Санітарно-бактеріологічна характеристика
Повітряного середовища аптечних приміщень
| Приміщення | Санітарний стан повітря (кількість МО, які осідають на 1 м2 поверхні за 1 хв) | ||
| добрий | задовільний | незадовільний | |
| Зал обслуговування | До 150 | 150-175 | Понад 175 |
| Асистентська, фасувальна, матеріальна | До 100 | 100-125 | Понад 125 |
| Асептична, кубова-стерилізаційна | До 50 | 50-75 | Понад 75 |
| Мийна | До 125 | 125-150 | Понад 150 |
Оцінка мікробного повітря житлових і громадських приміщень за фільтраційним та аспіраційним методом можу бути проведена за показниками, наведеними у табл.3.
Таблиця 3
Показники чистоти повітря приміщень
| Характеристика чистоти повітря | Мікробне число повітря, мг/м3 | Кількість | ||
| улітку | узимку | стрептококів | стафілококів | |
| Чисте | До 1500 | До 3000 | До 10 | До 75 |
| Задовільне | 1500-2500 | 3000-4000 | 10-40 | 75-100 |
| Помірно забруднене | 2500-5000 | 4000-7000 | 40-120 | 100-150 |
| Дуже забруднене | Понад 5000 | Понад 7000 | Понад 120 | Понад 150 |
Санітарна охорона атмосферного повітря.
У даний час існує два підходи в методиці санітарної охорони атмосферного повітря.
1. Досягнення найкращих практичних результатів від проведення заходів. Основа їх – досконала технологія виробництва. Це найефективніший, але дорогий підхід.
2. Керування якістю повітряного середовища. Сутність його полягає в гігієнічному нормуванні, що і є в даний час основою охорони атмосферного повітря.
Цей підхід має декілька концепцій. Одна концепція полягає в нормуванні шкідливих компонентів в сировині і є невдалою, так як не забезпечує рівня безпечних концентрацій в атмосферному повітрі. Друга – встановлення граничного допустимого викиду (ГДВ) для кожного підприємства і на основі ГДВ – стабілізація гранично-допустимих концентрацій (ГДК) забруднень. Це на сьогоднішній день є одним з найдієвіших засобів охорони повітря.
ГДК – це концентрації, які не мають на людину ні безпосередньої, ні опосередкованої дії, не понижують її працездатності, не впливають негативно на її самопочуття і настрій.
По ГДК роблять висновок наскільки існуюче забруднення перевищує допустиму межу. Для цього проводять експеримент з точно заданими умовами, що забезпечує не тільки велику точність одержаних даних, але і дозволяє встановити контролюючі показники, не чекаючи появи несприятливих наслідків для здоров’я населення.
На першому етапі експерименту вивчаються порогові концентрації рефлекторної дії – поріг запаху і в деяких випадках поріг подразнюючої дії. Ці дослідження проводять з волонтерами на спеціальних установках, що забезпечують подачу в зону дихання строго дозуючих концентрацій хімічних сполук. У результаті статистичної обробки одержаних результатів встановлюється порогова величина.
На другому етапі досліджень вивчається резорбційна дія сполук в умовах тривалих експозицій на піддослідних тваринах (переважно безпородних білих щурах) з метою встановлення середньодобової ГДК. Хронічний експеримент в спеціальних затравочних камерах триває не менше 4 місяців. Тварини повинні знаходитись в камерах круглодобово.
Важливим моментом є вибір досліджуваних концентрацій. Переважно вибирають три концентрації: перша – на рівні порогу запаху, друга – в 3-5 разів вище і третя – в 3-5 разів нижче. Якщо досліджувана речовина не має запаху, то концентрації для токсикологічного експерименту розраховують за формулами, що спираються на регламентовані гігієнічні, токсикометричні показники або на фізико-хімічні параметри і особливості структури речовин.
Заходи по охороні атмосферного повітря поділяються на:
1) технологічні; 2) планувальні; 3) санітарно-технічні; 4) законодавчі.
Санітарними нормами проектування встановлено 5 класів санітарно-захисних зон:
1) І клас – 1000 м; 2) ІІ клас – 500 м; 3) ІІІ клас – 300 м; 4) ІV клас – 100 м; 5) V клас – 50 м.
Особливе значення мають законодавчі заходи, які визначають відповідальність різних організацій за охорону повітря.
Питання для самоперевірки
1. Фізіологічні зсуви в організмі при дії температури, вологи і швидкості руху повітря.
2. Яке апаратурне оснащення використовують для вимірювання температури повітря приміщень?
3. Який порядок роботи з приладами для визначення температури повітря?
4. Наведіть методику визначення температурного режиму приміщень.
5. На основі чого проводять оцінку результатів визначення температурного режиму?
6. Якими показниками характеризується вологість повітря?
7. Яке апаратурне оснащення використовують для вимірювання відносної вологості повітря приміщень?
8. Наведіть методику визначення вологісного режиму приміщень.
9. Як проводять оцінку результатів визначення вологісного режиму?
10. Дайте визначення поняття «роза вітрів».
11. Які прилади використовують для визначення швидкості та напряму руху повітря?
12. Наведіть методику визначення швидкості руху повітря різними приладами.
13. Яким чином оцінюють результати визначення швидкості руху повітря?
14. Понижений атмосферний тиск, вплив на організм людини.
15. Підвищений атмосферний тиск, вплив на організм людини.
16. Комплексна дія мікрокліматичних факторів на організм.
17. Поняття про іонізацію повітря, позитивні та негативні іони, коефіцієнт уніполярності.
18. Радіоактивність повітряного середовища, її гігієнічне значення.
19. Інфрачервона радіація, її гігієнічне значення.
20. Ультрафіолетова радіація, її гігієнічне значення.
21. Видима радіація, її гігієнічне значення.
22. Азот, кисень і вуглекислий газ в повітряному середовищі та їх гігієнічне значення.
23. У чому полягає принцип методу Лунге-Цекендорфа для визначення діоксиду вуглецю в повітрі?
24. Як проводять визначення діоксиду вуглецю в повітрі за методом Лунге-Цекендорфа?
25. За якими критеріями оцінюють чистоту повітря житлових і громадських приміщень?
26. Гігієнічне значення забруднення атмосферного повітря.
27. Які показники характеризують мікробне забруднення повітря?
28. Які є методи визначення кількості мікробів у повітрі?
29. На чому заснований седиментаційний метод (метод осадження)?
30. У чому полягає фільтраційний метод дослідження мікробного аерозолю?
31. Яка будова й принцип роботи приладу Кротова?
32. Наведіть методику визначення мікробного забруднення повітря аспіраційним методом.
33. Як проводять оцінку результатів дослідження мікробної забрудненості повітря?
34. Які існують підходи в методиці санітарної охорони атмосферного повітря?
35. Що таке гранично допустима концентрація (ГДК)?
36. Які етапи має експеримент по визначенню ГДК, коли роблять висновок наскільки існуюче забруднення перевищує допустиму межу.
37. Скільки передбачено санітарними нормами проектування класів санітарно-захисних зон?
Завдання для перевірки засвоєння навчального матеріалу.
1. Розрахуйте відносну вологість повітря у житловому приміщенні та оцініть умови мікроклімату, якщо відомо, що температура повітря 20оС, абсолютна вологість повітря 12,36 г/м3, максимальна вологість за температурою сухого термометра 17,164 г/м3.
2. У виробничому приміщенні сухий термометр аспіраційного психрометра показав температуру 28оС, вологий 26,5оС. Атмосферний тиск становить 745 мм рт.ст., швидкість руху повітря – 0,5 м/с. Оцініть стан мікроклімату приміщення.
3. Напишіть формулу для визначення вмісту діоксиду вуглецю в повітрі за методом Лунге-Цекендорфа.
4. У повітрі приміщення визначали вміст діоксиду вуглецю за методом Лунге-Цекендорфа. При цьому проведено 8 стискань груші поза приміщенням (зовнішнє атмосферне повітря) та 4 стискання груші в обстежуваному приміщенні. Визначте концентрацію діоксиду вуглецю в повітрі, порівняйте з нормами та зробіть гігієнічний висновок.
5. В асистентській до початку роботи зроблено посів повітря на поживне середовище приладом Кротова. Режим посіву: 3 хв зі швидкістю 25 л/хв. Після термостатування на чашці виросло 45 колоній. Складіть висновок про стан повітряного середовища.