Тактика виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
Тактика – основна категорія виконання спеціального завдання, оскільки саме вона визначає яких негласних слідчих (розшукових ) дій доцільно вжити для досягнення поставленої мети в конкретних умовах у процесі кримінального провадження.
Тактика виконання спеціального завдання шляхом проникнення в кримінальне середовище – це сукупність розумових процесів і подальших дій слідчого, оперативного працівника, а також штатного негласного працівника та інших осіб з огляду на конкретну ситуацію, сили, засоби і можливості супротивної сторони, що визначають спосіб дій і поводження суб’єкта під час його проникнення в злочинне середовище[13].
Якщо тактику негласного проникнення в злочинне середовище розглядати як алгоритм, тобто систему заходів, яких вживають за визначеними правилами і які після послідовного їх виконання приводять до вирішення поставленого завдання, можна виокремити такі основні складові (стадії) тактики:
- оцінка ситуації, що склалась в процесі кримінального провадження;
- ухвалення управлінського рішення і вибір способу дій та лінії поводження;
- реалізація прийнятого рішення;
- оцінка ефективності прийнятого рішення.
На першій стадії, тобто при оцінці ситуації, найбільш вагомого значення набувають відомості про особливість об’єкта і його оточення, оскільки допомагають визначити його слабкі місця і потреби, розробити легенду, лінію поводження суб’єкта проникнення, а також з’ясувати місце, час та умови здійснення першого контакту і загалом заходу.
На другій стадії складають легенду і відповідно до неї розробляють план дій, а також добирають суб’єкта проникнення, визначають об’єкт, місце проведення проникнення. Ця стадія являє собою найбільш об’ємну складову тактики негласного проникнення. Особлива роль належить легендуванню. Його мета – цілеспрямований вплив на об’єкт із спонуканням його до відповідних вчинків.
Реалізація прийнятого рішення – це стадія втілення в життя уявної моделі або програми дій з проникненням у злочинне середовище із застосуванням тактичних прийомів і способів вирішення поставлених завдань.
Найефективнішими є такі прийоми і способи встановлення контакту із середовищем, до якого здійснюється проникнення:
- створення та використання спеціально створених підприємств, установ, організацій;
- установлення довірчих стосунків безпосередньо з об’єктом впровадження;
- інсценування випадкового знайомства та ін.
Оцінка ефективності прийнятого рішення – підсумкова стадія тактики негласного проникнення в злочинне середовище. Аналіз ефективності реалізації має проводитись на кожному із зазначених вище етапів у міру здійснення негласних слідчих (розшукових) дій щодо перетворення реальної ситуації на бажану, особливо на завершальній стадії цього процесу. Ефективність проникнення залежить від ступеня відповідності досягнутих результатів поставленим цілям і завданням. Отриманий позитивний результат порівняно з витратами на його досягнення свідчить про ефективність заходу[14].
Підвищенню ефективності негласного проникнення, на думку розробників нового КПК України, сприятиме процесуальне закріплення в окремих статтях положень щодо:
- використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) або несправжніх (імітаційних) засобів;
- з цією метою допускається виготовлення та використання спеціальних речей і документів, створення та використання спеціально створених підприємств, установ, організацій;
- виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів оформлюється відповідним протоколом;
- несправжні (імітаційні) засоби, застосовані під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії, у тому числі виконання спеціального завдання, використовуються в процесі доказування у вигляді первинних засобів чи знарядь вчинення злочину;
- при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій дозволяється за ухвалою слідчого судді негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження;
- при проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману у результаті конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст.ст. 273, 274, 275)[15].
Отже, проникнення в злочинне середовище для виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованих груп чи злочинних організацій являє собою один із перспективних напрямів діяльності правоохоронних органів. Світовий досвід свідчить про високу результативність використання негласних працівників у процесі документування злочинної діяльності та досудового розслідування[16].
Пріоритет цього виду негласних слідчих (розшукових) дій зумовлений унікальними можливостями суб’єктів проникнення у кримінальному середовищі. Це робить його ефективним способом одержання відомостей, речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, дозволяє здійснювати активний вплив на всі процеси, що відбуваються у кримінальному середовищі, забезпечуючи інтереси кримінального судочинства.
[1] Кримінальний процесуальний кодекс України. Глава 21. Негласні слідчі (розшукові дії)
[2] Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30.06.1993 р. № 3341-ХІІ із змінами та доповненнями
[3] Там же.
[4] Кримінальний кодекс України: К.:Велес, 2011.-176 с.
[5] Там же.
[6] Там же.
[7] Кримінальний кодекс України: К.:Велес, 2011.-176 с.
[8] Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 р. № 2135-ХІІ, із змінами та доповненнями
[9] Кримінальний процесуальний кодекс України. Глава 21. Негласні слідчі (розшукові дії)
[10] Кримінальний процесуальний кодекс України. Глава 21. Негласні слідчі (розшукові дії)
[11] Науково-практичний коментар КК України від 05.04.2001 р./ За ред.. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка.-К.; Каннон, А.С.К., 2002.-1104 с. (С. 129)
[12] Некрасов В.А., Бірюков Г.М., Корсун С.І. Проникнення в злочинне середовище: організаційно-тактичні основи: Моногр. - К.: РВВ МВС України, 2004.-196 с. (С. 36-37).
[13] Там же (С. 56)
[14] Некрасов В.А., Бірюков Г.М., Корсун С.І. Проникнення в злочинне середовище: організаційно-тактичні основи: Моногр. - К.: РВВ МВС України, 2004.-196 с. (С. 57-65)
[15] Кримінальний процесуальний кодекс України. Глава 21. Негласні слідчі (розшукові дії).
[16] Савченко А.В., Матвійчук В.В., Никифорчук Д.Й. Міжнародний досвід використання агентури правоохоронними органами Європи та США: Посібник/ За заг. ред. Я.Ю. Кондратьєва.- К.: НАВС, 2004.-60 с.