Неканонічні функції аміноацил-тРНК-синтетаз, компонентів мультиферментного комплексу MARS
Окрім своєї основної функції в аміноацилюванні тРНК, велика кількість АРСаз бере участь в інших біохімічних процесах, виконуючи там певні неканонічні функції.
Глутаміл-проліл-тРНК-синтетаза (EPRS) складається із двох різних каталітичних доменів глутаміл-тРНК-синтетази та проліл-тРНК-синтетази, які з’єднуються між собою мотивом WHEP-TRS та кодуються однією мРНК. Ця особливість є унікальною для клітин вищих еукаріот. Також слід зазначити, що EPRS є єдиним прикладом природньо злитого білка у родині аміноацил-тРНК-синтетаз: у одному поліпептидному ланцюзі ковалентно поєднуються два окремі каталітичні домени [30].
EPRS входить до складу GAIT комплексу, який приєднуючись до 3′ UTR GAIT-елементу багатьох прозапальних факторів, інгібує їх трансляцію у мієлоїдних клітинах людини. Це відбувається завдяки IFN-γ-індукованого фосфорилювання глутаміл-проліл-тРНК-синтетази [31,32].
У мітохондріях дріжджів лейцил-тРНК-синтетаза (LRS) виступає в ролі інтрон-специфічного фактора сплайсингу. Цей фермент бере участь у видаленні двох інтронів групи І, bI4 та aI4-альфа, які переривають мРНК, що кодує основні дихальні білки цитохром В і субодиницю I цитохром оксидази, відповідно [33,34]. Група вчених під керівництвом доктора Мартініс показала, що LRS людини також може брати участь у сплайсингу інтронів групи І дріжджів [35].
Недавні дослідження також показали, що лейцил-тРНК-синтетаза у клітинах дріжджів та ссавців відіграє роль “датчика” лейцину. Зокрема, в клітинах людини, цитоплазматична LRS сприяє транслокації TORC1 ссавців (mTORC1) до мембран лізосом і активує його через зв'язування з ГТФ-азою RagD (компонент mTORC1). Асоціація LRS з оболонкою лізосоми та взаємодія ферменту з RagD строго регулюється за рівнем лейцину. При порушеннях лейцин-зв'язуючого сайту LRS втрачає здатність асоціювати із RagD і mTORC1 сигнальний шлях стає нечутливим до змін внутрішньоклітинної концентрації лейцину [36,37].
Метіоніл-тРНК-синтетаза (MRS) — один із найважливіших ферментів цієї групи, адже бере участь у приєднанні стартової амінокислоти до відповідної тРНК. В нормі ця АРСаза локалізується у цитоплазмі, де може бути як частиною макромолекулярного комплексу, так і у вільному стані. Відомо, що MRS у складі комплексу аміноацил-тРНК-синтетаз тісно взаємодіє із білком р18, супресором пухлин [38,39]. При дії ультрафіолетового випромінювання цей комплекс дисоціює і р18 рухається у ядро, де бере участь у процесах репарації ДНК. Тому вважається, що MRS бере участь у інгібуванні відповіді на пошкодження ДНК на трансляційному рівні [40].
Глутамін — замінна амінокислота, яка бере участь у багатьох клітинних процесах, зокрема він бере участь у біосинтезі пуринів та піримідинів, які є основними компонентами ДНК та РНК. Ця амінокислота також відіграє роль у зменшенні виділення запальних цитокінів, у регулюванні сигнальних шляхів проліферації та апоптозу. Дослідження останнього процесу показали, що глутамініл-тРНК-синтетаза (QRS) взаємодіє з ASK1 (кіназа 1, що регулює сигнал апоптозу) у глутамін-залежний спосіб: при підвищенні концентрації амінокислоти комплекс розпадається. Вище згадані ферменти взаємодіють своїми каталітичними доменами, внаслідок чого втрачається їх канонічна функція. Тобто, QRS інгібує процес клітинної смерті, спричинений активністю ASK1 [41].
Диаденозилтетрафосфат (Ар4А) — сигнальна молекула клітин прокаріот та еукаріот, концентрація цієї сполуки збільшується у стресовому стані, тому її відносять до класу алармонів. Була показана роль Ар4А у процесах проліферації, ініціації реплікації та репарації ДНК, клітинній відповіді на стрес, інгібуванні АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів [42]. При аналізі процесу утворення цієї сигнальної сполуки, було виявлено, що найбільший внесок робить лізил-тРНК-синтетаза [43]. У імунних клітинах фосфорилювання KRS призводить до вивільнення цього ферменту із мультисинтетазного комплексу та підвищення його здатності продукувати Ар4А, який в свою чергу виконує свої функції через зв'язування з певними білками. Вільна АРСаза транслокується у ядро, конформаційні зміни, спричинені фосфорилюванням, підвищують її здатність до продукції Ар4А. Сигнальна молекула, зв'язуючись із репресором Hint-1, дозволяє від’єднатись транскрипційному фактору MITF із інгібіторного комплексу MITF–Hint-1, що активує транскрипцію цільових генів згаданого фактору Тобто, можна сказати, що окрім канонічної функції у аміноацилюванні тРНК, KRS бере участь у сигнальній трансдукції імунних клітин [44].
Неферментний компонент мультисинтетазного комплексу білок р43 виступає у ролі цитокіна. Він стимулює синтез різних прозапальних факторів, таких як TNF-α, IL-8, IL-1β, MCP-1, MІP-1, а також міжклітинних молекул адгезії (ICAM-1). Білок р43 бере участь у процесі ангіогенезу, індукує міграцію ендотеліальних клітин [45]. Також він містить сайт, по якому під час апоптозу каспаза відділяє С-кінцевий домен, який називають EMAPII.
Білок р38 також виконує певну неконічну функцію: він може приєднуватись до білка FBP (far upstream element (FUSE)-binding protein ), який являється активатором транскрипції гена, що кодує білок Myc, та спричиняти убіквітинування цього білка з подальшою його деградацією у протеосомі. Цей процес призводить до гіперпроліферації клітин легень [46].
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА