Лекція 4. Основні вимоги щодо безпеки і гігієни праці водіїв автотранспортних засобів

До керування автотранспортним засобом допускають осіб не молодше 18 років (згідно з наказом керівника підприємства), які мають посвідчення на право керування відповідним типом транспортного засобу і пройшли:

– професійну підготовку;

– медичний огляд (у разі ухиляння працівника від проходження медичних оглядів його не допускають до виконання трудових обов'язків);

– вступний інструктаж;

– навчання безпечним методам і способам виконання робіт та перевірку знань з охорони праці;

– первинний інструктаж (на робочому місці);

– навчання (інструктаж) з електробезпеки – з присвоєнням відповідної групи електробезпеки.

До керування автомобілем, на шасі якого змонтовано спеціальне обладнання (самоскидні кузови, цистерни для перевезення горючих рідин, хімікатів чи скрапленого газу, установки дегазаційного обладнання, ремонтні майстерні з телескопічним майданчиком тощо), допускають водіїв, які пройшли додаткове навчання та отримали відповідне посвідчення. Виконувати роботи, що не пов'язані з обов'язками водія, їм дозволено лише після проведення цільового інструктажу з охорони праці.

Завдання та обов'язки водіїв автотранспортних засобів. Водій зобов’язаний дотримуватися правил дорожнього руху, вимог інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки, правил внутрішнього трудового розпорядку на автотранспортному підприємстві та виконувати тільки доручену керівником роботу. Водій має правильно застосовувати колективні та індивідуальні засоби захисту, дбайливо ставитися до виданих йому на підприємстві спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту. Водій повинен негайно повідомити своєму безпосередньому керівнику про аварію (ДТП, нещасний випадок), що сталася за участі довіреного йому транспортного засобу чи загалом на виробництві, про ознаки професійного захворювання, а також про ситуацію, яка створює загрозу життю і здоров'ю людей. Водій має вміти застосовувати наявний на автотранспортному засобі пожежний інвентар і правильно використовувати його у разі виникнення пожежі. Йому заборонено приступати до роботи у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.

До обов’язків водія автомобіля 3-го класу належать:

– керування легковими і вантажними автомобілями всіх типів і марок, віднесених до однієї з категорій транспортних засобів "В" чи "С", або керування тільки автобусами, віднесеними до категорії транспортних засобів "Д";

– керування підіймальним механізмом самоскида;

– буксирування причепів масою до 750 кг;

– заправляння автомобілів паливом, мастильними матеріалами і охолоджувальною рідиною;

– оформлення дорожніх документів;

– перевіряння технічного стану і приймання автомобіля перед виїжджанням на лінію;

– подавання автомобілів для навантажування (розвантажування);

– контроль за правильністю навантажування (розвантажування), розміщення і закріплення вантажу в кузові автомобіля;

– усунення незначних експлуатаційних несправностей автомобіля, що виникли під час роботи і можуть бути усунені без розбирання вузлів автомобіля.

До обов’язків водія автомобіля 2-го класу належать:

– керування легковими і вантажними автомобілями всіх типів і марок, віднесених до категорій транспортних засобів "В", "С" і "Е" чи керування автобусами, віднесеними до категорії транспортних засобів "Д", або "Д" і "Е";

– усунення експлуатаційних несправностей автомобіля, які виникли під час робіт і потребують розбирання механізмів;

– виконання регулювальних робіт у польових умовах за відсутності технічної допомоги.

До обов’язків водія автомобіля 1-го класу належать:

– керування легковими і вантажними автомобілями і автобусами всіх типів і марок, віднесених до категорії транспортних засобів "В", "С', "Д", "Е";

– у разі необхідності виконання роботи водія нижчого класу.

Готуючи автомобіль до виїжджання водій зобов'язаний перевірити:

– наявність у себе посвідчення з талоном на право керування автомобілем, подорожній лист;

– технічний стан автомобіля, справність гальмівної системи, рульового керування, приладів освітлення і сигналізації, склоочисників, правильність установлення дзеркал, чистоту і видимість номерних знаків, а також відсутність підтікання палива, оливи, охолоджувальної рідини;

– тиск повітря у шинах;

– наявність штатного інструмента та інвентарю;

– заправленість автомобіля паливом, оливою, охолоджувальною і гальмівною рідинами, рівень електроліту в акумуляторній батареї;

– наявність запасного колеса, буксирного троса, аптечки першої допомоги, домкрата, вогнегасника.

Заправляти автомобіль паливом дозволено лише після вимкнення двигуна, з бензоколонки зі шлангом, забезпеченим роздавальним пістолетом. Заборонено заправляти автомобілі етилованим бензином за допомогою відер, лійок, а також відпускати етилований бензин у тару (каністри). Заправник і водій повинні перебувати під час заправляння з навітряного боку щодо автомобіля.

На заправному пункті заборонено:

– курити і користуватися відкритим вогнем;

– проводити ремонтні та регулювальні роботи;

– заправляти автомобіль паливом, якщо працює двигун;

– допускати переливання і розливання палива.

Перед заправленням системи охолодження двигуна антифризом необхідно:

– перевірити, чи у системі охолодження (у з'єднувальних шлангах, радіаторі, сальниках водяного насоса) не протікає охолоджувальна рідина;

– промити систему охолодження чистою гарячою водою.

Виїжджати на маршрут з несправностями, що загрожують безпеці руху, заборонено. Перед запусканням двигуна необхідно переконатися, що автомобіль загальмовано стоянковим гальмом, а важіль перемикання передач встановлено у нейтральне положення. Запускати двигун необхідно за допомогою стартера. Заборонено запускати двигун буксируванням автомобіля та перемиканням ланцюга живлення стартера.

Швидкість руху транспортних засобів по території підприємства не повинна перевищувати 10 км/год., а у виробничих приміщеннях і складах – 5 км/год.

Перевіряти технічний стан автомобіля і його агрегатів перед виїжджанням з території підприємства і після повернення на підприємство потрібно, попередньо загальмувавши колеса. Винятком може бути лише випробовування гальм автомобіля.

Для огляду автомобіля у темний час доби потрібно користуватися переносним електричним світильником напругою не вище 12 В із запобіжною сіткою або електричним ліхтарем з автономним живленням. Перевіряючи технічний стан автомобіля, необхідно перевіряти також наявність і справність штатних інструментів і пристроїв.

Перед початком роботи водій зобов'язаний проконтролювати:

– вітрове та бокове скло щодо наявності тріщин та затемнень, що заважають видимості;

– плавність пересування бокового скла вручну або склопідіймними механізмами;

– відсутність на сидінні та спинці сидіння провалів, розірваних місць, виступних пружин та гострих кутів – сидіння і спинка повинні мати справний регулювальний механізм, що забезпечує зручність розміщення водія;

– справність замків усіх дверей, що унеможливлює їх самовільне відкривання під час руху;

– справність опалювальних пристроїв салону в холодну пору року;

– наявність килимка на підлозі кабіни (салону) автомобіля (не повинен мати пошкоджень).

Водій зобов'язаний перевірити, що автомобіль забезпечено упорними колодками (не менше двох) для підкладання під колеса, широкою підкладкою під п'яту домкрата, медичною аптечкою, знаком аварійного зупинення або миготливим червоним ліхтарем та вогнегасником. Водій не має права виїжджати, якщо технічний стан автомобіля не відповідає «Правилам дорожнього руху», «Правилам технічної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту» і «Правилам охорони праці на автомобільному транспорті».

Водію дозволено виїжджати на маршрут тільки після проходження медичного огляду і за наявності відповідної відмітки у дорожньому листі. Перед відправленням у рейс тривалістю більше доби водія потрібно ознайомити з режимом праці та відпочинку, у дорожньому листі на маршруті необхідно вказати місця тимчасового і тривалого відпочинку.

Перед перевезенням пасажирів у спеціально обладнаному кузові вантажного автомобілю водій повинен проінструктувати пасажирів про порядок перебування у кузові транспортного засобу, попередити їх про заборону стояти у кузові автомобіля під час руху. Перевозити дітей у кузові вантажного автомобіля заборонено. Їхати у кузовах вантажних автомобілів, які не обладнано для перевезення пасажирів, дозволено тільки особам, які супроводжують (отримують) вантажі за умов, що вони забезпечені місцем для сидіння, розташованим нижче рівня бортів. Особи, які перебувають в автомобілі, зобов'язані виконувати вимоги водія, що стосуються питань безпеки.

Заборонено:

– перевозити людей на безбортових платформах, на вантажі, розміщеному на рівні чи вище бортів кузова, на довгомірному вантажі і поряд з ним, на цистернах, причепах та напівпричепах усіх типів, у кузовах автомобілів-самоскидів і спеціалізованих автомобілів;

– перевозити більше людей у кабіні чи кузові, ніж обладнано місць для сидіння або вказано у паспорті заводу-виробника;

– рух автомобіля з відкритими дверима і у разі перебування людей на підніжках;

– вистрибувати з кабіни чи кузова автомобіля.

Під час роботи водій повинен дотримуватися вимог «Правил дорожнього руху» та вибирати швидкість руху з урахуванням дорожніх умов, видимості і оглядовості, інтенсивності і характеру руху на дорогах, особливостей конструкції автомобіля і укладання вантажу. Перед рухом автомобіля назад водій має переконатися, що у напрямку його руху відсутні люди чи перешкоди. Перед початком руху заднім ходом за умов недостатнього огляду ззаду (через наявність вантажу в салоні, під час виїжджання з воріт тощо) водію повинен допомагати допоміжний працівник, який перебуває за межами небезпечної зони руху автомобіля.

У темну пору доби та за умов недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені фари ближнього (дальнього) світла, а на причепах та транспортних засобах, які буксирують, - габаритні ліхтарі. За умов недостатньої видимості на транспортних засобах дозволено замість фар ближнього (дальнього) світла вмикати протитуманні фари. Дальнє світло потрібно перемикати на ближнє не менш як за 250 м до зустрічного транспортного засобу, а також тоді, коли воно може засліпити інших водіїв, зокрема тих, що рухаються у попутному напрямку.

У разі погіршення видимості у напрямку руху, спричиненого світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги у напрямку руху, а у разі засліплення - зупинитися, не змінюючи смуги руху, та увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлювати рух дозволено лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення.

Водій має вживати необхідних заходів для усунення несправностей, які було виявлено під час рейсу. Якщо усунути несправність неможливо, необхідно звернутися до найближчої станції технічного обслуговування або повертатися у гараж (на автотранспортне підприємство), дотримуючись необхідних заходів безпеки.

Залишаючи транспортний засіб на зупинці (стоянці), водій повинен: вжити заходів, щоб унеможливити його самовільний рух; вимкнути двигун; встановити важіль перемикання передач у нейтральне положення; загальмувати автомобіль стоянковим гальмом. Якщо автомобіль стоїть навіть на незначному ухилі, необхідно підставити під колеса упорні колодки. На спусках (схилах) транспортні засоби необхідно ставити під кутом до краю проїжджої частини так, щоб унеможливити їх самовільний рух.

Виходячи з кабіни (салону) транспортного засобу, водій повинен переконатися у задовільному стані поверхні ґрунту (відсутності вибоїн, слизькості, сторонніх предметів тощо), а переходячи проїжджу частину дороги – у відсутності руху транспорту у попутному та зустрічному напрямках.

Зчіплювання та розчіплювання автомобілів з причепами та напівпричепами дозволено виконувати тільки на рівній неслизькій поверхні з твердим покривом. Ці роботи мають проводити три особи – водій, робітник-зчіплювач та особа, яка координує їх роботу. Водій повинен вкрай повільно подавати автомобіль назад, виконуючи команди особи, яка координує процес зчеплення. Зчіплювачу дозволено проводити роботи лише після зупинення автомобіля.

В окремих випадках (далекі рейси, перевезення сільськогосподарської продукції з полів тощо) зчіплювання дозволено проводити одному водію. У цьому випадку він повинен:

– загальмувати причіп стоянковим гальмом;

– перевірити стан буксирного обладнання;

– покласти упорні колодки під задні колеса причепа;

– приєднати причіп, з’єднавши гідравлічні, пневматичні та електричні системи автомобіля та причепа, а також прикріпити страхувальний трос (ланцюг) – для причепів, що не обладнані автоматичними зчіпками.

Заборонено виконувати зчіплювання у разі несправності дишля причепа (відсутність пружини дишля, упора тощо). Перед зчіплюванням необхідно переконатися у тому, що сідельно-зчіпний пристрій, шворінь та їх кріплення справні, напівпричіп загальмовано стоянковим гальмом.

Під час виконання ремонтних чи обслуговувальних робіт на маршруті водій зобов'язаний дотримуватися таких вимог безпеки:

– з'їхати на узбіччя дороги;

– установити знаки безпеки;

– увімкнути габаритні вогні у разі недостатньої видимості;

– зупинити автомобіль за допомогою стоянкової гальмівної системи;

– одягти сигнальний жилет;

– підкласти під колеса упори.

У разі виконання робіт на узбіччі заборонено перебувати з боку проїжджої частини. Лежачи під автомобілем або стоячи навколішки, необхідно підкладати мати (лежак).

Кришку радіатора на гарячому двигуні необхідно відкривати обережно, не допускаючи інтенсивного випускання пари у бік працівника, у рукавицях або накривши кришку ганчіркою.

Щоб уникнути обмороження взимку під час усунення несправностей автомобіля, необхідно працювати тільки у рукавицях. Заборонено торкатися металевих предметів, деталей та інструменту руками без рукавиць.

Для запобігання виникненню пожежі на автотранспортному засобі заборонено:

– у разі несправної паливної системи подавати бензин у карбюратор з каністри самопливом за допомогою шланга або іншим способом;

– усувати несправності паливної системи, якщо працює двигун, увімкнено запалювання;

– залишати у кузові автомобіля або на двигуні забруднені оливою або паливом використані обтиральні матеріали;

– підігрівати двигун та інші агрегати транспортного засобу відкритим вогнем, а також користуватися ним у безпосередній близькості від приладів системи живлення двигуна;

– курити і користуватися відкритим вогнем для визначення наявності палива у баку, а також під час заправляння автомобіля з додаткових паливних вмістищ (каністр, баків тощо).

Водієві заборонено:

– керувати автомобілем у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, а також у хворому чи втомленому стані;

– передавати керування автомобілем особі, яка перебуває у нетверезому стані або не має при собі посвідчення на право керування автомобілем;

– відхилятися від маршруту, вказаного у подорожньому листі;

– перевозити вантаж, що закриває видимість (оглядовість водію);

– перевозити вантаж у несправній тарі;

– відривати за допомогою автомобіля вантаж, що перебуває на ґрунті або примерз;

– допускати скупчення на двигуні або його картері бруду, палива, оливи;

– користуватися відкритим вогнем під час перевіряння рівня електроліту в акумуляторній батареї та усунення несправностей механізмів;

– зберігати і перевозити у кабіні бензин та інші легкозаймисті рідини;

– відпочивати або спати у кабіні та кузові автомобіля, не вимкнувши двигун;

– допускати до ремонту автомобіля на маршруті сторонніх осіб;

– встановлювати домкрат на випадкові предмети;

– перебувати під автомобілем, встановленому тільки на домкраті, без підставок;

– використовувати як підставки під піднятий автомобіль випадкові предмети: каміння, цеглу тощо.

Буксирування дозволено виконувати транспортним засобом без причепа і з технічно справними зчіпними пристроями як у буксированого транспортного засобу, так і у транспортного засобу, що здійснює буксирування.

Буксирування транспортних засобів може бути:

а) із застосуванням жорсткого або гнучкого зчеплення;

б) із частковим навантаженням буксированого транспортного засобу на платформу або на спеціальне опорне пристосування.

Жорстке зчеплення повинно забезпечувати відстань між транспортними засобами не більш як 4 м, гнучке – у межах 4-6 м. Гнучке зчеплення через кожний метр позначають сигнальними щитками або прапорцями (за винятком використання гнучкого зчеплення з покривом із світлоповертального матеріалу).

У разі буксирування транспортного засобу на гнучкому зчепленні у буксированому транспортному засобі повинні діяти і бути справними робоча гальмівна система і рульове керування, а на жорсткому зчепленні – рульове керування.

Буксирувати транспортний засіб на жорсткому або гнучкому зчепленні дозволено лише за умови, що за кермом буксированого транспортного засобу перебуває водій (крім випадків, коли конструкція жорсткого зчеплення забезпечує буксированому транспортному засобу повторення траєкторії руху транспортного засобу-буксира, незалежно від величини поворотів).

Перед початком буксирування водії транспортних засобів повинні узгодити порядок подавання сигналів, зокрема для зупинення транспортних засобів. Під час буксирування на жорсткому або гнучкому зчепленні заборонено перевозити пасажирів у буксированому транспортному засобі (крім легкового автомобіля) та кузові вантажного автомобіля-буксира, а у разі буксирування способом часткового навантаження цього засобу на платформу або спеціальне опорне пристосування – в усіх транспортних засобах (крім кабіни транспортного засобу-буксира).

Буксирування заборонено:

а) якщо фактична маса буксированого транспортного засобу з несправною гальмівною системою (або за її відсутності) перевищує половину фактичної маси транспортного засобу-буксира;

б) на гнучкому зчепленні під час ожеледиці;

в) якщо загальна довжина зчеплених транспортних засобів перевищує 22 м (маршрутних транспортних засобів – 30 м);

ґ) більше одного транспортного засобу (за винятком випадків, коли порядок буксирування двох і більше транспортних засобів погоджено з Державтоінспекцією) або транспортним засобом з причепом;

д) автобусами.

Під час транспортних робіт на території підприємств, окрім «Правил дорожнього руху» і вимог інструкції з охорони праці, необхідно дотримуватися наступних додаткових вимог:

– об'їжджати перешкоди на відстані не ближче 1 м, а якщо ширина проїзду недостатня, припинити рух і вимагати видалення з проїзду перешкод;

– бути уважним на поворотах, під час виїжджання з-за рогу будівель, переїжджання через залізничні колії, у вузьких місцях, а також на території складів (швидкість у цих випадках повинна бути мінімальною);

– подавати попереджувальний сигнал перед рушанням у небезпечних місцях.

Перед встановленням автомобіля на стоянці водій повинен переконатися у відсутності витікання палива або усунути його. У разі зупинення і стояння на неосвітлених дільницях дороги у темний час доби або за умов недостатньої видимості необхідно на автомобілі увімкнути габаритні або стоянкові вогні. Відстань для проїжджання між автомобілями, встановленими у приміщеннях, повинна бути достатньою для вільного в'їжджання автомобіля на своє місце (за один маневр), а відстань від межі проїжджання до автомобіля – не менше 0,5 м. Після встановлення автомобіля у приміщенні двигун необхідно вимкнути.

У приміщеннях, призначених для стояння автомобілів, а також на стоянках під навісом або на майданчиках заборонено:

– курити, користуватися відкритим вогнем;

– залишати відкритими горловини паливних баків автомобілів;

– підзаряджати акумуляторні батареї (у приміщеннях);

– зберігати будь-які матеріали і предмети;

– мити або протирати бензином деталі або агрегати, а також руки і одяг;

– зберігати паливо (бензин, дизельне паливо), за винятком палива у баках автомобілів;

– заправляти автомобілі рідким (газоподібним) паливом, а також зливати паливо з баків і випускати газ;

– встановлювати предмети і обладнання, які можуть перешкоджати швидкій евакуації автомобілів у разі пожежі або іншого стихійного лиха;

– запускати двигун на будь-які потреби, крім виїжджання автомобіля з приміщення.

У разі ДТП водії, причетні до неї, зобов'язані:

– негайно зупинитися і не рушати з місця, а також пересувати інші предмети, що стосуються ДТП;

– у разі необхідності викликати медичну допомогу, а якщо це неможливо, відправити потерпілих на попутному транспорті до найближчої лікувальної установи;

– повідомити про ДТП працівників ДАІ, записати прізвища очевидців і чекати прибуття працівників ДАІ.

У разі пожежі під час руху автотранспортного засобу необхідно зупинити автомобіль, вжити заходів для гасіння пожежі наявними первинними засобами пожежогасіння. Про виникнення пожежі потрібно повідомити службу пожежної охорони та керівника робіт, і одразу приступити до гасіння пожежі. У разі спалахування одягу необхідно насамперед збити полум'я за допомогою підручних засобів. Не потрібно накривати голову потерпілого, щоб запобігти опіку дихальних шляхів і отруєнню токсичними продуктами горіння.

Якщо виникла потреба зупинити автомобіль на узбіччі або на краю проїжджої частини дороги для проведення ремонту, водій зобов'язаний увімкнути аварійну світлову сигналізацію, вдягнути сигнальний жилет і встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах та 40 м – за їх межами.

Перед підійманням частини автомобіля домкратом необхідно встановити автомобіль на горизонтальному неслизькому майданчику за межами проїжджої частини дороги, зупинити двигун, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом, вивести людей із салону, закрити двері, встановити під колеса, які не підіймають, упорні колодки. На ґрунтовій поверхні необхідно вирівняти місце установлення домкрата, підкласти під домкрат міцну дерев'яну підставку площею не менше 0,1 м² або дошку. Заборонено встановлювати домкрати на випадкові предмети.

У разі появи під час руху запаху палива водій має негайно зупинити автомобіль, виявити причину появи запаху та усунути її. На автомобілі, що працює на газовому паливі, за будь-якої несправності редукторів високого та низького тиску чи електромагнітного запірного клапана необхідно закрити витратні та магістральний вентилі, а несправні вузли зняти з автомобіля та направити для перевірки до ремонтної майстерні (станції технічного обслуговування).

У разі вимушеного зупинення на залізничному переїзді водій автомобіля зобов'язаний висадити пасажирів і негайно вжити всіх заходів для звільнення переїзду та зупинення поїзда.

Якщо автомобіль не вдається видалити з переїзду, то водій автомобіля повинен:

– послати двох людей вздовж залізничної колії в обидва боки на 1000 м від переїзду (якщо одного, то у бік гіршої видимості шляху), пояснивши порядок подавання сигналу зупинення машиністу поїзда, що наближається; сигналом зупинення є круговий рух руки: вдень – з клаптем яскравої матерії або будь-яким добре видним предметом, вночі – факелом або ліхтарем;

– залишатися біля автомобіля і подавати сигнали загальної тривоги серіями з одного довгого і трьох коротких звукових сигналів;

– бігти назустріч поїзду (локомотиву, дрезині) у разі його появи, подаючи сигнал зупинення.

Водій має право:

– знати про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих чинників та можливі наслідки їх впливу на здоров'я;

– на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

– відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, і довкілля;

– на отримання, згідно із встановленими положеннями колективного договору та нормами, спеціального одягу, спеціального взуття та інших ЗІЗ, а також мийних та знешкоджувальних засобів;

– вносити на розгляд безпосереднього керівника пропозиції щодо удосконалення працеохоронної роботи на підприємстві;

– повідомляти безпосередньому керівнику про всі виявлені недоліки у працеохоронній діяльності підприємства та вносити пропозиції щодо їх усунення;

– вимагати від керівництва підприємства сприяння у виконанні своїх посадових обов’язків;

– вимагати у безпосереднього керівництва створення нормативних умов праці.

Водій відповідає:

– за безпечність виконуваних робіт для себе, інших людей і довкілля;

– за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов’язків, порушення правил з охорони праці, правил внутрішнього трудового розпорядку;

– за правопорушення, скоєні під час керування транспортним засобом;

– за завдання матеріальної шкоди.

Заходи безпеки під час автобусних перевезень. У ході підготовки та здійснення автобусних перевезень перевізник повинен вживати усіх необхідних заходів для забезпечення безпечної, зручної подорожі пасажирів і зберігання (доставлення) багажу згідно з договором перевезення і розкладом руху, зокрема:

– організувати проведення контролю технічного та санітарного стану автобусів чи легкових автомобілів перед початком роботи;

– організувати проведення щозмінного передрейсового і післярейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів;

– утримувати транспортні засоби у належному технічному та санітарному стані, забезпечувати їх своєчасне подавання на виконання рейсу і відправлення;

– обмежувати або припиняти перевезення у разі стихійного лиха, епідемії, епізоотії або іншої надзвичайної ситуації;

– припиняти рух транспортних засобів у разі виникнення загрози життю та здоров'ю пасажирів.

Заборонено надавати послуги з перевезення пасажирів, використовуючи автобуси, переобладнані з вантажних транспортних засобів.

Здійснюючи автобусне перевезення, водій має виконувати наступні заходи безпеки:

– пройти перед виїздом на маршрут медичний огляд, забезпечити перевірку технічного стану і комплектності транспортного засобу;

– вживати необхідних заходів щодо забезпечення безпеки пасажирів у разі виникнення перешкод для руху на маршруті (туман, ожеледь тощо), які не дають змоги продовжити рейс, а також у разі вимушеного зупинення на залізничному переїзді;

– забезпечувати перевезення багажу в багажних відділеннях автобуса (у разі їх наявності) або розміщувати його так, щоб не заважати вільному пересуванню пасажирів у салоні автобуса та не блокувати доступ до основних і аварійних виходів;

– стежити за виконанням пасажирами своїх обов'язків та безпечним розміщенням ними багажу і ручного багажу в автобусі;

– висаджувати пасажирів у разі заправлення автобуса паливом під час виконання перевезення;

– зупиняти автобус, щоб пасажири могли зайти та вийти, на відстані не більше ніж 0,5 метра від краю проїжджої частини дороги;

– не допускати до перевезення пасажирів, які перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, порушують громадський порядок, мають при собі небезпечні вантажі, зокрема легкозаймисті, вибухонебезпечні та такі, що можуть забруднити транспортний засіб чи одяг пасажирів.