Розробка схеми проводового оперативно-диспетчерського зв’язку гарнізону МНС України і вибір технічних засобів
Вхідні дані до розрахунково-графічної роботи
Задано:
- гарнізон МНС України має оперативно-коордінаційний центр (ОКЦ) і NПЗ пунктів зв’язку (ПЗ) пожежно-рятувальних частин (ПРЧ), що входять до складу оперативно диспетчерської служби;
- інтенсивність вхідного потоку викликів, що надходить у режимі надзвичайної ситуації по лініях мережі спецзв’язку «01(112)» - l[1/хв.];
- середній час розмов в мережі спецзв’язку по лініях «01(112)» - ТП[хв];
- інтенсивність пошкодження каналів зв’язку - g[1/год.];
- коефіцієнт зайнятості диспетчера - KД;
- коефіцієнт готовності апаратури - KГ;
- час зайнятості диспетчера обробкою прийнятого виклику - Тобсл1[хв.];
- імовірність втрати виклику в мережі спецзв’язку по лініях «01(112)» - РВ;
- максимальне навантаження за зміну на одного диспетчера - Y1макс [год.] (12 год. для усіх варіантів);
Вимагається:
Провести вибір технічних засобів зв’язку і управління і розробити структурну схему оперативно-диспетчерського зв’язку гарнізону МНС України.
Розрахувати пропускну спроможність мережі спецзв’язку, оптимізувати мережу спецзв’язку та визначити її стійкість.
Розрахувати параметри зони озвучення для забезпечення оповіщення і гучномовного управління.
Зробити висновки, в яких дати аналіз отриманих результатів.
Варіанти індивідуальних завдань надані у додатку № 1, де по варіантах у таблиці № 1 вказані значення заданих вихідних величин. Номер варіанту визначається згідно номеру у журналі навчальної групи.
Методика виконання індивідуального розрахункового завдання
Розробка схеми проводового оперативно-диспетчерського зв’язку гарнізону МНС України і вибір технічних засобів
Структурна схема системи проводового оперативно-диспетчерського зв’язку гарнізону МНС України являє собою упорядковану сукупність органів управління, ліній і засобів проводового зв’язку, які призначені для управління діями підрозділів під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і повинні забезпечувати обмін службовою інформацією між підрозділами гарнізону, а також між зовнішніми абонентами міста.
При цьому, ОКЦ гарнізону має розгалужену мережу ліній та каналів зв’язку, основні з яких забезпечують цілодобовий зв’язок з пунктами зв’язку (ПЗ) пожежно-рятувальних частин (ПРЧ), спеціальними службами міста (ССМ), особливо важливими об’єктами (ОВО), окремими об’єктами захисту.
Для підвищення надійності (живучості) зв’язку використовують декілька ліній, що дублюють зв’язок. Так, лінії зв’язку ОКЦ і ПЗ ПРЧ включають до себе некомутовані (прямі) телефонні лінії зв’язку, лінії автоматичної телефонної станції (АТС) повної значності, спеціального зв’язку по лініях «01(112)», факсимільний і телеграфний зв’язок.
Зв’язок ОКЦ і ССМ здійснюється за прямими некомутованими лініями зв’язку, за лініями АТС та за лініями спецзв’язку «01(112)» за допомогою вузла спецзв’язку (ВСЗ). Зв’язок ОКЦ з особливо важливими об’єктами здійснюється за прямими лініями зв’язку, за лініями АТС та за високочастотними (ВЧ) каналами. Високочастотні канали, як правило, служать для передачі дискретних сигналів, зокрема, від датчиків контролю автотранспорту, що знаходяться в депо пожежно-рятувальних частин, а також від апаратури автоматичної сигналізації, що влаштована на об’єктах, що охороняються.
За наявності в місті сучасної охоронно-пожежної сигналізації, ОКЦ і ПЗ ПРЧ мають зв’язок по прямих лініях зв’язку та по лініях АТС з пультами централізованого спостереження (ПЦС). Сигнали, прийняті на ПЦС від суміщених об’єктових приладів тривожної сигналізації, передаються на ОКЦ чи на пункт зв’язку пожежно-рятувальної частини.
Зв’язок на місці події при організації оперативного штабу на базі автомобіля зв’язку і освітлення (АЗО) здійснюється з використанням засобів радіо і проводового зв’язку. Для організації проводового зв’язку використовується комутатор оперативного зв’язку (КОЗ), до якого підключені телефонні апарати з тональним викликом керівника з ліквідації події (КЛП) та начальників бойових дільниць (НБД). Для організації телефонного зв’язку КЛП з диспетчером ОКЦ в комутаторі передбачено можливість підключення до телефонної мережі міста за допомогою районної АТС (РАТС).
Для здійснення гучномовного оповіщення на місці події використовується підсилювач потужності (ПП), до якого підключені гучномовці на кожну бойову дільницю. При цьому КЛП за допомогою виносного мікрофону (М) має можливість передачі циркулярної інформації на всі бойові дільниці.
На рис.1 наведено структурну схему проводового оперативно-диспетчерського зв’язку пожежно-рятувальної служби в гарнізоні МНС України. Зі схеми видно, що основу проводового оперативно-диспетчерського зв’язку складають лінії міської телефонної мережі (МТМ).
Передача повідомлень про надзвичайні події від заявників до ОКЦ ГУ МНС України в області МНС, пункту зв’язку пожежно-рятувальної частини (ПЗ ПРЧ) забезпечується наступним чином.
Від окремих об’єктів захисту передача повідомлень про надзвичайні події здійснюється об’єктовою оперативно-диспетчерською службою (ОДС).
При цьому застосовуються:
- лінія прямого зв’язку ОДС з ПЗ найближчої ПРЧ. Ця лінія проходить через з’єднувальні плати найближчої районної автоматичної телефонної станції (РАТС);
- лінія спецзв’язку 01(112) з ОКЦ і ПЗ найближчої ПРЧ через найближчий районний вузол спецзв’язку 01(112);
- лінія пожежної сигналізації для зв’язку ОДС з ПЗ найближчої ПРЧ;
- лінія повної значності для зв’язку ОДС з ОКЦ і ПЗ найближчої ПРЧ, а також з іншими службами через комутатори районних АТС міста (РАТС).
Від житлових будинків передача повідомлень про надзвичайні події здійснюється:
- індивідуальними абонентами (Інд АБ), при цьому застосовуються лінія спецзв’язку 01(112) з ОКЦ і ПЗ найближчої ПРЧ через найближчий районний вузол спецзв’язку 01(112), або лінії повної значності для зв’язку з іншими службами через комутатори районних АТС міста (РАТС);
- охороною під’їздів (ОП), при цьому застосовуються лінія спецзв’язку 01(112) з ОКЦ і ПЗ найближчої ПРЧ через найближчий районний вузол спецзв’язку 01(112), або лінії повної значності для зв’язку з іншими службами через комутатори районних АТС міста (РАТС), крім того повинен бути застосований прямий зв’язок з диспетчером комунально-житлової служби;
- диспетчером житлово-комунальної служби (Дисп. ЖКС), у якого повинні бути засоби диспетчерського зв’язку, такі самі як на окремому об’єкті захисту.
З моменту надходження інформації від заявника про виникнення надзвичайної ситуації починається процес оперативно-диспетчерського управління діями пожежно-рятувальних підрозділів МНС.
Управління діями пожежно-рятувальних підрозділів МНС забезпечується спеціальним комплектом оперативно-диспетчерського зв’язку, який у свій склад включає: центральний пульт, групові пульти або станції, кінцеві абонентські прилади (телефонні апарати), підключені до групових пультів за допомогою абонентських ліній.
При цьому оперативно-диспетчерське управління забезпечує усі види прямого зв’язку між взаємодіючими підрозділами: ОКЦ - ПЗ ПРЧ - об’єктова ОДС - оперативний штаб ліквідації надзвичайної події (ОШ) - начальники бойових дільниць (БД).
