Досвід проведення екологічної експертизи в США

Механізм екологічної експертизи в США, який сформувався наприкінці ХХ - початку ХХ1 століття, включає три основні елементи:

1. екологічну експертизу господарських об’єктів як комплексу науково-дослідницьких робіт з метою формулювання та реалізації пропозицій по корегуванні екологічних параметрів проекту або прийняття альтернативного варіанту, який більш повно відповідав би природоохоронним вимогам;

2. екологічну експертизу діючих підприємств у формі надання дозволів на їх експлуатацію або модернізацію за умови виконання державних екологічних нормативів;

3. екологічну експертизу нової продукції з метою недопущення на ринок нових видів товарів, які б не відповідали екологічним вимогам.

Впровадження в господарську практику екологічної оцінки економічної діяльності спрямоване на вдосконалення механізму управління природокористуванням з врахуванням перспективних вимог, але, насамперед, це торкається вдосконалення технологічних процесів, впровадження екологічно доцільного способу виробництва.

Особлива роль відводиться в США екологічній експертизі господарських проектів. Закон про національну політику у сфері охорони довкілля, прийнятий ще в 1970 році, передбачає обов’язкове застосування всіма федеральними відомствами комплексності підходів до розвитку території з урахуванням природних, соціальних та екологічних чинників при плануванні та прийнятті управлінських рішень. Результатом такого системного підходу є підготовка і затвердження особливого документу

(Environmental Impact Statement) – так званого висновку про вплив проекту на довкілля (ВВД), у якому, крім інформації про хід екологічної експертизи, містяться конкретні висновки про доцільність здійснення проекту з екологічної точки зору та шляхах його покращення.

ВВД не має юридичної сили для призупинення або відмови від того чи іншого господарського проекту, але може послужити підставою для адміністративних заходів чи притягнення до правової відповідальності ініціаторів проекту.

Основним завданням екологічної експертизи в США, за визначенням Ради з питань якості довкілля, полягає в тому,щоб аналіз якості довкілля став такою ж невід’ємною частиною роботи відомств, як здійснюваний ними економічний та технічний аналізи. Врахування екологічних факторів в техніко-економічних і соціальних розділах проектів на ранній стадії прийняття управлінських рішень сприяє оптимальному з точки зору природоохоронних вимог вибору запропонованих варіантів. Разом з тим, врахування екологічних аспектів на стадії проектування дає можливість уникнути забруднення на противагу недешевим методам боротьби з забрудненням після впровадження підприємства:врахувати екологічні фактори на стадії проектування означає істотно скоротити витрати на охорону довкілля.

У випадку реалізації проекту при підготовці Висновку впливу проекту на довкілля в США досліджується повний спектр змін в окремих компонентах довкілля . При цьому враховуються не тільки неминучі негативні екологічні наслідки, але і результати довготривалого впливу конкретного виробництва на довкілля. Висновком передбачаються варіанти технологічних рішень виробництва, а також альтернативні варіанти для розміщення даного підприємства. При цьому обов’язковою умовою ВВД – ретельний аналіз використання не відновлювальних природних ресурсів з мінімальними їх витратами на одиницю продукції.

Під обов’язкову екологічну експертизу в США підпадають проекти, довгострокова реалізація яких передбачає значні фінансові витрати, використання виробничого персоналу та значних обсягів використання ресурсів, а також порівняно невеликі проекти, впровадження яких може призвести до значних змін в компонентах довкілля, в тому числі на довготривалу перспективу. Насамперед,- це проекти в області транспорту, водного, сільського, лісового господарства, з видобутку корисних копалин, житлового будівництва та інші.

Строки проведення та затвердження екологічної експертизи регламентовані: на підготовку попереднього варіанту відводиться 90 днів до початку здійснення проекту. На його основі федеральні відомства, регіональні органи різних рівнів, а також незалежні групи експертів готують Висновок зовнішньої екологічної експертизи. Цей етап не перевищує 30-45 днів. Остаточний варіант висновку завершується не пізніше , ніж за 30 днів до початку реалізації проекту.

Витрати на екологічну експертизу господарського проекту становлять десяті частини проценту від вартості реалізації проекту – не більше 3% від вартості на його впровадження. Але економічні результати проведення екологічної експертизи дуже швидко стають очевидними, оскільки професійні рекомендації дозволяють значною мірою поліпшити проект. Іноді результати екологічної експертизи служили підставою для повної відмові від проекту. Так, було заборонено будівництво дамб і шлюзів в штаті Техас, хоча роботи по підготовці проекту були здійснені на 90 %. Аналогічним чином, була відмова від будівництва атомної електростанції в штаті Нью-Гемпшир і нафтохімічного комплексу в штаті Каліфорнія.

В середньому щорічно в США проводиться екологічна експертиза для 1 тис. нових федеральних проектів. Тільки на 10% ВВД були позови до суду. При цьому тимчасове чи часткове призупинення виконання проектів , заборона на їх виконання займає лише 2-3% загального числа проектів, які перебували на експертизі.

Проведення екологічної експертизи проектів передбачає деяку перебудову в механізмі управління природокористуванням та природоохоронними процесами. Це насамперед торкається узгодження територіального та галузевого підходів до управління господарськими процесами. Практика екологічного обґрунтування проектів в американській економіці свідчить певною мірою про переваги територіальних органів управління порівняно з галузевими по відношенню до оцінки впливу виробництва на довкілля. Обізнаність із територіальними особливостями дозволяє органічно вписувати новий господарський об’єкт в територіальну структуру господарства або аргументовано довести непридатність його розміщення в даному регіоні.

В штатах, де діє законодавство про екологічну експертизу, суб’єктами експертизи виступають департаменти з питань охорони довкілля, або департаменти , які займаються земельними ресурсами, а також відомства і фірми, які фінансують проект. Контроль за ходом і результатами експертизи, здебільшого покладається на координатора по проблемах довкілля, а на рівні муніципалітетів – на комісії з питань довкілля. В штаті Мічіган, наприклад, роль координатора виконує спеціальний міжвідомчий комітет, до складу якого входять представники із 19 департаментів.

В деяких штатах місцеві органи влади мають достатньо широкі повноваження. Наприклад, в штаті Західна Вірджінія вимоги про необхідність ВВД торкаються проектів, капіталовкладення в яких перевищують 100 тис. доларів. А в штаті Флорида ВВД готується Регіональною Радою з питань планування, а потім надходить до органів місцевого управління, які вирішують питання про видачу ордеру на впровадження проекту. Ліцензія на спорудження господарського об’єкту може супроводжуватися певними умовами по вдосконаленню проекту.

Важливим напрямом проведена екологічної експертизи в США є екологічне ліцензування:видача державними органами дозволів на експлуатацію діючих та введення до ладу нових підприємств.

Серед екологічних ліцензій важлива роль належить видачі дозволів на викиди в повітря і скиди у водні об’єкти. Для того, щоб отримати такий дозвіл, необхідне виконання трьох умов:

- дотримання підприємством нормативів якості повітря та води;

- дотримання необхідних вимог до технології очистки забруднення. Ці вимоги різняться у відповідності з категоріями підприємств;

- Плани введення в експлуатацію нових підприємств чи модернізації діючих повинні бути узгодженими з національними екологічними програмами.

Екологічне ліцензування в США проводять органи всіх рівнів управління: федеральні, на рівні штатів і місцеві. Але оперативну роботу по спостереженню за виконанням регіональних програм здійснюють переважно органи на рівні штатів та місцеві органи влади. Федеральна ліцензія, як правило, надається тільки після відповідних рішень в особливих випадках.

Насамперед, ліцензію отримують найбільші підприємства. Наприклад, їм належить 50% усіх ліцензій, виданих на скиди стічних вод у поверхневі води. Крім того, з метою відвернення небезпечного забруднення довкілля хімічними речовинами ліцензії викуповують фірми, які зайняті їх виробництвом, транспортуванням і зберіганням.

При видачі ліцензії підвищені вимоги до викидів та скидів забруднюючих речовин висуваються для нових або модернізованих підприємств. Це дозволяє враховувати екологічні витрати вже на стадії проектування і в пошуках їх зменшення впроваджувати екологічно чисті технології.

Екологічна експертиза нової продукції, яка потрапляє на споживчий ринок – є особливий напрям державного контролю за її екологічними параметрами. Така експертиза є обов’язковою, насамперед, для хімічної , фармацевтичної, харчової, текстильної, взуттєвої та автомобільної промисловості. Такий контроль передбачає видача сертифікату якості продукції, які випускають ці галузі, беручи до уваги її екологічну безпеку. Наприклад, в автомобілебудуванні необхідною умовою отримання дозволу на виробництво автомобілів є дотримання стандартів забруднюючих речовин у вихлопах автомобіля. Певні вимоги висуваються також до рівня шуму, який виникає під час експлуатації автомобіля, а також до якості використовуваного ним палива.

Звичайно, особлива увага приділяється екологічній експертизі продукції хімічної промисловості, яка щороку випускає в середньому понад 600 нових речовин та їх сполук. Згідно американського екологічного законодавства промислові фірми зобов’язані проводити спеціальні дослідження токсичності нової хімічної продукції, яка надходить на споживчий ринок. В США з 1978 року існує Національна екологічна програма, виконання якої контролює Національний інститут екологічних наук, а конкретний аналіз нових хімічних речовин проводиться 20 токсикологічних лабораторіях, найбільшою з яких є Національний центр токсикологічних досліджень з річним бюджетом понад 22 млн. доларів.

Економіка США використовує на сьогодні понад 55 тис. хімічних речовин. Під особливий контроль підпадають ліки, хімічні добавки у харчові продукти (барвники, поліпшувачі смаку,консерванти та інші), хімічні речовини, які використовуються в електронній промисловості,будівництві, побуті, а також усі види гербіцидів.

Контрольні запитання:

1. Суть екологічної експертизи, її мета, завдання та принципи.

2. Суб’єкти та об’єкти екологічної експертизи в Україні та в зарубіжних країнах.

3. Які існують форми екологічної експертизи?

4. Що таке державна екологічна експертиза, хто її здійснює? У яких випадках проводиться державна екологічна експертиза?

5. Що таке громадська екологічна експертиза? Яка її мета і завдання?

6. Що таке екологічне ліцензування? З якою метою воно проводиться?

7. Назвіть організації, які мають право видавати екологічні ліцензії в Україні. Від чого залежить область діяльності, на яку надане право екологічного ліцензування кожної з них?

8. Що таке екологічний паспорт підприємства? Які розділи входять до його складу?

9. Яка специфіка проведення екологічної експертизи та екологічного ліцензування в США та інших зарубіжних країнах?

Проблемні лекції

1. Проблеми організації державної екологічної експертизи в Україні та шляхи їх вирішення.

2. Екологічне ліцензування як функція державного управління.

Міні-лекції:

1. Досвід проведення екологічної експертизи в зарубіжних країнах.

2. Екологічний паспорт та його структура.

Семінар-дискусія:

1. Екологічна експертиза як один із превентивних методів управління природокористуванням. Ефективність її проведення в Україні.

2. Роль екологічного паспорту підприємства у прискоренні запровадження нових технологічних процесів.

Творчі завдання та наукова складова:

Підготуйте короткі доповіді на тему:

1. Суть ,мета і завдання екологічної експертизи.

2. Суб’єкти державної і громадської екологічної експертизи.

3. Основні принципи екологічної експертизи.

4. Екологічна експертиза як один із превентивних методів управління природокористуванням та природоохоронною діяльністю.

5. Форми екологічної експертизи: їх мета та завдання.

6. Досвід проведення екологічної експертизи в США.

7. Досвід проведення екологічної експертизи в країнах Західної Європи.

8. Досвід проведення екологічної експертизи в Японії.

9. Проведіть порівняльний аналіз проведення екологічної експертизи в Україні та інших країнах: США, Японії, Німеччині, Великобританії та ін..

10. Ефективність проведення державної екологічної експертизи в Україні.

11. Ефективність проведення громадської екологічної експертизи в Україні.

12. Екологічне ліцензування як функція державного управління.

13. Організації, яким надається право видавати екологічну ліцензію.

14. Принципи розробки екологічної ліцензії в США.

15. Специфіка екологічного ліцензування в Росії.

16. Роль екологічних паспортів у аналізі змін стану довкілля.

17. Екологічний паспорт та його структура.

Тестові завдання:

1. Назвіть одне з основних завдань державної екологічної експертизи:

а) оцінювання ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів з охорони довкілля;

б) законність;

в) встановлення відповідності перед проектних, перед планових та проектних рішень вимогам екологічного законодавства.

г) обмеження господарської діяльності.

2. Суб’єкти екологічної експертизи є:

а) Міністерство екології та природних ресурсів;

б) Міністерство енергетики і паливної промисловості України;

в) Кабінет Міністрів України;

г) Державна служба геології і надр України.

3. До об’єктами державної екологічної експертизи належать:

а) екологічний паспорт підприємства;

б) екологічна ліцензія;

в) плани і проекти новобудов;

г) екологічні нормативи.

4. Право на видачу екологічної ліцензії в Україні має:

а) Кабінет Міністрів України;

б) Міністерство екології та природних ресурсів;

в) Міністерство охорони здоров’я;

г) Міністерство економічного розвитку та торгівлі.

5.Один із принципів розробки екологічної ліцензії в США є:

а) принцип компенсацій; та обєднань

б) принцип узгодженості дій;

в) принцип комплексності;

г)принцип «забруднювач платить»

Навчальні завдання:

1. Ознайомтесь із Законом України «Про екологічну експертизу» (1995р.). Випишіть у робочі зошити принципи екологічної експертизи.

2. Проаналізуйте комплекс чинників, які впливають на організацію в Україні: а) екологічної експертизи;

б) екологічного ліцензування:

в)екологічної паспортизації підприємств.

Термінологічний словник

Екологічна експертиза –це вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, екологічно-експертних формувань та об’єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація та дія яких може негативно вплинути або впливає на довкілля , і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону довкілля, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Екологічна ліцензія - вид цінних паперів, що законно надає дозвіл на види конкретної забруднюючої речовини протягом конкретного часу. Загальна кількість екологічних ліцензій підприємства є відповідати фактичному рівню сукупних викидів.

Екологічний паспорт підприємств –це комплексний документ, у якому наведено , який містить дані про використання підприємством природних ресурсів, вплив на довкілля і напрями природоохоронної діяльності.

Квоти– запаси екологічних ліцензій - дозволів на викиди забруднюючої конкретної речовини, які можна купувати і продавати.

Принцип «бульбашки» - принцип екологічного ліцензування в США, який дає можливість органам оцінювати екологічний вплив підприємства в цілому, а підприємство має право розподіляти викиди в межах своєї території по кожному забруднювачу окремо.

Література

1. Врублевська О.В. Конспект лекцій з економіки природокористування. Л.: Укр. ДЛТУ, 2003. – 211 с.

2. Глушкова В.Г., Макар С.В. Экономика природопользования: учеб. Пособие. М.: Гардарика, 2007. – 448 с.

3. Дорогунцов С.І., Коценко К.Ф, Хвесик М.А. та ін.. Екологія. Підручник для економічних вищих навчальних закладів і факультетів. К.: КНЕУ, 2000, - 308 с..

4. Закон України «Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995 року // Відомості Верховної Ради, 1995, № 8.

5. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 року. // Відомості Верховної Ради, 2000, № 58.

6. Екологічне право України. Підручник. / Заг. ред. Шемшученка Ю.С. К.:Тов. «Вид. «Юридична думка», 2005.- 848 с.