Санітарно-гігієнічні вимоги та інженерне обладнання будинків

7.1 У громадських будинках повинні бути забезпечені умови перебування людей згідно з са­нітарно-гігієнічними параметрами, встановленими у додатках Н та П.

7.2 Конструкції, деталі та обладнання будинків, опорядження стін і стель, покриття підлог всіх приміщень, а також сходів, коридорів тощо слід передбачати із матеріалів, дозволених до застосу­вання Міністерством охорони здоров'я України.

Санітарно-гігієнічні приміщення

7.3 Розміри, розміщення і обладнання санітарно-гігієнічних приміщень повинні задовольняти вимоги зручності користування, прибирання та дезинфекції; запобігання розповсюдженню інфекції, неприємних запахів, надмірної вологості, паразитичної фауни і мікрофлори.

Основою розрахунку площі сангігієнічних приміщень є розрахункова чисельність осіб чо­ловічої та жіночої статі, що встановлюється завданням на проектування. Пропускна спромож­ність обладнання визначається за спеціальними нормативними документами.

7.4 Розміри кабін вбиралень та душових, проходів до них і в умивальник, а також відстані між сантехнічними приладами слід приймати за додатком Р.

7.5 Слід забезпечувати можливість використання сангігієнічних приміщень інвалідами, що пере­суваються на кріслах-колясках або милицях, згідно з додатком Г та вимогамиВСН 62.

7.6 Приміщення туалетів у громадських будинках і спорудах (крім відкритих спортивних споруд) слід розташовувати на відстані не більше 75 м від найбільш віддаленого місця постійного перебування людей.

7.7 Кількість приміщень або кабін особистої гігієни жінок належить визначати з розрахунку один гігієнічний душ на кожні 100 жінок, які працюють у найбільш численній зміні. Якщо кількість жінок понад 14 до 100, слід передбачати одну кабіну з гігієнічним душем, яку слід розміщувати при жіночій вбиральні і яка повинна мати вхід з умивальні. Розміри приміщення (кабіни) для гігієнічного душу з місцем для роздягання повинні бути в плані не менше 2,4 м х 1,2 м.

7.8 Необхідність медпункту визначається завданням на проектування з урахуванням типово­го положення про установу. Медпункт повинен мати два приміщення загальною площею не менше 16 м².

Повітряне середовище, температурний режим

7.9 Розрахункові параметри повітряного середовища (температура, відносна вологість, рухо­мість повітря) у приміщеннях громадських будинків різного призначення повинні прийматися згідно з будівельними нормами за видами будинків та споруд, нормативами опалення та вентиляції і забезпечуватись роботою відповідних систем.

Оптимальні параметри повітряного середовища в приміщеннях повинні прийматися згідно зі СНіП 2.04.05 і забезпечуватися роботою систем кондиціонування повітря.

7.10 Пристрої опалення і вентиляції, теплова та гідравлічна ізоляція огороджувальних кон­струкцій будинків і трубопроводів повинні запобігти утворенню конденсату, вологих плям, плісені та грибкових утворень на поверхні стін, стель та трубопроводів.

7.11 Приміщення з постійним перебуванням людей, що мають природне освітлення, повинні провітрюватись через вікна, фрамуги, кватирки або інші пристрої, за винятком приміщень, в яких за технологічними вимогами не допускається проникнення зовнішнього повітря.

7.12 У будинках, які проектуються для ІІІВ, ІІІБ, IVB кліматичних зон та ІІВ-4 кліматичної підзони, за винятком гірських районів, повинно бути передбачене наскрізне або кутове провіт­рювання приміщень з постійним перебуванням людей (у тому числі через коридор або суміжне приміщення).

7.13 Нормативний температурний режим приміщень, для яких передбачається програмне зниження температури в неробочий час, повинен відновлюватись автоматично до початку робо­чого дня.

Освітленість та інсоляція будинків і приміщень

7.14 У громадських будинках повинно бути забезпечено природне і штучне освітлення, а також інсоляція згідно з нормативами СНіП 11-4 та СанПіН 2605.

7.15 Для природного освітлення приміщень допускається використання зенітних ліхтарів. Вони повинні виготовлятися з негорючих матеріалів.

7.16 Допускається проектувати без природного освітлення: приміщення, розташування яких допускається у підвальних поверхах (додаток Л); актові зали; конференц-зали; лекційні аудиторії та кулуари; торговельні зали магазинів; салони для відвідувачів підприємств побутового обслуговуван­ня; демонстраційні, спортивно-демонстраційні та спортивно-глядацькі зали та ковзанки: кімнати інструкторського та тренерського складу; приміщення масажних, парильних, а також приміщення лазень сухого жару; приміщення для стоянки машин; буфетні та інші приміщення, що регламенту­ються відповідними нормативами за видами будинків та споруд.

У будинках заввишки до 26,5 м (від планувальної позначки землі до позначки підлоги верхнього поверху, крім технічного верхнього) у коридорах без природного освітлення, що призначені для евакуації 50 і більше осіб, повинно бути передбачено димовидаляння.

7.17 Приміщення громадських будинків, до яких за технологічними чи гігієнічними вимогами не допускається пряме проникнення сонячних променів, та приміщення з системами кондиціо-нування повітря повинні бути обладнані сонцезахисними пристроями (за виключенням приміщень, орієнтованих на північ). У будинках І і II ступенів вогнестійкості сонцезахист слід виконувати з негорючих матеріалів.

7.18 При освітленні коридорів природним світлом з одного торця їх довжина не повинна перевищувати 24 м, при освітленні з двох торців - 48 м, якщо довжина коридору більша, слід передбачати світлові розширення (кармани).

Відстань між світловими карманами не повинна перевищувати 24 м, а між світловим карманом і вікном у торці коридору - 36 м. Ширина світлового кармана повинна бути не менше половини його глибини, ширина прилеглого коридору при цьому не враховується.

Захист від шуму і вібрації

7.19 У громадських будинках і комплексах повинен додержуватись шумовий режим згідно з діючими нормативами.

Рівень шуму, що проникає до приміщення від внутрішніх та зовнішніх джерел, не повинен перевищувати встановлених санітарними нормами допустимих рівнів шуму для даної категорії приміщень з врахуванням часу доби (день - ніч) згідно з СанПіН 3077. Рівні вібрації в житлових приміщеннях багатофункціональних будинків регламентуються СанПіН 1304.

7.20 Зниження рівня шуму до нормативного досягається архітектурно-планувальними, буді­вельно-акустичними заходами з урахуванням звукоізоляційних властивостей огороджувальних конструкцій будинків та віконних прорізів згідно з вимогами норм СНіП II-12.

7.21 За наявності вбудованих у житлові будинки закладів громадського призначення належить передбачати конструктивно-планувальні заходи, які враховують санітарно-гігієнічні вимоги щодо допустимих рівнів шуму та вібрації для житлових будинків і вимоги будівельних норм за видами будинків та споруд.

Вимоги радіаційної безпеки

7.22 Заходи щодо радіаційної безпеки передбачаються при розробці проектів громадських будинків і споруд за вимогами територіальних органів державного санітарного нагляду згідно з вимогами норм радіаційної безпеки НРБУ, ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01.

Вони повинні забезпечувати виключення або максимальне зниження доз опромінювання, які не повинні перевищувати встановлених меж (регламентів) за рахунок:

- використання будівельних і опоряджувальних матеріалів з мінімальним вмістом природних радіонуклідів з урахуванням 7.2;

- застосування автономних систем вентиляції підвальних приміщень з кратністю повітро­обміну до 5;

- посиленої герметизації перекриттів між підлогою першого поверху і підвалом.

7.23 У будинках, розташованих на ділянках з підвищеним виділенням природного радону, забороняється розміщення у підвальному, цокольному та на першому поверхах приміщень з три­валим перебуванням людей (в першу чергу, дітей) без виконання достатніх заходів, вказаних у 7.22.

Сміттєвидаляння

7.24 Система видаляння сміття, відходів і нечистот у громадських будинках повинна відповідати загальним вимогам до санітарно-гігієнічних приміщень і пристроїв (7.3), при цьому особлива увага приділяється запобіганню загрози забруднення повітря, води, грунтів та можливості розповсюджен­ня паразитуючих комах, гризунів та інших шкідників.

7.25 У громадських будинках належить передбачати системи очищення від сміття та пило-прибирання, тимчасового (в межах санітарних норм) зберігання сміття та можливість його вивозу.

Необхідність влаштування у великих громадських будинках та комплексах пневматичних систем сміттєвидаляння визначається завданням на проектування, виходячи з техніко-економічної доціль­ності їх експлуатації.

7.26 Система видаляння сміття повинна розраховуватись виходячи з регіональних нормативів добового накопичення сміття (з урахуванням ступеня благоустрою будинку).

Засоби видаляння сміття з будинку повинні бути узгоджені з системою очищення населеного пункту.

7.27 Ствол сміттєпроводу не допускається розміщувати на сходових площадках громадських будинків, за винятком площадок службових сходів (за технологічної необхідності) з відповідним збільшенням ширини площадки.

Ствол сміттєпроводу повинен виготовлятися з негорючих матеріалів, а також мати засоби прочищення, промивання і дезинфекції, бути герметичним та звукоізольованим від будівельних конструкцій. Він не повинен прилягати до житлових, а також службових приміщень для постійного перебування людей або до таких, що потребують додержання шумового режиму.

7.28 Сміттєзбірну камеру слід розміщувати безпосередньо під стволом сміттєпроводу. Не допускається розташування її під приміщеннями для постійного перебування людей. Сміттєзбірна камера повинна відокремлюватися протипожежними перегородками і перекриттями з ме­жею вогнестійкості не менше 1 год та нульовою межею розповсюдження вогню, відповідати нор­мативним вимогам до внутрішнього водопроводу і каналізації (СНіП 2.04.01).

7.29 Висота камери повинна бути не менше 1,95 м (від підлоги до стелі). Позначка підлоги сміттєзбірної камери повинна бути вище рівня тротуару або прилягаючої частини проходу в межах 0,05-0,1 м, або необхідне влаштування пандуса. Допускається розміщення камер на іншому рівні при забезпеченні механізації сміттєвидаляння. Вхід до сміттєзбірної камери повинен бути відокремленим від входу до будинку суцільною стіною (екраном) з дверима, що відчиняються назовні.

7.30 Централізовану або комбіновану систему вакуумного пилоприбирання слід передбачати у таких будинках:

а) театрах, концертних залах, музеях;

б) читальних та лекційних залах та книгосховищах бібліотек на 200 тисяч одиниць зберігання і більше;

в) магазинах з торговельною площею 6500 м2 і більше;

г) корпусах готелів, санаторіїв, закладів відпочинку і туризму, стаціонарів лікувальних закладів на 500 місць і більше;

д) установах органів управління, науково-дослідних інститутах, проектних та конструкторсь­ких організаціях з чисельністю співробітників 800 і більше;

е) спеціалізованих будинках з підвищеними санітарно-гігієнічними вимогами.

Необхідність проектування централізованої або комбінованої систем вакуумного пилоприби­рання в інших будинках визначається завданням на проектування за умови техніко-економічного обгрунтування.

В разі влаштування комбінованої системи вакуумного пилоприбирання радіус обслуговування одним приймальним клапаном повинен бути не більше 50 м.

7.31 За відсутності централізованої або комбінованої систем пилоприбирання влаштування камери очищення фільтрів пилососів визначається завданням на проектування.

В разі організації пилоприбирання пилососами з тканинною системою фільтрації у громадських будинках заввишки понад 5 поверхів слід влаштовувати камери для очищення фільтрів пилососів на кожні 500 м² площі підлоги, що прибирається, з організацією повітрообміну кратністю не менше 10 за годину. Вимоги щодо камер очищення фільтрів у будинках заввишки до 5 поверхів включно визначаються у завданні на проектування.

Електротехнічні пристрої, зв'язок та сигналізація.

Системи автоматизації і диспетчеризації інженерного обладнання

7.32 У громадських будинках слід передбачати електрообладнання, електроосвітлення, мережі єдиної національної системи зв'язку, телевізійного та проводового мовлення.

7.33 Електротехнічні пристрої належить проектувати згідно з правилами улаштування електро­установок (ПУЕ), ВСН 59, ВСН 60, а також іншими діючими нормативними документами.

7.34 Блискавкозахист громадських будинків повинен виконуватись з урахуванням наявності телевізійних антен і трубостояків слабкострумових мереж згідно з РД 34.21.122.

7.35 У відповідності із завданням на проектування та вимогами спеціальних, відомчих і буді­вельних норм за видами будинків та споруд окремі будинки або окремі приміщення можуть бути обладнані такими засобами, пристроями та системами:

- відомчого зв'язку;

- відомчого телевізійного та проводового мовлення;

- прийому телебачення з штучних супутників Землі (супутникове телебачення);

- звукофікації:

- синхронного перекладу мов;

- сигналізації та регламентації часу:

- комп'ютерних мереж;

- пріоритетного сповіщення, у тому числі сповіщення про пожежу;

- автоматичної пожежної сигналізації;

- охоронної сигналізації;

- сигналізації загазованості, задимлення та затоплення;

- автоматизації і диспетчеризації інженерного обладнання будинків та іншими спеціальними видами пристроїв зв'язку, сигналізації, автоматизації і диспетчеризації.

7.36 Кількість абонентських пристроїв та їх розміщення повинні визначатись згідно з вимогами спеціальних, відомчих і будівельних норм за видами будинків та споруд і завданням на проектування

7.37 Порядок взаємодії засобів відомчого зв'язку з мережами зв'язку загального користування визначається за встановленим порядком.

7.38 Перелік приміщень громадських будинків, для яких повинна бути передбачена автоматична пожежна сигналізація (АПС) та установка автоматичного пожежогасіння, наведені у додатку С.

Газопостачання

7.39 Системи газопостачання громадських будинків повинні відповідані вимогам СНіП 2.04.08.

Встановлення газового обладнання не допускається:

а) у кухнях дитячих дошкільних закладів, буфетах і кафе театрів та кінотеатрів, клубів, цент рів культури і дозвілля;

б) на підприємствах громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування та інших підприємствах і установах, що розміщені в житлових будинках.

Встановлення газового обладнання забороняється в громадських будинках та спорудах зав­вишки більше 26,5 м (від планувальної позначки землі до позначки підлоги верхнього поверху. крім технічного верхнього), у будинках з атріумами та зальними приміщеннями, у школах, у багатофункціональних будинках з житловими приміщеннями.

У лікувальних і амбулаторно-піоліклінічних закладах допускається передбачати централізоване газопостачання тільки у приміщеннях приготування їжі, центральних заготівельних, лабораторій і стоматологічних поліклінік, які розміщуються в окремо розташованих будинках.

Місця встановлення газових плит повинні бути обладнані місцевими вентиляційними підсосами

7.40 У підвалах, технічних підпідлогових просторах, цокольних та перших поверхах громадських будинків та споруд газифікованих поселень, а також у приміщеннях, зазначених у 7.39 належить передбачати кот роль довибухонебезнечних концентрацій паливного газу в повітрі з виведенням на колективну попереджувальну сигналізацію та об'єднану диспетчерську службу.

Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря

7.41 Системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, у тому числі системи аварійної протидимної вентиляції, повинні проектуватися з додержанням вимог СНіП 2.04.05, а також бу­дівельних норм за видами будинків та споруд. Граничні значення допустимих параметрів внут­рішнього середовища приміщень з постійним перебуванням людей встановлені додатком Н.

Внутрішній водопровід і каналізація

7.42 Системи водопостачання і каналізації, у тому числі системи протипожежного водопоста­чання, повинні проектуватися з додержанням вимог СНіП 2.04.01, а також будівельних норм за видами будинків та споруд.

Вимоги до розташування установок автоматичного пожежогасіння наведені у додатку С.