Якість та ефективність інформаційної системи.
Загально - теоретичні засади проектування автоматизованих інформаційних систем (ІС).
Системотехнічні аспекти теорії проектування автоматизованої ІС.
Метою проектування ІС являється створення проекту системи обробки інформації, тобто технічної документації з докладним описом усіх проектних рішень відносно створення і експлуатації ІС.
Об’єктами проектування (ОП) можуть бути різноманітні класи систем керування: підприємство, технологічний процес, виробниче об’єднання, галузь, організація, установа (лікувальний заклад) тощо. При проектуванні ІС використовуються локальний або системний підходи.
Сутність локального підходу до проектування ІС полягає у послідовному нарощуванні задач, що розв’язуються у системі управління. При цьому дані організуються в окремі логічно структуровані (виходячи з реальних потреб) файли. Цей метод має серйозні недоліки:
- надмірність інформації
- суперечливість
- швидкість оброблення
- негнучкість.
Системний підхід став домінуючим при проектуванні сучасних ІС, він ґрунтується на концепції інтеграції даних, які описують усі сфери діяльності об’єкта управління (ОУ). Необхідною умовою інтеграції є їх сумісність, тобто здатність взаємодіяти через посередництво обміну даними. Суть системного підходу до проектування ІС полягає у :
- одночасному охопленні проектуванням невеликої кількості задач ОУ;
- максимальній типізації і стандартизації проектних рішень;
- багатоаспектному поданні структури ІС як системи, що складається з багатьох компонентів;
- ключовій ролі централізованих масивів інформації;
- локальному впровадженні та накопиченні функціональних задач.
Переваги системного підходу:
- виключенні надмірного дублювання масивів інформації;
- використання типових і стандартних програм при програмуванні;
- типізації технологічних процесів оброблення даних;
- побудова інтегрованої системи оброблення даних.
На практиці застосовуються різні принципи проектування ІС: на основі математичної моделі, спадне (зверху вниз) проектування, модульний принцип, структурний підхід, принцип інтеграції даних, принцип неперервності розвитку системи.
Одним з методів проектування ІС є розчленовування її на окремі частини. Такий метод називають декомпозицією.
Функціональну декомпозицію ІС доцільно здійснювати на основі такої схеми: виробниче об’єднання – промислове підприємство – виробництво – цех – технологічний процес (дільниця) – робоче місце (вертикальна декомпозиція) з виділенням функцій управління для кожного об’єкта за схемою планування: облік – контроль – аналіз – регулювання (горизонтальна декомпозиція).
Крім функціональної, використовують декомпозицію організаційного (компоненти інструктивно-методичного і документального забезпечення), інформаційного (компоненти позамашинної та внутрішньомашинної інформаційної бази), технічного (компоненти засобів введення, зберігання, оброблення, виведення, передавання даних), програмного (ОС ЕОМ, СУБД), ергономічного й іншого забезпечень.
Декомпозиція передбачає існування кількох способів розчленування проектної системи. Завершенням її є такий стан об’єкта, коли у процесі розчленування утворюються елементи (частини системи) які сприймаються як неподільні об’єкти.
За системного підходу об’єкт розглядається як певна система, яку можна поділити на підсистеми, кожна з яких може бути поділена на підсистеми нижчого порядку. Підсистемами найнижчого порядку є задачі.
Якість та ефективність інформаційної системи.
Особливо важливими характеристиками ІС являються якість і надійність. Це означає, що ІС у процесі свого функціонування має забезпечити:
- інформаційні потреби користувачів;
- адекватність ІС реальним інформаційним і технологічним процесам ОУ;
- високу економічну ефективність.
Споживчі властивості ІС виражають:
- функціональна повнота (рівень задоволення інформаційних потреб користувачів);
- своєчасність (можливість своєчасного здобуття інформації);
- функціональна надійність (надійність інформаційного, програмного, технічного забезпечень);
- адаптивна надійність(система виконує свої функції при її зміні під впливом навколишнього середовища – зміна ресурсів, структури інформаційно - обчислювальної системи та ін.).
Ефект від упровадження ІС може бути соціальним, технічним та економічним.
Соціальний ефект характеризується впливом автоматизації на роботу працівників апарату управління, інформаційно-обчислювального центру, членів суспільства, соціальне обслуговування яких поліпшується з упровадженням ІС.
Технічний ефект характеризується швидкодією виконання певних операцій, збільшенням продуктивності машин, систем тощо.
Економічний ефект оцінюється економічним ефектом протягом року, економічною ефективністю (економією протягом року), коефіцієнтом економічної ефективності, одноразовими і капітальними витратами, терміном окупності.
Економічний ефект протягом року виражає фактичну економію порівняно з витратами на створення ІС:
,
де, Е – економічна ефективність ІС, що складається з прямої та побічної ефективностей, тобто , причому .
Тут - вартість витрати оброблення даних за існуючим варіантом; - вартісні витрати за пропонованим у проекті ІС варіантом оброблення даних. Побічна ефективність ІС:
де -обсяги за рік продукції, яка реалізується, відповідно до і після впровадження ІС, (грн.); - витрати на гривню продукції, що реалізується, відповідно до та після впровадження ІС, (грн..); - прибуток від реалізації продукції до впровадження ІС, (грн.). Е - нормативний коефіцієнт ефективності (за галуззю народного господарства); К – сума одноразових і капітальних витрат, причому К = ,
Де - передвиборчі витрати, пов'язані з проектуванням ІС, - капітальні витрати на придбання, транспортування, монтаж, налагодження обчислювальної техніки та допоміжного обладнання.
Коефіцієнт економічної ефективності: .
Термін окупності одноразових і капітальних витрат визначається за формулою:
.
Запитання до самоперевірки:
- Мета проектування ІС.
- Об’єкти проектування.
- Суть локального підходу до проектування ІС.
- Недоліки локального підходу.
- Суть системного підходу до проектування ІС.
- Переваги системного підходу.
- Суть методу декомпозиції. Опишіть схему функціональної декомпозиції.
- Декомпозицію яких забезпечень, окрім функціонального, ще використовують ?
- Які споживчі властивості повинні задовольняти ІС ?
- У чому виражається соціальний ефект від упровадження ІС ?
- У чому виражається технічний ефект від упровадження ІС ?
- Як оцінюється економічний ефект від упровадження ІС ?
- Назвіть формулу по якій оцінюється економічна ефективність ІС.
- Назвіть формулу по якій обчислюється коефіцієнт економічної ефективності.
- Назвіть формулу по якій визначається термін окупності одноразових і капітальних витрат.
1.2. Процес проектування інформаційної системи.
Проектування ІС охоплює такі стадії:
1) передпроектна стадія:
- діагностичне обстеження об’єкта (збирання, аналіз інформації про ОУ);
- визначення структури ІС (вибір підсистеми і задач автоматизації);
- розробка технічної документації, техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) та технічного завдання (ТЗ);
2) проектна стадія (технічне, робоче або техноробоче проектування). На цій стадії розробляють проектну документацію – технічний (ТП), робочий (РП), або техноробочий (ТРП) проекти;
3) введення в експлуатацію (пробна і промислова експлуатація). У цей період складають таку документацію:
- наказ на введення системи в експлуатацію;
- план-графік введення системи в експлуатацію;
- акти приймання системи у пробну (промислову) експлуатацію;
- протоколи узгоджень (розбіжностей).
Основними завданнями проектування ІС є скорочення трудомісткості, зниження вартості оброблення даних, підвищення якості та споживчих властивостей оброблюваної інформації.