Методичні вказівки до виконання курсового проекту 3 страница

4. Наступним найменшим значенням Методичні вказівки до виконання курсового проекту 3 страница - student2.ru у таблиці володіє клітка Методичні вказівки до виконання курсового проекту 3 страница - student2.ru ( Методичні вказівки до виконання курсового проекту 3 страница - student2.ru ) ;одержуємо нові значення Методичні вказівки до виконання курсового проекту 3 страница - student2.ru = 70 – 70 = 0 і Методичні вказівки до виконання курсового проекту 3 страница - student2.ru = 100 – 70 = 30. Викреслюємо в таблиці знаком “-“ з подальшого розгляду 3-й рядок (табл. 29).

Таблиця28

ТТ з розподілом вантажу у клітинку А2В1

  B1 B2 B3 B4 Запаси ai ai'
A1       –   –    
A2 103 1101 10-10=0
A3 702  
Заявки bj  
bj' 80-10=70          

Таблиця29

ТТ з розподілом вантажу у клітинку А3В2

  B1 B2 B3 B4 Запаси ai ai'
A1       –   –    
A2 103 1101  
A3 704 702 70-70=0
Заявки bj  
bj'   100-70=30        

5. Наступним найменшим значенням Методичні вказівки до виконання курсового проекту 3 страница - student2.ru у таблиці володіє клітинка Методичні вказівки до виконання курсового проекту 3 страница - student2.ru ( Методичні вказівки до виконання курсового проекту 3 страница - student2.ru ) ;одержуємо нові значення Методичні вказівки до виконання курсового проекту 3 страница - student2.ru = 100 – 70 = 30 і Методичні вказівки до виконання курсового проекту 3 страница - student2.ru = 70 – 70 = 0. Викреслюємо в таблиці знаком “-“ з подальшого розгляду 1-й стовпець (див. табл. 30).

6. Останнім найменшим значенням Методичні вказівки до виконання курсового проекту 3 страница - student2.ru у таблиці володіє клітинка Методичні вказівки до виконання курсового проекту 3 страница - student2.ru ( Методичні вказівки до виконання курсового проекту 3 страница - student2.ru ) ;одержуємо нові значення Методичні вказівки до виконання курсового проекту 3 страница - student2.ru = 30 – 30 = 0 і Методичні вказівки до виконання курсового проекту 3 страница - student2.ru = 30 – 30 = 0 (див. табл. 31).

Таблиця30

ТТ з розподілом вантажу у клітинку А1В1

  B1 B2 B3 B4 Запаси ai ai'
A1 705       –   –   100-70=30
A2 103 1101  
A3 704 702  
Заявки bj  
bj' 70-70=0          

Таблиця31

ТТ з розподілом вантажу у клітинку А1В2

  B1 B2 B3 B4 Запаси ai ai'
A1 705   306     –   –   30-30=30
A2 103 1101  
A3 704 702  
Заявки bj  
bj'   30-30=0        

Одержали (m + n – 1) = 6 перевезень вантажу, отже складений опорний план не вироджений і ми можемо порахувати вартість його реалізації:

Методичні вказівки до виконання курсового проекту 3 страница - student2.ru у.г.о.

3.8. Метод мінімального вузла відправлення вантажу ТТ

Метод мінімального вузла відправлення вантажу побудови опорного плану перевезень, який поєднує кращі якості перерахованих вище методів також розглянемо на конкретному прикладі (див. табл. 1).

Спочатку знайдемо суми вартостей перевезення одиниці вантажу окремо по рядках (Сі , i = 1,m) ТТ і відсортуємо отримані величини у порядку їх зростання (табл. 32). Порядкові номери зростання сум проставлені у вигляді нижніх індексів відповідних величин.

Таблиця32

Вихідна ТТ

  B1 B2 B3 B4 Запаси ai Ci
A1 x11   x12   x13   x14   181
A2 x21   x22   x23   x24   182
A3 x31   x32   x33   x34   203
Заявки bj  

Заносити обсяги перевезень починаємо з вузла, який має найменшу суму вартостей одиниці перевезень вантажу по окремому рядку – вузлу відправлення вантажу (звідси і назва методу). Подальший процес формування опорного плану буде відбуватися у відповідності з порядковими номерами зростання сум вартостей перевезень одиниці вантажу вузлів відправлення, що залишилися і т.д., до одержання (m + n - 1) перевезень. Принцип заповнення клітинок ТТ у самому рядку буде наступним: максимально задовольнити весь обсяг замовлення вантажу в першу чергу за рахунок найменших вартостей перевезень одиниці вантажу.

У нашому прикладі процес побудови опорного плану методом мінімального вузла відправлення вантажу відображений у табл. 33, причому нижній індекс у обсягах перевезень вказує на черговість розподілу вантажу.

Таблиця33

Опорний план за методом мінімального вузла

відправлення вантажу ТТ

  B1 B2 B3 B4 Запаси ai Ci
A1 –   1001   –   181  
A2 804 306   102 –   182
A3 –   705 – – 703 203
Заявки bj  

Одержали (m + n – 1) = 6 перевезень вантажу, отже складений опорний план не вироджений і ми можемо порахувати вартість його реалізації:

Методичні вказівки до виконання курсового проекту 3 страница - student2.ru у.г.о.

3.9. Метод мінімального вузла призначення вантажу ТТ

Метод мінімального вузла призначення вантажу побудови опорного плану перевезень також розглянемо на конкретному прикладі (див. табл. 1).

Спочатку знайдемо суми вартостей перевезення одиниці вантажу окремо по стовпцях (Сj , j = 1,n) ТТ і відсортуємо отримані величини у порядку їх зростання (табл. 34). Порядкові номери зростання сум проставлені у вигляді нижніх індексів відповідних величин.

Заносити обсяги перевезень починаємо з вузла призначення, який має найменшу суму вартостей одиниці перевезень вантажу по окремому стовпцю (звідси і назва методу). Подальший процес формування опорного плану буде відбуватися у відповідності з порядковими номерами зростання сум вартостей перевезень одиниці вантажу вузлів призначення, що залишилися і т.д., до одержання (m + n - 1) перевезень. Принцип заповнення клітинок ТТ у самому стовпці буде наступним:

Таблиця34

Вихідна ТТ

  B1 B2 B3 B4 Запаси ai
A1 x11   x12   x13   x14  
A2 x21   x22   x23   x24  
A3 x31   x32   x33   x34  
Заявки bj
Cj 163 164 91 152  

максимально задовольнити весь обсяг замовлення вантажу в першу чергу за рахунок найменших вартостей перевезень одиниці вантажу.

У нашому прикладі процес побудови опорного плану методом мінімального вузла призначення вантажу відображений у табл. 35, причому нижній індекс у обсягах перевезень вказує на черговість розподілу вантажу.

Таблиця35

Опорний план за методом мінімального вузла

призначення вантажу ТТ

  B1 B2 B3 B4 Запаси ai
A1 705   306   –  
A2 103   –   1101   –  
A3 –   704   –   702  
Заявки bj
Cj 163 164 91 152  

Одержали (m + n – 1) = 6 перевезень вантажу, отже складений опорний план не вироджений і ми можемо порахувати вартість його реалізації:

Методичні вказівки до виконання курсового проекту 3 страница - student2.ru у.г.о.

3.10. Метод мінімального вузла відправлення-призначення вантажу ТТ

Метод мінімального вузла відправлення-призначення вантажу побудови опорного плану перевезень, який поєднує кращі якості перерахованих вище методів також розглянемо на конкретному прикладі (див. табл. 1).

Спочатку знайдемо суми вартостей перевезення одиниці вантажу окремо по рядках (Сі , i = 1,m) і стовпцям ТТ (Сj , j = 1,n) і відсортуємо отримані величини у порядку їх зростання (табл. 36). Порядкові номери зростання сум проставлені у вигляді нижніх індексів відповідних величин.

Таблиця36

Вихідна ТТ

  B1 B2 B3 B4 Запаси ai Ci
A1 x11   x12   x13   x14   185
A2 x21   x22   x23   x24   186
A3 x31   x32   x33   x34   207
Заявки bj  
Cj 163 164 91 152    

Заносити обсяги перевезень починаємо з вузла, який має найменшу суму вартостей одиниці перевезень вантажу або по окремому рядку, або по окремому стовпцю (звідси і назва методу). Подальший процес формування опорного плану буде відбуватися у відповідності з порядковими номерами зростання сум вартостей перевезень одиниці вантажу вузлів, що залишилися до одержання (m + n - 1) перевезень.

Принцип заповнення клітинок у самому рядку (стовпці) буде наступним: задовольнити весь обсяг постачання (замовлення) вантажу за рахунок найменших вартостей перевезень одиниці вантажу.

У нашому прикладі процес побудови опорного плану методом мінімального вузла відправлення-призначення вантажу відображений у табл. 37, причому нижній індекс у обсягах перевезень вказує на черговість розподілу вантажу.

Таблиця37

Опорний план за методом мінімального вузла

відправлення-призначення вантажу ТТ

  B1 B2 B3 B4 Запаси ai Ci
A1 705 306 –   –   185  
A2 103 –   1101 –   186
A3 –   704 –   702 207
Заявки bj  
Cj 163 164 91 152    

Одержали (m + n – 1) = 6 перевезень вантажу, отже складений опорний план не вироджений і ми можемо порахувати вартість його реалізації:

Методичні вказівки до виконання курсового проекту 3 страница - student2.ru у.г.о.

3.11. Метод випадкового заповнення (рандомизації)

Побудова опорного плану перевезень методом випадкового заповнення (рандомизації) також розглянемо на конкретному прикладі (див. табл. 1).

Заносити обсяги перевезень починаємо з клітинки, у якої номер строки і стовпця генерується випадковим способом (звідси і назва методу). Подальший процес формування опорного плану буде відбуватися аналогічно до одержання (m + n - 1) перевезень, причому вже заповнені клітинки ТТ будуть пропускатися, а номера строк і стовпців будуть генеруватися у діапазоні ,відповідно, від 1 до m і від 1 до n. У нашому прикладі опорний план побудований методом випадкового заповнення за допомогою відповідної програми відображений на рис. 1.

Методичні вказівки до виконання курсового проекту 3 страница - student2.ru

Рис. 1. Варіант опорного плану перевезень вантажу

Сам процес побудови опорного плану представлений у таблиці 38 (причому нижній індекс у обсягах перевезень вказує на черговість розподілу вантажу) і представляє наступне:

1-а генерація номерів строки і стовпця: i = 3; j = 3; х33 = 110;

2-а генерація номерів строки і стовпця: i = 3; j = 4; х34 = 30;

3-а генерація номерів строки і стовпця: i = 1; j = 3;

(вантаж у клітинку А1В3 не розподіляється, оскільки заявка b3 вже задоволена)

4-а генерація номерів строки і стовпця: i = 1; j = 1; х11 = 80;

5-а генерація номерів строки і стовпця: i = 2; j = 2; х22 = 80;

6-а генерація номерів строки і стовпця: i = 3; j = 4;

(вантаж у клітинку А3В4 не розподіляється, оскільки вона вже заповнена)

7-а генерація номерів строки і стовпця: i = 1; j = 2; х12 = 20;

8-а генерація номерів строки і стовпця: i = 2; j = 1;

(вантаж у клітинку А2В1 не розподіляється, оскільки заявка b1 вже задоволена)

9-а генерація номерів строки і стовпця: i = 2; j = 4; х24 = 20;

План перевезень побудований, оскільки вичерпані запаси у всіх постачальників вантажу і заявки всіх споживачів вантажу задоволені.

Таблиця38

Опорний план за методом випадкового

заповнення клітинок ТТ

  B1 B2 B3 B4 Запаси ai ai' ai'’
A1 803   205   –   –   100-80=20 20-20=0
A2 804 406 120-80=40 40-40=0
A3 1101   302 140-110=30 30-30=0
Заявки bj    
bj' 80-80=0 100-80=20 110-110=0 70-30=40      
bj'’   20-20=0   40-40=0      

Одержали (m + n – 1) = 6 перевезень вантажу, отже складений опорний план не вироджений і ми можемо порахувати вартість його реалізації:

Методичні вказівки до виконання курсового проекту 3 страница - student2.ru у.г.о.

3.12. Метод апроксимації Фогеля

Побудова опорного плану перевезень методом апроксимації Фогеля також розглянемо на тому же самому прикладі (див. табл. 1).

У кожному рядку і кожному стовпці матриці вартостей (табл. 39) шукаємо мінімальний і наступний за ним елементи (підкреслюємо відповідні значення). Різниця між ними записуємо праворуч і внизу таблиці і вибираємо з них максимальну величину. У нашому прикладі це значення 3, що зустрічається двічі – у другому і четвертому стовпцях (також підкреслюємо ці значення).

У такому випадку, перевіряють, чи є мінімальний елемент у стовпці також мінімальним і в рядку. Якщо такий елемент єдиний, то в нього й поміщають відповідну кореспонденцію. Якщо ж мінімальних елементів і в стовпці і у рядку декілька, то необхідно знайти в рядках другу різницю і вибрати той елемент, у якого друга різниця більше. У нашім випадку мінімальне значення 2 у четвертому стовпці одночасно є і мінімальним значенням у третьому рядку, а тому що воно єдине, те саме в цю клітинку А3В4 і поміщаємо максимально можливу кореспонденцію 70, при цьому виключаємо з подальшого розгляду четвертий стовпець, поставивши в його вільних клітинках знак “ –“, а нижче різниці - букву К (кінець). Різниці в інших стовпцях не змінилися, удруге їх не переписуємо. Різниці ж у рядках можуть змінитися, тому обчислюємо їх знову і записуємо у табл. 40.

Таблиця39

Перша ітерація ТТ

  B1 B2 B3 B4 Запаси ai   ai'
A1 4     2   5 –   4-2=2  
A2 3   6   1   –   3-1=2  
A3   3     2   3-2=1 140-70=70
Заявки bj    
  4-3=1 6-3=3 2-1=1 5-2=3 К      
bj'       70-70=0      

Знову максимальне значення різниці 3 зустрічається у нашому прикладі двічі - у другому стовпці і у третьому рядку (також підкреслюємо ці значення). Але тому що мінімальні значення елементів, що залишилися, і в цьому стовпці, і в цьому рядку збігаються і являють собою значення 3 клітинки А3В2, те саме в цю клітинку А3В2 і поміщаємо максимально можливу кореспонденцію 70, при цьому виключаємо з подальшого розгляду третій рядок, поставивши в його вільних клітинках знак “–“, а нижче різниці - букву К (кінець), тому що повністю вичерпаний весь запас вантажу у третього постачальника.

Таблиця40

Друга ітерація ТТ

  B1 B2 B3 B4 Запаси ai   ai'
A1 4     2   –   4-2=2  
A2 3   6   1   –   3-1=2  
A3 –   3   6 –     6-3=3 К 70-70=0
Заявки bj    
  4-3=1 6-3=3 2-1=1 К      
bj'   100-70=30          

В таблиці 41 максимальне значення різниці 2 знаходиться у першої і другій строчці, але тільки у другій строчці значення її мінімального елементу 1 у клітинці А2В3 є мінімальним і у третьому стовпці. Тому поміщаємо у цю клітинку (А2В3) максимально можливий обсяг вантажу – 110, при цьому виключаємо з подальшого розгляду третій стовпець, поставивши в його вільних клітинках знак “–“, а нижче різниці - букву К (кінець), тому що повністю задоволена заявка у третього споживача.

Таблиця41

Третя ітерація ТТ

  B1 B2 B3 B4 Запаси ai   ai'
A1 4   7   2 –   –   4-2=2  
A2 3   6   1   –   3-1=2 120-110=10
A3 –     –     К  
Заявки bj    
  4-3=1 7-6=1 2-1=1 К К      
bj'     110-110=0        

В таблиці 42 максимальне значення різниці 3 також знаходиться у першої і другій строчці, але тільки у другій строчці значення її мінімального елементу 3 у клітинці А2В1 є мінімальним і у першому стовпці. Тому поміщаємо у цю клітинку (А2В1) максимально можливий обсяг вантажу – 10, при цьому виключаємо з подальшого розгляду другу строку, поставивши в його вільних клітках знак “–“, а нижче різниці - букву К (кінець), тому що повністю вичерпаний весь запас вантажу у другого постачальника.

Наши рекомендации