Проектування виробничого процесу

У проектуванні виробничих процесів (наступний етап) також необхідно дотримуватися низки вимог (критеріїв), а саме:

· виробнича потужність має бути достатньою, щоб забезпечити виконання робіт (задач) у задані строки і з необхідною достовірністю вихідної інформації;

· економічна ефективність процесу має бути найбільша, тобто мінімальні витрати і висока якість виконуваних робіт;

· гнучкість виробничого процесу (можливість перебудовувати виробничий процес);

· пропускна спроможність має бути достатньою (не повинно бути вузьких місць, усі виробничі дільниці мусять мати однакову або кратну продуктивність);

· має бути забезпечена висока надійність засобів оброблення інформації і, відповідно, виробничого процесу (можливість функціонування в аварійних ситуаціях);

· максимальний ступінь уніфікації та стандартизації;

· ремонтопридатність (можливість швидкого усунення збоїв);

· безпека;

· промислова санітарія та гігієна.

Важливим у проектуванні виробничих процесорів є рішення про кооперацію (партнерство) та субпідрядників, про використовувані інформаційні технології та участь користувачів у інформаційному процесі.

Після визначення які компоненти продукції/послуг вироблятимуться самою фірмою, а які зовнішніми підприємствами, беруться до вибору типу виробничого процесу виходячи з необхідності ув’язати вимоги проектованого вибору з виробничими мож­ливостями фірми, а також рішення щодо ступеня його автоматизації, гнучкості та характеристик обладнання, яке використовуватиметься.

Поширені п’ять базових типів виробничих процесів: неперервний, потоковий, патріонний, індивідуальний (неритмічний), проектний; для інформаційного виробництва найбільш характерні індивідуальний та проектний типи.

В інформаційному бізнесі у проектуванні виробничого процесу необхідно враховувати низку притаманних йому особливостей:

· розширення участі споживачів у виробництві ІПП ( у технології оброблення інформації). Наприклад, окремі операції, які раніше виконувалися на обчислювальному центрі (ОЦ), тепер виконуються споживачами — (підрахунок контрольних сум);

· можливість використання різних технологічних ліній для отримання одного й того ж ІПП (наприклад, частина інформації надходить на первинних документах, частина — на машинних носіях, а частина — каналами зв’язку);

· можливість заміни ручної чи машинно-ручної праці технікою (наприклад, використання сканерів для прочитання інформації, штрихових кодів та ін.);

· можливість спрощення або включення частини виробничого процесу (за рахунок використання НІТ) з отриманням на виході ІПП необхідної форми подання та якості (наприклад, інформація, що надходить на первинних документах, може надходити на машинних носіях, каналами зв’язку, а вихідні документи будуть ті ж самі).

Виробничі рішення стосовно продуктів і послуг у багатьох аспектах схожі. Однак кілька базових відмінностей між продуктами і послугами, які зумовлюють різний підхід до виробничих рішень щодо послуг.

Вироби, як правило, матеріальні та відчутні, а послуги — ні. Отже, рішення щодо послуг більшою мірою сфокусовані на нематеріальних факторах.

Послуги зазвичай виробляються і надаються одночасно. Таким чином, шансів знайти і виправити помилки до того, як їх виявить споживач, менше. Тому особливо важливими є навчання персоналу, проектування процесу та відносин зі споживачем. Необхідно враховувати ступінь контакту зі споживачем у рішеннях щодо послуг і включити в розробку послуги розробку процесу. Коли є контакт зі споживачем, то процес — це і є послуга, і його можна варіювати від повної відсутності до надзвичайно тісного контакту.

Рішення щодо послуг починається з вибору стратегії послуги, яка визначає природу та спрямованість послуги на цільовий ринок. Це вимагає оцінювання потенційних ринків і прибутковості певної послуги, а також оцінювання можливостей організації забезпечити таку послугу. Коли прийнято рішення щодо спрямованості послуги та цільового ринку, необхідно визначити вимоги і бажання споживача даного цільового ринку. Потім ця інформація використовується у дизайні системи забезпечення послуги (вклю­чаючи потужності, процеси і вимоги до персоналу, необхідні для забезпечення послуги).

Ключовими аспектами в проектуванні послуги є ступінь допустимості відхилень у вимогах до послуги та ступінь участі споживача в системі доставки. Ці фактори визначають, якою мірою послуга може бути віднесена до стандартної або індивідуальної (виконаної на замовлення). Чим менші ступінь контакту зі споживачем і різноманітність вимог, тим більше можна стандартизувати послугу. Розроблення послуги за відсутності контакту зі споживачем та однорідності процесу дуже схоже на розроблення виробу. Навпаки, значна різноманітність і великий ступінь контакту зі споживачем звичайно означають, що послуга має бути високоіндивідуальною.

У проектуванні послуги необхідно враховувати й можливість продажу: чим тісніший контакт зі споживачем, тим більше можливостей для продажу.

Корисним інструментом за розроблення процесу послуги є детальне планування, яке являє собою опис та аналіз існуючої або передбачуваної послуги.

Ключовий елемент детального плану — блок-схема послуги. Основні кроки в детальному плануванні послуги такі:

I. Визначення межі процесу та необхідного рівня деталізування.

II. Визначення основних елементів процесу та опис їх. У разі вже існуючого процесу — залучення до співпраці тих, хто в цьому процесі зайнятий.

III. Підготовлення блок-схеми основних елементів процесу.

IV. Визначення місця потенційних зривів. Включення до системи елементів, які зводять до мінімуму можливість збоїв.

V. Визначення часових меж для виконання послуги та оцінювання діапазону можливих відхилень. Час — основна складова витрат, тому встановлення часових стандартів послуги є дуже важливим. Відхилення можуть вплинути на час, тому їх оцінювання також важливе. Споживачі вважають терміни обслуговування ключовим фактором — чим вони коротші, тим краще. Однак існують винятки.

VI. Аналіз прибутковості. Визначення факторів, які можуть позначитися на прибутковості позитивно і негативно, встановлення чутливості прибутковості до цих факторів. Концентрація проектування на ключових факторах (наприклад, часто ключовий фактор — це час очікування клієнта), встановлення елементів процесу, які захищають від негативного впливу факторів і посилюють їх позитивний вплив.