Тема 7. Вимоги безпеки і гігієни праці у будівельній галузі

Роботодавець повинен забезпечити працівників, що зайняті у будівництві, санітарно-побутовими приміщеннями. Підготовка до експлуатації санітарно-побутових приміщень і пристроїв повинна бути закінчена до початку виконання робіт.

У разі реконструкції діючих підприємств санітарно-побутові приміщення потрібно влаштовувати з урахуванням санітарних вимог, дотримання яких є обов’язковим під час виробничих процесів на об’єктах, які реконструюють. Санітарно-побутові приміщення повинні бути забезпечені аптечками з медикаментами, ношами, фіксувальними шинами і іншими засобами надання першої домедичної допомоги.

Згідно з чинним законодавством (ст. 8 Закону «Про охорону праці») на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безкоштовно (тобто - за рахунок роботодавця) за встановленими нормами (для будівництва - НПАОП 45.2-3.01) спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникам певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці вимагають їх застосування.

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця медичні огляди, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і дій у разі виникнення аварій (згідно із ст. 18 Закону, НПАОП 0.00-4.12).

Роботодавець (згідно із ст. 13 Закону «Про охорону праці») зобов’язаний організовувати проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці (за необхідності), атестації робочих місць за умовами праці у порядку і строки, що визначені законодавством (НПАОП 0.00-6.23).

Вентиляція і опалення робочих приміщень повинні забезпечувати на робочих місцях нормативні показники температури і відносної вологості згідно з СНиП 2.04.05.

Неорганізований приплив зовнішнього повітря не повинен призводити до зниження нормативної температури і конденсації водяної пари на внутрішніх поверхнях. Дозволено організовувати надходження повітря із суміжних приміщень, якщо в них не виділяються шкідливі речовини.

Для опалення виробничих приміщень має бути передбачено системи, прилади і теплоносії, які не мають додаткового шкідливого впливу. Нагрівальні прилади повинні мати поверхню, що дозволяє легке очищення від пилу.

Вікна, дахові ліхтарі, скляні стіни повинні мати пристрої для затінення їх від надмірного сонячного випромінювання.

Під час виконання робіт на будівельному майданчику працівники мають бути забезпечені питною водою, санітарно-побутовим і медичним обслуговуванням, зокрема гардеробними, сушарнями для одягу і взуття, душовими, приміщеннями для харчування, відпочинку, обігрівання, туалетами, кімнатами гігієни жінок згідно з чинними нормативами.

Якість питної води повинна відповідати санітарним вимогам. Установки для пиття потрібно розташовувати на відстані не більш 75 м по горизонталі і 10 м по вертикалі від робочих місць.

Душові або умивальні з проточною холодною і теплою водою мають бути розташовані поблизу приміщень для переодягання.

Приміщення для переодягання мають бути легко досяжними, мати достатні розміри і бути устатковані пристроями для сидіння; кожен працівник повинен мати можливість зберігати власний одяг і особисті речі під замком. Якщо робота може супроводжуватись виділенням пилу або шкідливих речовин, у гардеробних приміщеннях необхідно передбачати респіратори для всіх працівників.

Стіни гардеробних спецодягу, душових, умивалень, санвузлів, приміщень для сушіння одягу повинні на висоту 2 м бути виконані із матеріалів, що дозволяють їх миття гарячою водою із застосуванням мийних засобів.

Для чоловіків і жінок необхідно облаштувати окремі туалетні приміщення і умивальні або передбачати роздільне користування ними.

Працівники повинні бути забезпечені засобами для приготування їжі.

У приміщеннях для розміщення людей необхідно передбачати належні заходи для захисту тих, хто не палить, від тютюнового диму.

Вагітні жінки і матері-годувальниці повинні мати можливість відпочивати, лежачи у зручних умовах.

Робочі зони повинні бути улаштовані з урахуванням потреб працівників з фізичними вадами. Це стосується також шляхів сполучення, дверей, сходів, санітарно-побутових умов.

Концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони, а також рівні шуму і вібрації на робочих місцях не повинні перевищувати гранично допустимих нормативів, установлених відповідними державними стандартами (гігієнічними нормативами).

У разі виконання будівельно-монтажних робіт на території організації чи у виробничих цехах крім контролю за шкідливими виробничими факторами, обумовленими будівельним виробництвом, необхідно організувати контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних норм у встановленому порядку.

Перед початком виконання робіт у місцях, де можуть з’явитися шкідливі газоподібні речовини (шкідливі гази), зокрема у закритих вмістищах, колодязях, траншеях, шурфах, необхідно провести аналіз повітряного середовища.

З появою шкідливих газів виконання робіт у даному місці необхідно призупинити і продовжити тільки після забезпечення робочих місць вентиляцією (провітрюванням) і/або застосування працівниками необхідних засобів індивідуального захисту. Працівники у місцях з можливою появою газу повинні бути забезпечені захисними засобами (протигазами, саморятувальниками) до початку виконання робіт.

Роботи у колодязях, шурфах чи закритих вмістищах потрібно виконувати, застосовуючи шлангові протигази, при цьому двоє робітників, перебуваючи поза колодязем, шурфом або вмістищем, повинні страхувати безпосередніх виконавців робіт за допомогою канатів, прикріплених до їх запобіжних поясів.

Під час виконання робіт у колекторах водовідведення чи теплопостачання повинні бути відкриті два найближчих люки або двері з таким розрахунком, щоб працівники перебували між ними.

Устаткування, під час роботи якого у повітря можуть надходити шкідливі гази, пара і пил, має бути обладнано усіма необхідними укриттями і пристроями, що забезпечують надійну герметизацію джерел виділення шкідливих речовин. Укриття повинні мати пристрої для під’єднання до аспіраційних систем (фланці, патрубки тощо).

Полімерні матеріали і вироби повинні застосовуватися відповідно до переліку, затвердженому у встановленому порядку. Під час використання таких матеріалів і виробів необхідно керуватися також паспортами на них, знаками і написами на тарі, в якій вони перебували, санітарно-епідеміологічним висновком про відповідність санітарним нормам і правилам України, а також інструкціями щодо їх застосування, затвердженими в установленому порядку. Заборонено використовувати полімерні матеріал з невизначеними показниками пожежної небезпеки. Показники пожежної небезпеки визначають згідно з ДБН В.1.1-7 та ГОСТ 12.1.044.

Заборонено використовувати полімерні матеріали і вироби з вибухонебезпечними і токсичними властивостями без ознайомлення персоналу з інструкціями щодо їх застосування, затвердженими в установленому порядку.

Лакофарбові, ізоляційні, опоряджувальні та інші матеріали, що виділяють вибухонебезпечні або шкідливі речовини, дозволено зберігати на робочих місцях у кількостях, що не перевищують змінної потреби. Матеріали, що містять шкідливі чи вибухонебезпечні, вибухопожежонебезпечні розчинники, необхідно зберігати в герметично закритій тарі.

Машини й агрегати, що створюють шум під час роботи, дозволено експлуатувати так, щоб рівні звукового тиску і рівні звуку на постійних робочих місцях у приміщеннях і на території організації не перевищували допустимих величин, зазначених у стандартах з охорони праці.

Під час експлуатації машин, виробничих будинків і споруд, а також організації робочих місць для усунення шкідливого впливу на працівників підвищеного рівня шуму потрібно застосовувати:

- технічні засоби (зменшення шуму машин у джерелі його утворення; застосування технологічних процесів, за яких рівні звукового тиску на робочих місцях не перевищують допустимі тощо);

- будівельно-акустичні заходи згідно з будівельними нормами і правилами;

- дистанційне керування гучними машинами;

- засоби індивідуального захисту;

- організаційні заходи (вибір раціонального режиму праці і відпочинку, скорочення часу перебування в умовах шуму, лікувально-профілактичні та інші заходи).

Зони з рівнем звуку понад 80 дБА повинні бути позначені знаками небезпеки. Працювати в цих зонах без використання засобів індивідуального захисту заборонено. Заборонено навіть короткочасне перебування в зонах звукового тиску вище 130 дБ у будь-якій октавній смузі.

Виробниче устаткування, що генерує вібрацію, повинне відповідати вимогам стандартів з охорони праці. Для усунення шкідливого впливу вібрації на працівників потрібно застосовувати наступні заходи:

- зниження вібрації у джерелі її утворення конструкційними або технологічними заходами;

- зменшення вібрації на шляху її поширення засобами віброізоляції і вібропоглинання;

- дистанційне керування, що унеможливлює передавання вібрації на робочі місця;

- засоби індивідуального захисту.

Виробничі приміщення, в яких виділяється пил, повинні мати гладку поверхню стін, стель, підлог. Їх потрібно регулярно очищати від пилу. Збирати пил у виробничих приміщеннях і на робочих місцях потрібно у терміни, визначені наказом керівника організації, з використанням систем централізованого пилоприбирання або пересувних пилоприбиральних машин, а також іншими способами, за яких унеможливлено вторинне пилоутворення.

Приміщення, в яких виконують роботи з пилоподібними матеріалами, а також робочі місця біля машин для дроблення, розмелювання і просівання цих матеріалів повинні бути забезпечені аспіраційними або вентиляційними системами (провітрюванням). Керувати затворами, живильниками і механізмами на установках для переробляння вапна, цементу, гіпсу та інших пилоутворювальних матеріалів потрібно з виносних пультів.

Параметри мікроклімату у виробничих приміщеннях повинні задовольняти вимоги відповідних санітарних норм і правил.

У приміщеннях, де періодично чи постійно може витікати рідина на поверхню підлоги (вода, кислоти, луги, органічні розчинники, мінеральні олії, емульсії та ін.) підлога повинна бути непроникною для цих рідин і мати ухили для стікання рідин до лотків, трапів або каналів. Ухили підлог, стічних лотків чи каналів повинні бути:

2-4 % - у разі покриву з бруківки, цегли і бетону усіх видів;

1-2 % - у разі покриву з плит;

3-5 % - у разі змивання твердих відходів виробництва струменем води під напором.

Трапи і канали для стікання рідин на рівні поверхні підлоги має бути закрито кришками чи ґратами. Стічні лотки повинні бути розташовані осторонь від проходів і проїздів і не перетинати їх. Пристрої для стікання поверхневих вод (лотки, кювети, канали, трапи і їхні ґрати) необхідно вчасно очищати і ремонтувати.

Елементи конструкції підлог не повинні накопичувати або поглинати шкідливі речовини, що потрапляють на підлогу в процесі виконання робіт. Покрив підлог повинен забезпечувати легкість очищення від шкідливих речовин, виробничих бруду і пилу.

Для запобігання впливу шкідливих виробничих чинників, обумовлених умовами виконання будівельно-монтажних робіт або виробничими факторами діючого підприємства, яке реконструюють, на працівників, прилеглу забудову та довкілля у проектно-технологічній документації визначають:

- перелік шкідливих виробничих чинників;

- ділянки на будівельному майданчику та поблизу його, на яких можуть виникнути зазначені шкідливі виробничі чинники;

- засоби захисту працівників, осіб, що перебувають поблизу будівельного майданчика, прилеглої забудови та довкілля від впливу цих чинників;

- спеціальні заходи із зберігання небезпечних і шкідливих речовин (за необхідності).

В окремому розділі ПОБ записують зміст, обсяг і терміни здійснення моніторингу прилеглої забудови, території та об’єкта, який споруджують, з урахуванням даних, наведених у проектній документації.

На стадії розроблення ПОБ має бути взято до уваги або додатково виконано погодження, необхідні для додержання під час будівництва вимог техногенної і пожежної безпеки, безпеки дорожнього руху та безпечних умов праці.

ПОБ підлягає обов’язковій експертизі і погодженню з органами Служби з питань праці України. Розроблені у ПОБ заходи із зазначених питань вводять, поряд з іншими, до кошторисної документації на будівництво об’єкта.

Наши рекомендации