Види зобов’язань з відшкодування шкоди, що виникають незалежно від вини заподіювача шкоди

Незалежно від вини заподіювача шкоди відшкодовуються наступні види:

1. моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала (ст.1167 ЦКУ):

a. якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

b. якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

c. в інших випадках, встановлених законом.

2. шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень (ст. 1173 ЦКУ);

3. шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень (ст.1174 ЦКУ);

4. шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняттяорганом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований (ст.1175 ЦКУ);

5. шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт (ст.1176 ЦКУ). Відшкодування такої шкоди врегульовано Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР. Така шкода не відшкодовується у наступних випадках:

a. якщо кримінальну справу закрито на підставі закону про амністію або акта про помилування;

b. якщо фізична особа у процесі дізнання, попереднього (досудового) слідства або судового розгляду шляхом самообмови перешкоджала з’ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт;

c. якщо в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, не встановлено складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили;

6. шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (ст. 1187 ЦКУ).

5. Проблемні питання зобов’язань з відшкодування моральної шкоди

Під моральною шкодою розуміють моральні і фізичні страж­дання, заподіяні громадянину внаслідок посягання на належні йому від народження чи на підставі закону нематеріальні блага (життя, здоров’я, честь, гідність, ділову репутацію, недотор­канність приватного життя тощо).

Моральна шкода полягає у:

1. фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала
у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

2. душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім’ї чи
близьких родичів (втрата близьких, неможливість продовжувати
активне ділове чи громадське життя, розголошення особистої
чи сімейної таємниці);

3. душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна (порушення права
власності, в тому числі інтелектуальної, прав споживача тощо);

4. приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

В судовій практиці як критерії оцінки розміру відшкодування моральної шкоди традиційно враховують такі чинники:

1. фізичні страждання потерпілого (вид тілесного ушкоджен­ня, тривалість лікування, процес лікування, наслідки);

2. моральні страждання потерпілого (вік, особисте сприй­мання наслідків);

3. погіршення здібностей потерпілого або позбавлення
можливостей їх реалізації;

4. обставини заподіяння шкоди (ступінь вини заподіювача і
потерпілого, їх майновий стан, конкретні умови заподіяння
шкоди — нетверезий стан, хуліганство, виконання трудових
обов’язків тощо).

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди повинні враховуватися вимоги розумності та справедливості.

Проблемні питання відшкодування моральної шкоди:

1. визначення розміру нарахування моральної шкоди,

2. визначення порядку реалізації права на відшкодування моральної шкоди,

3. обрання форми відшкодування моральної шкоди: матеріальна чи грошова;

4. відповідальність за неправильне застосування законів України при вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди, як способу захисту громадянином свого права.