Розрахунок параметрів тривалості обслуговування составів

Тривалість обслуговування состава у парку прийому (закріплення, обробка, підготовка сортувального листка) залежить від кількості вагонів у складі поїзду (m), тривалості обслуговування одного вагона (t) та кількості груп (K_гр) у бригаді пункту технічного обслуговування (ПТО), тобто в загальному вигляді

t_обс = f(m,t, K_гр).

У контрольній роботі розглядається випадок обслуговування составів одною бригадою ПТО. Оскільки m і t являють собою випадкові величини, тривалість обслуговування состава t_обс також є випадковою величиною, параметри розподілу якої можна визначити таким чином

; (6)

, (7)

де M[τ], D[τ] – математичне очікування і дисперсія тривалості обслуговування одного вагона.

Параметри розподілу тривалості обслуговування окремого вагона передбачені завданням (п. 3) і у прикладі становлять: .

Згідно з останніми розраховуються:

хв; .

Приймаючи K_гр=1, за допомогою формул (6) і (7) визначаються основні характеристики розподілу t_обс:

хв; хв².

Використовуючи останні, розраховують:

- середньоквадратичне відхилення хв;

- коефіцієнт варіації .

З метою дослідження та оптимізації параметри тривалості обслуговування розраховуються для різної кількості груп у бригаді ПТО, а саме K_гр= 1, 2, 3, 4. Для наочності та можливості аналізу результати розрахунків подаються в табл. 3. Отримані результати належить перевірити на відповідність умовам:

; ; ; ,

де М₁, D₁, s₁, υ₁ - параметри, які отримані при K_гр= 1.

З використанням тривалості обслуговування розраховуються і наводяться в табл. 3 показники фази обслуговування составів у парку прийому:

- інтенсивність обслуговування составів бригадою ПТО

; (8)

- коефіцієнт завантаження бригади ПТО

. (9)

Продуктивність пристроїв обслуговування повинна відповідати обсягам роботи, тобто коефіцієнт завантаження повинен бути менше одиниці (Y_ПТО<1). Виходячи з даних табл. 3 можна зробити висновок, що цій умові не відповідає варіант з K_гр =1, для якого Y_ПТО>1. Отже у подальших розрахунках показників функціонування підсистеми слід розглядати варіанти складу бригади ПТО з K_гр >1.

Розрахунок тривалості елементів технологічного процесу розформування

Составів на гірці

Процес розформування состава на гірці складається з окремих операцій: заїзд маневрового локомотива під состав; насув состава на сортувальну гірку; розпуск состава з гірки; осаджування вагонів на сортувальних коліях. Тривалість цих операцій визначається згідно з [3] на основі принципової схеми підсистеми розформування (див. рис. 2) з наведеними відстанями між елементами.

Заїзд маневрового локомотива під состав складається з двох напіврейсів: заїзду від горба гірки у тупик і з тупика під состав. Тривалість цієї операції становить ,

де - тривалість відповідних напіврейсів.

Значення розраховуються згідно з [3] за формулою , (10)

де a, b - емпіричні коефіцієнти, які залежать

від довжини напіврейсу (див. табл. 4);

m - кількість вагонів, які переставляють у напіврейсі.

Таблиця 4
Довжина на-піврейсу, м	а, хв	Довжина на-піврейсу, м	а, хв	Довжина на-піврейсу, м	а, хв
141 ..200	0,90	321 .. 380	1,21	1601 .. 1700	3,24
201 .. 260	1,00	1401 .. 1500	2,89	1701 ..1800	3,43
261 .. 320	1,10	1501 .. 1600	3,06	1801 ..1900	3,63

Довжина першого напіврейсу заїзду згідно з рис. 2 дорівнює

де l_н - довжина колії насуву ;

l_к - корисна довжина колій;l_г - довжина гор-

ловини парку прийому.

Довжину другого напіврейсу становить Довжина елементів приймається згідно з завданням (п. 6).

Приймаючи для прикладу l_н = 100 м, l_кор =850 м, l_г =200 м, визначимо: м, м. З табл. 4 знаходимо: для l¢=1450 м - а = 2,89 хв, для l²=250 м – а = 1,0 хв. Заїзд локомотива здійснюється без вагонів, отже m = 0, і з (10) визначаємо: t¢ = 2,89 хв, t²=1,0 хв. Отже, тривалість заїзду становить:

t_З = 2,89 + 1,0 = 3,89 » 3,9 хв.

Тривалість насуву состава на сортувальну гірку знаходиться як: , (11)

де L_н – довжина маршруту насуву состава до горба гірки.

Згідно з приведеною на рис. 2 схемою, величину L_н можна визначити як L_н = l_н + l_г + l_к - L_с ,

де L_с – довжина состава.

При середній довжині одного вагона l_в = 15 м середня довжина состава дорівнює L_с = l_в M[m].

Для умов прикладу визначаємо: L_с = 15∙49,8 = 747 м; L_н = 100 + 250 + 850 – 747 = 453 м;

хв.

Тривалість розпуску состава залежить від його довжини (L_c) та швидкості розпуску (V_р) і в загальному випадку розраховується як . (12)

Величина в (12) являє собою тривалість розпуску одного вагона. Взагалі m, l_в, V_р являють собою випадкові величини, тому тривалість розпуску окремого состава належить визначати як функцію випадкових величин: . (13)

Параметри розподілу t_р можна розрахувати як

; (14)

(15)

де M[m], D[m] - параметри розподілу кількості вагонів у складі поїзду;

М[t_р], D[t_р] - параметри розподілу тривалості розпуску одного вагона.

Для розрахунку М[t_р], D[t_р] використовують визначені у п. 3 величини M[m], D[m] та передбачені завданням (п. 4) значення М[t_р], υ[t_р].

Так, для умов прикладу, маємо:

M[m]=49,8 ваг, D[m]=20,9 ваг², М[t_р]=0,20 хв, υ[τ_р] = 0,30.

За цими даними розраховуємо:

(хв/ваг)²;

хв; хв²;

хв; .

Тривалість осаджування вагонів на сортувальних коліях визначається згідно з [3] і в розрахунку на один состав, який був розформований з гірки, знаходиться як:

. (16)

Для умов прикладу хв.

Приймаємо, що осаджування вагонів виконується після розпуску трьох составів, і визначимо тривалість одного осаджування:

хв.