Аналіз використання коштів на оплату праці
Використання робочої сили і продуктивність праці тісно пов’язані з витратами коштів на її оплату. Зростання продуктивності праці впливає на підвищення рівня заробітків працівників, а раціональне використання коштів на оплату праці – на підвищення її продуктивності та зниження собівартості виробництва продукції.
Затрати праці в людино-годинах на одиницю продукції не відображають повною мірою якість живої праці різних професій і категорій працівників, досвіду та професійної їх підготовки до роботи. Тому більш точну оцінку економічної ефективності використання трудових ресурсів відображають витрати коштів по оплаті праці на одиницю продукції. Все це зумовлює необхідність організації належного контролю і аналізу використання коштів на оплату праці.
Починати аналіз доцільно з проведення оцінки загального рівня ефективності використання фонду оплати праці. Узагальнюючим показником щодо цього вважають показник витрат по оплаті праці на 1 тис.грн. вартості валової продукції. Цей показник залежить, з одного боку, від обсягу продукції, а з другого – від абсолютної суми фонду оплати праці. Тому при аналізі важливо визначити відхилення по фонду оплати праці за рахунок окремих факторів (табл. 10.3).
Таблиця 10.3.
Рівень витрат по оплаті праці на 1 тис.грн. валової продукції
| Показники | Минулий рік | Звітний рік | Відхилення (+,-) | ||
| За планом | Фактично | Від минулого року | Від плану | ||
| Валова продукція в порівняльних цінах, тис.грн. | +1370 | +1082 | |||
| Фонд оплати праці, тис.грн. | +232 | -14 | |||
| Оплата праці на 1 тис.грн. валової продукції, грн. | 34,4 | 35,9 | 32,2 | +2,2 | +3,7 |
Дані показують, що ефективність використання фонду оплати праці підвищилась як порівняно з плановим рівнем, так і з минулим роком. Оплата праці в розрахунку на 1 тис.грн. валової продукції становила 32,2 грн., цей показник був меншим порівняно з минулим роком на 2,2 грн. І від планового – на 3,7 грн.
Зниження витрат на оплату праці відносно валової продукції у порівнянні з плановим було зумовлено впливом таких факторів:
| Показники | На 1 тис.грн. продукції, грн. | На весь обсяг продукції, тис.грн. |
| Відхилення витрат по оплаті праці (економія +, перевитрати -) | +3,7 | +40,2 |
| У тому числі за рахунок зміни: | ||
| Обсягу продукції (+259,0+35,9):2557 | +3,57 | +38,8 |
| Фонду оплати праці +3,1 : 2557 | +0,13 | +1,4 |
Основну увагу при аналізі звертають на вивчення причин зміни фонду оплати праці. При цьому визначають абсолютне та відносне відхилення фактичного фонду від планового. Абсолютне – це відхилення фактичного фонду оплати праці від затвердженого у плані безвідносно до обсягу валової продукції. Тому абсолютне відхилення ще не відображає в собі точної оцінки ефективності витрат на оплату праці. Точнішу оцінку при аналізі дають шляхом визначення відносних результатів економії або перевитрат, для чого фактичний фонд оплати праці порівнюють з плановим, скоригованим залежно від фактичного обсягу валової продукції за спеціальними коефіцієнтами або за нормативами заробітної плати на 1 тис.грн. продукції.
Аналіз абсолютного відхилення фонду оплати праці проводиться з врахуванням впливу на нього зміни двох факторів: 1) чисельності працівників; 2) середнього заробітку одного працівника. Відхилення за рахунок першого фактора дорівнює різниці в чисельності працівників, помноженої на плановий (базисний) заробіток одного працівника, за рахунок другого фактора – різниця в заробітку має бути помножена на фактичну чисельність працівників (табл. 10.4).
Таблиця 10.4
Виконання плану по фонду оплати праці працівників господарства
| Категорії працівників | Чисельні сть, чол. | Зарплата одного робітника, грн. | Фонд оплати праці, тис.грн. | Відхилення по фонду оплати,(+,-) тис.грн. | Відхилення за рахунок | ||||
| За планом | Фактично | За планом | Фактично | За планом | Фактично | чисельності | заробітків | ||
| Робітники | 2702,4 | 2704,2 | -1,8 | -137,2 | +135,4 | ||||
| ІТР | 337,5 | -26,5 | +54,6 | -81,1 | |||||
| Службовці | 300,0 | 302,5 | +2,5 | - | +2,5 | ||||
| МОП | 57,6 | 58,56 | +0,96 | - | +0,96 | ||||
| Інші | 90,0 | 97,2 | +7,2 | -12,0 | +19,2 | ||||
| РАЗОМ | 6354,4 | 6603,8 | -14 | -146,1 | +132,1 |
У наведеному прикладі фонд заробітної плати порівняно з плановим був меншим на 14 тис.грн. Зменшення чисельності працівників на 23 чоловіки зумовило зменшення фонду оплати на 146,1 тис.грн. (23 х 6354,4) однак підвищення середнього заробітку одного працівника на 247,4 грн. збільшило фонд оплати на 132,1 тис.грн. (247,4 х 530).
Причини зміни чисельності працівників можуть бути зумовлені розширенням або скороченням розмірів виробництва, невиконанням змінних норм виробітку або норм закріплення тварин за працівниками, рівнем механізації та електрифікації робіт, організацією технологічних процесів тощо. Середній заробіток одного працівника може змінюватись залежно від досягнутих кінцевих результатів виробництва і продуктивності праці, різного роду доплат і премій до основного заробітку.
Аналіз відносних результатів використання фонду оплати праці проводиться з урахуванням діючих зараз положень формування фонду заробітної плати самими господарствами.
Для більш точного виміру ефективності використання коштів на оплату праці в господарстві плановий фонд доцільно коригувати з урахуванням оцінки зміни розмірів і їх структури в господарстві та окремо – рівня їх продуктивності. Коригування планового фонду доцільно проводити окремо по чисельності працівників і середньому заробітку з деталізацією їх по категоріях, зайнятих в окремих галузях виробництва (табл. 10.5).
Чисельність працівників доцільно збільшувати або зменшувати пропорційно змінам розмірів виробництва, що зумовлені зміною посівних площ культур і поголів’я тварин. Рівень заробітків одного працівника коригують у відповідності з підвищенням або зниженням показників продуктивності галузей. В умовах оплати праці за продукцію середній плановий заробіток підвищується в основному пропорційно з ростом урожайності культур, надоїв молока на корову, середньодобових приростів тварин тощо.
Таблиця 10.5.
Виконання плану по фонду оплати праці в розрахунку на фактичні розміри виробництва
| Показники | Значення показника |
| За затвердженим планом | |
| Середньорічна чисельність, чол. | |
| Фонд оплати, тис.грн. | 3514,0 |
| Середній заробіток, грн. | 6354,4 |
| Вартість валової продукції, тис.грн. | |
| Фактично | |
| Середньорічна чисельність, чол. | |
| Фонд оплати, тис.грн. | |
| Середній заробіток, грн. | 6603,8 |
| Вартість валової продукції при плановій продуктивності та фактичних розмірах галузей, тис.грн. | |
| Зміни розмірів виробництва (+,-), % | +2,4 |
| Чисельність, скоригована на фактичні розміри виробництва, чол. | |
| Вартість валової продукції за звітом, тис.грн. | |
| Зміни продуктивності галузей, % | +8,6 |
| Плановий заробіток з врахуванням продуктивності галузей, грн. | 6894,5 |
| Скоригований плановий фонд оплати, тис.грн. | 3743,7 |
| Економія (+), перевитрати (-), тис.грн. | +243,7 |
| У тому числі за рахунок: | |
| чисельності працівників (543-530)6894,5 | +89,6 |
| заробітку працівників (6894,5-6603,8)530 | +154,1 |
Дані таблиці 10.5. показують, що плановий фонд оплати, збільшений з урахуванням фактичних розмірів виробництва, складав 3743,7 тис.грн., фактичний –3500 тис.грн.
Отже, досягнута економія фонду оплати праці 243,7 тис.грн. у тому числі за рахунок зміни: чисельності працівників – 89,6 тис.грн. і середніх заробітків – 154,1 тис.грн. Більш глибоке вивчення причин зміни оплати праці потребує аналізу складових її частин, по окремих галузях, виробничих дільницях і підрозділах, категоріях працівників.
Разом з контролем і аналізом чисельності працівників, витрат на оплату праці, дотримання діючих положень нарахування заробітної плати важливе значення має дослідження і виявлення більш ефективних систем і форм оплати праці для конкретних умов виробництва. Система оплати праці повинна створювати як матеріальну зацікавленість, так і матеріальну відповідальність кожного окремого працівника і колективу підрозділу в цілому за результати виробництва продукції. Принцип матеріальної зацікавленості вимагає застосування таких систем оплати праці, які гарантують працівникам із зростанням продуктивності праці достатнє підвищення заробітків, цим самим оплата праці стає важливим засобом підвищення її продуктивності. Другою необхідною умовою раціональної оплати праці є не абияке збільшення заробітків, а таке, при якому темпи зростання продуктивності праці випереджали б підвищення рівня оплати. Лише за таких умов зменшуються витрати на оплату праці в собівартості продукції, оплата праці стає ефективним засобом ведення господарства.
10.4. Постановка розв’язання задач аналізу продуктивності праці
Аналіз затрат праці по галузях і окремих факторах включає велику кількість повторюваних однотипних розрахунків, які можуть бути успішно виконані за допомогою ЕОМ.
Показники затрат праці в людино-годинах на одиницю продукції в рослинництві залежать від продуктивності та трудомісткості одиниці розміру галузі, обсягів і трудомісткості виконаних технологічних операцій. Модель взаємозв’язку зазначених факторів можна відобразити у вигляді такої формули:
де
у – трудомісткість одиниці продукції людино-годин; х1 – продуктивність одиниці розміру галузі (1 га, 1 голови тварин), ц; х2 – обсяг виконаної операції (роботи); х3 – трудомісткість одиниці операції; j=1,2,…m – код технологічної операції; і = 1,2,…n – код галузі.
Слід зазначити, що ця формула за формою аналогічна моделі взаємозв’язку собівартості сільськогосподарської продукції, яка наводилась у попередньому розділі, з тією лише різницею, що витрати в ній відображалися в гривнях. Формалізований алгоритм розрахунків при аналізі затрат праці на 1 ц продукції аналогічний використаному при аналізі собівартості, і тому в цьому розділі він не наводиться.
За складеною на основі алгоритму машинною програмою в результаті розв’язання задачі за допомогою ЕОМ одержують вихідну машинограму. При цьому використовують як вихідні базисні і фактичні дані щодо загальних затрат праці, виходу продукції і розмірів окремої галузі, а також нормативних затрат людино-годин при фактичному обсязі технологічних операцій і планових нормах витрат праці та їх виконання. В машинограмі відображаються результати порівняння показників продуктивності одиниці розміру галузей та її трудомісткості, відхилення по трудомісткості кожної галузі, у тому числі за рахунок обсягів операцій і трудомісткості операцій, трудомісткості одиниці кожного виду продукції та розміри впливу окремих факторів на неї.
Машинна програма складається з врахуванням можливості виконанння великої кількості розрахунків різних варіантів аналізу: внутрішньогосподарського - шляхом порівняння фактичних показників з плановими або нормативними по господарству в цілому по внутрішньогосподарських підрозділах: міжгосподарського – через порівняння окремих підприємств між собою та з середніми даними по групі (наприклад, однотипних господарств); порівняльного аналізу в динаміці тощо.
Контрольні питання:
1. Показники забезпеченості господарства трудовими ресурсами, їх використання і джерела даних для аналізу.
2. Аналіз забезпеченості господарства трудовими ресурсами в динаміці, в порівнянні з іншими господарствами, з середніми даними, по періодах року.
3. Методика аналізу загальних показників продуктивності праці в цілому по господарству, його підрозділах, галузях рослинництва і тваринництва.
4. Фактори продуктивності праці по сільськогосподарських культурах та по видах і вікових групах тварин. Методика аналізу їх впливу.
5. Оцінка ефективності використання коштів на оплату праці. Визначення абсолютного і відносного результатів витрачання коштів на оплату праці.
6. Методика аналізу впливу зміни чисельності працівників і рівня їх заробітків на фонд оплати праці.
7. Причини зміни чисельності працівників і рівня їх заробітків.
8. Модель постановки і алгоритмізації розв’язання задач аналізу продуктивності праці та її оплати.