Випадки виникнення зобов’язання

– із рятування здоров’я та життя фізичної особи;

– із рятування майна фізичної або юридичної особи.

Підстави виникнення зобов’язання із рятування здоров’я та життя

– наявність реальної загрози для здоров’я та життя фізичної особи;

– відсутність у рятувальника повноважень вчиняти рятувальні щодо іншої особи дії, тому лікарів, пожежників та інших осіб не визнано суб’єктами таких зобов’язань;

– спрямованість дій на рятування здоров’я та життя фізичної особи;

– виникнення у рятувальника шкоди внаслідок вчинення ним рятувальних дій щодо здоров’я та життя фізичної особи.

За ст. 1161 ЦК, шкода, завдана особі, яка без відповідних повноважень рятувала здоров’я та життя фізичної особи від реальної загрози для неї, відшкодовується державою в повному обсязі.

Підстави виникнення зобов’язання із рятування майна

– наявність реальної загрози для майна іншої особи;

– відсутність у рятувальника повноважень вчиняти рятувальні щодо майна іншої особи дії;

– спрямованість дій на рятування майна іншої особи;

– майно повинно мати істотну цінність, яка визначається угодою сторін, актами законодавства, адміністративними актами тощо;

– виникнення у рятувальника шкоди внаслідок вчинення ним рятувальних дій щодо майна іншої особи.

Види шкоди, завданої внаслідок рятування майна

– шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;

– шкода, завдана майну фізичної особи.

Ч. 1 ст. 1162 ЦК: шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, що має істотну цінність, відшкодовує держава в повному обсязі.

Ч. 2 ст. 1162 ЦК: шкоду, завдану майну особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, що має істотну цінність, відшкодовує власник (володілець) цього майна з урахуванням його матеріального становища. При цьому, шкода відшкодовується:

а) з урахуванням майнового становища власника (володільця) майна, якому завдано шкоду;

б) в межах вартості майна, яке було врятовано.

2.3. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (гл. 83 ЦК).

Ст. 1212 ЦК: особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої право­вої підстави, зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути його і тоді, коди підстава, на якій воно було набуте, відпала.

Ці положення застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником з чужого незаконного воло­діння;

3) повернення виконаного однією зі сторін у зобов’язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Набувач зобов’язаний повернути безпідставно набуте майно у натурі; відшкодувати доходи, які одержав або міг одержати від майна з часу, коли дізнався або міг дізнатися про володіння майном без достатньої право­вої підстави. З цього часу набувач відповідає і за допущене погіршення майна.

У разі неможливості повернути у натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду справи су­дом.

За безпідставне одержання чи збереження грошей нараховуються %за користування ними.

Не підлягають поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб для існування, якщо їх виплата проведена особою добровільно, за відсутності рахункової помилки та недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Наши рекомендации