Організація виробничого процесу.

Зменшення часу простою автомобіля в пунктах відправлення і прийому вантажів досягається не тільки в результаті прискорення виконання навантажувально-розвантажувальних операцій, а також в результаті вдосконалення конструкції автомобіля, покращення дорожніх умов, підвищення майстерності водія, регулювання вуличного руху і інших факторів.

Для повного виключення непродуктивних втрат часу при перевезенні великих об’ємів вантажів, необхідно забезпечити рівномірну подачу автомобілів під навантаження і розвантаження, тобто організувати їх роботу.

Вплив часу простою на продуктивність автомобіля визначається довжиною їздки автомобіля з вантажем. При великій відстані між пунктами навантаження і розвантаження основний час затрачається на перевезення вантажу, і в результаті зменшення часу автомобіля в дорозі можна збільшити продуктивність роботи автомобіля. При невеликих відстанях (до 20 км) час простою під навантаженням-розвантаженням може в декілька раз перевищувати час руху автомобіля, і основним засобом збільшення продуктивності автомобіля буде зменшення часу навантажувально-розвантажувальних робіт, а як відомо основна маса вантажів перевозиться автомобільним транспортом на невеликі відстані.

Відповідність і ефективність використання різних видів машин обумовлюється технологічними схемами механізованого перевантаження вантажів, які розробляються по різних варіантах перевантаження.

Варіантом перевантаження називається закінчене по призначенню переміщення вантажу. При позначенні варіанту перевантаження показується звідки і куди переміщується вантаж: склад – автомобіль; автомобіль – вагон; майданчик – автомобіль і інші.

Виробничий процес навантаження-розвантаження складається з таких основних етапів:

1. Час чекання – це час, що затрачається автомобілем в зв’язку з непідготовленістю вантажовідправника до навантаження, або вантажоотримувача до розвантаження вантажу із-за недостатньої пропускної здатності навантажувально-розвантажувального пункту (хаотичний підхід автомобілів).

2. Час маневрування – це час, що витрачається для під’їзду автомобіля до місця навантаження, і він залежить від розмірів навантажувально-розвантажувального майданчику, стану під’їзних шляхів (кар’єри), незручного розташування складських приміщень, а також внаслідок деяких конструктивних особливостей рухомого складу (причепи).

3. Час навантаження і розвантаження – це час на операції, що безпосередньо пов’язані з розміщенням і закріпленням вантажу на рухомому складі, або звільнення рухомого складу від вантажу.

4. Час оформлення документів – це час, що затрачається в тих випадках, коли при вантажних перевезеннях необхідно вести відповідні супроводжувальні документи (шляховий лист, товарно-транспортна накладна).

При правильно організованому виробничому процесі в пунктах навантаження і розвантаження – чекання, маневрування і оформлення документів повністю, або майже повністю виключають із простою автомобіля під навантажувально-розвантажувальними операціями.

Технологічний процес по виконанню навантажувально-розвантажувальних робіт складається із основних і допоміжних операцій.

До основних операцій виробничого процесу навантаження розвантаження відносяться:

- захват вантажу або зняття його з місця зберігання;

- переміщення вантажу до стоячого під навантаженням автомобіля;

- установка (навалювання) вантажу на платформу автомобіля;

- зняття (скидання) вантажу з автомобіля;

- переміщення вантажу до місця його подальшого перебування або зберігання;

- складання вантажу на місці зберігання.

До додаткових операцій відносяться:

- відкриття і закриття бортів автомобіля;

- закріплення вантажу на платформі автомобіля і накриття його брезентом;

- маркірування вантажу;

- навішення пломб на двері автомобіля фургона, або замки контейнерів;

- зважування автомобіля з вантажем і без вантажу, або замір вантажу по об’єму.

2. Класифікація навантажувально-розвантажувальних механізмів

Для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт механізованим способом необхідно багато різних механізмів і іншого обладнання. Номенклатура машин, що використовуються для механізації навантажувально-розвантажувальних робіт дуже широка, крім того кожна машина має декілька модифікацій.

Сучасний парк навантажувально-розвантажувальних засобів (НРЗ) дуже різноманітний, номенклатура машин і механізмів обчислюється сотнями назв і марок, ще значнішою вона стає з врахуванням типорозмірів. Орієнтуватися у всьому цьому різноманітті навантажувально-розвантажувальних машин (НРМ) допомагає їх класифікація, схематично показана на рис. 1.

До основних НРЗ відносяться:

– вантажопідйомні і транспортуючі машини і механізми (екскаватори, крани, навантажувачі, конвеєри і т.д.);

– засоби гравітаційного транспорту (інерційний-, вібраційний конвеєр, пневматичний транспорт);

– засоби пакетування і контейнеризації (пакети, контейнери);

– автомобілі-самонавантажувачі.

Рис.1 Класифікація навантажувально-розвантажувальних засобів

До допоміжних НРЗ відносяться:

– засоби і пристрої для механізації допоміжних робіт, для полегшення навантаження-розвантаження (канати, ланцюги, траверси, захвати);

– вантажозахватні пристрої, що не належать НРМ (домкрати, лебідки, ручні талі, возики);

– засоби для виконання операцій обліку і контролю (ЕОМ).

За видом вантажу, що перевантажується, НРЗ діляться на п’ять груп:

1) машини і механізми, призначені для навантаження-розвантаження тарно-пакувальних і штучних вантажів (всі види кранів, автонавантажувачі, стрічкові транспортери і ін.);

2) машини і механізми, що забезпечують навантаження навалочних і насипних вантажів (всі види екскаваторів і ковшових навантажувачів, навантажувачі і крани з грейферними захватами, стрічкові, скребкові пластинчасті конвеєри, ковшові екскаватори і ін.);

3) машини і механізми для роботи з порошковидними вантажами (установки всмоктування і нагнітання, гвинтові конвеєри і. ін.);

4) машини і механізми для навантаження-розвантаження рідких вантажів (різноманітні види гідравлічних насосів);

5) для газоподібних вантажів (насоси для перекачування газів).

3) За ступінню рухомості механізму, який використовується при навантаженні і розвантаженні всі механізми класифікуються на:

- стаціонарні механізми, що встановлюються на нерухомій опорі;

- напівстаціонарні механізми, що мають ходове обладнання яке забезпечує обмежений рух механізму;

- рухомі механізми, що вільно переміщуються з достатньо високими швидкостями на значні відстані;

- обладнання, що встановлюється безпосередньо на рухомому складі, призначене для перевезення вантажів і забезпечує виконання механізованого навантаження і розвантаження вантажу, що перевозиться, не використовуючи при цьому інші засоби механізації.

Ступінь рухомості має дуже важливе значення для правильного вибору засобів механізації. Стаціонарні і напівстаціонарні механізми типові для великих підприємств з великим і постійним об’ємом вантажної роботи, а рухомі механізми призначені для виконання роботи в пунктах з невеликим і непостійним об’ємом вантажної роботи, і які розташовані на деякій, інколи значній відстані один від одного. Вибір того чи іншого механізму проводиться як правило, на основі техніко-економічного дослідження.

По напрямку переміщення вантажу виділяють чотири групи НРЗ:

1) для вертикального переміщення вантажу (домкрати, елеватори);

2) для вертикального підйому вантажу і наступного його горизонтального переміщення (всі види кранів, навантажувачі, талі, установки пневмотранспорту і ін.);

3) для похилого переміщення вантажу (різноманітні види конвеєрів);

4) для горизонтального переміщення вантажу (різноманітні види конвеєрів).

Вантажопідйомні і транспортуючі механізми і машини періодичної дії, класифікація яких наведена на рисунку 2, є найбільш поширеним класом НРЗ.

Рис. 2. Класифікація навантажувально-розвантажувальних механізмів періодичної дії

Механізми періодичної дії переміщують вантаж окремими порціями. Перерва їх дії пов’язана з тим, що корисна робота по підйому і переміщенню вантажу, чергується з порожнім поверненням руху робочих органів.

По призначенню навантажувально-розвантажувальні механізми періодичної дії бувають:

1) загального призначення (універсальні) – перероблюють вантажі широкої номенклатури (крани, екскаватори, навантажувачі і ін.);

2) спеціалізовані – перероблюють тільки один вид вантажу (пневмотранспортні пристрої для борошна, цементу, мінеральних добрив і ін).

По призначенню дії основного робочого органу навантажувально-розвантажувальні механізми періодичної дії ділять на дві основні групи:

1) механізми з робочим органом періодичного (перервної або циклічної) дії – виконують комплекс операцій по циклу, тобто переміщаються з вантажем від місця його завантаження до місця його розвантаження і потім знову повертаються для захвату вантажу (крани, екскаватори і т.п.);

2) механізми з робочим органом неперервної дії – переміщують вантаж безперервним потоком по встановленому напрямку (конвеєри і т.п.).

НРЗ, які об’єднують в своїй конструкції робочі органи як безперервної, так і циклічної дії, відносяться до комбінованих.

Лекція 3.