Методика організації діяльності в куточку природи

Куточок живої природи у дитячому садку — одна з найнеобхідніших умов наочного і дійового ознайомлення дітей дошкільного віку з природою. Дитячі спостереження під час екскурсій чи заняття у кімнаті мають короткочасний характер. У куточку живої природи діти можуть протягом усього дня підходити до тварин і рослин, роздивлятися їх, проводити за ними тривалі спостереження. У дітей розширюються конкретні знання про природу. При ознайомленні з живими об’єктами у дошкільнят розвивається спостережливість, інтерес до природи. Під час догляду за мешканцями куточка природи у дітей формуються трудові навички і такі цінні якості як любов до праці, бережливе ставлення до живого, відповідальність за доручену справу.
У куточку живої природи забороняється утримувати отруйні рослини і тварин, рослини і тварин, продукти життєдіяльності яких є алергенами, хворих тварин і тварин місцевої фауни (особливо ссавців), які можуть бути носіями небезпечних для людини хвороб.
Вимоги до природничих куточків:- відповідність до програмових вимог живих об’єктів природи ( рослини, тварини, акваріумні риби) ; — безпечність та раціональність розміщення;
- доцільність, сучасність та естетичність оформлення; — наявність матеріалів для організації пошуково – дослідницької діяльності та праці в природі з дошкільниками; — доступність; — наявність та результативність роботи з календарем погоди, використання набутих знань в різних видах діяльності; — доцільність, ефективність та планування різних форм роботи з дітьми в куточку природи; — варіативність об’єктів живої природи відповідно сезонних змін; — засоби фіксації за довготривалими спостереженнями (щоденники, малюнки тощо), вміння дітей робити висновки.
Постійними і обов’язковими для куточка природи усіх груп є кімнатні рослини. З них треба вибирати швидкоростучі, з красивим, різної форми листям, квітучі або пахучі рослини, такі, що легко живцюються і не дуже вибагливі щодо догляду.
Крім рослин, за якими доглядають діти, у кімнаті рекомендується тримати декоративні рослини, за якими доглядають дорослі.
Рослини для куточка природи краще придбати молоді, весною або на початку літа. Рослини, вирощені з живців у кімнаті, приживаються і ростуть краще, ніж узяті з теплиць.
Краще брати для куточка тварин, які живуть у даній місцевості, з тим, щоб діти могли спостерігати їх і в природних умовах. На таких тваринах легше показати зв’язок їх з зовнішнього вигляду і звичок з необхідними для них умовами життя.
Утримувати в куточку одночасно велику кількість тварин не слід, а деяких тварин у нього приносять тільки для того, щоб роздивитися їх.
Потрібно зберігати в куточку живої природи постійних мешканців, щоб діти могли спостерігати, як вони переміщуються, і виявляти турботу про них.
Поповнювати куточок природи треба поступово, щоб діти могли роздивитися об”єкти і простежити за деякими з них. При поповненні куточка природи треба привернути увагу усіх дітей до нових рослин і тварин, назвати їх, роздивитися разом дітьми, розповісти дітям, як треба за ними доглядати. Якщо це тварина, то разом з дітьми слід придумати їй кличку.
Треба щоб у кожній групі був акваріум з рибками і кімнатні рослини.
У куточках природи середньої і старших груп можна утримувати зерноїдних птахів та інших дрібних тварин, яких діти знаходять на ділянці, у лісі, в лузі, у водоймах і яких вони можуть доглядати. Можливо також утримувати дрібних звірят — їжачка, морську свинку, білочку.

Розміщення об’єктів у куточку природи:

У дитячих садках куточок природи влаштовують для кожної групи окремо. Його об’єкти розміщують у світлій частині кімнати (на низьких столиках і підвіконні) так, щоб вони були добре освітлені і не перешкоджали проходженню світла з вікна в кімнату.
Розміщувати об’єкти треба так, щоб до кожного з них був вільний доступ для проведення спостереження та догляду. Рослини не рекомендується ставити близько до кватирок і опалювальних пристроїв, бо різкі коливання температури шкідливі для них.
Акваріуми розташовують перед вікнами, уникаючи, проте, того, щоб вони були яскраво освітлені влітку. Терарії ставлять у світлому і теплому місці.
Птахів тримають подалі від кватирок, бо вони не переносять протягів.
Молодша група – безпосередне спілкування з природою надає дитині більш яскравих вражень, ніж книжки та малюнки. У ІІ молодшій групі уявлення про природу, що були отримані раніше, розширюються. Прищеплюються трудові навички щодо догляду за рослинами і тваринами. За допомогою вихователя діти годують риб, птахів, поливають кімнатні рослини, витирають велике листя, саджають цибулю тощо.
У ІІ молодшій групі вихователь доглядає рослини сам, але обов’язково у присутності дітей, привертаючи увагу до своїх дій, пропонує подивитися, як ллється вода з лійки, як вона поглинається землею. У процесі роботи вихователь пояснює дітям, що поливають і витирають рослини для того, щоб вони краще росли.
Доглядаючи у присутності дітей кімнатні рослини, вихователь пропонує погладити щільні гладенькі листочки рослин, понюхати, помилуватися квітками герані, фуксії, згадати, як називається квітуча рослина тощо.
Для першого знайомства з рибками краще за все обрати карасиків, звичайних мешканців прісноводних водойм. Карась відрізняється великою стійкістю, живучістю та витривалістю.
Діти, що підійшли до акваріуму, зазвичай довго не можуть відійти від нього. Перш за все їх цікавлять рухи риб. Щоб краще ознайомити з рибками всіх дітей, вихователь організує спеціальні тематичні заняття. Якщо акваріум не дуже важкий, його можна поставити на стіл, а дітей розсадити навколо нього. Спостерігаючи за рибками, вихователь пояснює, як рибки плавають – рухаючи хвостом та плавниками, запитує чи є у них очі, рот, годує рибок.
У подальшому, годуючи рибок, вихователь завжди запрошує малят подивитися як він це робить, а потім пропонує деяким допомогти йому це зробити.
Середня група — тут діти вже більш самостійні. Вони вже набули деяких знань та навичок щодо догляду за рослинами та тваринами у куточку природи. Тепер вони вже можуть під наглядом вихователя щоденно виконувати доручення: поливати рослини, годувати рибок, птахів, рвати свіжу траву для кроликів тощо.
Завдання вихователя – продовжувати формувати в дітей цікавість та любов до природи, привчати їх турбуватися про тварин та рослин.
Вихователь також продовжує знайомити дітей з рибками, птахами та дрібними тваринами в куточку природи.
Крім карасиків, добре було б мати холодноводих рибок, наприклад серебрянок (верхівок), яких привезли з дачі. Там діти могли спостерігати за ними у їх природному середовищі – у річці.
Під керівництвом вихователя, діти можуть вже зазначати характерні особливості риб – тіло ( стиснуте з боків) подовжене, на ньому – луска. Риби живуть у воді, пересуваються за допомогою плавців, корм хапають ротом, очі й вуса допомагають відшукати його.
Птахи. Ознайомлення дітей середньої групи з птахами дещо ускладнюється. Вихователь навчає дітей розрізняти птахів за розміром, пофарбуванням та звичками. Можна провести заняття – порівняння. Для цього краще обрати для спостереження щигля чи чижа, тому що вони відрізняютьсяя один від одного забарвленням. Діти легко впізнають цих птахів на малюнку.
Дитина цього віку може надавати вихователеві допомогу у догляді за птахами: помити поїлку, налити води, насипати корм тощо. У процесі праці діти спостерігають, як дзьобають птахи, як п”ють, купаються, розбризкуючи воду.
У куточку природи середньої групи можна утримувати морську свинку чи кролика ( якщо є відповідні умови). Тепер спостереження за цими тваринами можуть бути не тільки короткочасними на заняттях, але й під час догляду за ними. ( Кролика не можна тримати в груповій кімнаті). Уявлення дітей про кролика розширюється. Вихователь звертає увагу дітей на його великі вуха ( він їх то піднімає, то притискає, прислухається), на його задні ноги й запитує, передні чи задні ноги у кролика довші. Пояснює, що задніми ногами кролик відштовхується й стрибає, а ходити, як інші тварини, він не може. Діти стежать за його рухами.
В одній із груп дитячого садка нерідко живе білка. Бажано показати її дітям. Вихователь підводить дітей до клітки. Перші хвилини діти з захватом розглядають маленьку тваринку. У неї пухнастий хвіст, швидкі рухи й стрибки, вона їсть, тримаючи у лапах горіх та загризає його. У перші хвилини вихователь не ставить запитань, надаючи дітям можливість уважно роздивитися білку. Старші діти розказують, який корм вини заготовили для білочки – ялинові й соснові шишки, сухі гриби.
У подальшому можна порівняти кролика із білкою, запитати дітей, чим відрізняються ці тваринки.
Навесні та влітку увагу дітей привертають різноманітні комахи. Дітям подобається розглядати жуків, особливо яскравих, блискучих. На лузі можна піймати бабку й принести у куточок живої природи. Для того, щоб роздивитися її необхідно посадити комаху на яку – небудь рослину у баночку. Вихователь звертає увагу дітей на дуже великі очі бабки, чотири великих прозорих крила й довге черевце, нагадує, що бабка гарно літає. Вона ловить дрібних шкідливих комах, тому дуже корисна. Після спостереження, бабку випускають на волю.
Улітку на прогулянках діти бачать жабу. На короткий час її можна принести у групу й розмістити у тераріумі. Необхідно розповісти яку користь приносить жаба. Вона знешкоджує велику кількість шкідливих комах, тому її необхідно охороняти, не можна наступати, кидати у неї каміння, бити палками. Діти спостерігають як стрибає жаба. Вихователь звертає увагу на довгі ноги, за допомогою яких вона може із силою відштовхуватися. Опустіть жабі у таз із водою, і діти зможуть побачити як допомагають їй плавати задні ноги з довгими пальцями, між якими ніби натягнуті тонкі перетинки. Коли діти роздивляться жабу, її необхідно випустити у траву біля ставка.
Старша група – у старшій групі збагачуються уявлення дітей про природу, розвивається спостережливість. Діти вчаться визначати характерні ознаки предметів і явищ природи, порівнювати їх за цими ознаками, об’єднувати предмети за групою ознак, встановлювати прості причинно – наслідкові зв’язки між явищами.
Діти старшої групи можуть чергувати в куточку природи. Озброюючи дітей новими знаннями про природу, слід одночасно формувати розумне, дбайливе ставлення до рослин, тварин, розвивати естетичне сприймання природи.
Основні методи ознайомлення дітей цієї групи з природою забезпечують безпосередній контакт дитини з природою. Крім того, значно частіше, ніж у попередніх групах, проводяться нескладні досліди, використовуються методи, які дають змогу розширити коло знань дітей про природу, вивести їх за межі того, що вони можуть безпосередньо побачити ( розглядання картин, перегляд діафільмів, діапозитивів, читання художньої літератури, розповіді вихователя, бесіди).
Тут куточок природи повинен відрізнятися від куточка середньої групи як за кількістю, так і за різноманітністю мешканців. Значно розширюється об’єм знань, які отримують діти старшої групи, завдяки детальному знайомству з життям різноманітних рослин і тварин, а також в результаті заохочення дітей до більш складних видів догляду за ними.
Спостерігати – це означає уміти бачити, помічати характерні особливості кожної рослини, зміни, що відбуваються в її рості та розвитку. Дитина може правильно осмислити те, що спостерігає, якщо її сприйняттям керує дорослий.
Оглядаючи рослини після роботи, вихователь запитує дітей: “Якими стали рослини після того, як їх помили?”
Спостереження за кімнатними рослинами. Кімнатні рослини – цінний навчальний посібник, якщо вихователь вміло використовує їх у своїй роботі. П’ять – шість рослин у групі вже дають можливість вихователеві проводити цікаву роботу з дітьми.
У куточку природи середньої та старшої груп можна мати однакових тварин, але знання 5 – 6 річних дітей, уміння, навички, пов’язані з доглядом за мешканцями куточка, повинні ускладнюватися.
У старшій групі бажано тримати в акваріумі таких рибок як гуппій, мечоносців, макропода, скалярій тощо. Це надасть можливість вихователеві не тільки розширити уявлення дітей про життя риб, підвищити цікавість до них, але й підвести малят до узагальнення накопичених уявлень.
Для підігрівання води використовується спеціальний підігрівник або звичайна електрична лампочка, яку підвішують збоку акваріума, нижче рівня води. Тепловодні риби цікаві тим, що вони розмножуються в акваріумі.
Коли з’являються мальки, дорослих риб необхідно відділити, інакше вони можуть з’їсти своє потомство. Годують малят циклопами та інфузоріями.
Для того щоб створити нормальні умови для життя тварин у куточку природи й організувати правильний догляд та спостереження за ними, вихователям необхідно познайомитися з біологічними особливостями тварин, з їхнім життям у природних умовах, із правильним утримуванням.
Розробка конспектів занять
Гра, як відомо, найкраще сприяє засвоєнню дітьми чогось нового, тому в системі екологічного виховання пропонуємо кілька дидактичних ігор.

Дидактичні ігри
Квіти — чи не найпрекрасніше диво рослинного світу на всій планеті. Вони викликають захоплення досконалістю форм, різнобарв’ям, духмяністю. Малята бачать їх усюди: вдома, в садочку, на вулицях, під час прогулянок на природу. Яскраві голівки квітів збуджують інтерес малят, викликають бажання помилуватися ними, торкнутися їх ручками. Підтримуючи зацікавлення цими рослинами, дорослі мають змогу розвивати у дітей естетичний смак, виховувати любов до природи.
Доглядаючи кімнатні квіти, спостерігаючи за рослинами, які прикрашають територію садка під час занять з природознавства та безпеки життєдіяльності, дошкільнята більше дізнаються про наших зелених друзів.
Закріпити та розширити знання малят про рослини допоможуть дидактичні ігри.
Гра «Квітка, квітка, де твоя домівка?»
Матеріал: нагрудники із зображеннями квітів, сонця, хмарки; таблички-ілюстрації, на яких намальовані клумба, кімната, ліс, степ.
Мета: поглиблювати знання про місця поширення тих чи інших квітів; розвивати зв’язне мовлення, увагу, пам’ять; виховувати любов до природи, естетичний смак.

В кожному дитячому саду є своя ділянка, на якій діти проводять більшу частину часу, особливо в теплу пору року.
Ділянка — це місце для ігор, прогулянок, занять, спостережень за рослинами і тваринами протягом всього року.
На земельній ділянці діти працюють після денного сну. Організація праці залежить від виду роботи, віку дітей і пори року. Наявність на ділянці дерев, кущів, городу, квітника, плодово-ягідних посаджень має велике виховне значення. Діти разом з вихователем вирощують рослини, доглядають за ними, одержують конкретне уявлення про їх ріст і розвиток. В процесі догляду за рослинами у них виробляється уміння правильно користуватись простими знаряддями по обробці землі і догляду за рослинами, формується бережливе відношення до природи.
Красиво оформлена ділянка, правильно підібрані декоративні рослини мають велике значення для естетичного та екологічного виховання.