Аналіз "вузьких місць", що виникають на підприємстві

При визначенні оптимальної виробничої програми на першому плані стоїть досягнення високої рентабельності. Мова йде про отримання прибутку з урахуванням виторгу від продажу і затрат.

При оптимізації виробничої програми необхідно використовувати орієнтовані на прибуток критерії. Розгляд одних тільки затрат, як це прийнято при розрахунках на основі повних затрат, недостатньо. Поряд із затратами слід враховувати додаткові фактори, які впливають на величину виторгу від продажів.

Таким чином, існує тісний взаємозв'язок між виробництвом і збутом. Планування збутової і виробничої програми — єдиний проблемний комплекс. Однак на практиці керівник відділу збуту і начальник виробничого відділу часто по-різному дивляться на проблеми. Тому на багатьох підприємствах виникають протиріччя між збутом і виробництвом.

Проблематика планування виробничої програми визначається перш за все видом і кількістю "вузьких місць" у виробництві. Крім того, значення мають можливі альтернативні технологічні процеси. Мова йде про встановлення обладнання і про інтенсивність його використання у виробничому процесі.

На підприємстві існують три принципові підходи:

а) відсутність "вузьких місць".

Оскільки їх немає, то виготовлятися може вся продукція в максимально можливій кількості.

Поки у виробництві немає "вузьких місць", критерієм прийняття рішення про включення продукту в оптимальну виробничу програму є позитивна сума покриття — це різниця між виручкою від продажу і змінними затратами на одиницю продукції. Кожен продукт з позитивною сумою покриття в умовах відсутності "вузьких місць" вносить свій внесок у покриття постійних затрат.

б) наявність одного "вузького місця" Може пояснюватися двома причинами:

• якщо виробничий процес одноступеневий, то існуючих потужностей недостатньо для виробництва максимально можливої кількості всіх продуктів з позитивними сумами покриття.

• якщо виробничий процес багатоступеневий" то "вузьке місце" виникає тільки на одній ділянці, потужності якої не вистачає для виробництва всіх продуктів.

Якщо на підприємстві виникає "вузьке місце", то для оптимізації виробничої програми необхідно використовувати відносну суму покриття, яку визначають в одиницю часу завантаження "вузького місця".

Таким чином визначається, скільки часу необхідно для обробки окремих продуктів на ділянці, яка є "вузьким місцем". в) наявність декількох "вузьких місць".

Якщо при перевірці програм Збуту і виробництва виявиться, що у виробництві є відразу декілька "вузьких місць", то прийняття рішення є набагато складнішим. У такому разі слід використовувати методи лінійного програмування.

6. Аналіз вузьких місць на підприємстві.

При визначенні оптимальної виробничої програми на першому плані стоїть досягнення високої рентабельності. Мова йде про отримання прибутку з урахуванням виторгу від продажу і затрат.

При оптимізації виробничої програми необхідно використовувати орієнтовані на прибуток критерії. Розгляд одних тільки затрат, як це прийнято при розрахунках на основі повних затрат, недостатньо. Поряд із затратами слід враховувати додаткові фактори, які впливають на величину виторгу від продажів.

Таким чином, існує тісний взаємозв'язок між виробництвом і збутом. Планування збутової і виробничої програми — єдиний проблемний комплекс. Однак на практиці керівник відділу збуту і начальник виробничого відділу часто по-різному дивляться на проблеми. Тому на багатьох підприємствах виникають протиріччя між збутом і виробництвом.

Проблематика планування виробничої програми визначається перш за все видом і кількістю "вузьких місць" у виробництві. Крім того, значення мають можливі альтернативні технологічні процеси. Мова йде про встановлення обладнання і про інтенсивність його використання у виробничому процесі.

На підприємстві існують три принципові підходи:

а) відсутність "вузьких місць".

Оскільки їх немає, то виготовлятися може вся продукція в максимально можливій кількості.

Поки у виробництві немає "вузьких місць", критерієм прийняття рішення про включення продукту в оптимальну виробничу програму є позитивна сума покриття — це різниця між виручкою від продажу і змінними затратами на одиницю продукції. Кожен продукт з позитивною сумою покриття в умовах відсутності "вузьких місць" вносить свій внесок у покриття постійних затрат.

б) наявність одного "вузького місця" Може пояснюватися двома причинами:

• якщо виробничий процес одноступеневий, то існуючих потужностей недостатньо для виробництва максимально можливої кількості всіх продуктів з позитивними сумами покриття.

• якщо виробничий процес багатоступеневий" то "вузьке місце" виникає тільки на одній ділянці, потужності якої не вистачає для виробництва всіх продуктів.

Якщо на підприємстві виникає "вузьке місце", то для оптимізації виробничої програми необхідно використовувати відносну суму покриття, яку визначають в одиницю часу завантаження "вузького місця".

Таким чином визначається, скільки часу необхідно для обробки окремих продуктів на ділянці, яка є "вузьким місцем". в) наявність декількох "вузьких місць".

Якщо при перевірці програм Збуту і виробництва виявиться, що у виробництві є відразу декілька "вузьких місць", то прийняття рішення є набагато складнішим. У такому разі слід використовувати методи лінійного програмування.