Рецептура рідких лікарських форм

До рідких лікарських форм відносять розчини, настої, відвари, настойки, рідкі екстракти, новогаленові препарати, сиропи, слизи, суспензії, емульсії, краплі, мікстури.

Широке застосування рідких лікарських форм зумовлене тим, що вони мають цілий ряд переваг перед іншими лікарськими формами:

Варіабельність шляхів введення;

зниження подразнюючих властивостей деяких лікарських речовин (бромідів, йодидів);

простота і зручність застосування, особливо в дитячої і геріатричній практиці;

можливість маскування неприємного смаку;

при прийомі всередину вони всмоктуються і діють швидше, ніж тверді лікарські форми (порошки, таблетки), дія яких виявляється після розчинення їх в організмі;

пом’якшуюча й обволікаюча дія ряду лікарських речовин виявляється найбільше повно при їхньому застосуванні у вигляді рідких лікарських форм;

Разом з тим, рідкі ліки, у порівнянні з твердими, мають і деякі недоліки:

вони менш стійки при збереженні в порівнянні з твердими ліками, тобто нестабільні; тому що речовини в розчиненому вигляді легше піддаються процесам гідролізу, окисненню, ніж у сухому вигляді;

розчини є сприятливими середовищами для розвитку мікроорганізмів, звідси малий термін зберігання рідких лікарських форм - не більше 3-5 діб;

менш зручні при транспортуванні; вимагають більшого часу для приготування і спеціальної тари;

по точності дозування рідкі ліки уступають твердим лікарським формам.

Розчин (Solutio) — рідка лікарська форма для зовнішнього і парентеральн­ого застосування, а також для вживання всередину. Розчин одержують шляхом розчинення однієї або декількох лікарських речовин у розчиннику. Основна властивість розчинів — прозорість.

Як розчинник використовують: воду очищену (Aqua purificata), спирт етиловий 70 %, 90 %, 96 % (Spiritus aethylicus 70 %, 90 %, 96 %), олії — персикову (Oleum Persicorum), соняшникову (Oleum Helianthi), вазелінове масло (Oleum Vaselini).

Розчини для застосування всередину виписують в об’ємі 100-200 мл і дозують столовими (15 мл), десертними (10 мл), чайними (5 мл) ложками або спеціальною мензуркою.

Краплі (Guttae) — різновид розчинів. Виписують 5-10 мл і вжи­вають усередину та застосовують зовнішньо (у ніс, вухо). Краплі для очей виготовляють в асептичних умовах і стерилізують.

Слизи (Mucilagines) — колоїдні розчини, які одержують шля­хом обробки водою лікарської сировини (насіння льону, коріння ал­тею тощо).

Застосовують всередину та ректально в клізмах для зменшення подразливої дії лікарських засобів.

Емульсії (Emulsiones) — рідка лікарська форма, яку утворюють із нерозчинних рідин (вода та жирні або ефірні олії). Природна емульсія — молоко. Використовують емульсії для зовнішнього за­стосування та вживають усередину для маскування неприємного смаку ліків.

Суспензії (Suspensiones) — рідка лікарська форма, що скла­дається з подрібненої лікарської речовини, не розчинної в рідині. Призначають для вживання всередину, зовнішнього застосування, стерильні — для внутрішньом’язового введення. Перед вживанням їх слід збовтувати.

Настій (Infusum) — це водна витяжка з листя, квітів, трави, яку готують в аптеці або в домашніх умовах. Для цього рослинну сиро­вину подрібнюють, кладуть в інфундирку (закритий посуд з фар­фору або з інших матеріалів), заливають дистильованою водою кімнатної температури і ставлять на киплячу парову баню (часто помішуючи) на 15 хв, потім охолоджують (45 хв), проціджують, до­водять дистильованою водою до загального об’єму і відпускають у флаконах по 100-200 мл. Зберігають у прохолодному місці, перед вживанням збовтують. Для вживання всередину дозують ложка­ми. Співвідношення рослинної лікарської сировини і води згідно з Фармакопеєю — 1:400; 1:30; 1:10.

Відвар (Decoctum) — водна витяжка з грубих частин лікарської рослинної сировини (коріння, кори, кореневища). На відміну від на­стоїв відвари нагрівають на киплячій водяній бані протягом 30 хв і фільтрують у гарячому вигляді або через 10 хв. Дозують, зберігають і вживають так само, як і настої.

Настойка (Tinctura) — це спиртова, спиртоводна, спиртоефірна витяжка з лікарської рослинної сировини. Готують на фармацев­тичних фабриках шляхом мацерації (настоювання), перколяції (ви­тиснення) у співвідношенні 1:10 (для сировини, що містить силь­нодіючі речовини) і 1:5 (для сировини, що не містить сильнодіючих речовин). Випускають у флаконах (20-25 мл, 5-10 мл) і дозують по 20-25 або 5-10 крапель. Для дітей розрахунок такий: скільки років, стільки й крапель. Настойки мають тривалий термін придатності. Зберігати їх слід у прохолодному, захищеному від світла місці, щіль­но закритими.

Екстракт (Extractum) — це концентрована спиртова, спиртовод­на витяжка з лікарської рослинної сировини для вживання всере­дину або для зовнішнього застосування. Готують у співвідношенні 1:2, 1:1. За консистенцією розрізняють рідкі (fluidum), густі (spissum) і сухі (siccum) екстракти. Рідкі екстракти випускають по 25-50 мл і дозують краплями, а сухі і густі додають до складу порошків, таб­леток, супозиторіїв.

Новогаленові препарати — це спиртоводні, спиртоефірні витяж­ки з рослинної лікарської сировини, що максимально очищені від баластних речовин. Призначають всередину, а стерильні — вводять парентерально.

Мікстури — це рідка лікарська форма, суміш рідких або рідких і твердих лікарських речовин. Вони каламутні і мають осад. При­значають всередину, випускають по 100-200 мл і дозують ложками. Зберігають у прохолодному місці і перед вживанням збовтують.

Рецептура лікарських форм для ін’єкцій

До лікарських форм для ін’єкцій належать стерильні водні й олійні розчини в ампулах (по 1, 2, 3, 4, 5, 10, 20 мл), а також стериль­ні порошки у флаконах та ампулах, які перед уведенням розчиня­ють у відповідних розчинниках. Як розчинники використовують: бідистильовану воду, ізотонічний розчин натрію хлориду, 0,5 % розчин новокаїну. До лікарських форм для ін’єкцій висувають такі вимо­ги: стерильність (відсутність мікроорганізмів), чистота (відсутність механічних домішок), стійкість під час зберігання, апірогенність (не підвищує температуру тіла) і в ряді випадків — ізотонічність (осмо­тичний тиск препарату дорівнює осмотичному тиску крові).

Контейнери для лікарських засобів для парентерального введен­ня мають бути виготовленні з прозорих матеріалів.

Лікарські форми для парентерального введення можуть бути класифіковані як:

ін’єкційні лікарські засоби;

внутрішньовенні інфузійні лікарські засоби;

концентрати для ін’єкційних або внутрішньовенних лікар­ських засобів;

порошки для ін’єкційних або внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів;

імплантати.

Методи стерилізації:

нагрівання гарячим повітрям у сушильній шафі при темпе­ратурі 180 °С протягом 20-60 хв або 200 °С впродовж 10- 30 хв;

нагрівання насиченою парою в стерилізаторі при температурі 110‑120 °С (101,3-151,9 кПа, або 1-1,5 атм) протягом 15-20 хв або 110 °С (56,5кПа або 0,5атм) впродовж 30-60 хв;

нагрівання (одноразове) парою в паровому стерилізаторі при температурі 100 °С протягом 30-60 хв;

тиндалізація — нагрівання у воді при температурі 60-65 °С протягом 1 год впродовж 5 днів поспіль або при температурі 70-80 °С — 3 дні. У проміжках між нагріваннями матеріал слід зберігати при температурі 25-37 °С;

бактеріальна фільтрація в асептичних умовах крізь мікропо­ристі стерильні фільтри;

хімічна обробка за допомогою антисептичних речовин (фено­лу, трикрезолу тощо) та консервантів.