Динаміка товарообороту та витрат обігу торговельного підприємства

Показники	1-й період	2-й період
Товарооборот, грн
Витрати обігу, грн
у тому числі:
– постійні витрати
– змінні витрати

Розв’язок

Як відомо, між витратами і товарооборотом підприємства існує наступна залежність:

,

де Р_ВО – рівень витрат обігу торговельного підприємства;

ВО – витрати обігу;

ТО – обсяг товарообороту.

Тому .

Для оцінки впливу товарообороту підприємства на обсяг і рівень витрат обігу скористаємося методом ланцюгових підстановок. При цьому необхідно взяти до уваги, що спочатку з базового на звітний необхідно змінювати значення кількісного фактора (у даному випадку товарообороту), а потім – якісного (рівня витрат).

Для оцінки впливу зміни обсягів товарообороту підприємства на розмір і рівень його витрат обігу необхідно провести перерахунок. При цьому слід врахувати, що постійні витрати не залежать від обсягів товарообороту, а отже, їх розмір переноситься з 1-го періоду. Перерахунок здійснюється для 1-го періоду, але за умов такого обсягу товарообороту, який спостерігався у 2-му періоді (ця умова повністю відповідає вказаному вище принципу застосування методу ланцюгових підстановок). Тому перерахо­ваний розмір змінних витрат визначається як добуток рівня витрат у 1-му періоді і товарообороту 2-го періоду.

Результати розрахунків оформимо у вигляді табл. 2.

Таблиця 2

Оцінка впливу зміни товарообороту на суму та рівень витрат обігу торговельного підприємства

Показники	Фактично	Перераховано	Вплив зміни товарообороту на витрати обігу
1-й період	2-й період	1-й період
Товарооборот				–
Витрати обігу
у т.ч. – постійні				–
– змінні				–
Рівень змінних витрат, %	9,17	10,39	9,17	–
Рівень загальних витрат, %	26,51	27,78	25,61	-0,90

Таким чином, визначено, що при перерахунку витрат обігу дане торговельне підприємство мало б 2945 тис.грн витрат. Отже, у зв’язку зі збільшенням обсягів товарообороту торговельного підприємства у 2-му періоді на 600 тис.грн загальна сума витрат обігу збільшилася на 55 тис.грн (за рахунок змінних витрат внаслідок перерахунку при незмінності постійних).

Загальний рівень витрат обігу (Рв) при перерахунку становить:

Рв = (2945 / 11500) × 100 = 25,61%.

Отже, через наявність у складі витрат обігу постійної їх частини, яка не залежить від обсягів діяльності підприємства, загалом їх рівень протягом періоду, що розглядається, скоротився під впливом змін товарообороту на 0,9%.

Планування витрат обігу торговельного підприємства факторно-аналітичним методом здійснюється за наступною формулою:

,

де ВОпл – плановий розмір витрат обігу підприємства;

ПВОб – базовий обсяг умовно-постійних витрат обігу;

ΔПВОпл – зміна обсягу умовно-постійних витрат у плановому періоді з урахуванням впливу окремих факторів;

Вз_ВОб – базовий рівень змінних витрат обігу;

ΔВз_ВОпл – зміна рівня змінних витрат обігу, яка передбачається у плановому періоді;

ТОпл – плановий обсяг товарообороту підприємства.

Враховуючи інформацію про поведінку постійних та змінних витрат обігу даного торговельного підприємства у плановому періоді та приріст обсягу товарообороту, маємо:

ВОпл = (2000 ×1,05) + (10,39 – 0,7) × 11500 × 1,05 / 100 =
= 3270,07 тис.грн.

Таким чином, обсяг витрат обігу у плановому періоді з урахуванням виявлених резервів їх скорочення становить 3270,07 тис.грн.

Перевагами даного методу планування є його простота та логічна послідовність, а також урахування великої кількості як внутрішніх, так і факторів зовнішнього середовища. Недоліками є те, що дуже важко точно визначити економію чи збільшення витрат, здобутих під впливом впровадження таких заходів, ефект від яких кількісно виміряти досить важко (наприклад, окремі види організаційних заходів, переважна більшість змін у мінливому зовнішньому оточенні тощо). Даний метод планування необхідно застосовувати за умов доступності до достовірних джерел інформації про можливі зміни у зовнішньому середовищі, до того ж, даний метод набагато простіший порівняно з техніко-економічними розрахунками (а тому його можливо використовувати за умов відсутності детальної інформації для визначення витрат, здобутих за окремими елементами). Але практичне використання даної методики потребує попереднього дослідження та оцінки впливу факторів, які обумовлюють зміни обсягу та рівня витрат та збут підприємства і будуть мати місце у прогнозному періоді.

Для скорочення витрат обігу підприємству доцільно використати наступні резерви: пошук постачальників з менш віддаленими відстанями; закупівля товарів оптимальними партіями, що дозволить заощадити на зберіганні товарів; придбання певної частини товарів на оптових базах (з одного боку, централізована доставка відкидає необхідність у пошуку транспортних організацій та обслуговування транспорту, а з іншого – це дозволяє зменшити розмір витрат, що приходяться на одиницю вантажу, тобто за більший обсяг перевезень платити потрібно менше); підтримка раціонального співвідношення між збільшенням оплати праці персоналу та зростанням продуктивності праці (при збільшенні товарообороту (продуктивності праці) на 1% фонд оплати праці (заробітна плата) має зрости на 0,7%); введення режиму економії використання газу, води, тепла та електроенергії, обґрунтування нормативів використання даних ресурсів за рахунок встановлення лічильників; реалізація неефективно використовуваних основних фондів (зменшення амортизаційних відрахувань); закупівля переважної більшості товарів, які є розфасованими та упакованими (це зменшує витрати на їх доставку, оскільки вони, як правило, мають більшу щільну укладку, крім того, упаковка товарів у виробника чи оптового посередника значно дешевша); ефективне використання рекламних акцій проведення моніторингу ринку фінансових ресурсів і вибір джерела з найбільш низькими ставками за користування кредитними ресурсами; розробка системи матеріальної відповідальності за товарні втрати; встановлення чітких нормативів використання пакувальних матеріалів, спецодягу, канцтоварів; зберігання та ремонт тари багаторазового використання тощо.