Особливості послуг транспортного сервісу
Транспортний сервіс в сучасних умовах включає не лише власне перевантаження вантажів від постачальника споживачеві, але і велика кількість експедиторських, інформаційних і транзакційних операцій, послуг з вантажопереробки, страхування, охорони і так далі. Зберігаючи загальні властивості послуг, транспортні послуги мають особливості з урахуванням видів діяльності, які впливають на формування їх маркетингового комплексу:
- нематеріальність, невідчутність послуг (їх не можна відчути як матеріальний об'єкт, продемонструвати перед оплатою);
- неподільність послуги, її нерозривний зв'язок із виробництвом. Вони не можуть існувати поза процесом їх надання (тобто вони не можуть накопичуватись), а продаж послуг - це фактично продаж самого процесу праці, у якій найчастіше бере участь сам споживач;
- неоднаковість, мінливість якості послуги, яка значною мірою визначається станом виробництва, рівнем кваліфікації працівників, зовнішніми умовами;
- нетривалість, незбереженість послуг. Попит на транспортні
послуги неможливо відкласти, тому що вони являють собою конкретну споживчу вартість тільки в певний час і в конкретному місці або напрямку, що суттєво обмежує можливість їх заміни на ринку послуг;
- нерівномірність у часі та просторі. Послуги транспорту відносяться
до послуг, що завершують або випереджають процес матеріального виробництва і тому багато в чому залежать від його стану.
Транспортна послуга являє собою результат транспортної роботи з переміщення вантажів і пасажирів (предмет послуги), а також сукупності супутніх, доповнюючих перевізний процес операцій, які виконуються транспортним підприємством (суб'єкт послуги) за попередньою заявкою клієнта (об'єкт послуги).
Тема2.4 АТП
Класификація автотранспортних підприємств
за призначеням – автотранспортні (перевезення вантажів, пасажирів тощо), автообслуговуючі (гаражі-стоянки, СТО, АЗС, пасажирські та вантажні станції, транспортно-експедиційні підприємства) та авторемонтні (майстерні – до 1000 капітальних ремонтів на рік, заводи - понад 1000).
по роду виконуваних робіт - вантажні, пасажирські (автобусні, таксомоторні, легкових автомобілів), вантажопасажирські, спеціальні (швидкої медичної допомоги, комунального обслуговування та ін.).
по організації виробничої діяльності
- автобаза - АТП малих розмірів, як правило, допоміжний підрозділ великого підприємства або великої організації.
- автоколона (автозагін) - група автомобілів, яка працює у відриві від основного АТП.
- автокомбінат - комплексне АТП з кількістю автомобілів 700 і більше, що складається з основного підприємства і декількох філій, розташованих у районах обслуговування перевезеннями.
- автопарк - АТП із стоянкою і технічним обслуговуванням пасажирського транспорту загального користування.
Характеристики АТП
Основною характеристикою АТП є виробнича потужність - максимальна кількість продукції певної номенклатури, що може зробити виробнича одиниця (підприємство, цех, ділянка) за рік при заданому обсязі і структурі основних фондів, певної технології та організації виробництва та відповідної кваліфікації кадрів. Виробнича потужність АТП залежить від спискового кількості рухомого складу та його вантажопідйомності. Виробнича потужність зон ТО і ремонту рухомого складу, цехів і дільниць АТП визначається за найбільшою пропускної здатності провідних ланок виробництва, ліній технічного обслуговування, постів для ремонту тощо.
Щодо авторемонтних підприємств - вартість капремонту автомобіля складає до 60% вартості нового автомобіля, тому капремонт економічно вигідний, якщо міжремонтний пробіг відремонтованого автомобіля складає більше 60% пробігу нового автомобіля.
Вінницької області за кількістю автомобілів на початок 90-х років ХХ століття 17% підприємств мали кількість рухомого складу від 50 до 100 одиниць, 27% – від 100 до 150 автомобілів, 37% – від 150 до 200 автомобілів. При цьому 14% підприємств мали кількість рухомого складу від 200 до 250 автомобілів та 5% – більше 250 автомобілів. Слід також відзначити, що практично усі автотранспортні підприємства з кількістю автомобілів понад 200 одиниць розташовувались у місті Вінниця. Автотранспортним підприємствам Вінницького регіону, як і інших регіонів України, була притаманна значна різномарочність рухомого складу. Так, навіть для найбільш чисельної моделі автомобілів ГАЗ тільки на 7% підприємств їхня кількість перевищувала 100 одиниць, а на 65% була меншою 30 одиниць. Якщо раніше у Вінницькій області функціонували 59 великих автотранспортних підприємств, то сьогодні господарську діяльність здійснюють понад 500 автомобільних перевізників 41% підприємств мають кількість рухомого складу від 3 до 10 одиниць та 23% – від 11 до 50 автомобілів. Ці підприємства, як правило, розташовані у районних центрах Вінницької області 6% автотранспортних підприємств, які мають кількість рухомого складу від 51 до 100 автомобілів, та 1% підприємств з кількістю більше 100 автомобілів розташовані у місті Вінниця. Проблеми виникають з частою зміною зовнішнього середовища (споживачі, конкуренти) та вирішенні проблем ремонту та обслуговування рухомого складу. Внаслідок цього порушуються організація та технологія виконання робіт технічного обслуговування і ремонту, не дотримуються періодичність та якість виконуваних робіт. У результаті знижуються основні техніко-експлуатаційні показники: коефіцієнти технічної готовності, випуску рухомого складу на лінію, використання пробігу та вантажопідйомності. Зменшується обсяг перевезень і вантажообіг, погіршується технічний стан транспортних засобів, тому ростуть витрати на поточний ремонт, особливо на запасні частини, агрегати й матеріали. На кінець 2013 року для районів Вінницької області типовим автотранспортним підприємством можна вважати підприємство з кількістю рухомого складу від 30 до 50 автомобілів, а для міста Вінниця типовим є автотранспортне підприємство з кількістю рухомого складу від 75 до 100 автомобілів. Для цих підприємств є характерним те, що наявна виробничо- технічна база була розрахована на обслуговування та ремонт від 100 до 300 автомобілів і в даний час не використовується в повній мірі.