Проблеми і перспективи розвитку туристичного бізнесу в Україні
Ринок послуг в Україні має велике значення для національної економіки. І сьогодні туристичний бізнес розглядається як найбільш перспективний напрям розвитку цього ринку.
Україна займає одне з помітних місць в світі щодо наявності унікальних туристичних та курортно-рекреаційних ресурсів. Нині туристичною діяльністю в Україні займається понад 1,5 тис. підприємств, на яких працює майже 100 тис.чол. Для обслуговування туристичних потоків задіяно більше 3 тис. лікувально-оздоровчих закладів, майже 1,5 тис. туристичних баз, готелів, мотелів і кемпінгів різних форм власності. За оцінками фахівців, Україна може приймати до 10 млн. туристів на рік.
Потенційний турист під час вибору тієї чи іншої країни для поїздки бере до уваги такі факторії, як політична та економічна стабільність, ціни, рівень сервісного обслуговування, наявність туристично-рекреаційного потенціалу, характер транспортних зв'язків, реклама, географічні, природні та кліматичні, культурні і релігійні характеристики країни. За оцінками експертів, основними мотивами для туристичних мандрівок в Україну е культура країни, можливість оздоровлення, красоти природи, спорт та відпочинок. Отже, ці чинники є найбільш вагомими складовими туристичного продукту нашої країни, які потребують особливої уваги з боку фахівців туристичного бізнесу. Разом з цим необхідно привертати увагу потенційних туристів до історико - архітектурних пам'яток, стародавніх звичаїв та традицій українського народу, які, без сумніву, можуть зацікавити гостей нашої країни. Взагалі, створення позитивного іміджу країни та її окремих туристичних об'єктів мас стати складовою частиною загальної стратегії розвитку туризму в Україні.
Проте, вихід українського туристичного продукту на закордонні ринки дуже проблематичний без зваженої та широкої інформаційної підтримки. На жаль, про Україну поки мало що відомо світові. Потрібні спрямовані зусилля і чималі кошти, щоб підняти завісу невідомості, наповнити міжнародний туристичний ринок якісною рекламою, каталогами, довідниками і путівниками.
Отже, на думку багатьох спеціалістів, в'їзний (іноземний) туризм с однією з найперспективніших сфер діяльності ринку туристичних послуг в Україні. У світовій міжнародній практиці туристичного бізнесу його справедливо називають «невидимим експортом», визначають його приорітетну роль у туристичному підприємництві і вважають найважливішою галуззю економіки.
В'їзний туризм є фактором миру і співробітництва. Він певною мірою сприяє формуванню позитивного іміджу країни, виконує культурно-освітні функції, сприяє культурному обміну, с показником відкритості суспільства. В'їзному туризму, на даному етапі його розвитку, життєво необхідний режим найбільшого сприяння з боку держави. Тільки при цьому може бути забезпечене дотримання розумного поєднання державної політики та інтересів підприємців у галузі туризму.
Успіх в’їзного туризму, динаміка його розвитку, розмір відрахувань у держбюджет, а також престиж країни багато в чому залежать від ступеня досконалості туристичної інфраструктури і її відповідності світовим стандартам.
Треба зазначити, що в Україні поступово вирішується транспортна проблема і це є дуже важливим для прийому іноземних туристів. Вжито серйозних заходів для підтримки важливих міжнародних транспортних коридорів, поліпшується робота транспортних компаній (авіа-, авто-, морських і річкових).
За останні роки значно розширилася географія туризму, міжнародні потоки якого формуються достатньо активно. Тому, за останні роки в Україні прийнята низка важливих рішень з питань державної політики у сфері туризму, курортів, готельних послуг. Зокрема, Указом Президента України від 10 серпня 1999 р. № 973/99 схвалено Основні напрямки розвитку туризму в Україні до 2010 року, в яких висвітлено стан і перспективи туристичної індустрії, мету, головні завдання, стратегію, фінансове забезпечення, очікувані результати. Це найбільш важливий крок на шляху створення відповідних умов для реалізації державної політики у туристичній галузі.
Передбачено, що основу державної політики в галузі туризму повинні утворювати такі складові, як створення сприятливих умов для розвитку активних видів туризму (оздоровчо-спортивного, екологічного, пригодницького), будівництво нових, реконструкція та модернізація діючих об'єктів туризму, проведення науково-дослідних, проектних і пошукових робіт з актуальних проблем розвитку рекреаційно-туристичних господарств, використання природного та історико-культурного потенціалу України, формування геоінформаційної системи «Туризм в Україні» та ін.
Джерелами фінансування стратегічних заходів мають стати кошти туристичних підприємств і організацій, кредити, іноземні інвестиції, державні асигнування на розвиток рекреаційних зон загальнодержавного значення та відновлення історико-культурних пам'яток, інші джерела.
Реалізація Основних напрямків стимулюватиме туристичну діяльність у нашій країні, посилить взаємозв'язок туризму із суміжними сферами соціального, економічного та культурного розвитку окремих регіонів і всієї держави. А це, в свою чергу, сприятиме зростанню авторитету України на світовому ринку туристичних послуг, зміцненню національної економіки.
Вступ України в 1997 році до Всесвітньої Туристичної Організації забезпечив доступ до міжнародної нормативно-правової бази в сфері розвитку туризму, зокрема з питань стандартів, сертифікації, ведення статистичної звітності, захисту безпеки туристів. Крім того, є реальна можливість одержувати підтримку від ВТО в організації підготовки і підвищення кваліфікації кадрів для індустрії туризму.
Важливим стратегічним напрямком розвитку туризму є створення розвинутої матеріально-технічної бази туристичної індустрії. Для прискорення розвитку матеріально-технічної бази туристичного бізнесу необхідно:
- забезпечити модернізацію і реконструкцію існуючих об'єктів туризму, а також будівництва нових за сучасними проектами;
- практикувати проведення цільових інвестиційних конкурсів на право реконструкції і будівництва нових об'єктів із залученням до їхньої організації підприємств туристичної індустрії вітчизняних і іноземних інвесторів, місцевих органів виконавчої влади;
- використовувати можливості фінансування розвитку індустрії туризму за рахунок коштів приватних вітчизняних і іноземних інвесторів, фондів, добровільних об'єднань підприємств, по лінії міжнародної технічної допомоги, Європейського Банку Реконструкції і Розвитку, інших міжнародних фінансових організацій.
Прискорити розвиток цього напрямку туристичної діяльності в Україні дозволить розробка мережі цікавих туристичних маршрутів міжнародного значення на території нашої країни з урахуванням потреб і інтересів приїжджаючих гостей, потенціалу туристичних ресурсів із подальшим наданням комерційних пропозицій іноземним туристичним фірмам для їх використання; забезпечення випуску високоякісної рекламно-інформаційної продукції на іноземних мовах, яка висвітлює туристичні можливості, історію, культуру України для розповсюдження серед іноземних туристів і закордонної громадськості.
В останні роки в Україні, що має значний потенціал рекреаційного і туристичного призначення, спостерігається підвищений інтерес вчених і фахівців-практиків до проблем розвитку рекреації і туризму як високорентабельного і соціальне орієнтованого сектора національної економіки.
Необхідність пошуку раціональних шляхів активізації використання потенціалу рекреаційно-туристичного комплексу диктується також перспективами відчутних економічних результатів і соціальних наслідків розвитку цього сектора української економіки, що може і повинен стати реальним способом її оздоровлення, найважливішим засобом культурного і духовного відродження народу України, відтворення її трудового потенціалу.
Варто також підкреслити, що туристичний бізнес стає дедалі вигіднішим видом вкладання капіталу як в Україні, так і в усьому світі. При розумній протекційній політиці держави, він здатний стати фактором подальшого розвитку економіки нашої країни.