Санітарні норми ультразвуку
Таблиця 5
| Середньогеометричні частоти третьооктавних смуг, кГц | Рівень звукового тиску, дБ |
| 12,5 |
Електромагнітне випромінювання.
Знаходжу фактичних значеннях, на якій частоті (кГц або МГц) відбувається вплив електромагнітного випромінювання на людину. Далі для цієї частоти знаходжу гранично допустимий рівень напруженості електромагнітного поля (ЕМП) по електричній складовій (В/м).
Відповідно ГОСТ 12.1.006-84 “Электромагнитные поля радиочастот”
напруженість ЕМП у діапазоні частот 60кГц-300МГц на робочих місцях персоналу протягом робочого дня не повинна перевищувати встановлених граничнодопустимих рівнів (ГДР):
- по електричній складовій:
для частот від 3МГц до 30МГц - 20 В/м;
Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівнюю фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми ( Ф>Н ), визначити в скільки разів фактична напруженість більше нормативної ( Ф/Н ). Отримане число порівнюю з діапазонами відповідної строки табл. 8 і визначаю ступінь шкідливості.
Для електромагнітного випромінювання строку в таблиці 8 вибираю в залежності від частоти на якій йде випромінювання.
Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань
(перевищення ГДР, разів)
Таблиця 8
| Фактор виробничого середовища | Клас умов праці | |||||
| Допустимий | Шкідливий 3 | Небез-печний | ||||
| 1 ступінь | 2 ступінь | 3 ступінь | 4 ступінь | |||
| 3.1 | 3.2 | 3.3 | 3.4 | |||
| Електростатичне поле | £ГДК | 1,1-3,0 | 3,1-5,0 | 5,1-10,0 | >10 | |
| Електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону: 3-30 МГц | £ГДК | 1,1-3,0 | 3,1-5,0 | 5,1-10,0 | >10 |
Електростатичне поле.
При роботі з матеріалами і виробами, що легко електризуються, експлуатації високовольтних установок високого струму обслуговуючий персонал може знаходитися під впливом електростатичного поля (ЕП).
На заданому робочому місці було зареєстровано електростатичне поле, розраховую гранично допустиму напруженість (Едоп) по формулі.
Час (t), на протязі якого робітник може знаходитись під впливом електростатичного поля, визнача. самостійно на підставі власного уявлення про дане робоче місце.
У якості нормованого гігієнічного параметра приймається напруженість ЕП - Едоп, що вимірюються в В/м чи кВ/м. Гранично допустима напруженість ЕП на робочому місці визначається документом: “Санитарно-гигиенические нормы напряженности электростатического поля” №1757- 77. Ступінь впливу ЕП на організм залежить від напруженості ЕП і часу перебування в ньому людини.
Гранично допустима напруженість ЕП на робочому місці обслуговуючого персоналу не повинна перевищувати:
при впливі до 1 год - 60 кВ/м
при впливі від 1 год до 9 год
де t - час (від 1 до 9 годин), на протязі якого робітник може знаходитись під впливом електростатичного поля.
Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівнюю фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми ( Ф>Н ), визначаю в скільки разів фактична напруженість більше нормативної ( Ф/Н ). Отримане число порівнюю з діапазонами відповідної строки табл. 8 і визначаю ступінь шкідливості.
Постійне магнітне поле.
На заданому робочому місці не було зареєстровано постійне магнітне поле (ПМП).
Мікроклімат у приміщенні.
Згідно ГОСТ 12.1.005-88 “Воздух рабочей зони” (табл. 9), окремо для двох періодів року, для своєї категорії важкості роботи визначаю оптимальні і допустимі значення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря. Верхня і нижня межа діапазону допустимої температури визначаються у залежності від того, постійне робоче місце чи непостійне.
Нормовані величини температури, відносній вологості і швидкості
руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
Таблиця 9
| Період року | Категорія роботи | Температура, °С | Відносна вологість, % | Швидкість руху повітря, м/с | ||||||||||||||||
| Опт. | Допустима | Опт. | Опт. | Допуст. | ||||||||||||||||
| Верхня межа | Нижня межа | |||||||||||||||||||
| п.р.м. | н.р.м. | п.р.м. | н.р.м. | |||||||||||||||||
| Холод-ний | Iа | 22-24 | 40-60 | 0,1 | £ 0,1 | |||||||||||||||
| Iб | 21-23 | 0,1 | £ 0,2 | |||||||||||||||||
| IIа | 18-20 | 0,2 | £ 0,3 | |||||||||||||||||
| IIб | 17-19 | 0,2 | £ 0,4 | |||||||||||||||||
| III | 16-18 | 0,3 | £ 0,5 | |||||||||||||||||
| Теплий | Iа | 23-25 | 40-60 | 0,1 | 0,1-0,2 | |||||||||||||||
| Iб | 22-24 | 0,2 | 0,1-0,3 | |||||||||||||||||
| IIа | 21-23 | 0,3 | 0,2-0,4 | |||||||||||||||||
| IIб | 20-22 | 0,3 | 0,2-0,5 | |||||||||||||||||
| III | 18-20 | 0,4 | 0,2-0,6 | |||||||||||||||||
Далі в графу 3 карти вношу для температури, відносної вологості та швидкості руху повітря оптимальні та допустимі нормативні діапазони. При цьому для теплого періоду року в чисельнику, а для холодного періоду року в знаменнику.
Далі в графу 4 карти відповідно вношу фактичні значення. Фактичне значення для теплого періоду року попадає в допустимий відмічаю позначкою «Доп.». Для холодного періоду року значення виходить за межи допустимого діапазону, користуючись відповідним рядком табл. 11 (для холодного періоду року) визначаю ступінь шкідливості, порівнюючи фактичну температуру з вказаними діапазонами. Рядок для оцінки температури вибирається в залежності від категорії важкості робіт.
Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих
приміщень у холодну пору року.
Таблиця 11
| Показник | Клас умов праці | |||||
| Температура повітря, °С (нижня межа) | Оптимальний | Допустимий | Шкідливий 3 | |||
| Категорія робіт | 1 ступінь | 2 ступінь | 3 ступінь | 4 ступінь | ||
| 3.1 | 3.2 | 3.3 | 3.4 | |||
| Іа | За СН | За СН | 18,1-20,0 | 16,1-18,0 | 14,1-16,0 | 12,0-14,0 |
| Іб | 17,1-19,0 | 15,1-17,0 | 13,1-15,0 | 11,0-13,0 | ||
| ІIа | 14,1-16,0 | 12,1-14,0 | 10,1-12,0 | 8,0-10,0 | ||
| ІIб | 13,1-15,0 | 11,1-13,0 | 9,1-11,0 | 7,0-9,0 | ||
| ІІІ | 12,1-14,0 | 10,1-12,0 | 8,1-10,0 | 6,0-8,0 | ||
| Швидкість руху повітря, м/с | Вимоги відсутні | |||||
| Відносна вологість повітря, % | Див. примітку |
3.10. Виробниче освітлення.(Природне та штучне освітлення.)
Самостійно складаю перелік основних предметів, які повинен розглянути у процесі роботи на заданому робочому місці.
Визначаю самі дрібні деталі зображення, які містяться на предметах, за винятком тих, у розгляданні яких немає потреби. Орієнтовно оцінюю їх розмір у мм.
Потім користуючись СНиП ІІ-4-79 “Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение” (таблиця 12), визначаю, до якого діапазону розмірів відноситься розмір обраного найменшого об’єкта розрізнення (графа 2) і записую відповідний розряд зорової праці.
Норми освітлення.
Таблиця 12
| Ступінь точності зорової праці | Найм. розмір об’єкта розрізнення, мм | Зорова праця | Контраст відмінності об'єкта з фоном | Характеристика фона | Освітленість | ||||||||
| Розряд | Під-розряд | Штучне | Природнє | Сумісне | |||||||||
| Комб | Загал. | Верх. | Бок. | Верх. | Бок. | ||||||||
| лк | КПО, енІІІ % | КПО, енІІІ % | |||||||||||
| Мала | 1-5 | V | а б в г | Малий Малий Середній Малий Середній Великий Середній Великий Великий | Темний Середній Темний Світлий Середній Темний Світлий Світлий Середній | - - | 1,8 | 0,6 | |||||
Для визначеного розряду зорової роботи з графи “Освітленість → Природне → Бокове” виписати нормативне значення КПО - енІІІ (%).
Розрахувати нормований КПО для четвертого світлового пояса (Україна) за формулою:
m = 0,9 – коефіцієнт світлового клімату для IV світлового поясу;
C = 0,6 – 0,95 – коефіцієнт сонячності клімату. Залежить від орієнтації віконних отворів за сторонами горизонту (приймається усереднений).
Порівняти енІV з фактичним значенням КПО (згідно варіанта).
Далі необхідно визначити характеристику фона. Фон – це поверхня, на якій розглядається найменший об’єкт розрізнення. У залежності від коефіцієнта відбиття поверхні ρ (див. табл. 13) фон може бути світлим (ρ > 0,4), середнім (ρ = 0,2-0,4), темним (ρ < 0,2).
У випадках, коли в якості фона можуть бути різні кольори за основу приймається найгірший варіант (самий темний колір з усіх можливих варіантів).
Коефіцієнти відбиття світла поверхнями різного кольору.
Таблиця 13
| Колір | Коефіцієнт ρ | Колір | Коефіцієнт ρ |
| Білий Світло-жовтий Світло-бежевий Світло-голубий Світло-зелений Бежевий | 0,9 0,75 0,69 0,45 0,42 0,38 | Жовто-коричневий Коричневий Темно-зелений Темно-сірий Темно-червоний Темно-синій Чорний | 0,25 0,23 0,16 0,15 0,1 0,1 0,04 |
Далі необхідно визначити контраст об’єкта розрізнення з фоном, тобто наскільки чітко сприймається найменший об’єкт розрізнення на вищерозглянутому фоні. Контраст може бути великим (наприклад, між білим і чорним, темно-синім і білим), середнім (наприклад, між сірим і білим, світло-сірим і чорним) і малим (наприклад, між темно-червоним і чорним, світло-блакитним і білим). У випадках, коли можливі комбінації різних кольорів, за основу приймається найгірший варіант у бік малого контрасту.
Нормативне значення штучного загального освітлення (лк) вибирається навпроти комбінації обраних слів, які характеризують фон і контраст, у графі “Освітленість – Штучна - Загальна”.
Після заповнення граф 3 та 4 карти, у випадку, якщо факт менше норми (Ф<Н) визначаємо ступінь шкідливості по табл. 14.
Для природного освітлення в «Карту умов праці» вноситься ступінь 1. Для штучного освітлення ( освітленість робочої поверхні) ставиться :
Ø ступінь - 1, при Ф = (від 0,5 Ен до Ен);
Ø ступінь - 2, при Ф< 0,5 Ен, тобто факт менше половини нормативного значення штучного освітлення.
Іонізуюче випромінювання.
Для визначення ступеню шкідливості впливу іонізуючого випромінювання на робочому місці використовую НРБУ-97 «Норми радіаційної безпеки України» - табл.15
Класи умов праці при дії іонізуючих випромінювань
Таблиця 15
| Річна ефективна Доза Е | Клас умов праці | ||||||
| Оптимальний | Допустимий | Шкідливий 3 | Небезпечний | ||||
| 1 ступінь 3.1 | 2 ступінь 3.2 | 3 ступінь 3.3 | 4 ступінь 3.4 | ||||
| Ефективна доза на рік, мЗв • рік-1 | Е<1,0 | 1,0<Е£2,0 | 2,0<Е£10,0 | 10,0<Е£14 | 14,0<Е£20 | 10<Е£50 | Е>50 |
В графу 3 “Карти умов праці” вноситься допустимий діапазон з таблиці 15. Порівнюючи фактичне значення з діапазонами наведеними в табл. 15 визначити ступінь шкідливості впливу іонізуючого випромінювання.