Концепція інтеграції даних при функціонуванні автоматизованих інформаційних систем

Невід’ємною частиною сучасних інформаційних систем є бази даних – єдине велике сховище даних, яке однократно визначається, а потім використовується багатьма користувачами різних підрозділів об’єкта управління.

Але першою спробою комп’ютеризувати обробку даних (ручні картотеки) було створення файлових систем. Файлові системи були розроблені у відповідь на потребу свого часу автоматизувати доступ до великих обсягів інформації, що зберігалась в пам’яті ЕОМ, для швидкого отримання необхідних даних. В них був застосований децентралізований підхід замість організації централізованого сховища даних. Це вимагало зберігати дані за місцями їх збору та обробки у вигляді окремих ізольованих файлів.

За децентралізованою роботою з даними у файловій системі мало місце безконтрольне дублювання даних, що супроводжувалось неекономним витрачанням ресурсів ЕОМ і приводило до порушення цілісності даних. Фізична структура і спосіб збереження записів файлів у файловій системі не дозволяли без значних витрат часу вносити зміни до існуючих структур. Зміни в одній програмі часто вимагали внесення змін до інформаційно пов’язаних з нею програм, а це ускладнювало супровід програмних засобів. Крім цього, таки системи мали несумісність у виконанні запитів і звітів, пов’язану з мовами програмування, на яких вони створювались, тобто вони цілком залежали від програміста.

Отже суттєвими недоліками файлових систем є:

· надлишковість даних за рахунок дублювання даних у різних файлах;

· неузгодженість даних, яка пов’язана з тим, що розміщення одної й тої самої інформації в різних файлах ускладнює процес внесення змін одночасно в усі файли;

· залежність структур даних і прикладних програм, яка пов’язана з тим, що при файловій організації логічна та фізична структура файлу має відповідати її опису в прикладній програмі.

І хоча на сьогодні такі системи є застарілими, потрібно враховувати досвід їх створення, принципи роботи для переходу на більш ефективні засоби управління даними.

Для створення інформаційної системи, яка б задовольняла інформаційні потреби об’єкта управління, у теперішній час застосовують такий підхід як інтеграція даних для організації баз даних. База даних (БД) стала загальним корпоративним ресурсом, де зберігаються не лише дані, але й їх опис.

База даних – набір логічно пов’язаних даних та їх описів, що мають сумісне використання, призначений для задоволення потреб організації.

Сукупн ий опис даних отримав назву системного каталогу або словника даних, елементи опису прийнято називати метаданими (даними про дані). Саме наявність самоопису даних у базі даних забезпечує незалежність в ній між програмами та даними.

Найважливішим компонентом інформаційної бази є дані. В процесі еволюції систем автоматизованої обробки інформації відбувся перехід від позадачного формування даних в файлових системах до їх інтеграції в базу даних АІС.

Для успішної реалізації системи на основі бази даних необхідно спочатку подумати про дані, а потім про додатки – це нова парадигма розробки бази даних, яка знайшла своє відображення у концепції інтеграції даних. Її реалізації сприяв розвиток комп’ютерної техніки та запам’ятовуючих пристроїв, завдяки якому вдалося вирішити проблеми незалежності, неузгодженості та надлишковості даних.

Сутність концепції інтеграції даних при автоматизованому розв’язанні задач полягає в наступному:

· по-перше, інтеграція даних забезпечує синхронну підтримку даних для всіх додатків (програм);

· по-друге, за рахунок спеціальної організації досягається мінімальна надмірність даних. Як мінімум ця перевага приводить до скорочення обсягів пам'яті, необхідної для збереження даних;

· по-третє, завдяки скороченню чи усуненню дублювання даних підвищується рівень їх достовірності, істотно простіші й ефективніші стають процедури оновлення даних;

· по-четверте, при переході до використання БД з'являється можливість забезпечити досить високий рівень незалежності додатків від організації даних.

Розвиток концепції БД являє собою важливий крок у напрямку уніфікації засобів організації даних, що дозволяє розроблювачам додатків не задумуватися над питаннями представлення даних у середовищі збереження. Відповідні інтерфейси підтримуються автоматично системами управління базами даних (СУБД). Користувач не знає, де і як зберігаються дані, він лише повідомляє системі, з якими даними бажає працювати й у якому вигляді необхідно їх одержати. У сучасній інформаційній системі описи даних відділені від програм. Поставляючи дані в програму, СУБД попередньо їх обробляє, у зв'язку з чим зміни організації даних не відбиваються на прикладних програмах. У цьому випадку змінюються лише процедури СУБД, що виконують попередню обробку даних.

СУБД - програмна система, призначена для створення в ЕОМ спільної БД для багатьох додатків, підтримання її в актуальному стані і забезпечення ефективного доступу користувачів до даних.

Залежно від особливостей функціонування розрізняють два класи СУБД - загального призначення і спеціалізовані. СУБД загального призначення не орієнтовано на конкретну ПО або на інформаційні потреби конкретної групи користувачів. Кожна така система реалізується як програмний засіб, здатний функціонувати на певній моделі ЕОМ в певному операційному середовищі і постачається багатьом користувачам як комерційний виріб. СУБД спеціалізованого призначення мають засоби налаштовування на роботу з конкретною БД за конкретного застосування. Основними засобами СУБД є:

· засоби створення (опису) структури БД;

· засоби конструювання екранних форм, призначених для введення, перегляду й обробка даних у діалоговому режимі;

· засоби створення запитів для вибірки даних за заданими умовами, а також їх обробка;

· засоби створення звітів з БД для виведення на друк результатів обробка;

· мовні засоби - макроси, вбудована алгоритмічна мова та мова запитів, які використовуються для реалізації нестандартних алгоритмів обробка даних;

· засоби створення додатків користувача (генератори додатків, засоби створення меню і панелі управління додатками), що дають змогу об'єднати різні операції з БД в єдиний технологічний процес.