Навчання з питань охорони праці на автотранспортному підприємстві

Навчання з питань охорони праці та пропаганду безпечних методів праці проводять згідно з «Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15. Осередком працеохоронного навчання та пропаганди безпечних методів виконання робіт на автотранспортному підприємстві повинен стати кабінет охорони праці. Відповідальність за своєчасність проведення навчання з питань охорони праці покладають на керівників структурних підрозділів, а за організацію навчання – на начальника служби охорони праці підприємства.

Посадові особи підприємства мають проходити навчання з охорони праці через кожні три роки. На підприємстві, з урахуванням специфіки виробництва, розробляють і затверджують відповідні Положення про навчання з питань охорони праці на підприємстві, а також формують плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, з якими ознайомлюють працівників.. Працеохоронне навчання проводять як традиційними методами у вигляді лекцій, так і з використанням сучасних видів представлення навчального матеріалу – модульного, дистанційного тощо, а також із застосуванням технічних засобів навчання: аудіовізуальних, комп'ютерних навчально-інформаційних систем та тренажерів.

Перевіряє знання працівників з питань охорони праці постійно діюча комісія підприємства, склад якої затверджує наказом керівник підприємства. Очолює таку комісію керівник підприємства або його заступник, до службових обов'язків якого входить організація роботи з охорони праці. На великих підприємствах комісії з перевірки знань з питань охорони праці створюють в окремих структурних підрозділах (їх очолюють керівники відповідних підрозділів чи їх заступники). Комісія буде правочинною, якщо до її складу входить не менше трьох осіб. Усі члени комісії повинні пройти навчання та перевірку знань з питань охорони праці у навчально-методичних центрах з охорони праці та отримати відповідні посвідчення.

Також у роботі комісії можуть брати участь страхові експерти з охорони праці виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (ФССНВВПЗ) і викладачі навчально-методичних центрів з охорони праці, які проводили навчання на підприємстві. Інспектори управлінь Держгірпромнагляду повинні обов'язково входити до складу комісії під час первинної перевірки знань з питань охорони праці працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки.

Члени комісії складають перелік питань для перевірки знань з охорони праці працівників (з урахуванням специфіки роботи підприємства), який має затвердити керівник підприємства. Формою перевірки знань з питань охорони праці працівників можуть бути тестування, залік або іспит.

Комісія проводить тестування на комп’ютерних екзаменаторах чи за допомогою модульних тестів; іспит – за екзаменаційними білетами у вигляді усного або письмового опитування.

Результати перевірки знань з питань охорони праці оформляють протоколом засідання комісії, а працівникам, які виконують роботи з підвищеною небезпекою, додатково видають посвідчення, в яких вказують назву НПАОП, що регламентують виконання таких робіт і з яких працівники виявили належні знання. У разі незадовільних результатів перевірки знань з питань охорони праці працівників не допускають до роботи і протягом місяця вони повинні пройти повторне навчання і повторну перевірку знань.

Термін зберігання на підприємстві протоколів перевірки знань з питань охорони праці – не менше 5 років.

Працівники підприємства під час прийняття на роботу та періодично повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання першої домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також щодо правил поведінки та дій у разі виникнення аварійних ситуацій, пожеж і стихійного лиха.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяють на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводять у спеціально обладнаному кабінеті охорони праці з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці підприємства. Під час вступного інструктажу працівника ознайомлюють з:

– підприємством, правилами внутрішнього розпорядку підприємства та поведінки працівників;

– умовами трудового та колективного договорів;

– нормативно-правовою базою охорони праці;

– особливостями функціонування СУОП на підприємстві;

– основними небезпечними та шкідливими виробничими чинниками;

– порядоком та нормами видавання спецодягу та ЗІЗ;

– вимогами виробничої санітарії та гігієни праці;

– обставинами та причинами окремих ДТП та нещасних випадків, що стались на підприємстві;

– порядком розслідування та обліку нещасних випадків;

– засобами безпеки, що улаштовано на підприємстві з урахуванням особливостей виробництва;

– загальними питаннями пожежної безпеки та першої домедичної допомоги.

Дані про проведення вступного інструктажу записують у „Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці”, який перебуває у службі охорони праці, а також у наказі щодо прийняття працівника на роботу.

Первинний інструктаж проводять до початку роботи безпосередньо на робочому місці: з новоприйнятими (постійно чи тимчасово) працівниками; з працівниками, яких переведено з іншого структурного підрозділу підприємства; з працівниками, які виконуватимуть нову для них роботу; з відрядженими працівниками іншого підприємства, які беруть безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві. До програми первинного інструктажу мають входити такі питання:

– загальні відомості про експлуатацію транспортного засобу, виконання технологічного процесу;

– небезпечні та шкідливі виробничі чинники на робочому місці;

– безпечна організація та утримання робочого місця;

– небезпечні зони транспортного засобу, машин, механізмів під час їх експлуатації;

– порядок підготовки робочого місця;

– безпечні методи та способи виконання роботи;

– дії працівника у разі виникнення небезпечної ситуації;

– норми видавання та терміни експлуатації спецодягу і ЗІЗ;

– схеми безпечного руху на території підприємства;

– характерні причини аварій та пожеж у разі виконання певних видів робіт;

– схеми евакуації та плани ліквідації пожежи;

– засоби пожежегасіння;

– надання першої домедичної допомоги;

– вимоги безпеки після закінчення роботи.

Первинний інструктаж на робочому місці проводять індивідуально або з групою осіб одного фаху за чинними на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.

Повторний інструктаж проводять на робочому місці індивідуально з кожним працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу. Повторний інструктаж проводять у терміни, встановлені галузевими НПАОП або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше: на роботах з підвищеною небезпекою – 1 раз на 3 місяці; для решти робіт – 1 раз на 6 місяців.

Позаплановий інструктаж проводять з працівниками підприємства на робочому місці або у кабінеті охорони праці:

– у разі введення у дію нових або переглянутих НПАОП, а також після внесення змін та доповнень до них;

– якщо працівник порушив нормативи охорони праці, що призвело до травм, отруєнь, ДТП, аварій, пожеж тощо;

– якщо змінено технологічний процес, замінено або модернізовано устаткування, прилади та інструменти, сировину, матеріали, що може вплинути на рівень безпеки праці;

– якщо перерви у роботі працівника становили більше, ніж 30 календарних днів для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт – понад 60 днів.

Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначають у кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що зумовили потребу його проведення.

Цільовий інструктаж проводять з працівниками підприємства: якщо їх направляють ліквідовувати наслідки аварії або стихійного лиха; у разі проведення робіт, на які згідно із вимогами законодавства з охорони праці оформляють наряд-допуск, наказ або розпорядження. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначають залежно від виду виконуваних робіт.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою набутих знань особою, яка проводила інструктаж, у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці. За незадовільних результатів перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів з охорони праці працівника до роботи не допускають, а протягом 10 днів проводять додатковий інструктаж і повторно перевіряють знання. У разі незадовільних результатів перевірки знань після цільового інструктажу працівника до виконання робіт не допускають.

Дані про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та допуск до роботи проінструктованих працівників інструктор (керівник дільниці чи підрозділу) записує до „Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці». Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою. У разі виконання робіт, що потребують оформлення наряду-допуску, цільовий інструктаж реєструють у цьому наряді-допуску.

Перелік професій та посад працівників, яких звільняють від повторного інструктажу, затверджує керівник підприємства. До цього переліку можуть бути зараховані працівники, участь у виробничому процесі яких не пов'язана: з безпосереднім обслуговуванням об'єктів, транспортних засобів, машин, механізмів, устаткування; застосуванням приладів та інструментів; збереженням або перероблянням сировини, матеріалів тощо.

Навчання водіїв колісних транспортних засобів (КТЗ). Крім наведених видів інструктажів з охорони праці, водії колісних транспортних засобів проходять навчання з питань безпеки дорожнього руху згідно з „Порядком проведення інструктажів та стажування водіїв колісних транспортних засобів”, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 5 серпня 2008 р. № 975. Інструктажі та стажування проводять з метою підвищення кваліфікації та професійного рівня водіїв, отримання ними необхідних знань і навичок з питань безпеки дорожнього руху.

Якщо підприємство не має можливості самостійно забезпечити проведення інструктажів та стажування водіїв, воно повинно укласти договір щодо надання послуг з проведення інструктажів та стажування водіїв із відповідним суб'єктом господарської діяльності.

Контроль за організацією роботи з проведення інструктажів та стажування здійснює керівник підприємства. Організацію і проведення інструктажів та стажування водіїв, їх облік, покладають на службу безпеки дорожнього руху автотранспортного підприємства або на особу, яка забезпечує виконання функцій служби безпеки дорожнього руху. Програми інструктажів, терміни їх проведення, а також перелік осіб, які повинні проходити інструктажі, затверджує керівник підприємства.

Для водіїв проводять такі види інструктажів з безпеки руху:

– вступний;

– первинний;

– передрейсовий (цільовий);

– періодичний (повторний);

– позаплановий (спеціальний).

Заборонено допускати водіїв до роботи без проходження ними інструктажів у встановлені терміни.

Вступний інструктаж проводять з водіями, яких приймають на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх стажу, кваліфікації, виду і особливостей перевезень, а також моделі КТЗ, на якому вони працюватимуть. Вступний інструктаж проводять спеціалісти служби безпеки дорожнього руху або особа, на яку покладено виконання функцій служби безпеки дорожнього руху. Вступний інструктаж проводять згідно із затвердженою керівником підприємства програмою у кабінеті безпеки дорожнього руху або у приміщенні, що спеціально для цього обладнане, з використанням технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників. Під час проведення вступного інструктажу водію роз'яснюють:

– вимоги щодо організації безпечного руху транспортних засобів на території підприємства;

– правила внутрішнього трудового розпорядку;

– режими праці та відпочинку;

– особливості умов роботи КТЗ підприємства і заходи щодо забезпечення безпеки руху;

– основні причини дорожньо-транспортних пригод (ДТП) та методи щодо запобігання їм;

– дії водія у разі ДТП;

– порядок проходження передрейсового і післярейсового медичних оглядів.

Дані про проведення вступного інструктажу записують у «Журналі реєстрації вступного інструктажу з безпеки руху», який повинен бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і зберігатися у службі безпеки дорожнього руху або в особи, на яку покладено виконання функцій служби безпеки дорожнього руху, а також у наказі про прийняття на роботу водія.

Первинний інструктаж проводять на робочому місці перед початком роботи з прийнятим за трудовим договором на підприємство водієм. Первинний інструктаж проводять згідно із затвердженою програмою та з урахуванням особливостей перевезень, а також моделі КТЗ, на якому водій буде працювати. Під час проведення первинного інструктажу водію роз'яснюють: особливості будови КТЗ, на якому працюватиме водій; особливості перевезень пасажирів чи вантажів; порядок обслуговування, ремонту та місце зберігання КТЗ.

Дані про проведення первинного інструктажу записують у «Журналі реєстрації інструктажів з безпеки руху», який повинен бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і зберігатися у безпосереднього керівника водія, з яким було проведено первинний інструктаж.

Передрейсовий (цільовий) інструктаж проводять перед виїжджанням на лінію (маршрут) з водіями КТЗ, які мають перевозити групи дітей, вперше здійснювати міжміські перевезення пасажирів чи вантажів або їх залучають до виконання транспортних робіт у разі подолання наслідків надзвичайної ситуації або стихійного лиха. Передрейсовий (цільовий) інструктаж можуть проводити представники адміністрації автотранспортного підприємства, спеціалісти служби безпеки дорожнього руху, особа, на яку покладено виконання функцій служби безпеки дорожнього руху, та інші фахівці.

Передрейсовий (цільовий) інструктаж проводять у кабінеті безпеки дорожнього руху або у диспетчерській кімнаті автотранспортного підприємства з урахуванням особливостей перевезень та маршруту руху. Під час проведення передрейсового (цільового) інструктажу водію роз'яснюють: особливості маршруту, погодні умови на маршруті, особливості вантажу, що впливають на безпеку руху, особливості перевезення груп дітей, особливості керування КТЗ за умов надзвичайних ситуацій та стихійного лиха.

Дані про проведення передрейсового (цільового) інструктажу записують у «Журналі реєстрації інструктажів з безпеки руху» і зазначають у дорожньому листі штампом "Інструктаж проведено" із записом часу, дати і підпису особи, яка проводила інструктаж.

Періодичний (повторний) інструктаж проводять з метою систематичного та обов'язкового ознайомлення водіїв підприємства з інформацією щодо безпечної роботи на лінії (маршруті), а також у разі переходу до роботи в осінньо-зимовий та весняно-літній періоди. Періодичний (повторний) інструктаж можуть проводити представники адміністрації підприємства, спеціалісти служби безпеки дорожнього руху, особа, на яку покладено виконання функцій служби безпеки дорожнього руху, та інші фахівці. Періодичний (повторний) інструктаж проводять згідно із затвердженою керівником підприємства програмою у кабінеті безпеки дорожнього руху або у приміщенні, що спеціально для цього обладнане, з використанням технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників. Під час проведення періодичного (повторного) інструктажу водіям роз'яснюють:

– причини і наслідки ДТП, обставини їх скоєння;

– особливості експлуатації та керування автотранспорту в осінньо-зимовий та весняно-літній періоди;

– умови проїжджання через залізничні переїзди, що розташовані на маршрутах роботи водіїв, з нанесеними на їх схеми зонами видимості колії.

Дані про проведення періодичного (повторного) інструктажу записують у «Журналі реєстрації інструктажів з безпеки руху».

Позаплановий (спеціальний) інструктаж проводять з водіями підприємства у разі:

– зафіксованого порушення «Правил дорожнього руху», що могло стати причиною ДТП;

– появи небезпечних місць і ділянок на лінії (маршруті);

– можливості настання особливо складних метеорологічних чи дорожніх умов;

– необхідності доведення до водіїв наказів щодо безпеки руху, які надійшли від органів державної влади.

Позаплановий (спеціальний) інструктаж можна проводити у кабінеті безпеки дорожнього руху або у диспетчерській кімнаті підприємства. В окремих випадках текст позапланового інструктажу передають за допомогою гучномовця під час виїжджання водіїв за межі підприємства, а також через мобільні телефони. Дані про проведення позапланового (спеціального) інструктажу записують у «Журналі реєстрації інструктажів з безпеки руху».