Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за порушення стандартів, норм і правил.

Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності передбачена Декретом Кабінету Міністрів України "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення" від 8 квітня 1993 року №30-93.

Відповідно до цього Декрету, у випадку порушення стандартів, норм і правил суб'єкт підприємницької діяльності (підприємець) несе відповідальність:

1. За передачу замовникові або у виробництво і застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції і технологічних процесів, розробник цієї документації сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості розробки.

2. За реалізацією продукції, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, підприємець сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції.

3. За реалізацію на території України імпортної продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, що діють, в Україні, щодо безпеки життя, здоров'я, майна людей і навколишнього середовища, підприємець сплачує штраф у розмірі 50 відсотків вартості реалізованої продукції.

4. За ухилення підприємства від надання органам державного нагляду продукції, яка підлягає контролю, він сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості продукції, що вироблена з моменту ухилення.

5. За реалізацію продукції, яка підлягає, але не пройшла обов'язкової сертифікації, підприємець сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції.

6. За реалізацію експортної продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, на що є письмове підтвердження споживача, підприємець сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції.

7. За реалізацію продукції, забороненої до випуску і реалізації органами державного нагляду, підприємець сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості реалізованої продукції.

8. За випуск, реалізацію підвищенонебезпечної продукції (отрута, отрутохімікати, вибухо- та вогненебезпечні речовини тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інструкції щодо експлуатації, зберігання, транспортування підприємець сплачує штраф у розмірі 50 відсотків вартості випущеної або реалізованої продукції.

9. За випуск, реалізацію продукції, яка внаслідок порушення вимог стандартів, норм і правил є небезпечною для життя, здоров'я і майна людей, штрафна санкції передбачені також Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Стаття 167.Випуск (в тому числі з ремонту) або реалізації продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (сталонів) щодо якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України) тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій та уповноважених ними осіб від трьох до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 170.Недодержання стандартів і технічних умов при транспортуванні, зберіганні і використанні (експлуатації) продукції, якщо Це спричинило зниження якості, псування якості, або наднормативні втрати продукції тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Стаття 170-1Випуск продукції (товарів), реалізація (обмін) продукції (у тому числі імпортної) виробником або продавцем, виконання робіт, надання послуг підприємства або громадянам-споживачам без сертифіката відповідності, якщо його наявність передбачена чинним законодавством, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю від трьох до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постанову про накладення штрафів видають головний державний інспектор Республіки Крим, області, міста або його заступники, а у випадках, передбачених пунктами 7 і 9 - головний інспектор України або його заступники. У разі невиконання порушником постанови протягом 15 днів з дня її видання, сума штрафу стягується у безпосередньому порядку державною податковою інспекцією.

Якість продукції

Якість - це сукупність властивостей продукції, здатних задовольняти певні потреби відповідно до призначення.

Техніко - економічні показники якості:

ПОКАЗНИКИ ПРИЗНАЧЕННЯ ; ПОКАЗНИКИ НАДІЙНОСТІ;

ПОКАЗНИКИ ТЕХНОЛОГІЧНОСТІ; ЕРГОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ; ЕСТЕТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ;

ПОКАЗНИКИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ТА УНІФІКАЦІЇ;

ПАТЕНТНО - ПРАВОВІ ПОКАЗНИКИ .

Штрихове кодування

Об'єктами кодування штриховим кодом є інформаційні символи цифри, букви, службові знаки. Штрихові коди залежно від їх структури поділяються на: цифрові й буквенно-цифрові; дискретні; безперервні; двонаправлені; контролепридатні; з фіксованою довжиною коду; із змінною довжиною коду; з різною інформаційною щільністю.

Найпоширенішими в економічно розвинених країнах є такі штрих-коди: "2 з 5" або "2 з 5 Іпс1а§ігіа1"; "2 з 5 з чергуванням чи ІТЕ (ІпіегпаііопаІ 1\УО ОҐЕІУЄ)"; 39; 93; Сооаоаг 128; ЕАМ (Еигоре Аггісіе МитЬег); ІІРС (ИпіГогт Ргосіисі Согіе).

Згідно з цими нормативними документами в Україні можуть використовуватися такі штрихові коди: ЕАІЧ-13 (ЕАГЧ-8), ІТЕ 128,39. Характеристика їх детально наведена в КНД 50-051-95. Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі в 1996 р. видало наказ, згідно з яким з 01.01.2000 р. всі товари, що реалізуються через роздрібну торгівлю, повинні маркуватися штрих-кодами тринадцяти- або восьмирозрядними. Восьмирозрозрядні присвоюються тільки у виняткових випадках для малих товарів, поверхня упаковки яких не перевищує 40 кв. см.

Штрих-код ЕАМ містить таку інформацію. Перші дві або три цифри називаються префіксом і позначають країну виробника продукції.

Деякі країни, які вступили в ЕАN першими (Бельгія, Великобританія, Данія, Франція та інші), встигли одержати дворозрядні префікси, а коли мода на штрих-коди стала поширюватися в усьому світі, було вирішено економити номери і освоювати трирозрядні префікси. Так, Україні присвоєно префікс 482. Остання цифра штрих-коду є контрольною. Вона служить для того, щоб після зчитування коду апарат міг переконатися, що він зрозумів все правильно.

В її розрахунку використані всі цифри коду, і тому, якщо хоч одна з них зчитана неправильно, результат не розпізнається і апарат подасть сигнал про те, що необхідно поновити зчитування. Всі інші цифри позначають підприємство і товар. Система кодування розроблена таким чином, що кожний товар, виготовлений в будь-якій точці світу, має свій власний неповторний код і не може бути сплутаний ні з яким іншим. Міжнародний товарний код ЕАN присвоюється продукції Асоціацією товарної нумерації України відповідно до рекомендацій Міжнародної Асоціації товарної нумерації і державних стандартів України

2.1.1. Поняття про взаємозамінність та її види

Взаємозамінністю виробів (машин, приладів, механізмів тощо), їхніх частин або інших видів продукції називають їхню властивість рівноцінно замінювати при використанні будь-якого з сукупності екземплярів виробів, їхніх частин або іншої продукції будь якимодно типовим екземпляром.

Сучасне велико серійне і масове виробництво машин, обладнання і приладів, їх складання, експлуатація (використання) і ремонт ґрунтується на використанні принципів взаємозамінності деталей, вузлів і агрегатів.

Відповідно до ДСТУ1.0-93 взаємозамінність - придатність одного виробу, процесу, послуги для використання замість іншого виробу, процесу, послуги з метою виконання одних і тих самих вимог.

Наявність взаємозамінних запасних частин до машин дає можливість підтримувати постійну їх працездатність в процесі в процесі експлуатації (використання), оскільки будь-яка спрацьована чи не справна деталь, вузол чи агрегат можуть бути замінені новими чи відновленими (запасними).

Найбільш розповсюдженою є повна взаємозамінність. Вона забезпечує можливість складання без додаткового припасування (або заміни при ремонті) будь-яких незалежно виготовлених із заданою точністю одно типових деталей в складанні одиниці, а останніх - у вироби при збереженні складанні одиниць і виробів технічних вимог за всіма параметрами якості. Повна взаємозамінність можлива в тих випадках, коли розміри, форма, механічні, електричні та інші кількісні та якісні характеристики деталей та складальних одиниць знаходяться в заданих межах, а зібрані вироби задовольняють технічні вимоги. Крім цього, для забезпечення взаємозамінності необхідно встановлювати оптимальні номінальні значення параметрів деталей, технології їх виготовлення тощо.

Комплекс науково-технічних вихідних положень, виконання яких при користуванні, виробництві та експлуатації забезпечує взаємозамінність деталей, складальних одиниць та виробів, називають принципом взаємозамінності.

Властивість складально придатності та можливості рівноцінної заміни будь-якого екземпляру взаємозамінної деталі, складальної одиниці на будь-який інший однотипний екземпляр дозволяє виготовляти деталі в одних цехах машинобудівних зводів серійного виробництва, а складати їх в інших. При складанні використовують стандартні кріпильні деталі, підшипники кочення, електротехнічні, гумові, та пластикові вироби, часто уніфіковані агрегати, що одержані з інших виробництва. При новій взаємозамінності складання виконують без доопрацювання деталей та складальних одиниць. Таке виробництво називають взаємозамінним.

Для забезпечення повної взаємозамінності високоточних з'єднань потрібно використовувати технологічне обладнання, високу кваліфікацію праці, тому повну взаємозамінність економічно доцільно застосовувати для деталей з допусками, не меншими 6-го квалітету і то для виробів, які складаються з невеликою кількості деталей, наприклад, з двох, які утворюють з'єднання (з'єднання отвору з валом).

Тому часто відмовляються від повної взаємозамінності і переходять до неповної (обмеженої, часткової) взаємозамінності.

При неповній взаємозамінності деталі для з'єднань високої точності виготовляють з свідомо зниженою точністю (з більшими допусками), якої можна досягнути на звичайному устаткуванні без особливих затрат, а у складанні машин застосовують компенсатори цієї заниженої точності (регулювальні болти, шайбі, прокладки) або допускають навіть припасування однієї з деталей.

Поряд з повною взаємозамінністю допускається обмежена, чи неповна, взаємозамінність, наприклад, групова, при якій виготовлені деталі за розмірами на декілька груп, далі проводять складання деталей однойменних (одномірних) груп (селективне складання).

Таке складання підвищує точність з'єднання.

До неповної взаємозамінності відносять також:

- складання на основі імовірнісних розрахунків;

- складання з регулюванням положення чи розмірів окремих деталей виробу;

- складання з припасуванням однієї із зібраних деталей.

Розрізняють також взаємозамінність за геометричними параметрами деталей і функціональну.

Взаємозамінність за геометричними параметрами передбачає взаємозамінність за розмірами, формою, взаємним розташуванням поверхонь і осей деталей та шорсткістю їх поверхонь.

Деталь, яка зайняла своє місце в машині (вузлі чи агрегаті) без додаткових операцій оброблення чи припасування ще не означає, що вона взаємозамінна з даною деталлю, яку вона замінила.

Якщо деталь, крім того, що вона зайняла своє місце в машині (вузлі чи агрегаті) ще й виконує свої функції відповідно до технічних вимог, тоді тільки її можна вважати взаємозамінною.

Отже, функціональна взаємозамінність - такий різновид взаємозамінності, за якого деталь (вузол чи агрегат), крім того, що вони зайняли своє місце в машині без додаткових операцій оброблення, припасування, добирання чи регулювання, ще й виконують свої функції відповідно до технічних вимог.

Наприклад, взаємозамінне зубчасте колесо, крім здатності займати своє місце в машині, повинно передавати заданий обертовий момент, мати в зачепленні з іншим зубчастим колесом певне передаточне відношення і володіти достатнім технічним ресурсом.

Інший приклад. Паливний насос дизельної паливної апаратури, крім того, що він займає своє місце в машині за приєднувальними розмірами, повинен забезпечити подання певної кількості пального під заданим тиском і у певний момент часу, тобто забезпечити функціональні вимоги, що ставляться до нього.

Функціональна взаємозамінність досягається за рахунок властивостей матеріалів: фізичних, хімічних, механічних. Неабияке значення для забезпечення функціональної взаємозамінності має термічна і інші різновиди оброблення деталей.

Взаємозамінність за геометричними параметрами забезпечує з'єднуваність деталей (вузлів, агрегатів), тоді як функціональна взаємозамінність забезпечує економічно оптимальне службове функціонування вузлів і агрегатів відповідно до заданих технічних вимог.

Для складальних одиниць, вузлів чи агрегатів, які входять до складу машин і постачаються по кооперації, розрізняють також внутрішню і зовнішню взаємозамінність.

Внутрішня взаємозамінність визначається точністю розмірів деталей, які входять до складальних одиниць, вузлів, агрегатів, виробів,що виготовляються на даному виробництві. Наприклад, взаємозамінність тіл кочення (кульок чи роликів) у підшипниках кочення,деталей двигуна внутрішнього згорання, коробки передач тощо.

Зовнішня взаємозамінність забезпечується розмірами і формою приєднувальних поверхонь вузлів чи агрегатів та їх основними експлуатаційними показниками. Наприклад, зовнішня взаємозамінність двигунів внутрішнього згорання чи електромоторів дозволяє цілком змінювати один двигун на інший за приєднувальними розмірами, потужністю, частотою обертання вала.

Підшипники кочення є взаємозамінними за діаметрами посадкових поверхонь внутрішнього і зовнішнього кілець та ін.

Зовнішня взаємозамінність має важливе значення при кооперуванні виробництва.

Взаємозамінність:

- забезпечує високу якість виробу;

- знижує собівартість виробу;

- сприяє при цьому використанню прогресивної технології та вимірювальної техніки.

Взаємозамінність має велику економічну ефективність, оскільки в значній мірі визначає собівартість виробів, підвищує якість продукції.

Вироби з взаємозамінними деталями мають більш однорідні властивості (точність, надійність, довговічність, безвідмовність в роботі), і відповідно, є якіснішими.

Використання принципу взаємозамінності дає змогу в широких масштабах здійснювати спеціалізацію і кооперування підприємств, що дає велику економію праці і коштів завдяки застосуванню на спеціалізованих машинобудівних чи ремонтних підприємствах більш продуктивного високо точного спеціалізованого технологічного обладнання, комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів.

При експлуатації (використанні) і ремонті машин у сільському господарстві взаємозамінність набуває особливо важливого значення, оскільки вихід з ладу однієї з деталей призводить до значного простоювання машин, які працюють у полі.

В сучасному машинобудуванні взаємозамінність є однією з головних передумов організації масового виробництва з конвеєрним складанням. Без взаємозамінності деталей, вузлів і агрегатів складання на конвеєрі неможливе, а тим більше неможливе автоматичне складання, яке за останні роки набуває великого поширення.

2.1.3. Історія розвитку взаємозамінності.

Історія виникнення і розвитку системи взаємозамінності тісно пов’язана з історією розвитку тульських збройних заводів, де вперше у світі було створено взаємозамінне виробництво.

Історичні документи засвідчують, що ще в 1761 році тульські зброяри почали виготовляти окремі частини рушниць за зразковими мірами-лекалами. При цьому кожна деталь рушниці спочатку припасовувались до відповідного лекала, або до так званого нормального калібру, який за розмірами і формою відповідав оброблюваній деталі. Після цього деталі без додаткового оброблення легко підходили до будь-якої рушниці.

У першій половині ХІХ століття взаємозамінність на збройних заводах вже перебувала на високому рівні. Про це свідчать дані інспекторських звітів збройної канцелярії Росії, яка періодично перевіряла роботу заводів.

Така перевірка звичайно супроводилась розбиранням замків кількох довільно взятих рушниць, після чого всі частини змішували, а потім знову складали. результати кожної такої перевірки відображались у звітах. В одному з них значиться, наприклад, що складені замки мали «хід такий же вільний, як коли б частини кожного одна з одною навмисно були припасовані».

В іншому звіті говориться, що «справді, всі частини прийшлись одна до одної цілком точно».

У створенні високого рівня взаємозамінності у виробництві вогнепальної зброї велику роль відіграла вмілість збройних майстрів,особливо лекальників, що виконували складні лекала (калібри) з нечуваною на той час точністю.

Слід відмітити, що в епоху Петра І турбувались не тільки про кількість виробленої зброї, але й про її якість. Причому вимоги до бракоробів були строгими. так 6-го квітня 1722 року був виданий Петром І указ « О пробовании железа». В указі, зокрема, зазначалось таке: «Повеливаю хозяина тульськой оружейной фабрики Корнилу Белоглазова бить кнутом и сослать на работу в монастырь, понеже он, подлец, осмелился войску государеву продавать негодне пищали и фузеи. Старшину Флора Фукса бить кнутом и сослать в Азов, пусть не ставит клейма на плохие ружья».

Значно пізніше принципи взаємозамінності почали застосовувати за кордоном. перші спроби організувати взаємозамінне виробництво були зроблені у франції, Англії та Америці. Так, в 1856 році в Лондоні проходим черговий міжнародний з’їзд діячів промисловості. Один з учасників з’їзду поставив питання: чи не можна домогтися того, щоб будь-яка «нормальна» свічка завжди відповідала гнізду підсвічника так, щоб нижній кінець не потрібно було ні підстругувати, ні обгортати папером. Тобто питання ставилось про організацію взаємозамінності свічок і підсвічників.

Зараз цоколь будь-якої однотипної електричної лампочки, купленої у будь-якому місці земної кулі, завжди загвинтиться в патрон незалежно від того, в якій країні він був виготовлений.

Розвиткові взаємозамінності сприяв також розвиток книгодрукування. Адже для того, щоб набір виявився можливим, літери повинні бути взаємозамінними, мати однакову висоту.

Принципи взаємозамінності поступово почали переходити з військової промисловості в загальне машинобудування.

Сучасне машинобудування, експлуатація та ремонт машин не мислимі без застосування принципів взаємозамінності. Взаємозамінність дає змогу порівняно швидко, без застосування високо кваліфікаційної праці замінювати спрацьовані або пошкоджені в процесі експлуатації машин деталі, вузли й агрегати, що підвищує експлуатаційні показники машин і зменшує витрати на їх ремонт.