Лекція №4. Техногенні небезпеки та їхні наслідки.

План

1. Класифікація техногенніх НС за характером джерела.

2. Радіаційно небезпечні об'єкти.

3. Небезпечні хімічні речовини.

4. Аварії на гідротехнічних спорудах

5. Аварії на транспорті

Найбільша кількість НС припадає на транспорт (24 % по кількості НС і 48% всіх загиблих від НС техногенного характе­ру) та пожежі і вибухи, що свідчить про високу потенційну небезпеку транспорту як галузі госпо­дарства та необхідність постійної уваги керівників органів дер­жавного управління до проведення комплексу заходів щодо за­побігання пожеж і зниження наслідків цих видів надзвичай­них ситуацій.

На автомобільному транспорті, включаючи і приватний, ста­лося 36299 дорожньо-транспортних подій (ДТП), загинуло 5522 людини, травмовано 40174 людини. Зареєстровано 120 дорож­ньо-транспортних НС, в яких загинуло 268 чоловік та травмовано 290 чоловік (до НС віднесені ДТП, наслідком яких була заги­бель 3 та більше людей або кількість постраждалих 5 та більше). Залишається складною протипожежна безпека, особливо на побутовому рівні. За даними МВС України, при пожежах у 2010 році в Україні загинуло 2002 людини. Всього зареєстровано близь­ко 41 тис пожеж. Основними причинами пожеж було необереж­не поводження з вогнем, порушення технологічних процесів, ви­мог пожежної безпеки та протипожежних норм під час будів­ництва і експлуатації об'єктів та обладнання, несвоєчасне прове­дення планово-попереджувальних ремонтів електрообладнання та інші. Всього у 2010 році виникло 37 значних надзвичайних ситуацій, які супроводжувалися великими пожежами та вибу­хами. Шкода, завдана пожежами, сягає близько ЗО млн. гривень.

Велика кількість НС — 28 відзна­чена на підприємствах вугледобувної, хімічної, нафтохімічної і нафтопереробної (разом — ІЗ) галузей промисловості, а також на об'єктах житлового і соціально-побутового призначення — 83. Значна кількість НС виникла на об'єктах електроенергети­ки — 108 НС, переважна більшість з них пов'язана з аваріями на електроенергетичних мережах, що призводило до масового відключення електропостачання на тривалий період часу знач­ної кількості населених пунктів.

1. Класифікація техногенніх НС за характером джерела

За характером джерела надзвичайні ситуації поділяються на тех­ногенні та природні.

НС техногенного характеру, що можуть виникнути в мирний час — це промислові аварії з викидом небезпечних отруйних хіміч­них речовин (ОХР); пожежі і вибухи, аварії на транспорті: залізнич­ному, автомобільному, морському та річковому, а також у метрополі­тені (рис.1).

Надзвичайні ситуації техногенного характеру — транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи або їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоак­тивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідро­динамічні аварії на греблях, дамбах.

Загальними ознаками НС є: наявність або загроза загибелі людей чи значне порушення умов їх життєдіяльності; заподіяння економіч­них збитків; істотне погіршення стану довкілля.

Залежно від масштабу надзвичайні події (НП) поділяються на аварії, при яких спостерігаються руйнування технічних систем, спо­руджень, транспортних засобів, але немає людських жертв, і ката­строфи, при яких спостерігаються не тільки руйнування матеріаль­них цінностей, а й загибель людей.

Аварія – це небезпечнаподія техногенного характеру, що створює на обєкті, теріторії або акваторії загрозу для життя і здоровя людей і призводить до руйнування будівль, споруд, облпднання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа – це великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідкив для людини, тваринного чи рослинного світу, змінюючи умови середовища існування.

Незалежно від походження катастроф, для характеристики їхніх наслідків застосовуються критерії:

• кількість загиблих під час катастрофи;

• кількість поранених (загиблих від ран, ті, що стали інвалідами);

• індивідуальне і суспільне потрясіння;

• віддалені фізичні і психологічні наслідки;

• економічні наслідки;

• матеріальний збиток.

Залежно від виду виробництва, аварії і катастрофи на промисло­вих об'єктах і транспорті можуть супроводжуватися вибухами, ви­ходом ОХР, викидом радіоактивних речовин, виникненням пожеж тощо.

Потенційно небезпечний об'єкт — об'єкт, на якому використову­ються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспор­туються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, гідротехнічні і транспортні засоби, а також інші об'єкти, що створюють реальну загрозу виникнення НС.

2. Радіаційно небезпечні об'єкти та радіоактивне забруднення

До радіаційно небезпечних об'єктів (РНО) належать атомні елек­тростанції і реактори, підприємства радіохімічної промисловості, об'єкти з переробки і поховання радіоактивних відходів тощо.

У 26 країнах світу на АЕС нараховується 430 енергоблоків (буду­ється ще 48). Вони виробляють: у Франції — 75%, у Швеції — 51%, у Японії — 40%, у США — 24%, у Росії — 12% електроенергії. У нас працює 9 АЕС, що мають 29 блоків.

Радіаційні аварії – це аварії з викидом радіоактивних речовин абр іонізуючих випромінюваньза межі, непередбачені проектом для нормальної експлуатації радіаціїно небезпечних обєктів, у кількостях понад установленні межі їх безпечної експлуатації.

При аваріях чи катастрофах на об'єктах атомної енергетики утво­рюється вогнище радіоактивного зараження (територія, на якій від­булося радіоактивне зараження навколишнього середовища, яке спричинило поразку людей, тварин, рослинного світу на тривалий час).

Вогнище ураження поділяється на зони: Г // В // 1 // 2 // 3

• Зона Г — надзвичайно небезпечного зараження Р>250 рад/год;

• Зона В — небезпечне зараження Р>30 рад/год;

• 1 зона — зона відчуження 30 км Р>20 мР/год або D>40 бер/рік;

• 2 зона — зона відселення 5-20 км Р>20 мР/год або D=10-40 бер/рік;

• 3 зона — зона жорсткого радіоактивного контролю Р>5 рад/год або D не перевищує 10 бер/рік;

Почувши повідомлення про небезпеку радіоактивного зараження, необхідно:

1. Прийняти протирадіаційний препарат з індивідуальної аптечки (йодистий калій).

2. Одягти засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори, ватно-марлеві пов'язки) дорослим і дітям.

3. Загерметизувати квартиру (заклеїти вікна, вентиляційні отвори, ущільнити стики).

4. Одягти куртки, штани, комбінезони, плащі з прогумованої або щільної тканини.

5. Укрити продукти харчування в герметичній тарі.

6. Автобуси та інші криті машини подавати безпосередньо до під'їз­дів.

Небезпека, що виникає під час аварій на РНО, пов'язана з виходом радіоактивних речовин у навколишнє середовище.

Pадіоактивність — це здатність ядер деяких елементів до спон­танного розпаду.

Розпад (перетворення) ядер атомів під впливом умов, створених людиною, називається штучною радіацією.

Радіоактивне забруднення (зараження) місцевості відбувається у двох випадках: при вибухах ядерних боєприпасів та при аварії на об'єктах ядерної енергетики.

При ядерному вибуху переважають радіонукліди з коротким пері­одом напіврозпаду. Тому відбувається швидкий спад рівнів радіації. При аваріях на АЕС характерно, по-перше, радіоактивне зараження атмосфери і місцевості леткими радіонуклідами (йод, цезій, строн­цій), а по-друге, цезій і стронцій мають тривалий період напіврозпа­ду. Тому різкого спаду рівнів радіації немає. При ядерному вибуху на АЕС значна частина продуктів розподілу ядерного палива перебуває в пароподібному та аерозольному стані. Доза зовнішнього опромінен­ня тут складає 15%, а внутрішнього — 85%.

Авария на Чернобыльской АЭС, Черно́быльская ава́рия — разрушение 26 апреля 1986 года четвёртого энергоблока Чернобыльской атомной электростанции, расположенной на территории Украинской ССР (ныне — Украина). Разрушение носило взрывной характер, реактор был полностью разрушен, и в окружающую среду было выброшено большое количество радиоактивных веществ. Авария расценивается как крупнейшая в своём роде за всю историю атомной энергетики, как по предполагаемому количеству погибших и пострадавших от её последствий людей, так и по экономическому ущербу. 31 человек погиб в течение первых трех месяцев после аварии; отдалённые последствия облучения, выявленные за последующие 15 лет, стали причиной гибели от 60 до 80 человек. 134 человека перенесли лучевую болезнь той или иной степени тяжести, более 115 тыс. человек из 30-километровой зоны были эвакуированы^[ Для ликвидации последствий были мобилизованы значительные ресурсы, более 600 тыс. человек участвовали в ликвидации последствий аварии.

В отличие от бомбардировок Хиросимы и Нагасаки, взрыв напоминал очень мощную «грязную бомбу» — основным поражающим фактором стало радиоактивное заражение. Облако, образовавшееся от горящего реактора, разнесло различные радиоактивные материалы, и прежде всего радионуклиды йода и цезия, по большей части территории Европы. Наибольшие выпадения отмечались на значительных территориях в Советском Союзе, расположенных вблизи реактора и относящихся теперь к территориям Белоруссии, Российской Федерации и Украины^.

Несвоевременность, неполнота и противоречивость официальной информации о катастрофе породили множество независимых интерпретаций. Иногда жертвами трагедии считают не только граждан, умерших сразу после аварии, но и жителей прилегающих областей, которые вышли на первомайскую демонстрацию, не зная об аварии^[51]. При таком подсчёте, чернобыльская катастрофа значительно превосходит атомную бомбардировку Хиросимы по числу пострадавших^[52].

Гринпис и Международная организация «Врачи против ядерной войны» утверждают,^[53] что в результате аварии только среди ликвидаторов умерли десятки тысяч человек, в Европе зафиксировано 10 тыс. случаев уродств у новорождённых, 10 тыс. случаев рака щитовидной железы и ожидается ещё 50 тыс.

Есть и противоположная точка зрения, ссылающаяся на 29 зарегистрированных случаев смерти от лучевой болезни в результате аварии (сотрудники станции и пожарные, принявшие на себя первый удар)^[54].

По данным ВОЗ, представленным в 2005 году, в результате аварии на Чернобыльской АЭС в конечном счете может погибнуть в общей сложности до 4000 человек^[55].

Саркофаг, возведённый над четвёртым, взорвавшимся, энергоблоком постепенно разрушается. Опасность, в случае его обрушения, в основном определяется тем, как много радиоактивных веществ находится внутри него. По официальным данным, эта цифра достигает 95 % от того количества, которое было на момент аварии. Если эта оценка верна, то разрушение укрытия может привести к очень большим выбросам.

В марте 2004 года Европейский банк реконструкции и развития объявил тендер на проектирование, строительство и ввод в эксплуатацию нового саркофага для ЧАЭС. Победителем тендера в августе 2007 года была признана компания NOVARKA, совместное предприятие французских компаний.