробнича собівартість програмного продукту	304,11

Отже, виробнича собівартість однієї копії інноваційного рішення становить Sв = 304,11 грн.

5.3 Визначення ціни інноваційного товару

Ціноутворення — процес встановлення і розробки ціни на товари та послуги. Базується на попиті, вартості, пропозиції, товарно-грошовому обігу [20].

Попит та пропозиція — економічна модель, що описує процес ціноутворення на ринку. Ця модель вводить поняття попиту та пропозиції в якості універсальних характеристик ринку та доводить, що, за умовами певних припущень, ці характеристики урівноважуються та приводять до встановлення певної ціни на даний товар. При цьому попит — представлена на ринку потреба в товарах, а пропозиція — кількість товару, який є на ринку або може бути доставлений на нього.

Вартість — це суспільно необхідна праця, яку потрібно затратити на виготовлення продукту [21].

Ринкову ціну розробленого програмного продукту можна розрахувати за формулою:

(5.8)

де – виробнича собівартість інноваційного рішення;

Р – норматив рентабельності, встановлений державою або узгоджений із замовником 30% - 60% (Р = 45%);

– ставка податку на додану вартість ( ).

(грн.).

Верхню межу ціни інноваційного рівня можна розрахувати за наступною формулою:

(5.9)

(грн.).

Договірна ціна встановлюється в межах між нижньою та верхньою межею ціни на інноваційне рішення.

.

Договірна ціна за інноваційний програмний продукт 650 грн, що знаходиться між верхньою та нижньою лімітною ціною.

Розрахувати чистий прибуток, який отримає розробник протягом одного року від реалізації матеріальних носіїв з одним програмним продуктом можна за формулою:

(5.10)

де – ціна реалізації матеріального носія з програмним продуктом, грн.;

МР – вартість матеріальних та інших ресурсів, які були придбані виробником для виготовлення одиниці нового виробу; рекомендується приймати МР = (0,1...0,2)*Ц_Р, грн. (МР=0,1* Ц_Р =65);

f – зустрічна ставка податку на додану вартість, %. (16,67%);

S_B – виробнича собівартість одиниці нового виробу, грн.;

q – норматив, який визначає величину адміністративних витрат, витрат на збут та інші операційні витрати, %. Рекомендується приймати=5...10%;

h – ставка податку на прибуток, %. (30 %);

N – число виробів, які планується реалізувати за рік, шт.

(грн.).

Чистий прибуток, який отримає розробник протягом одного року від реалізації матеріальних носіїв з одним програмним продуктом дорівнює 3427,9 грн.

Розрахувати термін окупності Т₀ витрат для виробника можна за формулою:

(5.11)

(р.).

При To < 1...3 роки розробка нового програмного продукту вважається економічно ефективною.

5.4 Визначення експлуатаційних витрат

Експлуатаційні витрати складаються з поточних витрат, які необхідні для використання того, чи іншого технічного рішення. Експлуатаційні витрати пов’язані із здійсненням основної діяльності. До експлуатаційних витрат входять такі статті:

- витрати на заробітну плату;

- додаткова заробітна плата;

- відрахування на соціальні заходи;

- витрати на електроенергію;

- амортизація;

- витрати на ремонт;

- інші витрати [22].

Витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу протягом року розраховуються за формулою:

(5.12)

де Зп – середньомісячний посадовий оклад інженерно-технічного працівника;

Кн – коефіцієнт нарахувань на основну заробітну плату (Кн.=1,2);

– коефіцієнт, який враховує зайнятість інженерно-технічного працівника протягом зміни ( );

п – кількість змін роботи приладу.

Мінімальна заробітна плата у 2013 році становить 1147 грн.

(грн.).

Додаткова заробітна плата включає в себе витрати на виплату персоналу підприємства додаткових бонусів, за працю понад норми, та в якості заохочення. Дана стаття розраховується за наступною формулою:

(5.13)

Проведемо розрахунки за формулою (3.12):

(грн.).

Відрахування на соціальні заходи включають в себе відрахування на соціальне страхування, та розраховується наступним чином:

(5.14)

(грн.).

Витрати на електроенергію за рік експлуатації розраховуються за формулою:

(5.15)

де В – вартість 1кВт-години електроенергії (В=0,75 грн/кВт);

П – установлена потужність комп’ютера (П=0,4 кВт);

Ф – фактична кількість годин роботи комп’ютера;

– коефіцієнт використання потужності ( < 1);

β – кількість робочого часу, що приділяється оператором (β = 0,8 год.);

(грн./рік).

Амортизаційні відрахування здійснюються за формулою:

(5.16)

де корисний термін використання програми ( роки).

(грн.).

Інші витрати становлять 5% від загальної суми всіх попередніх витрат.

(грн.).

Результати розрахунку експлуатаційних витрат наведено у таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 – Витрати на експлуатацію інноваційного програмного продукту

Стаття витрат	Витрати, грн.
Витрати на заробітну плату	16,52
Додаткова заробітна плата	1,82
Відрахування на соціальні заходи	7,34
Витрати на електроенергію	293,76
Амортизація
Інші витрати, 5%	25,72
Експлуатаційні витрати	540,16

5.5 Оцінка рівня якості інноваційного рішення

Визначення міри придатності товару задовольнити певні потреби здійснюється за допомогою спеціальних показників якості.

Оцінка рівня якості інноваційного рішення проводиться з метою порівняльного аналізу, і визначення найбільш ефективного в технічному розумінні інженерного рішення [5].

Для визначення абсолютного рівня якості інноваційного товару потрібно визначити зміст основних функцій, які повинен реалізовувати даний товар. Величини параметрів якості необхідно оцінити в балах. Дані по кожному параметрові наведено у таблиці 5.5.

Таблиця 5.5 – Основні параметри інноваційного рішення

Параметри	Абсолютне значення параметру	Коефіцієнт вагомості параметра
Краще	Середнє	Гірше
Захищеність				0,18
Надійність				0,14
Масштабованість				0,11
Гнучкість				0,08
Адаптованість				0,07
Зручність				0,14
Пристосованість до різного ПЗ				0,08
Швидкість				0,09
Можливість внесення змін				0,11

Абсолютний рівень якості інноваційного рішення розраховується за формулою:

, (5.17)

де Рі– числове значення і-го параметру інноваційного товару,

αі– коефіцієнт вагомості відповідного параметра.

Для визначення відносного рівня якості інноваційного товару потрібно порівняти його показники якості з показниками конкурента. Дані по кожному показникові наведено у таблиці 5.6.

Таблиця 5.6 – Основні параметри інноваційного рішення та товару-конкурента

Показник	Варіанти	Відносний показник якості	Коефіцієнт вагомості параметра
Базовий (товар-конкурент)	Новий (інноваційне рішення)
Захищеність			2,25	0,18	0,405
Надійність			0,87	0,14	0,1218
Масштабованість				0,11	0,11
Гнучкість			1,2	0,08	0,096
Адаптованість			0,67	0,07	0,0469
Зручність			1,14	0,14	0,1596
Пристосованість до різного ПЗ			0,71	0,08	0,0568
Швидкість			1,25	0,09	0,1125
Можливість внесення змін			1,2	0,11	0,132

Для розрахунку відносного рівня якості використовують наступну формулу:

, (5.18)

Відносні одиничні показники якості по будь-якому параметру визначаються за формулами:

, (5.19)

де РНі, РБі – числові значення і-го параметру відповідно нового і базового товарів.

Розрахуємо відносний рівень якості інноваційного рішення:

Отримане значення > 1, тому можна стверджувати, що якість інноваційного рішення вища ніж у товара-конкурента, тому програма матиме попит на ринку і приноситиме прибуток.

5.6 Визначенння економічного ефекту

Розрахувати річний економічний ефект на експлуатаційних витратах від використання нового програмного продукту можна за формулою:

(5.20)

де Е₁ – експлуатаційні витрати при використанні існуючого програмного продукту (Е₁=7000), грн./рік;

Е₂ – експлуатаційні витрати при використанні нового програмного продукту, грн./рік;

B₁ – рівень якості базового програмного продукту (умовно приймають, що B₁=1);

B₂ – рівень якості нового програмного продукту.

(грн./рік)

Річний економічний ефект на експлуатаційних витратах від використання нового програмного продукту має додатне значення, тому можна стверджувати, що впровадження інноваційного рішення буде вигідним для споживача.

Розрахувати для споживача економічний ефект на ціні від придбання нового програмного продукту можна за формулою:

(5.21)

де Ц_р1 - ціна реалізації існуючого програмного продукту, грн.;

Ц_р2 - ціна реалізації нового програмного продукту, грн.

(грн.)

Новий програмний продукт дешевший ніж аналог, тому споживач буде мати абсолютний економічний ефект на ціні від придбання нового програмного продукту.

Розрахувати для споживача строк окупності Т₀ додаткових витрат на збільшення ціни нового програмного продукту можна за формулою:

(5.22)

(р.)

Так як = 1,13 роки, то придбання нового програмного продукту для споживача вважається економічно вигідним.

5.7 Висновки

Перш ніж випускати новий товар на ринок необхідно оцінити його рівень якості та конкурентоспроможність, порівняно з аналогічними товарами. Основним конкурентом розроблюваного програмного забезпечення є Call Центр WELLtime. Після проведення порівняльного аналізу можна зробити висновок, що інноваційне рішення є перспективною розробкою.

Розрахована виробнича собівартість одиниці продукції становить 304,11 грн. Оскільки інноваційним товаром є програмний продукт, на його створення потрібно один раз витратити час, зусилля та кошти, для подальшого продажу не потрібно додаткових затрат, окрім вартості матеріальних носіїв та витрат на рекламу. Таким чином ціна реалізації становить 650 грн.

Витрати на експлуатацію розробленого програмного продукту протягом року (сума усіх статей витрат на використання) становить 540,16 грн. Це досить незначна сума, враховуючи, що більшість витрат стосується використання комп’ютера, а не конкретно програми.

Чистий прибуток, який отримає розробник протягом одного року від реалізації матеріальних носіїв з одним програмним продуктом дорівнює 3427,9 грн. Період окупності розробленого програмного забезпечення складає приблизно 1 рік.

На основі проведених розрахунків можна зробити висновок, що інноваційне рішення є конкурентоспроможним на сучасному ринку програмного забезпечення.

ВИСНОВКИ

Метою даної дипломної роботи є розробка програмного забезпечення для контакт-центрів, що дозволяє резервувати дані про звукові файли в iнформаційних системах контакт-центрів стеганографічними засобами.

В даній роботі проведений економічний аналіз ринку програмного забезпечення для контакт-центрів. Захист звукових файлів контакт-центрів став більш перспективним напрямком після прийняття Закону України «Про захист персональних даних», що підтверджує актуальність данної розробки.

Для реалізації приведених алгоритмів обрано середовище розробки програмного забезпечення Delfi XE.

На основі аналізу стеганографічних методів приховування інформації в звукових файлах, для розробки програми обрано метод найменш значущих бітів.

В роботі розроблено ряд технічних та організаційних заходів для створення безпечних і нешкідливих умов праці на робочому місці. Дотримання відповідних вимог та правил на робочому місці забезпечить високу продуктивність праці протягом всього робочого дня.

Проведено дослідження стійкості роботи комп’ютерної інформаційної системи в умовах дії загрозливих чинників надзвичайної ситуації. По результатам проведеного аналізу встановлено, що жоден з елементів системи не є стійким до загрозливого чинника у вигляді електро-магнітного випромінення. 10,9 кВ/м. Розроблені рекомендації по підвищенню стійкості для системи в цілому – необхідно встановити захисний екран із сталі з товщиною стінок 12 см.

На основі економічних розрахунків в роботі оцінено рівень якості та конкурентоспроможність, порівняно з аналогічними товарами. Основним конкурентом розроблюваного програмного забезпечення є Call Центр WELLtime. Після проведення порівняльного аналізу можна зробити висновок, що інноваційне рішення є перспективною розробкою.

Розрахована виробнича собівартість одиниці продукції становить 304,11 грн. Оскільки інноваційним товаром є програмний продукт, на його створення потрібно один раз витратити час, зусилля та кошти, для подальшого продажу не потрібно додаткових затрат, окрім вартості матеріальних носіїв та витрат на рекламу. Таким чином ціна реалізації становить 650 грн.

Витрати на експлуатацію розробленого програмного продукту протягом року (сума усіх статей витрат на використання) становить 540,16 грн. Це досить незначна сума, враховуючи, що більшість витрат стосується використання комп’ютера, а не конкретно програми. Період окупності розробленого програмного забезпечення складає приблизно 1 рік.

На основі проведених розрахунків можна зробити висновок, що інноваційне рішення є конкурентоспроможним на сучасному ринку програмного забезпечення.

В результаті проведеної роботи маємо програмний продукт для автоматизації роботи оператора контакт-центру, що дозволяє резервувати найбільш важливу інформацію та захищати її стеганографічними методами.

ДОДАТКИ

Додаток Б

Графічне зображення приміщення для роботи інженера-програміста