Задачі для самостійного розв'язання. Задача № 1. У лабораторії схрещували червонооких самок дрозофіл із червоноокими самцями
Задача № 1. У лабораторії схрещували червонооких самок дрозофіл із червоноокими самцями. Серед нащадків виявилося 69 червонооких і білооких самців і 71 червоноока самка. Напишіть генотипи батьків і нащадків, якщо відомо, що червоний колір очей домінує над білим, а гени кольору очей перебувають в Х-хромосомі.
Задача № 2. Селекціонери в деяких випадках можуть визначити стать курчат, які щойно вилупилися. За яких генотипів батьківських форм можливо це зробити, якщо відомо, що гени золотавого (коричневого) і сріблястого (білого) пір'я розташовані в Z-хромосомі й ген золотавого пір'я рецесивний щодо сріблястого? Не забудьте, що в курей гетерогаметною статтю є жіноча! Задача № 3. Відомо, що триколірні кішки — завжди самки. Це зумовлено тим, що гени чорного й рудого кольорів шерсті алельні й перебувають в Х-хромосомі, але жоден із них не домінус, а при сполученні рудого й чорного кольорів формуються “триколірні” особини. Яка ймовірність одержання серед нащадків триколірних кошенят від схрещування триколірної кішки з чорним котом? Задача № 4. Класична гемофілія передається як рецесивна, зчеплена з Х-хромосомою ознака. Чоловік, хворий на гемофілію, одружується із жінкою, яка не має цього захворювання. У них народжуються нормальні дочки й сини, які одружуються зі здоровими особами. Чи виявиться в онуків знову гемофілія і яка ймовірність появи хворих у родинах дочок і синів?
Задача № 5. Чоловік, хворий на гемофілію, одружується зі здоровою жінкою, батько якої потерпав від гемофілії. Визначте ймовірність народження в цій родині здорових дітей.
Задача № 6. У людини ген, що викликає одну з форм колірної сліпоти, або дальтонізм, локалізовано в Х-хромосомі. Стан хвороби викликається рецесивним геном, стан здоров'я — домінантним. Дівчина, що має нормальний зір, батько якої хворів на колірну сліпоту, виходить заміж за здорового чоловіка, батько якого також потерпав від колірної сліпоти. Який зір можна очікувати в дітей від цього шлюбу? Задача № 7. Визначити число груп зчеплення у кожного з даних організмів, які мають такий диплоїдний набір хромосом: людини – 46; собаки – 78; голуба – 80; кота – 38;
жаби – 26; аскариди – 4; шимпанзе – 48; корови – 60.
Задача № 8. Чому дорівнює число груп зчеплення у мухи хатньої, таргана, мушки дрозофіли, якщо в ядрі соматичних клітин цих комах відповідно 12,48 і 8 хромосом?
Задача № 9. Чому дорівнює число груп зчеплення у собаки, кішки, кроля, корови, коня, якщо в ядрі соматичних клітин цих тварин відповідно 78, 38, 44, 60 і 66 хромосом?
Задача № 10. Чому дорівнює число груп зчеплення у моркви, гороху, томатів, картоплі, цибулі, якщо в ядрі соматичних клітин цих городніх культур відповідно 18, 14, 24, 48, 16 хромосом?
Задача № 11. Чому дорівнює число груп зчеплення у кукурудзи, жита, твердої пшениці, м’якої пшениці, якщо в ядрі соматичних клітин цих злаків відповідно 20, 14, 28, 42 хромосоми?
Практична робота №7
Тема .Складання родоводів. Розв’язання типових задач на визначення виду мутацій.Мета:сформувати практичні уміння і навички розв'язування задач і вправ з генетики. Обладнання та матеріали: збірники задач.
Методичні вказівки.
Основним методом вивчення характеру успадкування ознак є гібридологічний аналіз. Але в генетиці людини його не можна використовувати, оскільки проведення схрещувань для вивчення успадкування ознак для людини є неможливе. Тому в антропогенетиці застосовують специфічний метод-аналіз родоводів, або генеалогічний метод. Для складання родоводу використовуються спеціальні символи (мал.1).
 | чоловік |
 | жінка |
 | стать не вияснена |
  | власник ознаки, що вивчається |
 | дизиготні (різнояйцеві) близнюки |
 | монозиготні (однояйцеві) близнюки |
 | шлюб чоловіка з двома жінками |
 | гетерозиготний носій рецесивного гена, що вивчається |
 | шлюб |
 | родинний шлюб |
 | батьки, |
| діти і порядок їх народження | |
 | інтерсекс |
 | дитина з вадами розвитку. |
Мал. 1. Символи, які найчастіше використовуються
при складанні родоводів людини
Персона, з якої починають складання родоводів, називається пробандом. Якщо родовід складається таким чином, що від пробанда спускаються до потомства, то його називають генеалогічним древом (генеалогія); якщо від пробанда простежують успадкування до батьків та інших більш віддалених предків, такий родовід називається таблицею предків. Генеалогії більш зручні для генетичного аналізу, тому що в цьому випадку все потомство походить від однієї подружньої пари. При аналізі родоводів можна визначити, чи успадковується певна ознака, і якщо успадковується, то як – за домінантним чи рецесивним типом. Для визначення кількісних співвідношень при розщепленні аналізують декілька подібних родоводів. Дуже часто в якості ознаки, що вивчається, у людини фігурує те чи інше захворювання. На мал. 2 зображені родоводи, в кожній з яких пробанд – носій певної аномалії. В усіх випадках захворювання спостерігається в кожному поколінні; кожний хворий має хоча б одного батька з тією ж самою ознакою. Це характерні риси успадкування домінантних ознак.
Мал. 2. Приклад родоводів людини з домінантними аномаліями
На малюнку 3 зображені родоводи, для яких характерний інший тип успадкування. Ознаки, які аналізуються, в деяких поколіннях не зустрічаються, хоч в попередніх вони були. Відбувається немов би “перестрибування” ознаки через покоління. Діти, які мають ознаку, що аналізується, можуть з’явитися у батьків, які такої ознаки не мали. Це характерні риси успадкування рецесивних ознак.
Мал. 3.Приклад родоводів людини з рецесивними ознаками
Мутації – це зміни генетичного матеріалу, що призводять до спадкових змін у будові організму (на молекулярному, клітинному й організмовому рівнях) чи його функціонуванні. Існують 3 типи мутацій.
Мутації (від лат. mutatio – зміна), або мутаційна мінливість – це стійкі зміни генотипу, які виникають раптово й призводять до зміни тих чи інших спадкових ознак організму. Термін ―мутація ввів голландський вчений Гюго де Фріз. Подальші дослідження показали, що здатність до мутації є універсальною властивістю всіх живих істот.
Мутації можуть виникати в будь-яких клітинах організму й спричинювати різноманітні зміни генетичного матеріалу і, відповідно, фенотипу. Мутації, які виникають у статевих клітинах, успадковуються при статевому розмноженні, а в нестатевих клітинах – успадковуються лише за нестатевого чи вегетативного розмноження.
Хід роботи