Г. максимуму додаткової цільової функції

1.45. Після отримання допустимого розв’язку М-задачі розрахунки продовжуються на знаходження екстремуму:

А. Основної цільової функції

Б. Додаткової цільової функції

В. Початкового розв’язку

Г. Допустимого розв’язку

1.46. На кожній ітерації розв’язання М-задачі розрахунки в симплексних таблицях виконуються за:

А. Методом потенціалів

Б. Методом множників Лагранжа

В. Методом виключень Жордана-Гаусса

Г. Методом відтинання Гоморі

1.47. При розв’язанні М-задачі на мінімум цільової функції оптимальним розв’язок буде тоді, коли в рядку основної цільової функції всі елементи:

А. Додатні або дорівнюють нулю

Б. Від’ємні або дорівнюють нулю

В. Тільки додатні

Г. Тільки від’ємні

1.48. При розв’язанні М-задачі на максимум цільової функції оптимальним розв’язок буде тоді, коли в рядку основної цільової функції всі елементи:

А. Додатні або дорівнюють нулю

Б. Від’ємні або дорівнюють нулю

В. Тільки додатні

Г. Тільки від’ємні

1.49. Будь-якій прямій задачі лінійного програмування відповідає сполучена з нею задача:

А. Динамічна

Б. Стохастична

В. Двоїста

Г. Нелінійна

1.50. При перетворенні прямої задачі у двоїсту кількість невідомих двоїстої задачі лінійного програмування дорівнює:

А. Кількості обмежень прямої задачі

Б. Кількості невідомих прямої задачі

В. Сумі невідомих і обмежень прямої задачі

Г. Не обмежена

1.51. При перетворенні прямої задачі у двоїсту кількість обмежень двоїстої задачі лінійного програмування дорівнює:

А. Кількості обмежень прямої задачі

Б. Кількості невідомих прямої задачі

В. Сумі невідомих і обмежень прямої задачі

Г. Не обмежена

1.52. При перетворенні прямої задачі у двоїсту оцінками невідомих цільової функції двоїстої задачі лінійного програмування будуть:

А. Коефіцієнти в обмеженнях прямої задачі

Б. Обсяги обмежень прямої задачі

В. Оцінки невідомих цільової функції прямої задачі

Г. Оцінки невідомих цільової функції прямої задачі із зворотнім знаком

1.53. Коефіцієнти при невідомих в обмеженнях двоїстої задачі лінійного програмування отримуються шляхом:

А. Транспонування матриці коефіцієнтів при невідомих в обмеженнях прямої задачі

Б. Заміни на зворотні знаків матриці коефіцієнтів при невідомих в обмеженнях прямої задачі

В. Обернення матриці коефіцієнтів при невідомих в обмеженнях прямої задачі

Г. Множення матриці коефіцієнтів при невідомих в обмеженнях прямої задачі на -1

1.54. При перетворенні прямої задачі лінійного програмування у двоїсту оцінки невідомих прямої задачі є:

А. Обсягами обмежень прямої задачі

Б. Обсягами обмежень двоїстої задачі

В. Оцінками невідомих прямої задачі

Г. Оцінками невідомих двоїстої задачі

1.55. Розв’язок прямої задачі лінійного програмування одночасно дає розв’язок задачі:

А. Двоїстої

Б. Стохастичної

В. Динамічної

Г. Нелінійної

1.56. Коефіцієнти при основних змінних в рядку цільової функції оптимального розв’язку прямої задачі лінійного програмування є змінними оптимального розв’язку двоїстої задачі:

А. Основними

Б. Додатковими

В. Динамічними

Г. Стохастичними

1.57. Коефіцієнти при додаткових змінних в рядку цільової функції оптимального розв’язку прямої задачі лінійного програмування є змінними оптимального розв’язку двоїстої задачі:

А. Основними

Б. Додатковими

В. Динамічними

Г. Стохастичними

1.58. В оптимальних розв’язках пари двоїстих задач лінійного програмування значення цільових функцій прямої (Z) та двоїстої (W) задач:

А. Z більше або дорівнює W

Б. Z менше або дорівнює W

В. Z дорівнює W

Г. Z не дорівнює W

1.59. При введенні в оптимальний розв’язок одиниці небазисної невідомої двоїста оцінка цієї невідомої показує величину зміни:

А. Базисних невідомих

Б. Небазисних невідомих