Принципова характеристика системного підходу до вибору фінансової стратегії сталого розвитку підприємства
| № блоків | Найменування блоків | Перелік робіт і досліджень | Результати |
| Формування концептуальної основи вибору пріоритетів фінансової стратегії | Визначення базових концепцій, принципів, умов, пріоритетів | Формування ієрархії цілей, задач, структурування проблеми | |
| Експрес-діагностика стратегічної позиції | Якісний аналіз стратегічних задач Інтегральна оцінка стратегічної позиції | Експрес-оцінка вибору стратегічної позиції | |
| Організація процесу вибору фінансової стратегії на основі стратегічної діагностики | Відокремлення точок (елементів) потенціалу фінансової стійкості для визначення обмежень та змін Виявлення варіантів стратегічних альтернатив Нормування цільових векторів стратегічних альтернатив Упорядкування елементів вибору альтернатив, обмежень, умов та змін | Аналіз і оцінка можливих варіантів вибору фінансової стратегії | |
| Вибір оптимального варіанта фінансової стратегії | Процедура вибору фінансової стратегії Оцінка ефективності фінансової стратегії | Формування фінансової стратегії сталого розвитку підприємства |
Порівняльний аналіз методів оцінки і вибору стратегії розвитку бізнесу приведений в табл. 4.3, дозволив визначити їх основні недоліки: однобічність (некомплексність); трудомісткість і витратність, як з погляду часових, так і фінансових ресурсів; не достатнє врахування вартісного підходу до управління. В умовах постійної зміни зовнішнього середовища|середи| запасу часу на вибір стратегії розвитку у|біля| компаній відсутній, що значно знижує актуальність отриманих результатів при використанні існуючих методів.
Таблиця 4.3
Порівняння методів оцінки і вибору стратегії розвитку бізнесу
| Метод вибору стратегії розвитку | Переваги методу | Недоліки методу |
| Кластерний метод | Коректний спосіб переходу від очікувань|чекань| до об'єктивної оцінки дій організації у реальних умовах | Заснований на прогнозі розвитку організації за очікуваних|сподіваних| умов |
| Метод використання інтелектуальних моделей | Дозволяє максимально ефективно використовувати «людський потенціал» організації | Відсутність внутрішньої готовності до використання даних моделей для більшості вітчизняних підприємств |
| Метод оцінки стратегії на основі матриці економічного розвитку | Дозволяє здійснювати деталізовану оцінку варіантів стратегій розвитку | Високотрудомісткий процес. Тривалість проведення оцінки мінімізує актуальність отриманих|одержувати| результатів |
| Метод оцінки ринкового потенціалу | Можливість|спроможність| побудови|шикування| стратегії підприємства, яка сприятиме поліпшенню|покращання| показників ефективності його діяльності. Метод охоплює всі сфери внутрішньої діяльності підприємства і дозволяє визначити напрями|направлення| їх розвитку для ефективної взаємодії з|із| ринком. Можливість|спроможність| об'єктивної оцінки зміни ринкового потенціалу підприємства при різних варіантах стратегії розвитку | Відсутня загальноприйнята методика оцінки ринкового потенціалу підприємства. Значні часові і фінансові витрати|затрати|. Метод є|з'являється| високотрудомістким |
| Метод оцінки конкурентоспроможності | Деталізована оцінка варіантів стратегій розвитку бізнесу | Не дозволяє оперативно приймати рішення, оскільки|тому що| вимагає значних часових і фінансових витрат|затрат|. Відсутня загальноприйнята методика оцінки конкурентоспроможності підприємства |
| Метод експертних оцінок | Доступність методу відносна дешевизна|дешевина| і незначні часові витрати|затрати| | Оцінка переважно заснована на суб'єктивній думці експертів. Підхід не може бути застосований ззовні |
| Система збалансованих | показників (BSC|) | Дозволяє реалізовувати цілі організації з|із| мінімізацією витрат|затрат| в максимально стислі терміни за рахунок|лічба| узгодження дій підрозділів і співробітників для досягнення основної цілі. Основний принцип BSC – управляти можна тільки|лише| тим, що можна виміряти | Використовується переважно в процесі реалізації стратегії організації |
Процес вибору альтернативи фінансової стратегії ґрунтується на системному і сценарному підходах, використання яких дасть можливість представити, з одного боку, безперервність процедури вибору (рис. 4.9), а з іншого, – на основі використання інтегрального критерію потенціалу фінансової стійкості, який дозволить обґрунтувати оптимальний вибір. Головна увага приділяється вибору фінансової стратегії від досягнутого фінансового стану підприємства до перспектив його сталого розвитку на основі побудови сценарних варіантів. Зворотний інформаційний зв'язок дозволяє зіставити отриманий результат реалізації фінансової стратегії з поставленими цілями стратегії на вході та визначити відхилення «реального» вектора розвитку системи від «ідеального».
Рис. 4.9. Послідовність вибору фінансової стратегії сталого розвитку підприємств
Рекомендації з реалізації стратегії сталого розвитку підприємства передбачають три етапи: (1) упорядкування її елементів вибору; (2) виявлення стратегічних альтернатив (визначення умов вибору) обмежень фінансових показників; (3) формування оптимальної альтернативи цільових векторів фінансової стратегії відповідно до дійсного потенціалу підприємства. Ув'язка цільових показників фінансової стратегії з|із| наявними ресурсами підприємства здійснюється шляхом розробки фінансових програм.
Параметрами стратегічного вибору фінансової стратегії є сукупний потенціал фінансової стійкості підприємства і стан макро- і мікросередовища. Графічна інтерпретація оцінки стратегічної позиції підприємства на рис. 4.10, представлена матрицею, вказує на можливі комбінації стратегічних умов і рівня потенціалу фінансової стійкості, які визначають відповідні варіанти розвитку: становлення, розвиток, стабілізацію і диверсифікацію фінансово-економічної діяльності.
Рис. 4.10. Матриця оцінки стратегічної позиції підприємства
Ґрунтуючись на аналітичному базисі експрес-діагностики і стратегічної діагностики, для кожної з стратегічних альтернатив визначені ситуації фінансової рівноваги, границі поведінки і способи підтримки синергетичного ефекту (табл. 4.4). Мінімальною величиною діючого фінансового потенціалу підприємства виступає величина статутного капіталу, оскільки з позицій чинного законодавства вона визначає нижню межу можливого здійснення підприємницької діяльності.
Таблиця 4.4