Вимоги до безпеки праці під час зберігання та застосування горючих речовин

У медичній практиці широко застосовують ЛЗ та медичні вироби, які належать до горючих речовин. Порушення правил зберігання та поводження з ними можуть стати причиною пожежі, яка крім матеріальних збитків здатна завдати серйозної шкоди здоров'ю працівників закладів фармації.

Горючі речовини умовно поділяють на вогне- та вибухонебезпечні.

Вогненебезпечні речовини поділяють на:

I. Легкозаймисті:

— спирт і спиртові розчини;

— спиртові й ефірні настойки;

— спиртові й ефірні екстракти;

— ефір;

— рентгенівські плівки.

II. Легкогорючі:

— перев'язувальний матеріал (вата, марля тощо);

— сірка;

— гліцерин;

— рослинні олії;

— лікарська рослинна сировина.

Вибухонебезпечні речовини здатні утворювати вибухові суміші та стиснені гази.

До вибухонебезпечних речовин належать:

I. Вибухові: нітрогліцерин.

II. Здатні утворювати вибухові суміші: калію перманганат, срібла нітрат, калію хлорат та ін.

Складські приміщення аптечних баз для зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин мають відповідати вимогам будівельних і протипожежних норм і правил. Вони мають бути ізольованими, сухими, захищеними від прямих сонячних променів. Приміщення та коридори, прилеглі до них, обов'язково обладнують припливно-витяжною механічною вентиляцією та системою автоматичного пожежогасіння.

На дверях кожного приміщення, де зберігають вогне- і вибухонебезпечні речовини або працюють з ними, мають бути чітки написи, що не змиваються: "Вогненебезпечно", "Вибухонебезпечно", "Курити заборонено", "У разі пожежі телефонувати "101" з визначенням категорії їх вибухопожежонебезпечності.

Пари більшості ЛЗР (спирту етилового, колодію, скипидару, ефіру та ін.) шкідливо впливають на організм людини, їх тривале вдихання може призвести до втрати свідомості. Тому ємкості з цими речовинами мають бути щільно закупореними, щоб запобігти випаровуванню. Категорично заборонено їх зберігання у відкритій тарі.

Заборонено:

— зберігання ЛЗР і ГР у декілька рядів з використанням прокладних матеріалів;

— складування біля опалювальних приладів (відстань до нагрівального елемента має бути не менше 1 м);

— зберігання в по вінця заповненій тарі (ступінь заповнення не має перевищувати 90 % об'єму);

— сумісне зберігання з мінеральними кислотами (особливо сірчаною та азотною), лугами, стисненими та зрідженими газами, ЛЗР (перев'язувальними матеріалами, рослинною олією, сіркою);

— зберігання з неорганічними солями, які утворюють з органічними речовинами вибухонебезпечні суміші (калію хлорат, калію перманганат, калію хромат та ін.).

Медичний ефір і ефір для наркозу зберігають у фабричній упаковці в темному місці, подалі від вогню та нагрівальних приладів. Ефір під час зберігання (особливо в разі контакту з повітрям) утворює пероксиди, які в разі струсу, удару, тертя або підвищення температури можуть спричинити вибух, тому робота з ним потребує особливої обережності.

Окремі ЛЗР (спирт, медичний ефір та ін.) мають властивість утворювати під час зберігання статичну електрику, іскра якої може спричинити спалах рідини.

В аптеках, які розташовані в адміністративних спорудах або житлових будинках, кількість горючих речовин, які зберігають у нерозфасованому вигляді, не має перевищувати 100 кг. Зберігати їх можна у вбудованих вогнетривких шафах із дверцятами завширшки не менше 0,7 м та заввишки не менше 1,2 м. Шафа має стояти осторонь від теплоутворювальних поверхонь і проходів, доступ до неї має бути вільним.

В аптеках на робочих місцях можна зберігати вогненебезпечні речовини в кількості, що не перевищує таку, яка потрібна для робочої зміни. При цьому ємкості мають бути щільно закритими.