Під музику «пісня шапокляк» заходить шапокляк.

Cценарій осіннього свята

«Осінній бал»

Під музику діти заходять до залу.
Ведуча Осінній бал! Осінній бал!
Сьогодні всіх він тут зібрав.
Нудьгувати й сумувати не дамо.
Зараз грати й танцювати почнемо.
1.Осінній бал – це як нічна зоря,
Чарує барв яскравих переливами.
Листки в повітрі ніби промовляють:
«Ми нашу землю робимо красивою»

Пісня «Осінь наступила» (середня гр..)
Діти сідають на стільці.
2. Ой, як гарно навкруги.
В золоті сади, луги.
Одяг хто подарував?
Хто їх так розмалював?

3. Уночі, як нам не спиться,
Ходить, чув я, чарівниця!
Ходить садом, полем, гаєм,
Все у шати одягає.

4.І сама вся в золотому,
У намисті дорогому.
Як лише чого торкнеться,
Так все золотом заллється.

5. Це красуня чарівна
Чи то фея, чи царівна?
Осінню красуня зветься!
Де ж вона, як їй живеться?

Ведуча: Мабуть вона ось-ось з’явиться.

Під музику «Пісня Шапокляк» заходить Шапокляк.


Шапокляк: Ну що, впізнали мене, діточки? Що осіннього балу захотілося? Не буде балу-карнавалу. Не прийде до вас осінь.

Ведуча: Як це так не прийде? Що ти вже накоїла?

Шапокляк: Та нічого я не робила. Вона сама не хоче до вас йти.

Ведуча: Такого бути не може. Вона нам листа прислала, що хоче з нами зустрітися на балу.

Шапокляк.: Ах ,та ви мені не вірите. Та я на вас зараз зливу напущу, ви і самі повтікаєте.

Звучить запис грому і дощу.
Дівчатка беруть парасольки

Ведуча: Діти, а хіба ми боїмося дощу?

Діти: Ні!

6. По доріжках, по стежинках

З неба падають краплинки,

Та нас дощик не лякає,

Парасольки гарні маєм!

7.Ми дощу не боїмося,

Ось тепліше вберемося,

Мокроступці на ногах

Парасольки у руках!

8.Гарненькі парасольки

Усюди їх багато.

Коли Негода хлюпає,

Для них це справжнє свято!

Виконується танок «Парасольки».

Шапокляк: Діти, не така я вже й зла. Я теж хочу стати такою доброю і чемною, як ви. Але не знаю, як це зробити. Навчіть мене будь ласка.

Ведуча: Діти, навчимо?

Діти: Так!

9. Не зневажай, зла не бажай нікому,
Ділись останнім і добро твори.
Будь справедливим, чесним будь в усьому,
І щире слово людям говори.

Ведуча: А ще тобі потрібно запам’ятати деякі слова.

Шапокляк: Які слова?

Ведуча: Діти тобі підкажуть.

1. Зазеленіє старий пень, коли почує…
(Добрий день)
2. Розтане навіть льоду глиба від слова теплого …
(Спасибі)
3. Розтопить серце всякого сердечне слово…
(Дякую)

Шапокляк: Спасибі вам діти, я все запам’ятала. Я спробую виправитися.

Ведуча: Шапокляк, ну якщо ти вже хочеш стати доброю, то може підкажеш, чому Осінь не прийшла на бал, що ти з нею зробила?
Шапокляк Та нічого особливого – просто фарби у неї забрала. Терпіти не можу всякої там різнокольоровості.

Ведуча: А мені здається, що наші діти зможуть цьому зарадити, бо в нас є свої фарби.

-Діти, де ми можемо знайти фарби для осені?

Діти: На городі!

Ведуча:Тоді швидко вирушаймо на город, там ми знайдемо які фарби?

Діти.Червону, жовту, помаранчеву!

10. На городі- дружній сміх

Є чому радіти.

Велетенський урожай

Виріс тут за літо.

11.Ось зелені та цупкі

На городі огірки.

Довгі, соковиті,

Бадиллям повиті.

12.Помідори чималі

Червоніють на гіллі

Полюбляють діти

Сік томатний пити.

13.А у гичці бурячок

Темний заховав бочок.

Щоб поїсти борщику

Зварим його в горщику.

14.Нагодує всіх вона,

Ця картопелька смачна,

Її бульби їстівні

Дозрівають у землі.

15.Баклажан, коли зростає

Дуже дивний колір має.

Наче літечко розлило

Фіолетове чорнило.

16.Руденька морквинка

Містить вітаміни.

Хто її вживає

Хвороби не знає.

17.І зелену і руду

Цибулину я знайду.

Хоч пекуча і гірка,

Та ж гарнесенька яка!

18.Дивне сонечка творіння –

Ця довгенька жовта Диня.

І смачна і соковита,

В ній тепло й духмяність літа.

Танок «Овочів»

Ведуча: Дякую вам, овочі, за те, що принесли нам жовту помаранчеву та червону фарбу.

ВедучаА ще нам потрібна зелена фарба. Хто ж нам її принесе — підкаже загадка.

На ставку — зелені стриби…
Ні-ні-ні! Вони — не риби,
І не раки, і не краби,
То — веселі наші ….(жаби)

Жабка:

Журилась під осінь малесенька жабка:

Уже пожовтіла у соняха шапка,
І жовтими стали листочки у клена,
А я ще і досі — зелена-зелена!
Ведуча: Не сумуй, жабка! Ти повернула зелений колір, щоб ми врятували Осінь.

Ведуча: Але сьогодні жабка прийшла до нас не сама, а з другом. Хто ж її друг, відгадайте!
В нього шубка з колючок,

Ніс,як гарний п’ятачок,
Має сіру спинку,

Очі – намистинки (їжачок)
Їжачок:

Я веселий їжачок,

В мене шапка з колючок.

Я грибів зібрав багато

І прийшов до вас на свято.
Пісня «Їжачкова парасолька»

Ведуча: Ось бачите, усі осінні фарби в нас є.

Заходить Осінь, танок з листячком ( 2-га молодша)
Осінь: Добрий день! В добрий час!
Рада дуже бачить вас!
Я Осінь чарівна й ясна.
Я дивна, наче казочка сама.
Тримаю пензлик у руках,
Малюю я в садах, в гаях.
Малюю всюди тут і там,
Щоб догодити, любі вам.
Щоб вміли ви красу кохати,
Щоб теж у руки пензлик брали,
Красу природи малювали.

Помічає Шапокляк.
- А ти що тут робиш? Це ти мені всі фарби перемішала?

Шапокляк: Пробач мені, будь ласка Осінь. обіцяю, я більше не буду тобі шкодити.

Осінь: Ну що діти? Пробачимо Шапокляк?
Діти: Пробачимо.

Осінь: Ну добре, залишайся на карнавалі, але як ти одяглась. Хто ж приходить на свято в чорному?

Шапокляк: Але у мене іншої одежі нема.

Ведуча: Осінь, а наші діти можуть її прикрасити кольоровими листочками і зробити її одежу по-осінньому святковою.

Проводиться гра «Прикрась костюм».

Осінь: Тепер і Шапокляк в святковому вбранні.

ШапоклякХай усім буде затишно з нами,
Хоч за вікнами дощик шумить,
Поговоримо про Осінь віршами
І хай музика ніжно звучить.

19. Осінь на узліссі фарби розбавляла
Пензликом легенько листя малювала.
Вже руда ліщина, пожовтіли клени,
У красі осінній тільки дуб зелений!
Утішає ясен: — Не сумуй за літом!
Глянь, усі дерева в золото одіті.

20.Золота красуне, осінь – чарівниця!
По землі крокує, золотом іскриться.
В жовте і червоне листячко фарбує,
І картини дивні, чарівні малює.

21.Лісом осінь походила

Все навкруг позолотила

Залишила лиш ялинку

Їжачкові на хатинку.

ОсіньЯ прийшла до Вас на свято

І хочу з вами танцювати.

ГРА «Чарівна хусточка »
Звучит весёлая музыка. Дети свободно двигаются по залу, танцуют. Музыка меняется на более тихую, спокойную. Дети приседают и закрывают глаза ладошками. Осень, расправив большой платок, обходит ребят и кого-нибудь из них накрывает платком.
Осень. Один , два, три! Хто сховався тут? Кажіть!
Не зівайте, а швиденько відповідайте!

Дети называют имя спрятанного под платком ребёнка. Если они угадали, Осень поднимает платок. Ребёнок, находившийся под платком, танцует под весёлую музыку, все ему хлопают. Играя в последний раз, Осень накрывает платком корзину с яблоками, незаметно внесённую в зал. Осень вновь произносит свои слова. Дети называют имя ребёнка, который, по их мнению, спрятался под платком.
Осень. Ні! Всі дітки є . А що ж під хусточкою?
Діти. Яблука!

Осінь: Завершено бал!
В добру путь вирушаю.
На згадку про себе
Корзину залишаю.
Урожай оцей багатий
Хай прийде у кожну хату!
Щоб усі ним ласували, —
І здоровя гарне мали!

До побачення!

Наши рекомендации