Санітарно-гігієнічні вимоги

Повідомлення

на тему:

до навчальних засобів»

Підготувала

студентка V курсу

педагогічного факультету

групи ПОм

Павлишин Надія

Рівне – 2012

У процесі праці людина перебуває в контакті з предметом праці, знаряддями праці та іншими людьми. Крім цього, на люди­ну діють різні фактори, зокрема, темпе­ратура, вологість та швидкість руху повітря, параметри яких не відповідають нормативним значенням, надмірний шум, вібрація, шкідливі виділення, електромагнітне та радіоактивне випроміню­вання тощо. Усе це характеризує умови, в яких працює людина.

Таким чином, поняття умов праці складається з комплексу факторів, які впливають на діяльність людини. Усунути негатив­ний вплив, тобто забезпечити нешкідливі та сприятливі умови праці, можна, виключаючи на робочих місцях шкідливі вироб­ничі фактори, послаблюючи їх дію до допустимих норм чи меж, чи забезпечуючи оптимальні умови праці. Вирішувати ці задачі повинна виробнича санітарія.

Виробнича санітарія — це система організаційних заходів і технічних засобів, які запобігають або зменшують дію шкідливих виробничих факторів на працюючих.

Умови праці — це умови, що формуються в процесі праці людини, яка є головною продуктивною силою суспільства. Про­цес праці здійснюється лише при єднанні продуктив­них сил із робочою силою людини. Зміни у зречевлених елемен­тах продуктивних сил (у засобах та знаряддях праці, в предметах праці та технології обробки) спричиняють зміни в умовах праці. У процесі праці формуються специфічні для кожного виду вироб­ництва умови праці. Це залежить від особливостей вироблюваної продукції, сукупності застосованого обладнання, інструментів, пристосовувань, сировини та матеріалів, методики технології та організації виробництва. Ці чинники перебувають у тісному взаємозв'язку, впливають на процес формування умов праці. От­же, вирішення складного завдання формування сприятливих умов праці залежить, перш за все, від створення безпечної техніки, технології та належної організації виробництва.

Умови праці визначаються двома основними показниками: характером виробничого процесу, пов'язаного з робочою позою, нервово-психічним станом, напругою м'язів робітника та ін., а також виробничими обставинами під час роботи, які впливають на його здоров'я, нервово-м'язову та психічну діяльність. Скла­довими виробничих обставин є:

• організаційні форми виробничих процесів;

• прийнятий регламент;

• темп і ритм роботи;

• режим праці та відпочинку;

• санітарно-гігієнічні умови у приміщенні та на робочому місці;

• умови, які забезпечують безперебійну високопродуктивну працю (організацію робочих місць, інструк­таж та ін.);

• форми керування навчальним процесом;

• соціальний мікроклімат у колективі.

Несприятливі умови праці примушують організм людини витрачати енергію на переборювання впливу шкідливих фак­торів. Унаслідок цього зростає втома організму, що підвищує ймовірність нещасного випадку, оскільки зморений організм не може з необхідною ефективністю реагувати на зміни, що відбува­ються навкруги, навіть якщо ці зміни, безпечні для нього. Дія не­сприятливих умов праці може бути також причиною захворю­вань.

Безпека — це стан умов праці, при якому з визначеною ймо­вірністю виключена небезпека, тобто можливість пошкодження здоров'я людини. Безпека — головна мета охорони праці. Отже, охорона праці — це засіб досягнення безпеки людини на вироб­ництві шляхом усунення небезпечних і шкідливих факторів.

Впродовж тривалого часу проблемами здорового та безпечного виробничого середовища займалися відразу дві наукові дисципліни - гігієна і санітарія, початки яких сягають у древні віки. Символом і запорукою здоров'я з давніх часів вважалася Гігієна. У грецькій мі­фології Гігієна - донька відомого цілителя Асклепія і внучка Аполлона. Асклепій, як свідчать міфологічні джерела, мав дві доньки: Панацею і Гігієну. Перша стала заступницею лікарської терапії, друга - профілактичної медицини, а отже - богинею здоров'я.

Гігієна – ценаука про здоров'я, галузь медицини, яка вивчає вплив різноманітних факторів зовнішнього середовища (природних, побу­тових і виробничих умов, суспільно-виробничих стосунків) на здоров'я людини, його працездатність і тривалість життя. Гігієна тісно пов'язана з усіма медичними науками.

Санітарія - галузь охорони здоров'я, яка займається практичною розробкою та проведенням санітарно-гігієнічних і проти епідеміологічних заходів.

Здоров'я людини - інтегральний показник особистого і суспільного благополуччя.

Часто можна почути: "На світі все можна купити, окрім здоров'я". Справді, здоров'я є найвищою індивідуальною та суспільною цінністю, інтегральним показником благополуччя не лише окремої людини, але й усієї нації. Японці, які досягли найдовшого довголіття серед роз­винутих країн світу, можуть гордитися цим національним здобутком.

Вимоги до оснащення кабінету засобами навчання та навчальним обладнанням

Їх добирають відповідно до чинних нормативних документів. Зокрема, робоче місце вчителя охоплює стіл, класну дошку, екран, мультимедійну систему, телевізор, відеомагнітофон, графопроектор та ін.

Стіл учителя має бути зручним для роботи, за площею достатнім для розміщення на ньому необхідних дидактичних матеріалів (кількох підручників), класного журналу, 2-3 купок учнівських зошитів. На столі встановлюють тимчасові підставки і столики для демонстрації об'ємних моделей. Не рекомендовано вмонтовувати в стіл учителя аудіозаписи, бо стінки столу резонують і спотворюють звук.

Бажано, щоб класна дошка мала три робочі поверхні - основний щит і два відкидні. Розмір основного щита становить 1,5x1,0 м, відкидних - 0,75x1,00 м. Класна дошка повинна мати магнітну поверхню. На передній стіні на кронштейні закріплюють екран (стаціонарний чи переносний) для демонстрації екранних засобів.

Раціональна організація робочого місця учнів передбачає дотримання таких умов:

- робоча поверхня парти чи стола повинна бути достатньо великою і зручною для письма та читання;

- стіл та стілець мають відповідати антропометричним даним учня для забезпечення зручної робочої пози, яка передбачає правильне положення тулуба, грудної клітки, рук, плечей, ліктів щодо кришки столу. Зручна робоча поза, у свою чергу, забезпечить потрібну працездатність.

Робоче місце учня в навчальному кабінеті початкової школи - це столи учнівські одномісні або двомісні в комплекті зі стільцями. Меблі добирають відповідно до зросту учнів. У класі мають бути столи і стільці чотирьох ростових груп. Кожна група має колірне позначення: помаранчеве (1) - для учнів зростом до 1150 мм; фіолетове (2) - для учнів зростом до 1300 мм; жовте (3) - для учнів зростом до 1450 мм; червоне (4) - для учнів зростом до 1600 мм.

Санітарно – гігієнічні вимоги до організації навчальної роботи з використанням комп’ютерної техніки

У навчальних закладах і вдома повинні бути забезпечені санітарно - гігієнічні і технічні вимоги до обладнання і організації робочого місця. Перш за все, слід звернути увагу на підбір меблів відповідно до зросту учнів:

— екран монітора залежно від висоти символів рекомендовано роз­міщувати на відстані 400-800 мм від очей. Площина екрану монітору повинна бути перпендикулярною нормальній лінії зору. Водночас по­винна бути передбачена можливість переміщення монітору навколо ве­ртикальної осі в межах ±30 градусів (справа наліво) та нахилу вперед до 85 градусів і назад до 105 градусів з фіксацією в цьому положенні;

— клавіатура повинна бути зручною для виконання роботи двома руками, конструктивно відокремлена від монітору (тобто не рекомен­довано використання ноутбуків) для забезпечення можливості її опти­мального розташування та прийняття робочої пози. Кла­віатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100-300 мм від краю, який повернутий до користувача. Кут нахилу на панелі кла­віатури має знаходитись в межах від 5 градусів до 15 градусів, для цьо­го використовуються спеціальні ніжки клавіатури;

— санітарні норми визначають вимоги до розмірів прописних лі­тер на екранах моніторів. Вони залежать від відстані до монітора та від віку учнів Санітарні норми регламентують тривалість безперервної роботи з персональним комп'ютером та режим роботи. Рекомендується індиві­дуальний режим роботи з ПК. Це забезпечує самостійний вибір учнем темпу роботи з комп'ютером. За нав'язаного режиму роботи під керів­ництвом учителя («роби як я») або комп'ютерної програми тривалість безперервної роботи з комп'ютером повинна бути зменшена відносно максимальних норм.

Безперервна робота з екраном ПК повинна бути не більше:

— для учнів I-V класів 10— 15 хвилин.

Для навчання дітей 6 років роботі з ПК безперервні заняття в інди­відуальному ритмі не повинні бути більше 10 хвилин.

Передбачається, що після зазначеного терміну повинні проводитись активні перерви з руховою гімнастикою і гімнастикою для очей.

Під час використання в навчальному процесі в загальноосвітніх навчальних закладах аудіовізуальних технічних засобів навчання встановлюється така тривалість їх застосування:

Класи Тривалість перегляду (хв.)
діафільми кінофільми телепередачі
1-2 7-15 15-20
3-4 15-20 15-20

Протягом тижня кількість уроків із застосуванням аудіовізуальних технічних засобів не повинна бути для учнів початкової школи більше 3 – 4.

Розміщення робочих місць користувачів ПК повинно відповідати «Державним санітарним правилам і нормам влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніків навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах» (ДСанПіН 5.5.6.009- 98), ГОСТ 12.3.032 - 78, ГОСТ 21889-76, ГОСТ 22269-76.

При розташуванні елементів робочого місця користувача ПК слід враховувати: робочу позу користувача, простір для розміщення користувача, можливість огляду елементів робочого місця, можливість ведення записів, розміщення документації і матеріалів, які використовуються користувачем.

Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози. Робочі місця з ПК слід так розташовувати відносно вікон, щоб природне світло падало переважно зліва. Робочі місця з ПК повинні бути розташовані від стіни з вікнами не менш 1,5 м, від інших стін – на відстані 1 м, відстань між собою – не менш ніж 1,5 м.

При роміщенні робочого місця поряд з вікном кут між екраном дисплея і площиною вікна повинна складати не менше 90° (для виключення відблисків) частину вікна, поприлягає бажано зашторити. Недопустиме розташування ПК, при якому працюючий повернений об­личчям або спиною до вікон кімнати або до задньої час­ини ПК, в яку монтуються вентилятори. При розмі­щенні робочих столів з ПК слід дотримуватись таких відстаней між бічними поверхнями ПК 1,2 м, від тильної поверхні одного ПК до екрана іншого ПК - 2,5 м (рис. 3.4).

Монітор повинен бути встановлений таким чином, щоб верхній край екрана знаходився на рівні очей. Екран монітора ПК в залежності від висоти символів повинен знаходитись від очей користувача на відстані 400-800 мм (рис. 3.5). Для забезпечення точного та швидкого зчитування інформації в зоні найкращого бачення площина екрана монітора повинна бути перпендикулярною нормальній лінії зору. При цьому повинна бути передбачена можливість переміщення монітора навколо вертикальної осі в межах ± 30° (справа наліво) та нахилу вперед до 85е і назад до 105° з фіксацією в цьому положенні.

Клавіатура повинна бути розташована так, щоб на ній було зручно працювати двома руками. Клавіатуру слід розміщати на поверхні столу на відстані 100-300 мм від краю, щ нахилу клавіатури до столу пови­нен бути в межах від 5 до 15°, за­п'ястя та долоні рук повинні роз­ташовуватися горизонтально до площини столу (рис. 3.6).

Наши рекомендации