Кримінально-правова характеристика створення злочинної організації

1. Об'єктом злочину є громадська безпека. Злочинні організації, оскільки вони створюються з метою вчинення злочинів, становлять потенційну загрозу для самих різноманітних правоохоронюваних інтересів.

2. З об'єктивної сторони злочин може виразитися у таких формах:

1) створення злочинної організації;

2) керівництво злочинною .організацією;

3) участь у злочинній організації;

4) участь у злочинах, вчинюваних такою організацією;

5) організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп - стисло такі діяння можна назвати консолідацією організованої злочинної діяльності.

У ст. 255 вид злочинної організації не конкретизовано: це може бути будь-яка злочинна організація, метою якої є вчинення хоча б одного тяжкого чи особливо тяжкого злочину, або діяльність якої пов'язана із вчиненням декількох злочинів. Жодних інших додаткових ознак такої організації (озброєність, спеціальна мета створення та ді

яльності тощо) закон в даному випадку не передбачає. Про поняття злочинної організації див. також ст. 28 і коментар до неї.

Під створенням злочинної організації слід розуміти дії, спрямовані на виникнення злочинної організації. Особа, яка створила злочинну організацію, в майбутньому може й не бути її керівником чиучасником-

Керівництво злочинною організацією передбачає виконання організаційно-розпорядчих функцій стосовно організації в цілому чи її. структурних підрозділів. Про поняття створення (утворення) злочинної організації та керівництво (керування) нею див. такожкоментар до ст. ст, 27 і 28.

Участь у злочинній органі'зацп передбачає перебування в складі злочинної організації, Особа стає учасником злочинної організації з моменту її утворення (якщо вона входить до кола осіб, з яких первісно виникає організація) або ж відтоді, коли інші учасники дали згоду на прийняття її до вже існуючої організації. Участь у злочинній організації означає виконання в інтересах такої організації різноманітних дій, здійснення частини функцій організації. Учасник •виконує дії в інтересах організації разом з іншими її учасниками чи самостійно, на його потенційне сприяння розраховують вся організація та окремі Її члени. Він може виступати як виконавець окремих злочинів, планувати їх, здійснювати допоміжні дії, виконувати окремі доручення керівників організації.

Водночас, участь в організації не охоплює вчинення діянь, які становлять самостійні злочини. Вони кваліфікуються за відповідними статтями Особливої частини КК.

.Консолідація організованої злочинної діяльності, тобто згуртування діяльності окремих злочинних організацій і організованих груп для посилення їх діяльності, полягає в різноманітних діяХі спрямованих на проведення зустрічей представників таких об'єднань. Це, зокрема, пропозиція про проведення таких зустрічей та запрошення на пю: -^-•т'"чків; встановлення часу і місця Їх проведені?%; ви-лпчання кола питань, яїїі гї'мяі'гют'ь об'^в^р^нню й узгоджечню; здійснення розпорядчих повноважень у ході зустрічей - встановл'~ііїш черговості виступів, визначення порядку вирішення питань, підгеговка проектів рішень, узгодження спорів; надання приміщень, транспорту, засобів зв'язку, охорона зустрічей тощо.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення одного із діянь, передбачених диспозицією ч1 ст. 255.

3. Суб'єкт злочину загальний. Особа віком від 14 до 16 років може нести відповідальність лише за окремі злочини, вчинені у .складі такої організації (наприклад, за грабіж, заподіяння тяжкого, чи середньої тяжкості тілесного ушкодження).

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, Винний усвідомлює, що організація, яку він створює, якою керує, в якій чи у злочинах, вчинюваних якою, бере участь, є зло, чинною, або що його діяльність полягає в консолідації організованої злочинної діяльності, передбачає, що його дії створюють загрозу громадській безпеці, і бажає настання таких наслідків.

5. Частиною 2 ст, 255 передбачено спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності при позитивній посткриміналь-

ній поведінці особи, яка вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст, 255. Умовами такого звільнення за законом є:

1) наявїіїсть добровільної заяви вказаної особи про створення алочинної організації або участь у ній, що передбачає повідомленій, вчинене за власною волею, з будь-яких мотивів, у будь-який спосіб відповідним органам влади про створення, існування такої організації та його участь у ній. При цьому не має значення, чи відомо про дану злочинну організацію органам влади і чи знає г.ро таку їх поінформованість винний, Повідомлення, яке слугує підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, має бути достатньо повним, стосуватися не лише (як про це прямо вказано в законі) факту створення Організації, а й інших обставин, пов'язаних з організованою злочинною діяльністю,- про місце знаходження, склад учасників, керівництво, методи діяльності, прийоми конспірації, зв'язки, свою роль в ній, про місце й час проведення зустрічі представників злочинних організацій тощо. Адже без повідомлення таких даних навряд чи можливе виконання третьої умови звільнення, вказаної в ч, 2 ст. 255;

2) активне сприяння розкриттю злочинної діяльності, яке полягає у допомозі працівникам правоохоронних органів в нейтралізації діяльності злочинної організації чи усуненні наслідків зустрічі представників злочинних організацій або організованих груп. На, самперед вона полягає в наданні повної і достовірної інформації •' про злочинну організацію чи сходку, даванні правдивих показань ' в ході допитів та проведення інших слідчих дій. Водночас закон для звільнення від кримінальної відповідальності не вимагає від колишніх учасників організованої злочинної діяльності вчинення інших дій, зокрема відшкодування шкоди для потерпілих, участь в оперативній розробці злочинних організацій, які продовжують діяти;

3) особа не є організатором або кершнішом злочинної організації, тобто вона є лише рядовим учасником цієї організації або учасником вчинюваних нею злочинів, не створювала таку організацію, не входила раніше до Її керівництва тощо. Про поняття організатора злочишюї організації как. ст. 27 і коментар до неї.

Для застосування ч. 2 ст. 255 потрібна сукупність вказаних умов. Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 255 застосовується незалежно від того, чи припинена компетентними державними органами діяльність злочинної організації, про яку повідомила особа, або чи відвернуте зібрання представників злочинних організацій або організованих груп. Адже вирішення питань, які визначають правовий статус конкретної особи, не може ставитися в залежність від ефективності роботи державних органів, їх. окремих працівників. Наявність умов, передбачених ч. 2 ст. 255, не виключає звільнення від кримінальної 'відповідальності на підставі норм Загальної частини КК, зокрема в зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідаль-' ності або на підставі закону про амністію.

Ч. 2 ст. 255 не застосовується у випадку вчинення особою інших . починів, пов'язаних з діяльністю злочинних організацій, зокрема бандитизму. Хоча норма, передбачена ст. 255, є загальною, нею не охоплюються випадки звільнення за злочини, передбачені відповідними спеціальними нормами. На користь такого тлумачення гово-

рить закон, який звільнення від кримінальної відповідальності при позитивній посткримінальній поведінці учасників конкретних видів злочинних організацій передбачив у статтях, які регламентують відповідальність за участь в їх діяльності (ч. 5 ст. 258, ч. 6 ст. 260). Вказана правова норма також не поширюється на окремі злочини, вчинені учасниками злочинних організацій,- проти життя та здоров'я особи, проти власності тощо. Тобто звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 255 не означає автоматичного звільнення від відповідальності за посягання, передбачені іншими статтями Особливої частини КК.

Наши рекомендации