Спринклерні та дренчерні установки, їх види, схеми, принципи дії, область застосування.

Тема 6. Автоматичні установки водяного, пінного і газового пожежогасіння

Призначення, будова і принцип роботи водяної, пінної і газової АУП. Локальні і модульні АУП. Конструктивні особливості елементів і вузлів АУП. Проектування і розрахунок АУП.

На рис. 6.1 представлена ​​структурна блок-схема одного з типів водяних установок пожежогасіння - спринклерної установки.

Рис. 6.1. Структурна блок-схема спринклерної установки водяного пожежогасіння:

ТЗ - тепловий замок спринклера; ОР - зрошувач (спринклер); РТ - розподільний трубопровід; МТП - магістральний трубопровід; УУ - вузол керування; ПТ - живильний трубопровід; АВП - автоматичний водоживильник; ЕКМ - електроконтактні манометр; ЕП1 - електропроводи, з'єднують ЕКМ з електричним щитом управління (ЕЩУ); ІЕСО - основне джерело електропостачання; ІЕСР - резервне джерело електропостачання; ЕП2 - електропроводи, що з'єднують ЕЩУ з ІЕСО і ІЕСР; ЕП3 - електропроводи, що з'єднують ЕЩУ з основним електродвигуном ЕДО;ЕДР - резервний електродвигун; ЕПР - електропроводу резервних ланцюгів управління; НСО - основний насос; НСР - резервний насос; ІВСО (ІВСР) - основний (резервний) джерело водопостачання; СДУ - сигналізатор тиску універсальний; ЕП4 - електропроводи, що з'єднують СДУ зі щитом управління ЕЩУ; ЕП5 - електропроводи, що з'єднують ЕЩУ із системою оповіщення та інформації

Установки пожежогасіння мають наступні режими роботи: черговий режим, режим гасіння пожежі, режим технічного обслуговування, режим ремонту та режим перебування в стані «відмова».

Спринклерні та дренчерні установки, їх види, схеми, принципи дії, область застосування.

За принципом дії установки водяного пожежогасіння поділяють на спринклерні та дренчерні. Вони отримали свою назву від англійських слів sprincle (бризкати, моросити) і drench (мочити, зрошувати).

Спринклерні установки призначені для виявлення і локального гасіння пожеж та загорянь, охолодження будівельних конструкцій і подачі сигналу про пожежу.

Дренчерні установки служать для виявлення і гасіння пожеж по всій захищаємій площі, а також для створення водяних завіс.

Спринклерна установка водяного пожежогасіння, представлена ​​на рис. 6.2, працює таким чином. У черговому режимі спринклерна установка знаходиться під тиском, створюваним імпульсним пристроєм 10. При виникненні пожежі розкривається тепловий замок спринклерного зрошувача 6. Розпорошена вода з розподільної мережі 5 через спринклери подається в осередок пожежі. Тиск в живильному трубопроводі 4 падає, спрацьовує контрольно-сигнальний клапан вузла управління 7, пропускаючи воду в розподільну мережу установки. Вода в початковий період надходить до вузла управління від імпульсного пристрою 10. При спрацьовуванні клапана у вузлі керування вода надходить і до сигналізатора тиску (СДУ) 3. Електричний імпульс від СДУ подається на щит управління і контролю 2, що забезпечує включення насоса 14 і подачу сигналу тривоги про виникнення пожежі та спрацювання установки. Електроконтактні манометри (ЕКМ) 11, встановлені на імпульсному пристрої 10, призначені для формування сигналу про витік (падінні тиску) води (повітря), а в окремих випадках – для забезпечення включення насоса.

Спринклерні установки водяного пожежогасіння в залежності від температури повітря в приміщеннях, що захищаються бувають: водозаповнені - для приміщень з мінімальною температурою повітря 5 ° С і вище;повітряні - для неопалюваних приміщень будинків, з мінімальною тим-температурою повітря нижче 5 ° С.

У разі, коли живильна і розподільна мережа спринклерної установки заповнена повітрям, при спрацьовуванні зрошувача з мережі виходить повітря, тиск у ній падає, а далі робота установки відбувається аналогічно водозаповненій установці.

Рис. 6.2. Принципова схема спринклерної установки водяного пожежогасіння:

1 - приймально-контрольний прилад; 2 - щит управління; 3 - сигналізатор тиску СДУ; 4 - живильний трубопровід; 5 - розподільний трубопровід; 6 – спринклерні зрошувачі; 7 - вузол керування; 8 - підвідний трубопровід; 9, 16 – нормально відкриті засувки; 10 - гідропневмобак (імпульсний пристрій);11 - електроконтактні манометр; 12 - компресор; 13 - електродвигун;14 - насос; 15 - зворотний клапан; 17 - всмоктувальний трубопровід

Автоматичне включення дренчерних установок здійснюють від спонукальної системи з тепловими замками або спринклерними зрошувачами, від автоматичних пожежних сповіщувачів, а також від технологічних давачів. Робота дренчерної установки водяного пожежогасіння, схема яка представлена ​​на рис. 6.3, здійснюється наступним чином.

Рис. 6 .3. Принципова схема дренчерної установки водяного пожежогасіння:

1 - щит сигналізації; 2 - щит управління; 3 - сигналізатор тиску СДУ;4 - живильний трубопровід; 5 - дренчерні зрошувачі; 6 - спринклерні зрошувачі;7 - спонукальна мережа; 8 - вузол управління з клапаном ГД; 9 - вузол керуванняз клапаном ГД; 10 - підвідний трубопровід; 11, 21 - нормально відкриті засувки;12 - гідропневмобак; 13 - ЕКМ; 14 - клапан пусковий тросовий типу КПТА; 15 - тросовий замок; 16 - трос; 17 - компресор; 18 - електродвигун; 19 - насос;20 - зворотний клапан; 22 - всмоктувальний трубопровід

У черговому режимі спонукальна мережа 7 зі спринклерними зрошувачами 6 знаходиться під тиском води, створюваним гідропневмобаком 12,а живильний трубопровід 4 через дренчерні зрошувачі 5 повідомляється з атмосферою. При пожежі спринклерний зрошувач розкривається, вода виходить з спонукальної мережі 7, тиск у ній падає, в результаті чого спрацьовує клапан групової дії (ГД) 8. Вода з розподільної мережі надходить до дренчерних зрошувачів 5. При падінні тиску в системі трубопроводів установки знижується тиск і в гідропневмобаці 12, електроконтактні манометри 13 видають імпульс на щит управління 2. Зі щита управління сигнал надходить на виносний щит сигналізації 1 та командний імпульс на включення електродвигуна 18 насоса 19,забезпечує необхідну витрату води на гасіння пожежі. У разі використання тросового приводу при підвищенні температури розпадається тросовий замок 15, забезпечуючи включення клапана збудження тросового (КПТА) 14. При спрацьовуванні КПТА падає тиск води в трубопроводі 4 над клапаном 9, унаслідок чого він відкривається і пропускає воду до дренчерних зрошувачів.

Далі робота установки відбувається аналогічно спринклерної.