Історичні випадки біотероризму

6. Історія знає три підтверджених спроби використання біологічної зброї проти людей в терористичних цілях: використання Salmonella культом Раджніша в штаті Орегон у 1984 році, спроба використати ботулічний токсин і збудника сибірки сектою Аум Сінрікьо в Токіо 1990-1995 роках, і застосування високоякісного препарату сухого порошку зі спорами збудника сибірки, приписаних вченому з біологічної зброї Брюсу Айвінсу у 2001 році, що отримав назву «Амерітракс» («Amerithrax»). Окрім цих були й інші спроби розробки біологічних агентів, а також тисячі хибних повідомлень про скоєння біологічних атак.[iii]

Використання сальмонели культом Раджніша в 1984 році

7. У серпні-вересні 1984 року, релігійний культ відомий як культ Раджніша використав Salmonella в барах та інших громадських місцях у Даллесі, невеликому містечку в штаті Орегон, США. Жертвами цієї атаки стала 751 особа. Ця подія є одним з найбільш значущих випадків біотероризму, бо це був перший успішний і найбільш масштабний напад в історії Сполучених Штатів Америки.

8. Культ Раджніша було засновано в Індії в 1960-х роках Чандра Мохан Раджнішом. Серед своїх послідовників він був відомим як Просвітлений Майстер. Культ отримав чимало послідовників в Європі і Сполучених Штатах Америки в 1970-х роках, серед яких були заможні люди, адвокати і лаборанти. Культ викликав суперечки через те, що його послідовники відмовлялися від традиційних цінностей тому після 1980 року вони відчули ворожість з боку індійського уряду. За порадою одного з його послідовників, Ма Ананд Шила, Чандра емігрував до Сполучених Штатів Америки і перевіз з собою групу. Культ заснував комуну на великому ранчо в графстві Васко штату Орегон.

9. Через суперечливі вірування культу, взаємини його членів з місцевими жителями були надзвичайно напруженими і ще більше ускладнилися через конфлікти, пов’язані із землекористуванням та розширенням комуни, зокрема, коли культ отримав політичний контроль над Антилопою, невеликим містечком поблизу.[iv] Члени комуни також порушували закони штату Орегон про землекористування, які обмежують будівництво на неосвоєних землях. Для того, щоб обійти обмеження зонування, культ Раджніша зареєстрував місто як ранчо, назвавши його Раджнішпурам. На початок 1984 року, Генеральний прокурор штату Орегон провів розслідування правового статусу Раджнішпураму і заявив, що міська влада є неконституційною, оскільки вона не відокремлена від церкви.

10. Для того, щоб перехитрити Генерального прокурора, високопоставлені члени культу планували заразити жителів графства Васко, щоб ті не змогли взяти участь у виборах керівника округу в листопаді, внаслідок чого члени культу змогли б проконтролювати голосування і забезпечити перемогу кандидата, який вигідний для них. Менш ніж десять очільників культу брали участь у плануванні біологічної атаки. Шила, який номінально став особистим секретарем Чандра, тісно співпрацював з Ма Ананда Пуджа, медсестрою, яка очолювала медичний центр комуни і також була членом культу.[v] Пуджа отримала зразки Salmonella typhimurium і використала можливості медичної установ Раджнішпурамі. Секретна лабораторія, де культивувалась Salmonella typhimurium була створена у віддаленій частині комуни.

11. 29 серпня 1984 року вперше зафіксовано використання біологічних агентів членами культу – двом комісарам округу, які негативно ставилися до культу, під час візиту до Раджнішпура дали воду з Salmonella typhimurium. Обидва комісари захворіли і одному з них була потрібна госпіталізаціч.[vi] Крім того, послідовники культу вилили Salmonella в одну з місцевих водних систем, контамінували нею на продукти в супермаркеті, дверні ручки і ручки зливів у туалетах будівлі суду – але всі ці дії не мали видимого ефекту.

12. Найбільш масштабне використання біологічних агентів відбулося у вересні 1984 року, коли мішенню культу стали ресторани міста Даллес, адміністративного центру округу. Для репетиції перед виборами в листопаді члени культу забруднили Salmonella typhimurium салат-бари в кількох ресторанах у результаті чого 751 людина захворіла. Місцеві співробітники установ системи охорони здоров’я за декілька днів визначили, що причиною спалаху є саме Salmonella, але вина саме послідовників культу Раджніша не була встановлена ще протягом року. Спалах був двохетапний, викликаний найменше двома випадками навмисного зараження – перший випадок стався в двох ресторанах приблизно 8 вересня, другий – в десяти або навіть більше ресторанах приблизно 21 вересня.[vii]

13. Подальших атак не було і культ Раджніша відмовився від своїх спроб маніпулювати виборами на початку жовтня, коли стало зрозуміло, що їх план невдалий. Через кілька місяців після виборів у листопаді, комуна розпалася через внутрішні конфлікти та велику кількість судових процесів проти послідовників. Під час розслідування в комуні державні і федеральні агенти виявили культури Salmonella, які визнали причиною спалаху. Шила і Пуджа, а також ряд інших високопоставлених членів культу Раджніша втекли в Європу у вересні 1985 року, проте пізніше повернули до Сполучених Штатів Америки і визнали свою провину. Серед інших звинувачень, було звинувачення в отруєнні сальмонелою в Даллесі.[viii]

Спроба використання ботулічного токсину і збудника сибірки сектою Аум Сінрікьо в 1990-1995 роках

14. Аум Сінрікьо («Вища Істина Аум») – це японський релігійний культ заснований Секо Асахара, який здійснив декілька актів біотероризму. На відміну від культу Раджніша, метою Аум було проведення масових і широкомасштабних атак зі летальними наслідками. Вони стали відомі завдяки своїм успішним атакам з використанням зарину в токійському метро у 1995 році, в результаті чого постраждало понад тисячу осіб, 12 з яких померли. Послідовники Аум Сінрікьо вважали, що занадто багато людей мають погану карму і, що корумпований світ потрібно знищити для того, щоб створити нове, чисте суспільство.

15. У 1984 році Асахара створив невелику школу йоги під назвою Aum No Kai (Коло Аум), яка в 1987 році була перетворена в Аум Сінрікьо. Влада Токіо в 1989 році офіційно оформила релігійний статус організації. За різними оцінками експертів, кількість членів школи Аум різниться, але згідно з деякими даними, в 1995 році культ налічував близько 40 000 членів у всьому світі, в тому числі 10 000 в Японії, близько 30 000 в Росії, а також декілька розрізнених груп у Сполучених Штатах Америки, Німеччині та інших країнах.[ix]

16. Вчення Аум Сінрікьо підкреслювало значення порятунку і задумало дві стратегії полегшення. Як стверджували Уіліс і Сугішіма, «Одна з них полягала у формуванні коаліційної більшості у Парламенті і контролі японської політичної системи. Практика Аум могла тоді бути реалізована на національному рівні. Згідно з другою стратегією для очищення секта повинна була знищити Японію силовими засобами».[x] Асахара спочатку пішов легітимним шляхом, і у 1990 році кілька кандидатів, зокрема сам Аум Асахара, балотувалися в японський парламент. Проте всі вони не пройшли. Це, здається, стало поворотним моментом для Асахара, який вважав, що порятунку тепер доведеться досягати, застосовуючи силу. У той момент культ почав озброюватися. Значну допомогу культу надавали декілька молодих вчених і технічних фахівців, які приєдналися до нього та мали досвід у фізиці, хімії та біології.

17. Аум Сінрікьо нібито цікавилась кількома біологічними агентами, зокрема ботулічним токсином і збудниками сибірки, Q-гарачки та хвороби, спричиненої вірусом Ебола.[xi] На початку 1990-х, Аум Сінрікьо докладали зусиль для напрацювання і поширення двох агентів – ботулічного токсину та збудника сибірка. Вчені Аум намагалися виділити Clostridium botulinum зі зразків ґрунту, однак доказів того, що ці спроби були успішними, нема. Не відомо звідки надійшли штами, які використовувались. На додаток до проблем з виділенням ботулічного токсину існувало багато інших труднощів з культивуванням бактерій, що продукують токсин, та перетворенням його на зброю. Грубий екстракт токсину з культивованого агента було висушено і подрібнено, а також були апробовано кілька методів розповсюдження.[xii] Одна зі спроб передбачала розпилення ботулічного токсину з транспортних засобів за допомогою пристроїв. Мішенню стали будівлі військово-морської бази США в Йокосука, імператорський палац та урядові будівлі. Ще одна спроба передбачала поширення ботулічного токсину із застосуванням пристроїв для розпилення у вигляді портфелю. Попри ці та інші спроби, жодних офіційних жертв зареєстровано не було.

18. Спроби Аум використати бактерії сибірки для заподіяння шкоди були безуспішними, тому що організація отримала авірулентний штам агента (можливо, вкрадений вакцинний штам).[xiii] Під час однієї зі спроб, члени Аум розпилили агент (швидше за все, необроблену культуру) з даху будинку штаб-квартири в Токіо. Для того, щоб розповсюдити бактерії змонтували два розпилювачі на даху восьмиповерхового будинку, кожен у середині великої круглої градирні. Труби були розширені від градирень до баків, що розташовувалися нижче, і були заповнені рідкою суспензією бактерій сибірки.[xiv] Пристрій працював погано – замість аерозолю, необхідного для ефективного розповсюдження сибірки, утворювалися великі краплі. Кілька скарг від місцевих жителів на неприємні запахи від будівлі привернули увагу поліції і, в кінці кінців, Аум припинила спробу розпилити агент і покинула це місце. Під час іншої спроби члени Аум розповсюдити агенти навколо префектури Канагавскього офісу і Імператорського палацу, для цього транспортні засоби обладнали пристроями розпилення, але згідно зі звітом прокуратури, сопло розпилювача забилось і операція не вдалася.[xv]

19. Не зважаючи на наявність значних ресурсів і досвіду їх використовувати, Аум не змогла завдати шкоди за допомогою біологічних агентів. Лейтенберг зазначає: «Група, як повідомляють, мала надзвичайні фінансові ресурси – десятки і сотні мільйонів доларів – деякі кошти вона використовувала для закупівлі необхідних для роботи обладнання та технічних засобів [ботулічний токсин і збудник сибірки]. Послідовники докладали значних зусиль для створення біологічної зброї, але, попри здібності, значний час і зусилля, всі ці спроби не мали успіху».[xvi]

Атаки сибірки 2001 року

20. У 2001 році атаки з використанням листів зі спорами сибірки в Сполучених Штатах Америки, також відомі як Амерітракс відповідно до назви справи у Федеральному бюро розслідувань (див. Главу 12), відбулися протягом декількох тижнів, починаючи з 18 вересня, якраз через тиждень після терористичних актів 9/11, коли було знищено Всесвітній торговий центр у Нью-Йорку, пошкоджено Пентагон в Арлінгтоні, штат Вірджинія, і сталася аварія авіалайнера в Шанксвілл, штат Пенсильванія. У результаті загинуло понад 3000 осіб і завдано збитків на мільярди доларів. Попри те, що події 9/11 начебто мало пов’язані з біологічною зброєю, поєднання атак 9/11 з листами з сибіркою, які відбулися через невеликий проміжок часу, посилили побоювання біотерористичних загроз.

21. Було дві хвилі атак листів з сибіркою.[xvii] Перша хвиля листів мала поштовий штемпель міста Трентон, Нью-Джерсі від 18 вересня 2001 року (Рис. 4.1). П’ять листів зі спорами збудника сибірки були надіслані поштою до ABC News, CBS News, NBC News і New York Post, офіси яких розташовані в Нью-Йорку, та в National Enquirer до American Media, Inc. в Бока-Ратон, штат Флорида. Всі ці листи були спочатку відхилені як звичайні листи з погрозами. Проте, 3 жовтня, в лікарні Флориди було діагностовано перший випадок. Туди були послані команди з Центру контролю і профілактики захворювань для виявлення джерела інфекції. Після того, як Центр контролю і профілактики захворювань виявив ендоспори сибірки на робочому місці потерпілого, Федеральне бюро розслідувань взяло під свій контроль цю справу. Лише через тиждень після смерті першої жертви стало ясно, що саме листи стали джерелом інфекції.

Рисунок 4.1: Листи з сибіркою

(Джерело: Федеральне бюро розслідувань, Відомі випадки і Злочинці, справа Амерітракс,http://www.fbi.gov/about-us/history/famous-cases/anthrax-amerithrax/the-envelopes)

	Ви не зможете зупинити нас Ми маємо цю сибірку Ви помрете зараз Вам страшно? Смерть Америці Смерть Ізраїлю Аллах прекрасний
	Це наступний Приймайте пеніцилін зараз Смерть Америці Смерть Ізраїлю Аллах прекрасний

22. Ще два листи з сибіркою були відправлені 9 жовтня через три тижні після першої атаки. Вони були адресовані двом сенаторам-демократам (Вашингтон, округ Колумбія): Тому Дешлу з Південної Дакоти та Патріку Ліхі з Вермонта. Лист, адресований Тому Дешлу відкрив його помічник 15 жовтня. Поліція Капітолію швидко ідентифікувала порошок як ендоспори сибірки. Через це закрили службу урядової пошти і працівникам будівлі масово роздали антибіотики. Лист Патріку Ліхі було відправлено на неправильну адресу, і пізніше його виявили у мішку для вилученої кореспонденції.

23. У цілому, жертвами листів з сибіркою стали 22 особи, п’ять з яких померли. Більшість жертв – це працівники пошти, які контактували зі спорами, що висипалися з листів. Під час цих подій Центр контролю і профілактики захворювань та місцеві органи охорони здоров’я забезпечили ліками (в основному, ципрофлоксацином) близько 33 000 людей, які могли контактувати з листами. Підтверджено, що принаймні 17 будівель були контаміновані ендоспорами збудника сибірки і на знезараження, за деякими оцінками, витратили близько $ 320 млн.[xviii]

24. Беручи до уваги зміст листа і близькість у часі до подій 9/11, під час початкової оцінки загрози відповідальність поклали на Аль-Каїду. Дійсно, після нападу, декілька газетних статей запропонували визнати, що спори сибірки прибули з Іраку і пропонували поміркувати про можливий зв’язок між випадками сибірки та Аль-Каїдою.[xix] Однак, незабаром стало очевидно, що «джерелом агенту» може бути вчений, пов’язаний з урядом Сполучених Штатів Америки. Листи відправлені в ЗМІ містили грубозернистий коричневий матеріал, препарати ж збудника сибірки в листах сенаторам були надзвичайно високої якості та вказували на досвідченого вченого і програму, яку фінансувала держава.

25. Весь матеріал, знайдений в листах з сибіркою, був отриманий з одного і того ж бактеріального штаму Еймс – одного з вісімдесяти дев’яти відомих штамів збудника сибірки. Цей штам був спочатку виділений від мертвої корови в Техасі у 1981 році та відправлений у Військовий медичний науково-дослідний інститут інфекційних захворювань Сполучених Штатів у Форт Детріку, штат Меріленд. Однак згодом, цей штам був розісланий науково-дослідним лабораторіям у всьому світі. Через це стало важко визначити джерело походження, хоча це і звузило діапазон можливих варіантів. Федеральне бюро розслідувань судовим рішенням зобов’язало лабораторії, які зберігали штам Еймс, надати зразки. Провели дослідження матеріалу з листів з сибіркою для пошуку додаткових унікальних особливостей, щоб порівняти зі зразками, наданими лабораторіями. У результаті досліджень, Федеральне бюро розслідувань встановило, що матеріал був безпосередньо пов’язаний з одним зі штамів Еймс, ідентифікованим як РМР-1029.[xx] Доктор Брюс Айвінс, вчений з біозахисту (biodefence scientist) в Детріку (Вставка 4.1), мав доступ до РМР-1029.