Розрахунок потреби в трудових ресурсах

Рекомендовано методичною

комісією за напрямом

підготовки „Транспортні технології”

Протокол № 1

від „23” 10 2012 р.

Рівне 2012

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни „Комерційна робота на транспорті” для студентів за напрямом підготовки 6.070101 „Транспортні технології” денної і заочної форми навчання / С.О. Корецька, В.С. Сорока, В.О. Дорощук, Рівне: НУВГП, 2012, – 31 с.

Упорядники: С.О. Корецька, д.е.н., професор,

В.С. Сорока, к.с/г.н., доцент,

В.О.Дорощук, старший викладач.

Відповідальний за випуск Е.А. Зінь, д.е.н., професор, завідувач кафедри регіонального управління

© Корецька С.О., Сорока В.С., Дорощук В.О.,2012

© НУВГП, 2012

Зміст

І. Загальні положення і рекомендації.......................................................
ІІ. Методичні вказівки до виконання розділів курсової роботи.........
2.1. Вступ......................................................................................................
2.2. Визначення попиту і пропозиції на ринку транспортних послуг....
2.3. Виробничий план і показники з експлуатації, технічного обслуговування та ремонту рухомого................................................
2.3.1. Визначення продуктивності рухомого складу.............................
2.3.2. Визначення потреби в новому рухомому складі........................
2.3.3. Розрахунок основних показників виробничої програми............
2.3.4. Розрахунок основних показників технічного обслуговування і ремонту рухомого складу...............................................................
2.4. Визначення потреби в матеріально-технічних ресурси...................
2.4.1. Потреби в пальному.......................................................................
2.4.2. Потреби в мастильних матеріалах................................................
2.4.3. Потреби в шинах............................................................................
2.4.4. Потреби в матеріалах і запасних частинах..................................
2.5. Розрахунок потреби в трудових ресурсах..........................................
2.6. Розрахунок собівартості перевезень...................................................
2.7. Обґрунтування тарифу перевезень.....................................................
2.8. Формування прибутку і розрахунок показників дохідності............
2.9. Загальні висновки з курсової роботи.................................................
2.10. Список використаних матеріалів та літератури..............................
ІІІ. Рекомендована література...................................................................

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ І РЕКОМЕНДАЦІЇ

Дані методичні вказівки розроблені для виконання курсової роботи на тему: „Обґрунтування тарифу і формування прибутку транспортного обслуговування”. Курсова робота є обов’язковою частиною учбового процесу і призначена для надбання студентами практичних навиків та засвоєння методики розрахунків з комерційної діяльності на автотранспортному підприємстві. Для цього в навчальних цілях, використовуючи систему вихідних даних, моделюється наступна господарська ситуація: автотранспортне підприємство спеціалізується на вантажних або пасажирських перевезеннях і має договори на надання певного обсягу транспортних послуг. Студенту необхідно обґрунтувати прибутковість даного виду послуг. Вирішення цього завдання вимагає дослідження факторів, що обумовлюють формування прибутку. Тому, в ході виконання курсової роботи, студент має вирішити наступні взаємопов’язані задачі:

– охарактеризувати середовище економічної системи і провести дослідження попиту і пропозиції даного виду послуг;

– скласти виробничий план і визначити показники технічного обслуговування та ремонту рухомого складу;

– визначити потреби в матеріально-технічних і трудових ресурсах;

– розрахувати собівартість перевезень і обґрунтувати тариф;

– визначити показники дохідності і порядок формування прибутку.

Розглянуті задачі можна виконати, використовуючи наступну структуру курсової роботи:

Вступ.

Розділ 1. Визначення попиту і пропозиції на ринку транспортних послуг.

Розділ 2. Виробничий план і показники з експлуатації обслуговування та ремонту рухомого складу.

2.1. Визначення продуктивності рухомого складу.

2.2. Визначення потреб в новому рухомому складі.

2.3. Розрахунок основних показників виробничої програми

2.4. Розрахунок основних показників технічного обслуговування і ремонту рухомого складу

Розділ 3. Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах

3.1. Потреби в паливі.

3.2. Потреби в мастильних матеріалах.

3.3. Потреби в шинах.

3.4. Потреби в матеріалах і запасних частинах.

Розділ 4. Розрахунок потреби в трудових ресурсах.

Розділ 5. Розрахунок собівартості перевезень

Розділ 6. Обґрунтування тарифу перевезень.

Розділ 7. Формування прибутку і розрахунок показників дохідності.

Загальні висновки.

Список використаних матеріалів та літератури

Дана структура курсової роботи може бути уточнена викладачем в індивідуальному завданні. До складу індивідуального завдання входить система техніко-економічних показників транспортної діяльності. Їх склад і значення вибираються студентом самостійно /із звіту про проходження виробничої практики/ в результаті проведених маркетингових досліджень ринку транспортних послуг, або формуються сумісно з керівником дипломної роботи. Варіант завдання оформляється на окремому листі і затверджується викладачем.

Курсова робота виконується на стандартних листках формату А4. Текстова частина повинна становити близько 40 сторінок і має бути оформлена згідно „Загальних вимог до текстових документів”.

ІІ. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛІВ

КУРСОВОЇ РОБОТИ

Вступ

У вступній частині студенту необхідно розкрити поняття, зміст і задачі комерційної діяльності автотранспортного підприємства, проаналізувати виробничу ситуацію, що моделюється в курсовій роботі, цілі та основні етапи обґрунтування тарифу і формування прибутку транспортної діяльності.

2.2. Визначення попиту і пропозиції на ринку транспортних послуг

Маркетингові дослідження починають із загальної характеристики економічної системи: економічні, технологічні, політико-правові умови, конкуренти, споживачі, постачальники, регулюючі органи, партнери, власники, персонал, фізичне середовище.

Під попитом на перевезення розуміють кількість потреб в перевезеннях і додаткових транспортних послугах у відповідності до ціни. Кількісна оцінка попиту на будь-який вид транспортних послуг розраховується після визначення меж транспортного ринку, на якому або здійснюється або планується транспортна діяльність. Границі встановлюються за такими принципами: географічним, виробничим, спеціальним та ін. Транспортні послуги тісно пов’язані з обсягами реалізації на товарних ринках (внутрішніх і зовнішніх), тому для отримання границь необхідно виявляти особливості і діагностувати їх стан, тенденції.

Для визначення попиту на транспортні послуги використовують:

– Метод прямого рахунку. Здійснюється по кожному виду послуг. Розраховується множенням фактичного обсягу виробництва транспортних послуг на коефіцієнт росту ринку і на коефіцієнт повторності перевезень періоду, що передує розрахунковому. Коефіцієнт росту визначається за даними експертів або власними дослідженнями.

– Експертний метод. Попит розраховується як середня оцінка по групі експертів і представляється як імовірнісна характеристика. При цьому відбувається сполучення емпіричного прогнозу з планами, стратегією, політикою.

– Експериментальний метод. Передбачає вимірювання фактичного обсягу попиту за допомогою опитувань (анкетних, телефонних, особистих та ін.) різних груп і суб’єктів ринку (клієнтів, посередників, постачальників, конкурентів).

– Математичні методи. Найбільш точні, структуризуючі, трудоємкі. Передбачають аналіз рядів статистичних даних, даних обліку, державних довідників.

Пропозиція на ринку транспортних послуг – це кількість транспортних послуг (обсяг транспортної роботи), що пропонується на ринку в певний момент або період. Представляється як і попит в натуральному і вартісному виразі. Визначає зв’язки між ціною послуги і її кількістю, що транспортне підприємство може надати в кількісних обсягах.

Величина пропозиції розраховується тими ж методами, що і попит. Результатом проведених досліджень є заключення угоди на здійснення певного виду транспортного забезпечення. Наприклад: Перевезення взуття 280 тис. тон, колодок гальмівних 200 тис. т, пісок будівельний 200 тис. т. На основі договірних зобов’язань, що характеризують річні обсяги перевезень та виду вантажів, вибирають рухомий склад для кожного маршруту. Для перевезення взуття вибрали тягач МАЗ-54323 з напівпричепом МАЗ-9397, гальмівні колодки вирішили перевозити бортовим автомобілем КамАЗ-5320, а будівельний пісок – самоскидом ЗІЛ-ММЗ 4502.

Основні характеристики договірних зобов’язань та вибраний рухомий склад представлено в таблиці 1.

Розрахуємо вантажооборот за видами вантажів і в цілому по АТП:

де P_i – вантажооборот за певним видом вантажу, т/км;

Q_i – обсяги перевезень певного виду вантажу, т;

l_i – середня відстань перевезень по певному вантажу, км;

Таблиця 1

Договірні зобов’язання

Вид вантажу	Договірні зобов’язання	Вид рухомого складу
Qi, тис.т	li, км	Pi, т/км
1. Взуття		54,3		МАЗ-54323н/п МАЗ-9397
2. Колодки гальмівні				КамАЗ-5З20
3. Пісок будівельний		25,3		ЗІЛ-ММЗ-4502
Всього		–		–

2.3. Виробничий план і показники з експлуатації, технічного обслуговування та ремонту рухомого складу

2.3.1. Визначення продуктивності рухомого складу.

Продуктивність рухомого складу розраховуємо за всіма видами перевезень і по кожній марці рухомого складу поступово:

1. За вантажними відрядними перевезеннями визначаємо кількість їздок автомобіля з вантажем:

де n_i – число їздок автомобіля і-ої марки з вантажем, од.;

АТ_Ні – середня тривалість перебування автомобіля і-ої марки в наряді, год.;

V_Ті – середня технічна швидкість руху автомобіля, км/год.;

l_i – середня довжина їздки з вантажем автомобіля і-ої марки, км;

β_і – коефіцієнт використання пробігу автомобіля і-ої марки;

t_н-р – час простою автомобіля і-ої марки під навантаженням-розвантаженням, год.

Результати розрахунків представлені в таблиці 2.

Таблиця 2

Число їздок

Вид вантажу	Рухомий склад	VТ	АТН, год.	βі	li, км	tн-р, год.	ni
1. Взуття	МАЗ-54323	27,5	8,3	0,5	54,3	0,33	3,9
2. Колодки гальмівні	КамАЗ-5320	26,8	8,8	0,6		0,2	1,75
3. Пісок будівельний	ЗІЛ-ММЗ 4502	29,3	9,2	0,7	25,3	0,1	9,8

2. За всіма видами перевезень розраховуємо середньодобову продуктивність рухомого складу:

;

де q_i – вантажопідйомність автомобіля і-ої марки, т;

γ_і – коефіцієнт використання вантажопідйомності і-ої марки.

3. За всіма видами перевезень розраховуємо річну продуктивність одного автомобіля і-ої марки:

;

де Т_К – календарний фонд робочого часу, дні;

α – коефіцієнт випуску автомобілів і-ої марки на лінію.

Результати розрахунків добової і річної продуктивності автомобілів представлені в таблиці 3.

Таблиця 3

Продуктивність рухомого складу

Рухомий склад	Вид вантажу	ni	qi, т	γі	WД, т	αі	Wрі, т
МАЗ-54323	Взуття			0,8	50,4	0,6	11037,6
КамАЗ-5320	Колодки гальмівні			0,8	6,4	0,5	1168,0
ЗІЛ-ММЗ 4502	Пісок будівельний					0,7	13797,0

2.3.2. Визначаємо потреби в новому рухомому складі.

Потреби в новому рухомому складі визначаємо у відповідності до договірних зобов’язань, вибраних марок, наявної кількості автомобілів, їх продуктивності, що отримали в результаті розрахунків. Порядок розрахунків наступний:

1. По кожному договірному зобов’язанню визначаємо можливий обсяг перевезень:

;

де Q_Мі – можливий обсяг відрядних перевезень вантажів, тис. т;

А_с – середньоспискова кількість автомобілів, одиниць.

2. За кожним видом перевезень уточнюється різниця між можливим і договірним об’ємом перевезень вантажів.

3. За кожним видом перевезень у відповідності до вибраної марки автомобіля розрахуємо додаткову кількість автомобілів і-ої марки:

;

4. Визначаємо кількість автомобілів за відповідними марками та загальну кількість автомобілів в цілому по АТП для виконання договірних зобов’язань:

;

Результати розрахунків представлені в таблиці 4.

Таблиця 4

Розрахунок кількості автомобілів для виконання договірних зобов’язань

Рухомий склад	Вид вантажу	АС, одн км	QМ,тис.т	Qі, тис.т	∆Q, тис.т	Ан, одн	А
МАЗ-54323	Взуття		132,4		-147,6
КамАЗ-5320	Колодки гальмівні		16,3		-3,7
ЗІЛ-ММЗ 4502	Пісок будівельний		289,7		89,7	­–
Всього	–		–	–	–

За результатами таблиці 4 можна зробити висновок, що транспортні можливості АТП використовують нераціонально при даних договірних зобов’язаннях. Великий резерв виявлено для самоскида ЗІЛ-ММЗ 4502, так як можливий обсяг перевезень більше наявного. Це вимагає заключення додаткових угод для покращення використання потужності. Варто відмітити велику нестачу в автомобілях МАЗ-54323 та на меншу – у фургоні КамАЗ-5320, що вказує на непродуктивний підхід до заключення угоди для перевезення взуття і колодок гальмівних. В цьому випадку необхідно залучати до перевезень додаткові одиниці рухомого складу.

2.3.3. Розрахунок основних показників виробничої програми

До числа основних показників виробничої програми по експлуатації рухомого складу відносять: загальну вантажопідйомність парку рухомого складу; автомобіле-дні знаходження рухомого складу в експлуатації; автомобіле-години в наряді; автомобіле-дні в русі; загальний пробіг рухомого складу; пробіг з вантажем; транспортна робота.

Наведені показники виробничої програми розраховуються за марками рухомого складу і в цілому по АТП в такій послідовності:

1. Визначається загальна вантажопідйомність парку рухомого складу:

;

2. Розраховуються автомобіле-дні знаходження рухомого складу в АТП:

;

3. Розраховуються автомобіле-дні знаходження рухомого складу в експлуатації:

;

4. Визначається автомобіле-години в наряді:

;

5. Розраховуються автомобіле-години в русі (лише завантаженими відрядними перевезеннями):

;

6. Розраховується загальний пробіг рухомого складу:

;

;

7. Визначаємо пробіг з вантажем (пасажирами) або платний пробіг:

;

8. Розраховуємо можливу транспортну роботу:

Після обрахунку основних показників виробничої програми по експлуатації рухомого складу, розраховуємо середній рівень –експлуатаційних показників по АТП шляхом визначення середньозваженої величини. В загальному вигляді формула має вид:

.

Результати розрахунків зводимо в таблиці 5.

Таблиця 5

Основні показники виробничої програми АТП

Показник	Марка рухомого складу	В цілому по АТП
МАЗ-54323	КамАЗ-5320	ЗІЛ-ММЗ-4502
Потрібна кількість автомобілів, од.
Загальна вантажопідйомність, т
Середня вантажопідйомність, т				22,5
Коефіцієнт випуску автомобілів	0,6	0,5	0,7	0,6
Час в наряді, год.	8,3	8,8	9,2	8,8
Середня технічна швидкість, км/год.	27,5	26,8	29,3	27,9
Коефіцієнт використання пробігу	0,5	0,6	0,7	0,6
Коефіцієнт використання вантажопідйомності	0,8	0,8	1,0	0,85
Середній час простою під навантаженням-розвантаженням, год.	0,3	0,2	0,1	0,2
Середня відстань перевезення, км	54,3	120,0	25,3	62,36

Річна продуктивність одиниці рухомого складу, т	11037,6	1168,0	13797,0	9294,17
Автомобіле-дні в господарстві, дні
Автомобіле-дні в експлуатації, дні		3102,5	5365,5
Автомобіле-години в наряді, тис. год.	45,442	27,302	49,363	122,107
Автомобіле-години в русі, тис. год.	4,380	16,754	38,095	59,199
Загальний пробіг, тис. км	120,436	449,007	1116,18	1685,62
Пробіг з вантажем, тис. км	60,218	269,404	781,328	1110,95
Транспортна робота, т/км

2.3.4. Розрахунок основних показників технічного обслуговування і ремонту рухомого складу

Виробнича програма технічного обслуговування і ремонту рухомого складу розробляється у відповідності до показників виробничої програми з експлуатації рухомого складу (таблиця 5). При цьому вважаємо, що рухомий склад новий і не потребує капітального ремонту. Розрахунки виконуємо в такому порядку:

1) визначаємо кількість технічних обслуговувань №1, №2, щоденних;

2) розраховуємо трудомісткість технічних обслуговувань і поточних ремонтів.

Всі розрахунки здійснюються за марками рухомого складу і в цілому по АТП згідно діючих норм міжремонтних пробігів, нормативів питомої трудомісткості і коефіцієнтів коректування, встановлених діючим положенням про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту.

Кількість технічних обслуговувань № 2 становитиме:

;

де – норматив міжремонтного пробігу ТО-2, км /12000 км/

– коефіцієнт, що враховує категорію умов експлуатації k₁=1.

;

Кількість технічних обслуговувань № 1 становитиме:

;

де – норматив міжремонтного пробігу ТО-1, км /3000 км/

Кількість щоденних обслуговувань визначається у відповідності до кількості автомобіле-днів знаходження рухомого складу в експлуатації Т_е /таблиця 5/:

;

.

Планова трудомісткість технічних обслуговувань і поточних ремонтів визначається за наступними формулами:

– для ТО­-2:

;

;

де t_ТО-2і – трудомісткість виконання технічного обслуговування № 2, люд.-год.; t_ТО-2і=20 люд.-год.

k_c – коефіцієнт, що враховує супутній ремонт k_c=1,15;

k₂ – коефіцієнт, що враховує модифікацію рухомого складу. Для автомобіля МАЗ і КамАЗ дорівнює 1 як для базових автомобілів, а для автомобіля ЗІЛ ­– 1,1, як для самоскида;

k₅ – коефіцієнт, що враховує розмір і оснащеність АТП. Становить 0,95 при кількості автомобілів від 200 до 300 одиниць.

– для ТО-1:

;

;

– для ЩО: ;

;

– поточного ремонту:

;

;

де k₃ – коефіцієнт, що враховує кліматичні умови. Дорівнює 1 в умовах помірного клімату і невисокої агресивності середовища;

k₄ – коефіцієнт, що враховує пробіг рухомого складу з початку експлуатації, k₄=1.

Загальна трудомісткість всіх видів технічного обслуговування і ремонтів визначається додаванням отриманих величин:

;

Трудомісткість допоміжних робіт приймається в межах 30% від трудомісткості технічного обслуговування і ремонтів:

;

Результати розрахунків по технічному обслуговуванню і ремонту рухомого складу заносимо в таблицю 6.

Таблиця 6

Основні показники технічного обслуговування

і ремонту рухомого складу

Назва показника	Марка рухомого складу	Всього по АТП
МАЗ-54323 н/п МАЗ-9397	КамАЗ-5320	ЗІЛ-ММЗ 4502
Загальний пробіг, тис. км	120,436	449,007	1116,180	1685,62
Кількість ТО-2, одиниць		37,4	93,0	140,4
Кількість ТО-1, одиниць	30,14	112,27	279,06	421,47
Кількість щоденних обслуговувань, одиниць		3102,5	5365,5
Трудомісткість ТО-2, люд.-год.	218,5	817,19	2235,25	3270,84
Трудомісткість ТО-1, люд.-год.	114,53	426,62	1166,47	1707,62
Трудомісткість ЩО, люд.-год.	2600,62	2063,16	1682,08	6345,86
Трудомісткість поточного ремонту, люд.-год.	1144,14	4265,6	11664,08	17073,82
Загальна трудомісткість ТО і ремонту, люд.-год.	4077,79	7572,37	16747,88	28398,24
Трудомісткість допоміжних робіт, люд.-год.	1223,33	2271,77	5024,36	8519,46

Загальні висновки за розділом.

2.4. Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах

Вихідними даними для розрахунку потреб в ресурсах є заплановані дані пробігу і транспортної роботи рухомого складу за марками і діючі норми витрат матеріально-технічних ресурсів.

Потреби в пальному

Загальні потреби в пальному складаються з основних і додаткових.

При визначенні основних потреб враховується вид здійснюваних перевезень, тип і марка використовуваного рухомого складу. Розрахунки проводимо за наступними формулами:

– для бортових автомобілів та автопоїздів, що здійснюють вантажні відрядні перевезення:

де В_n – основні потреби в пальному на 100 км пробігу автомобіля і-ої марки, л;

H_Li – базова лінійна норма витрат пального на 100 км пробігу автомобіля і-ої марки, л;

Н_Ді – додаткова норма витрат пального на транспортну роботу, л/100 ткм, рівна 1,3 л – для автомобілів з дизельним двигуном; 2 л – для автомобілів з карбюраторним двигуном;

Д – сумарна відносна надбавка або знижка до норми в процентах, рівна 15% т.я. рух здійснюється в місті і приміській зоні;

– для самоскидів, що здійснюють вантажні відрядні перевезення:

де H_n – норма витрат пального на кожну їздку з вантажем автомобіля самоскида, л. H_n=0,25л рідкого палива і 0,25 м³ природного газу на кожну їздку самоскидального рухомого складу.

Додаткові витрати палива на зимовий період визначається наступним чином:

;

де Д_З – кількість зимових днів в плановому році /150 днів/;

Д_К – календарна кількість днів /365 днів/;

Н_З – діюча в заданих кліматичних умовах надбавка пального на зимовий період, %. Н_З= 10%.

Внутрішньо гаражні витрати пального В_г приймаються рівними 0,5% від витрат пального з врахуванням надбавки на зимовий період.

Для АТП загальні витрати пального становитимуть:

;

2.4.2. Потреби в мастильних матеріалах

Потреби АТП в мастильних матеріалах визначають виходячи з встановлених нормативів витрат по кожному виду. Використовувані норми витрат мастильних матеріалів визначені в літрах або кілограмах на кожні 100 л загальних витрат палива.

Розрахунки проводимо за такими формулами:

;

де – витрати масла для двигуна, л;

– діючий норматив витрат масла для двигуна, л;

;

де – витрати масла для трансмісії, л;

– діючий норматив витрат масла для трансмісії, л;

;

де – витрати масла спеціального, л;

– діючий норматив витрат масла спеціального, л;

;

де – витрати мастила консистентного, кг;

– діючий норматив витрат консистентного мастила, кг;

;

де В_ч – витрати часу, тис.л.

Потреби в шинах

Розрахунок потреб в автомобільних шинах проводимо за формулою:

;

де – кількість коліс без врахування запасного, обладнання. Для автомобілів МАЗ і КамАЗ – 10 одиниць та для автомобіля ЗІЛ ММЗ – 6 одиниць;

– нормативний пробіг шин до списання, тис. км;

– коефіцієнт перепробігу шин за рахунок відновлення їх методом накладання протектора =1,4;

2.4.4. Потреби в матеріалах і запасних частинах

Потреби в матеріалах і запасних частинах для проведення технічних оглядів і ремонту автомобілів розраховуються за такими формулами:

;

;

де – витрати матеріалів для технічного обслуговування і ремонту автомобілів, грн.;

– витрати запасних частин для ремонту автомобілів, грн.;

– норма витрат матеріалів для автомобілів і-ої марки на 1000 км пробігу, грн.; =45 грн.

– норма витрат запасних частин для автомобілів і-ої марки на 1000 км пробігу, =35 грн.

Нормативи витрат, що використовуються в розрахунках представлені в таблиці 7.

Таблиця 7

Нормативи витрат палива, ПММ, матеріалів і запасних частин

Норматив витрат	Одиниці виміру	Марка рухомого складу
МАЗ	КамАЗ	ЗІЛ
1. Пальне.	л
2. Масло для двигуна.	л	2,8	2,8	2,0
3. Трансмісійне масло.	л	0,4	0,4	0,3
4. Спеціальне масло.	л	0,1	0,15	0,1
5. Консистентне масло.	кг	0,3	0,35	0,2
6. Пробіг автомобільних шин.	км

Результати потреб в матеріально-технічних ресурсах заносимо в таблицю 8.

Таблиця 8

Потреби в матеріально-технічних ресурсах

Найменування показника	Марки рухомого складу	Всього по АТП
МАЗ-54323	КамАЗ-5320	ЗІЛ-ММЗ 4502
Пробіг автомобілів, тис. км	120,436	449,007	1116,18	1685,62
Витрати пального, тис. л	основні	57,686	161,310	487,006	706,002
додаткові	25,959	72,751	219,640	318,35
внутрішньо-гаражні	0,418	1,170	3,533	5,121
загальні	84,063	235,231	710,179	1029,473
Витрати масла для двигуна, тис. л	2,353	6,586	14,203	23,142
Витрати трансмісійного масла, тис. л	0,336	0,940	2,130	3,406
Витрати спеціального масла, тис.л	0,084	0,353	0,710	1,147
Витрати консистентного мастила, тис. кг	0,252	0,823	1,420	2,495
Необхідна кількість шин, одиниць
Витрати матеріалів, тис. грн.	3,783	10,585	31,958	46,326
Витрати запасних частин, тис.грн.	2,942	8,233	24,856	36,031

Загальні висновки по розділу.

Розрахунок потреби в трудових ресурсах

В даному розділі визначаємо необхідну чисельність працюючих на підприємстві і фонд оплати праці. Розрахунки проводимо за категоріями працюючих і в цілому по АТП, на основі попередніх даних:

– виробничого плану і показників з експлуатації рухомого складу;

– виробничої програми і показників з технічного обслуговування і ремонту рухомого складу;

– діючих нормативів, розцінок, тарифних ставок.

Визначення чисельності здійснюємо за такими категоріями: водії, ремонтні і обслуговуючі робітники, спеціалісти і службовці. Розрахунок починаємо з визначення корисного фонду робочого часу:

Таблиця 9

Баланс робочого часу

Назва показників	Процент від номінального фонду	Кількість днів
1. Загальна кількість календарних днів. 2. Кількість неробочих днів в т.ч. святкових вихідних 3. Кількість календарних робочих днів /Номінальний фонд робочого часу/ 4. Невиходи на роботу, всього днів в т.ч. – чергові і додаткові відпустки; – відпустки по вагітності; – виконання державних обов’язків; – через хворобу; – навчання; – неявка з дозволу адміністрації; – прогули; – простої з різних причин. 5. Корисний фонд робочого часу	– – – –

Таким чином річний фонд робочого часу одного працівника становить 250 днів, або при 8-годинному робочому дні 2000 годин. Тоді необхідну чисельність водіїв визначимо наступним чином:

;

де – річний фонд робочого часу одного працівника, год.;

– росту прибутковості праці водіїв, =1,2.

Необхідна чисельність ремонтних працівників становитиме:

;

Необхідна чисельність обслуговуючих робітників:

.

Необхідна кількість спеціалістів і службовців визначається за основними службами і відділами АТП у відповідності до діючої методики з врахуванням середньоспискової кількості автомобілів, коефіцієнта випуску їх на лінію, часу в наряді, чисельності водіїв, ремонтних і обслуговуючих робітників. В таблиці 10 представлені нормативи чисельності персоналу в різних службах АТП і затверджені у відповідності до цих нормативів штатний розпис.

Таблиця 10

Штатний розпис управлінського персоналу

Перелік служб, відділів і посад	Кількість штатних одиниць	Місячний оклад
1. Загальне керівництво – директор; – головний інженер
2. Плановий відділ: – економіст
3. Відділ праці і заробітної плати: – спеціаліст.
4. Бухгалтерія: – головний бухгалтер; – заступник головного бухгалтера; – бухгалтер; – касир.
5. Діловиробництво: – секретар
6. Експлуатаційна служба: – начальник відділу експлуатації; – механік; – інженер; – диспетчер.
7. Технічна служба: – начальник технічного відділу; – головний механік – механік.
Всього

За результатами розрахунків окремих категорій працівників визначаємо загальну чисельність працівників АТП:

Розрахунок фонду оплати праці здійснюємо за відповідними категоріями працівників:

– водіїв

де – діюча часова тарифна ставка водія автомобіля і-ої марки, грн.; Умовно МАЗ, КамАЗ=20 грн/год., ЗІЛ-15 грн/год.;

– коефіцієнт доплат, =1;

– коефіцієнт премій, =1;

– коефіцієнт додаткових доплат. Розраховується за окремою формулою. В нашому випадку приймаємо =1,12;

– ремонтних робітників

де – годинна тарифна ставка ремонтного робітника середнього розряду. =10 грн.;

– коефіцієнт доплат, =1;

– коефіцієнт премій, =1;

– коефіцієнт додаткових доплат. Розраховується за окремою формулою. В нашому випадку приймаємо =1,12;

– обслуговуючих робітників

;

де – середня заробітна плата одного обслуговуючого робітника. =1000 грн.;

– спеціалістів і службовців

;

Сумарний фонд оплати праці визначається за формулою:

Крім сумарного фонду оплати праці визначаємо середню величину оплати праці одного працівника:

;

Результати розрахунків заносимо в таблицю.

Таблиця 11

Розрахунок потреб в трудових ресурсах АТП і фонду заробітної плати

Найменування показника	Марки рухомого складу	Всього по АТП
МАЗ	КамАЗ	ЗІЛ
Чисельність водіїв
Чисельність ремонтних робітників
Чисельність обслуговуючих робітників
Чисельність спеціалістів і службовців	–	–	–
Всього працівників
Фонд оплати праці водіїв
Фонд оплати праці ремонтних робітників	76727,7	138718,5	315128,1	530574,3
Фонд оплати праці обслуговуючих робітників
Фонд оплати праці спеціалістів і службовців	–	–	–
Всього фонд заробітної плати
Середня величина оплати праці одного працівника	4191,8	3970,2	2998,8	3323,6

Загальні висновки за результатами розділу.

2.6. Розрахунки собівартості перевезень

Собівартість автомобільних перевезень визначається за статтями і елементами витрат за марками і в цілому по АТП з розрахунку на відповідну одиницю транспортної продукції. Такою одиницею для вантажних перевезень є тоно-кілометр. Розрахунки виконуємо в такій послідовності:

– визначаємо витрати на оплату праці:

;

де k_c – коефіцієнт, що враховує єдиний соціальний податок, k_c=1,356;

– визначаємо витрати на пальне:

;

де Ц_П – ціна 1 л пального для автомобіля і-ої марки;

– визначаємо вартість мастильних та інших експлуатаційних матеріалів:

;

де Ц_МД, Ц_МТ, Ц_МС, Ц_МК, Ц_і – діючі ціни на 1 л або кг відповідно масла для двигуна, масла для трансмісії, масла спеціального, масла консистентного, гасу.

– визначаємо витрати на спрацювання і ремонт шин:

;

де Ц_Ш – ціна шини для і-го автомобіля, грн.;

– визначаємо амортизаційні відрахування на відновлення рухомого складу:

;

де Ц_а – ціна автомобіля і-ої марки, грн.;

Н_а – діючий норматив амортизаційних відрахувань на відновлення автомобіля і-ої марки, в % на 1000 км Н_а= 0,6%;

k_а – поправочний коефіцієнт до норми на відновлення автомобіля і-ої марки, k_а= 1.

– визначаємо величину накладних витрат:

;

– розраховуємо загальну суму витрат:

– визначаємо собівартість одиниці транспортної продукції за статтями витрат і в цілому по АТП шляхом ділення кожної статті витрат на обсяги транспортної роботи.

– визначаємо питому вагу окремих елементів витрат у загальній собівартості.

Ціни матеріалів і нормативи на основі яких виконувались розрахунки представлені в таблиці.

Таблиця 12

Ціни і нормативи

Назва нормативу	Марка рухомого складу
МАЗ	КамАЗ	ЗІЛ
1. Пальне, грн. 2. Масло для двигуна, грн. 3. Трансмісійне масло, грн. 4. Спеціальне масло, грн. 5. Консистентне масло, грн. 6. Гас, грн. 7. Шини, грн. 8. Автомобіль, грн. 9. Амортизаційні відрахування, %	110 000 0,6	90 000 0,6	3,5 70 000 0,6

Результати розрахункові наводимо в таблиці.

Таблиця 13

Кошторис витрат і калькуляція собівартості

Статті витрат	Марки рухомого складу	Всього по АТП
МАЗ	КамАЗ	ЗІЛ	грн.	на 1 ткм	%
грн.	на 1 ткм	%	грн.	на 1 ткм	%	грн.	на 1 ткм	%
1. Оплата праці		1,19			0,48			0,31			0,57
2. Пальне		0,20			0,33			0,53			0,42
3. Мастильні та інші експлуатаційні матеріали		0,02			0,03			0,03			0,03	2,5
4. Спрацювання і ремонт шин		0,01			0,01			0,01			0,01	0,8
5. ТО і ремонт рухомого складу		0,01			0,01			0,01			0,01	0,8
6. Амортизаційні відрахування	79,5	–	–	242,5	–	–	468,8	–	–	790,8	–	–
7. Накладні витрати		0,20			0,12			0,13			0,14
8. Загальна сума витрат		1,62			0,98			1,02			1,18

Загальні висновки за результатами розділу.

2.7. Обґрунтування тарифу перевезень

Тарифи представляють собою ціну транспортної продукції і в сучасних умовах формуються самим підприємством відповідно до ситуації на ринку: на основі встановленого рівня цін, на основі встановленої надбавки до собівартості, на основі споживчої цінності. Оскільки нижня межа тарифу визначається на основі визначення і аналізу витрат на транспортну продукцію, то для розрахунків тарифу в курсовій роботі приймемо витратний метод. Відповідно до основних положень якого, визначають граничний, технічний та цільовий тариф:

– граничний тариф розкриває змінні витрати автотранспортного підприємства:

;

де В_ЗМ – змінні витрати підприємства, грн.;

Змінні витрати безпосередньо залежить від пробігу транспортних засобів і для нашого випадку становлять:

;

Граничний тариф – це найнижча границя тарифу, тобто знижуватись він не може.

– технічний тариф покриває загальні витрати, тобто змінні та постійні:

;

де В_пост – постійні витрати підприємства, грн.;

Постійні витрати безпосередньо не залежить від пробігу транспортних засобів. Для такого випадку становлять:

;

– цільовий тариф встановлюється введенням фіксованого рівня прибутковості до загальних витрат транспортної роботи:

;

де – коефіцієнт, що враховує плановий рівень рентабельності автоперевезень, =0,15... 0,50.

Результати розрахунків зводимо в таблицю.

Таблиця 14

Ставки тарифу

Статті витрат	Марки рухомого складу	Всього по АТП
МАЗ	КамАЗ	ЗІЛ
1.Фонд оплати праці водіїв, грн.	1380273,7	829282,1	1004043,4	3213599,2
2. Фонд оплати праці робітників-ремонтників, грн.	104042,7	188102,3	427313,7	719458,7
3. Витрати на пальне, грн.
4. Витрати мастильних та інших матеріалів, грн.
5. Витрати на спрацювання і ремонт шин, грн.
6. Витрати на ТО і ремонт рухомого складу
7. Амортизаційні відрахування	79,5	242,5	468,8	790,8
8. Всього змінні витрати	1770117,9	1815904,9	4125159,9	7710182,7
9. Граничний тариф за ткм	1,40	0,84	0,88	0,95
10. Фонд оплати праці обслуговуючих робітників
11. Фонд оплати праці спеціалістів	–	–	–	598809,6
12. Накладні витрати
13. Постійні витрати				1830186,6
14. Загальні витрати				9540369,3
15. Технічний тариф	1,62	0,98	1,02	1,18
16. Цільовий тариф	1,95	1,18	1,22	1,41

Загальні висновки за результатами розділу.

2.8. Формування прибутку і розрахунок показників дохідності

Остаточним результатом діяльності АТП є отриманий прибуток підприємства, який визначається різницею між його доходами та витратами. Основні розрахунки витрат за статтями проведені нами в розділі 2.6, а доходи представляють собою ціну всіх надходжень, що отримало АТП в результаті всіх видів діяльності. В основному величина доходу залежить від обсягів реалізованих підприємством послуг та ціни за одиницю цих послуг. В курсовій роботі доходами від інших видів діяльності знехтуємо, тому їх величина становитиме:

;

Результати розрахунків показуємо в таблиці.

Таблиця 15