Іх. управління політикою сплати податкових платежів торговельного підприємства

Задача 1. Аналіз ефективності політики сплати податкових платежів торговельного підприємства

На основі наведеної нижче інформації визначити прогнозний розмір податкових платежів торговельного підприємства, проаналізувати ефективність обраної податкової політики. Зробити відповідні висновки.

Інформація для розрахунків

- Основний вид діяльності – роздрібна торгівля.

- Місце розташування – м. Київ.

- Форма розрахунку покупців за товари – готівка і кредитні картки.

- Роздрібний товарооборот – 17230 тис. грн,

- у т.ч. оборот по реалізації алкогольних напоїв – 1534 тис. грн.

- Товарооборот за закупівельними цінами – 11719 тис. грн.

- Середньооблікова чисельність – 58 осіб.

- Рівень доходу від реалізації товарів (без ПДВ) – 26,6%.

- Витрати обігу – 1690,7 тис. грн., в тому числі:

- витрати на транспортування товарів – 190,8 тис. грн;

- витрати на оплату праці – 713 тис. грн (див. табл.1);

- амортизація – 78 тис. грн.

- Рівень витрат обігу без урахування податків у їх складі – 9,8 %.

- Вартість торгового патенту – 320 грн. на місяць.

- Для здійснення операційної діяльності на підприємстві використовуються 2 вантажних автомобілі, з яких 1 з об’ємом циліндра двигуна 8200 см³ і 1 з об’ємом циліндра двигуна 9500 см³. Обсяг бензину (етилованого), необхідного для здійснення перевезень, становитиме 163 тис. л.

- Підприємство знаходиться на земельній ділянці, грошова оцінка якої здійснена Держкомземом і становить 25,8 тис. грн.

- Для формування відповідного товарного забезпечення підприємству необхідні позикові ресурси, які будуть отримані у вигляді банківських кредитів. Для укладання кредитної угоди до банку необхідно подати фінансову звітність та установчі документи (2 примірники). Статут підприємства містить 51 стор.

- За невчасно поставлені товари передбачається розірвання угоди з постачальником (розгляд у арбітражному суді).

Таблиця 1

Склад фонду оплати праці

Елементи фонду оплати праці	Сума, тис. грн
1. Основна заробітна плата	304,3
2. Додаткова заробітна плата:	355,3
2.1) доплати, надбавки;	115,3
2.2) премії за виробничі результати;	136,9
2.3) щорічні відпустки;	78,3
2.4) навчальні відпустки;	16,0
2.5) придбання форми;	3,1
2.6) оплата праці працівників за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру	5,7
3. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати:	53,4
3.1) компенсації за невикористану відпустку;	6,4
3.2) одноразові виплати;	25,4
3.3) матеріальна допомога;	15,6
3.4) добові за відрядженнями у межах норм, встановлених законодавством	6,0
Всього	713,0

Розв’язок

Політика сплати податків і обов’язкових платежів на торговельному підприємстві є невід’ємною частиною загальної стратегії на плановий період його розвитку. Вона визначає обсяги формування чистого прибутку, а отже – перспективи розширеного відтворення на основі внутрішніх джерел фінансування господарської діяльності. Проблема мінімізації податкових платежів з метою збільшення прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, в значній мірі залежить від ефективної політики сплати податкових платежів.

Це можливо за умови:

1) дотримання діючого податкового законодавства і врахування постійних його змін;

2) співвідношення завдання мінімізації податкових платежів з метою отримання прибутку;

3) пошуку і використання найбільш ефективних господарських рішень щодо мінімізації бази оподаткування;

4) планування сум податків і обов’язкових платежів;

5) врахування прямих і непрямих пільг при визначенні податкових платежів на торговельному підприємстві.

Це вимагає врахування і регіональних особливостей місцезнаходження торговельного підприємства, що стосується місцевих податків і зборів, на відміну від загальнодержавних.

Важливим фактором, що має бути врахований при визначенні обсягів податкових платежів, є джерело сплати податків. За таким критерієм податки і обов’язкові платежі поділяються на три групи:

а) податкові платежі, що включаються до ціни товарів;

б) відносяться на витрати підприємства;

в) сплачуються за рахунок прибутку.

Група А – податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір і митні платежі.

Група Б – збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, збір на обов’язкове пенсійне страхування, на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття, на обов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і за витратами, зумовленими народженням і похованням, збір на обов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, збір за забруднення навколишнього середовища, державне мито, рентні платежі, зокрема плата за землю, податок з власників транспортних засобів, місцеві податки і збори, зокрема комунальний податок.

Група В – податок на прибуток.

Виходячи із даного групування, здійснюється розрахунок податків і обов’язкових платежів з врахуванням специфіки діяльності торговельного підприємства.

У дужках біля назви податку наведені номери законодавчо-нормативних актів, що визначають механізм розрахунку податку. Список законодавчо-нормативних актів додається в кінці розв’язку задачі.

Податок на додану вартість [11]

ПДВ є основним непрямим податком, який формує доходи Державного бюджету України, що обумовлюється його ставкою і об’єктом оподаткування, основними з яких є продаж товарів (робіт, послуг) на території України. База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Тому при сплаті даного податку виникає поняття податкового зобов’язання і податкового кредиту.

Податкове зобов’язання (ПЗ_ПДВ) – зобов’язання платника ПДВ сплатити до бюджету 20% бази оподаткування.

Податковий кредит (ПК_ПДВ) – суми ПДВ, сплачені платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до складу валових витрат виробництва (обігу), основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Тобто

ПЗ_ПДВ = виручку від реалізації товарів (робіт, послуг);

ПК_ПДВ = вартість придбаних товарів (робіт, послуг), ОФ, НМА.

Розраховуємо податкове зобов’язання і податковий кредит:

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства [5,21,23]

Підприємство стає платником збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства незалежно від форм власності, якщо реалізує у своїй мережі алкогольні напої та пиво, і визначається за формулою:

,

де Звсх – збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

Вал – виручка, одержувана від реалізації у торговельній мережі алкогольних напоїв та пива;

Сз – ставка збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (1% на 01.01.2004 року).

Довідка. Алкогольні напої – це продукти, отримані шляхом спиртового шумування матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом спирту етилового понад 1,2% об’ємних одиниць, що належать до товарних груп Гармонізованої системи опису і кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08.

Розрахунок збору для даного торговельного підприємства матиме наступний вигляд:

Збір на обов’язкове пенсійне страхування [1,6,18,27]

Крім податків, підприємство сплачує і обов’язкові платежі, що формують загальнодержавні цільові фонди, до яких, зокрема, відноситься і пенсійний фонд. Збір до даного фонду сплачують підприємства незалежно від форм власності за умови використання найманої праці. Об’єктом оподаткування в такому випадку є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Обсяг даного збору обчислюється за формулою:

,

де Зпф – збір на обов’язкове пенсійне страхування;

Воп – витрати на оплату праці, що є об’єктом нарахування збору;

Сз – ставка збору на обов’язкове пенсійне страхування (32% на 01.01.2004 року).

Але відповідно до чинного законодавства Кабінетом Міністрів України визначено перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до інформації про склад витрат на оплату праці, до даного переліку на підприємстві входять компенсація за невикористану відпустку і добові за відрядженням. Тому необхідно додатково обчислити об’єкт оподаткування:

де ФОП – фонд оплати праці на торговельному підприємстві;

Еп – елементи переліку видів оплати праці, на які не нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

У даному випадку витрати на оплату праці, що є об’єктом нарахування збору на обов’язкове пенсійне страхування, визначаються як 713 – 6,4 – 6 = 700,6 тис. грн, а збір на обов’язкове пенсійне страхування становитиме:

Збір на державне обов’язкове пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці.

Збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок
безробіття [3,12,26]

Крім обов’язкових платежів до пенсійного фонду незалежно від форм власності за умови використання найманої праці підприємства сплачують збір до фонду сприяння зайнятості. При сплаті збору до даного фонду об’єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенса­ційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Обсяг даного збору обчислюється за формулою:

де Зсб – збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

Сз – ставка збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття (1,9% на 01.01.2004 року).

У даному випадку витрати на оплату праці, що є об’єктом нарахування збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття, становитимуть 713 тис. грн, а збір становитиме:

Збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці.

Збір на обов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і за витратами, зумовленими народженням і похованням [4,12,25]

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою заробітної плати внаслідок тимчасової втрати працездатності, вагітності і пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов’язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім’ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету фонду.

При сплаті збору до даного фонду об’єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Обсяг даного збору обчислюється за формулою:

,

де Зстн – збір на обов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і за витратами, зумовленими народженням і похованням (далі – збір по тимчасовій непрацездатності);

Сз – ставка збору по тимчасовій непрацездатності (2,9% на 01.01.2004 року).

Таким чином, збір по тимчасовій непрацездатності визначається як:

Перерахування коштів на рахунки фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків.

Збір на обов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності [2,14,19,28]

Даний збір, як і три попередні, сплачується залежно від розміру витрат на оплату праці, але оподаткування відбувається вже не за єдиною ставкою, а за диференційованими – відповідно до класів професійного ризику. Розмір страхових тарифів на загальнообов’язко­ве державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі – страхування від нещасного випадку), визначено в межах 0,2 – 13,8% по 67 класах. Роздрібна торгівля належить до 5 класу, ставка по якому на 01.01.2004 р. дорівнює 0,9%.

Таким чином, збір по страхуванню від нещасного випадку визначається за формулою:

де Зснв – збір на обов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку;

Воп – витрати на оплату праці, що є об’єктом нарахування збору;

Сз – ставка збору від нещасних випадків.

За результатами обстеження для підприємства можуть бути встановлені знижка або надбавка щодо збору від нещасного випадку: якщо питома вага витрат фонду на відшкодування шкоди потерпілим на підприємстві у минулому календарному році (Ппід) була меншою за питому вагу витрат фонду на відшкодування шкоди потерпілим на виробництві у минулому календарному році на підприємствах відповідного класу професійного ризику виробництва (Пкл), то надається можливість знижки, і навпаки, – надбавки, критерії і розмір яких представлено в табл. 2.

Даний механізм призупинено до 1 січня 2005 року.

Державне мито [16,22]

Здійснюючи господарську діяльність, торговельне підприємство як суб’єкт ринкових відносин може виступати із позовними заявами, нотаріально засвідчувати ділові папери, здійснювати емісії цінних паперів, проводити прилюдні торги, аукціони, тендери, тощо. Все це вимагає участі державних органів для засвідчення законності вчинюваних дій, що передбачає сплату державного мита.

Таблиця 2

Встановлення і розмір знижок і надбавок щодо збору на обов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку

№ пор.	Показник Ппід нижчий від показника Пкл, %	Знижка страхового внеску, %	Показник Ппід перевищує показник Пкл, %	Надбавка страхового внеску, %
	20 – 39,9		20 – 39,9
	40 – 59,9		40 – 59,9
	60 – 79,9		60 – 79,9
	80 і більше		80 – 100
	Не допущено жодного нещасного випадку та професійного захворювання		Понад 100

Державне мито розраховується у двох варіантах залежно від виду операції, що здійснюється:

,

де Дм – сума державного мита;

Вм(у) – вартість майна, угоди, позову;

Сдм – ставка державного мита, %

,

де НМДГ – розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (встановлений відповідно до чинного законодавства: НМДГ = 17 грн згідно з п.22.5 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб");

КК – коефіцієнт кратності.

У табл. 3 подано інформацію щодо ставок державного мита за вчинення окремих дій, на основі яких розрахуємо обсяг державного мита.

Сума державного мита за нотаріальне посвідчення установчих документів для кредитної справи торговельного підприємства розраховується наступним чином:

Сума державного мита за подання позовної заяви до арбітражного суду обчислюється так:

Таблиця 3

Інформація щодо ставок державного мита за вчинення окремих дій

№ пор.	Найменування документів і дій, за які справляється мито	Розміри ставок
	Із позовної заяви із спорів, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів, які підлягають розгляду у арбітражному суді	5 НМДГ
	За засвідчення вірності копій документів та витягів з них (за сторінку)	0,01 НМДГ

Отже, загальна сума державного мита для підприємства стано­вить 102,34 грн.

Збір за забруднення навколишнього середовища [20,24]

Цей збір відповідно до чинного законодавства справляється за:

- викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

- розміщення відходів.

Розглядаючи господарську діяльність торговельного підприємства і її технологічний цикл, можна зазначити, що, як правило, буде здійснюватися забруднення атмосфери пересувними об’єктами, тобто автомобільним транспортом, за забруднення якими не передбачено встановлення лімітів на відміну від інших джерел забруднення.

Сума збору, яка справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, обчислюється на підприємстві самостійно на підставі нормативів збору за ці викиди, виходячи відповідно з кількості фактично використаного пального та його виду (див. табл. 4), за формулою:

де М_і – кількість використаного пального і-того виду, т;

Нз – норматив збору за тонну і-того виду пального, грн/т;

Кнас – коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту;

Кф – коригувальний коефіцієнт, який враховує народногоспо­дарське значення населеного пункту.

Таблиця 4

Розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища

пересувними об’єктами (автомобільним транспортом)

№ пор.	Показники	Значення
	Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (автомобільним транспортом) за видами пального:	Норматив збору, грн/т
	1.1) дизельне;	4,5
	1.2) бензин етилований
	Коригуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту (понад 1000 тис. грн)	1,8
	Коригуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту (республіканський центр)	1,25

Оскільки об’єктом оподаткування є маса використаного пального, необхідно об’єм перевести в масу, що можна зробити, знаючи густину рідини. За ГОСТ 3900 густина бензину марок А-76 і А-80 при температурі 20°С приймається в межах 700-760 кг/м³. Густина марок А-92, А-95 і А-98 приймається нормальною в межах 725-780 кг/м³, а дизельного палива в межах 840-860 кг/м³. На підставі цих характеристик можна обрати найбільшу з допустимих густин пального 0,76 т/м³, 0,78 т/м³ і 0,86 т/м³ відповідно.

Тому розраховуємо масу пального як:

163 м³ × 0,78 = 127,14 т.

Отже, обсяг збору за забруднення навколишнього середовища становитиме:

Плата за землю [9]

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Тобто його сплачують власники землі та землекористувачі.

Грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах і фіксується в державному земельному кадастрі, дані якого є підставою для нарахування земельного податку.

Розмір плати за землю визначається за формулою:

,

де Пз – розмір плати за землю (річний);

Взд – вартість земельної ділянки на основі грошової оцінки;

Сз – ставка плати за землю (1% на 01.01.2004 р. для земель загального користування в межах населених пунктів).

Таким чином, розмір плати за землю (річної) становитиме:

, а за квартал

Розрахунок квартальної суми необхідний, оскільки земельний податок сплачується рівними частками щоквартально.

Податок з власників транспортних засобів [10]

Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, що мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які є об’єктами оподаткування.

Обчислення даного податку провадиться виходячи з об’єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податок з власників водних транспортних засобів – виходячи з довжини транспортного засобу. У табл. 5 наведені ставки податку виду транспортних засобів, які присутні на даному торговельному підприємстві.

Таблиця 5

Ставки податку з власників транспортних засобів

Опис об’єктів оподаткування	Ставка податку за рік
Автомобілі вантажні з об’ємом циліндрів двигуна:
- до 8200 см3	10 грн за 100 см3
- від 8201 см3 до 15000 см3	15 грн за 100 см3
- понад 15001 см3	20 грн за 100 см3

Сума податку обчислюються за формулою:

де Пвтз – податок з власників транспортних засобів;

Од_і – об’єм циліндрів двигуна або його потужність і-ого виду і марки транспортного засобу, або довжина (для водних), см³ (кВТ, см);

Сп – ставка податку з власників транспортних засобів, грн.

Для здійснення операційної діяльності на торговельному підприємстві використовуються 2 вантажних автомобілі, з яких 1 з об’ємом циліндрів двигуна 8200 см³ і 1 з об’ємом циліндрів двигуна 9500 см³. Таким чином, податок з власників транспортних засобів обчислюється так: – його річна сума.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами, тому його квартальна сума становитиме:

Комунальний податок [17,29]

Даний податок належить до групи місцевих і сплачується за умови використання найманої праці на підприємстві і є джерелом формування місцевого бюджету, зокрема м. Києва. Обчислюється за формулою:

,

де Пк – комунальний податок;

Чсс – середньооблікова чисельність працівників, осіб;

Ск – ставка комунального податку, %

Ставка комунального податку встановлюється в межах певної територіальної громади. Так, в м. Києві на 1 січня 2004 року вона становила 10%. Тому розрахунок буде виглядати наступним чином:

Податок на прибуток [7]

Податок на прибуток є прямим податком і одним із основних, що формує загальнодержавний бюджет України, і визначається відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку" за формулою:

,

де Пп – податок на прибуток підприємства;

ВД – валові доходи платника податку;

НП – непрямі податки (податок на додану вартість, акцизний збір, митні платежі);

ВВ – валові витрати платника податку;

А – амортизаційні відрахування;

Сп – ставка податку на прибуток (25% на 1 січня 2004 року).

Розрахунок податку на прибуток представлено нижче:

Пп = (17230 – 2871,667 – (11719 – 1953,167) – 282,717 – 1690,7) × 0,25, тобто Пп = 654,771 тис. грн.

Примітка. У складі витрат обігу знаходяться амортизаційні відрахування.

Розрахунки податків і обов’язкових платежів узагальнено в табл. 6.

Розрахунок показників ефективності політики сплати податків вимагає обчислення сум податків по групах і чистого прибутку.

ПЦ = ПДВ = 2871717 тис. грн.

ПВ = Звсх + Зпф + Зсб + Зстн + Зснв + Дм + Ззнс + Пз + Пвтз + Пк;

ПВ = 15,34+224,192+13,547+20,677+6,417+0,103+1,716+0,065+0,561+0,099;

ПВ = 282,717 тис. грн.

ПП = Пп = 654,771 тис. грн.

ПЗ = ПЦ + ПВ + ПП;

ПЗ = 2871,717 + 282,717 + 654,771 = 3810,115 тис. грн.

Розрахунок чистого прибутку вимагає розрахунку прибутку до оподаткування (ПР), який представлено нижче:

ПР = 17230 – 2871,667 – (11719 – 1953,167) – 282,717 – 1690,7, тобто

ПР = 2619,038 тис. грн.

Отже, чистий прибуток (ЧП) торговельного підприємства становитиме:

ЧП = ПР – Пп = 2619,038 – 654,771 = 1964,267 тис. грн.

Розрахунок показників ефективності політики сплати податків наведено нижче:

; ;

; ,

Таблиця 6

Розрахунок податків і обов’язкових платежів

№ пор.	Показники	Сума, грн
	Податок на додану вартість
	Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
	Збір на обов’язкове пенсійне страхування
	Збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття
	Збір на обов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і за витратами, зумовленими народженням і похованням
	Збір на обов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
	Комунальний податок
	Збір за забруднення навколишнього середовища
	Державне мито
	Плата за землю
	Податок з власників транспортних засобів
	Торговий патент
	Податок на прибуток
	Податки в ціні товару (ПЦ)
	Податки у складі витрат підприємства (ПВ)
	Податки, що сплачуються з прибутку (ПП)
	Загальна сума податків (ПЗ)

.

Розрахунки показників ефективності політики сплати податків узагальнено в табл. 7.

Таблиця 7

Показники ефективності оподаткування діяльності торговельного підприємства

№ пор.	Назва показника	Умовне позначення	Значення
	Коефіцієнт оподаткування валових доходів	Код	0,1667
	Коефіцієнт оподаткування витрат	Ков	0,1672
	Коефіцієнт оподаткування прибутку	Коп	0,2500
	Коефіцієнт податкоємності реалізації	Кпр	0,2211
	Коефіцієнт ефективності оподаткування	Кеф.оп	0,5155

Узагальнюючі висновки щодо ефективності обраної політики сплати податкових платежів можна зробити, по-перше, здійснивши порівняння планових показників із фактичним або попереднім, а по-друге, з показниками при застосуванні альтернативної системи оподаткування (враховуючи вимоги законодавства).