Розрахунково-пояснювальна записка
З КУРСУ
“АВТОМАТИЗАЦІЯ ВИРОБРИЦТВА ГАЛУЗІ”
Хмельницький
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Хмельницький національний університет
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ
З КУРСУ
“АВТОМАТИЗАЦІЯ ВИБНИЦТВА ГАЛУЗІ”
для студентів спеціальності 7.090222
“Обладнання легкої промисловості та побутового обслуговування”
усіх форм навчання
Затверджено
на засіданні кафедри МАЛП
Протокол N3 від 22.10.2004р.
Хмельницький
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Згідно з навчальним планом студенти спеціальності 7.090222 “Обладнання легкої промисловості та побутового обслуговування” у 9 семестрі виконують розрахункову роботу (РР) з дисципліни “Автоматизація виробничих процесів”.
Мета РР - розвиток творчого мислення у студентів та застосування набутих ними під час вивчення курсу навичок при автоматизації конкретних виробничих задач, а також оформленні результатів роботи у відповідності до вимог нормативних документів.
Одним з важливих завдань РР є розвиток у студентів самостійності та відповідальності за прийняті технічні та технологічні рішення. РР вирішує задачу практичного застосування знань, здобутих при вивченні згаданого курсу, а також інших спеціальних і загально інженерних дисциплін. Крім того при виконанні РР реалізується один з методів активного навчання. Останній полягає у аналізі конкретної виробничої проблеми, розгляді альтернативних варіантів її розв`язання та детальній розробці обраного підходу. При підготовці до рішення проблеми студент має ознайомитись з рівнем вирішення аналогічних задач у світовій практиці. Всі необхідні креслення виконуються за допомогою певного графічного редактора і представляються викладачу у роздрукованому вигляді.
Тематика РР визначається керівником і обов`язково узгоджується з студентом. При розробці тематики, як правило, враховується напрямок дипломного проектування. Завдання на РР студенти отримують у керівника. Консультації в ході роботи проводяться викладачем індивідуально згідно з графіком розробленим кафедрою МАЛП. Студенти-заочники в разі потреби можуть користуватися перепискою або отримувати телефонну консультацію за тел.(0382)72-89-33. Захист РР відбувається публічно у строки, що визначені кафедрою.
2 ОБСЯГ ТА ЗМІСТ РОЗДІЛІВ РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ
Розрахункова робота складається з двох частин. Перша текстова - розрахунково-пояснювальна записка, а друга - графічна частина.
Розрахунково-пояснювальна записка
РР виконується згідно з вимогами ДСТУ 3008-95 загальним обсягом до 30 сторінок формату А4. Кожний розділ РР починається з нової сторінки.
Текстовий матеріал розташовується у такій послідовності: титульний аркуш (додаток А); бланк завдання на РР (додаток Б); реферат; зміст РР з вказівкою сторінок розташування розділів; перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень та термінів; основна частина РР; список використаної літератури; додатки.
2.1.1.Реферат РР призначений для ознайомлення з нею. Він має бути викладеним стислою мовою і містити:
- відомості про обсяг РР, кількість ілюстрацій, таблиць, джерел згідно з переліком посилань, додатків;
- текст реферату;
- перелік ключових слів (подаються великими літерами в називному відмінку в рядок через коми).
Тест реферату має відбивати подану у РР інформацію у такій послідовності:
- об`єкт розробки;
- мета роботи;
- методи досягнення результату;
- результати та новизна;
- галузь застосування;
- висновки.
Обсяг реферату не повинен перевищувати однієї сторінки формату А4.
2.1.2. До змісту РР включають: перелік умовних позначень; вступ; послідовно перелічені назви усіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки); висновки; перелік використаної літератури; назви додатків і номери сторінок, на яких міститься початок матеріалу.
На аркуші, де наведено “Зміст”, виконується основний напис за формою 2 по ГОСТ 2.104-68. На решті аркушів РР вміщується основний напис за формою 2а. У графах основного напису вказуються: тема РР у родовому відмінку, позначення документу за ГОСТ 2.201-80 тощо. Наприклад позначення документу: МА АВП 05 00 000 00 РР, де 05 останні цифри біжучого року виконання роботи.
2.1.3. Після змісту на окремому аркуші наводиться перелік усіх прийнятих у РР умовних позначень, символів, одиниць, скорочень та термінів. Незалежно від цього за першою появою цих елементів у тесті РР наводиться їх повна розшифровка
2.1.4. Основна частина РР складається з таких розділів:
- вступу (коротко вказується оцінка сучасного стану проблеми, світові тенденції її розв`язку, актуальність та мета роботи);
- опису технологічного процесу, конструкції об`єкту, призначення приладу або системи автоматичного контролю (в залежності від особливостей одержаного завдання) і формування вимог до засобів автоматизації;
- огляду відомих принципових рішень автоматизації процесу, що розглядається з відображенням його сучасного стану. (джерела пошуку інформації - патентна, технічна, інформаційна та реферативна література, підручники, журнальні статті тощо);
- обґрунтування вибору і опис функціональної (принципової) технологічної схеми автоматизації, засобів контролю та регулювання;
- розрахунок окремих вузлів виконавчих пристроїв, блоків або елементів схеми, що вибираються з завдань третього розділу за варіантами;
- основні висновки по роботі (наводять оцінку основних результатів роботи, вміщують рекомендації щодо їх використання з врахуванням світових тенденцій вирішення поставленої задачі);
2.1.5. Список використаної літератури складається з джерел, на які є посилання в основній частині РР. Його наводять у кінці тексту, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути проставлені посилання. В списку джерело подається мовою оригіналу у порядку, за яким вони згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку і є номером посиланнями в тексті, що проставляється у квадратних дужках, наприклад [1] або [3,4].
Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів. Методику складання списку подамо на прикладах:
Для книг :
1. Тонковид Л.А. Автоматические манипуляторы в обувном производстве. - М.: Легпромбытиздат, 1987, - 176 с.
Для наукових статей, що опубліковані -
у журналах :
1. Г.М. Драпак, Т.П. Романець Математична модель процесу взаємодії вакуумного захвату з об`єктом маніпулювання. // Вісник технологічного університету Поділля. - 1998. - N4, ч.2. с. 89-91.
у наукових збірниках :
1. Шмаков И.А. и др. Ориентация деталей швейных изделий при их сборке с помошью пневматических струйных устройств.// Научно-исследовательские труды ЦНИИШП, сб. 30. М.: Легкая индустрия, 1976, - с. 19-23.
у тезах доповідей наукових конференцій :
1. В.Шабайкович Аспекти модульної технології складання. // 3-й міжнародний симпозіум українських інженерів-механіків у Львові. Тези доповідей. - 21-23 травня 1997р. - м. Львів. - с. 116-117.
Для інформаційних видань :
1. Основные тенденции развития автоматизированного оборудования для легкой промышленности./ ЦНИИ “Румб”; Бабак Т.В. и др - М.: 1995. Вып.2 - 88 с.
Для патентних джерел :
1. Патент України N 31204А Спосіб автоматичного складання виробів / Перебийніс І. - заяв. 15.06.95 ; N453634/23; Опубл. у бюлетні ПВ, 1998, N 3; МПК А43D 11/00.
2.1.6. У додатках вміщують матеріал у вигляді таблиць, алгоритмів, програм для ЕОМ тощо, а також аркуші графічної частини РР. Кожний додаток розміщують на окремому аркуші і позначають послідовно великими літерами української абетки, наприклад додаток А, додаток Б, додаток А.1, додаток А.2 і.т.п. Додатки повинні мати спільну з рештою РР наскрізну нумерацію сторінок.
2.1.2 Загальні правила оформлення РР
Нумерація сторінок РР наскрізна. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, який не нумерується, як до речі і бланк завдання. Номери решти сторінок проставляються арабськими цифрами у правому верхньому куті аркушів.
2.1.2.1 Рубрикація розділів
Текст РР розділяють на розділи, підрозділи, пункти, підпункти тощо. Перераховані елементи РР нумерують арабськими цифрами без крапки. Реферат, зміст, перелік позначень не нумеруються. В основній частині РР не нумерується вступ, висновки, список літератури та додатки. Нумерація починається з наступного за вступом розділу основної частини РР. Підрозділи певного розділу нумеруються у його межах через крапку, наприклад 1.1, 1.2 тощо без крапки в кінці. Те саме стосується і підпунктів, наприклад 1.1.1, 1.1.2, тощо. Назви розділів подаються великими літерами; підрозділів, пунктів, підпунктів тощо - малими, окрім першої. Нумерація проставляється перед їх назвами. Підкреслення або кольорове написання назв не допускається.
2.1.2.2 Ілюстрації
У тексті РР використовуються різного роду ілюстрації (рисунки, схеми, графіки тощо). Кількість останніх визначається змістом конкретної РР і має сприяти кращому його розумінню. Всі ілюстрації позначаються словом “Рисунок”. Ілюстрації подаються безпосередньо у тексті після їх згадування. Номер ілюстрації складається з номера розділу і номера даного рисунка, наприклад, рисунок 2.1. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті, наприклад “на рисунку 4.1 наведено...” Посилання на вдруге подається з додаванням слова “дивись”, наприклад (див. рис. 2.5). Кожна ілюстрація супроводжується відповідним підрисуночним написом, що подається після номера рисунка і пишеться з великої літери. Наприклад, “Рис. 2.2 - Гідравлічна схема ...”
2.1.2.3 Таблиці
Цифровий матеріал, результати розрахунків, порівняльні характеристики тощо бажано подавати у табличному вигляді. Кожна таблиця повинна мати вигляд відповідно до рисунку 2.1
Таблиця N - Назва таблиці
Рисунок 2.1
Таблиці слід розташовувати у тексті безпосередньо після згадки про них або на наступній сторінці. У тексті мають бути посилання на всі таблиці. Нумерація таблиць виконуються арабськими цифрами у межах розділів (крім таблиць, що наводяться у додатках). Наприклад, таблиця 2.4, без крапки після останньої цифри. Назви таблиць подаються малими літерами, звичайно окрім першої. Назва таблиці має бути стислою і відбивати її зміст.
2.1.2.4 Формули та рівняння
Розрахунки слід вести у системі СІ. Формули та рівняння розташовуються у тексті безпосередньо після згадки про них і розміщуються посередні сторінки. Вище та нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Формули та рівняння (крім тих, що наведені у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією у межах розділу. Номер подається у круглих дужках, наприклад (1,10) - перша формула десятого розділу. Нумерація розташовується на рівні формули або рівняння у крайньому правому положенні на рядку. Розшифровка значень символів і чисельних коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід приводити безпосередньо після них у тій послідовності, в якій вони наводяться. Наприклад,
Відомо, що
W(j ) = U( ) +jV( ) (3. 34)
де U( ), V( ) - відповідно дійсна та уявна частина характеристики.
Формули, що слідують одна за одною і не відокремлені текстом, розділяються комою. Формули, що використовуються для розрахунків подаються у такий послідовності. Спочатку наводиться символічне написання формули. Далі, як показано вище, наводиться розшифровка використаних символів. Після чого, з нового рядка за знаком рівності. що слідує за основним символом, записується чисельні значення величин і чисельний результат розрахунків, і їх розмірність.
2.2 Графічна частина
Графічна частина РР виконується на ПЕОМ в одному з графічних редакторів згідно з вимогами ЕСКД і складається з 1-2 аркушів формату А4. Після погодження форми та змісту креслень і підписання їх керівником вони розміщується у додатку до РР.
Конкретний зміст графічної частини зазначається у завданні на РР, що видається студенту керівником.
РОЗРАХУНКОВА РОБОТА
3.1. Завдання 1 - Визначення точності вимірювань
Запис результату безпосереднього вимірювання (вибір варіанту – за останньою цифрою персонального шифру студента). При опосередкованому вимірюванні величини одержано результати прямих вимірювань (X, V, Z). Формулу зв'язку подано у табл. 3.1
Таблиця 3.1 – варіанти завдань.
Номер Варіанту | X | Y | Z | Формула зв’язку |
5,0 0,1 | 10,0 0,1 | 10,0 0,2 | E=40XYZ | |
3,0 0,1 | 5,0 0,5 | 10,0 0,2 | E=X3 | |
4,0 0,2 | 5,0 0,5 | 10,0 0,2 | E=30X2Z | |
4,0 0,4 | 5,0 0,5 | 10,0 0,2 | E=3XY | |
4,0 0,2 | 3,0 0,1 | 10,0 0,2 | E=5X2/Y | |
8,0 0,4 | 3,0 0,3 | 10,0 0,2 | E=XY1/2 | |
2,0 0,1 | 10,0 0,1 | 10,0 0,2 | E=0.5X2Y | |
20,0 0,1 | 10,0 1 | 10,0 0,2 | E=X/Y | |
1,0 0,03 | 1,0 0,04 | 10,0 0,2 | E=XY | |
3,0 0,1 | 5,0 0,5 | 10,0 0,2 | E=2X3 | |
5,0 0,1 | 10,0 0,1 | 10,0 0,2 | E=10XZ2 | |
3,0 0,1 | 5,0 0,5 | 10,0 0,2 | E=4YX3 | |
4,0 0,2 | 5,0 0,5 | 10,0 0,2 | E=20X2Z | |
4,0 0,4 | 5,0 0,5 | 10,0 0,2 | E=4XYZ | |
4,0 0,2 | 3,0 0,1 | 10,0 0,2 | E=6X2/Z | |
8,0 0,4 | 3,0 0,3 | 10,0 0,2 | E=XZY1/2 | |
2,0 0,1 | 10,0 0,1 | 10,0 0,2 | E=0.5X2Z | |
20,0 0,1 | 10,0 1 | 10,0 0,2 | E=4X/Z | |
1,0 0,03 | 1,0 0,04 | 10,0 0,2 | E=XYZ | |
3,0 0,1 | 5,0 0,5 | 10,0 0,2 | E=2X3Z |
Приклад рішення задачі:
Записати результат вимірювання, якщо E=XY; X=3,0 0,1; Y=2,0 0,2, то АЕ=3*2=6
тоді Е=6,0 0,8
3.2. Завдання 2 - Аналіз принципових схем систем дистанційного вимірювання технологічних параметрів або автоматичної сигналізації
Проаналізувати принципову схему (вибір варіанта—за останньою цифрою персональною шифру студента); побудувати відповідну функціональну схему за ГОСТ 21.404—85 (табл. 3.2).
Таблиця 3.2.
Варіант | Призначення системи | Рисунок |
Дистанційного результатів зміни зусилля з реєстрацією результатів Дистанційного вимірювання кута повороту вала технологічно машини Дистанційного вимірювання витрат рідини в трубопроводі Дистанційного тиску газу в технологічній місткості Дистанційного вимірювання тиску газу в технологічній місткості Дистанційного вимінювання температури в камері М Вимірювання тиску та витрат рідини, що подається до технологічної міскості Автоматичної сигналізації відхилення рівня рідини в резервуарі від норми Автоматичної сигналізації відхилення від норми тиску газу в технологічній місткості Автоматичної сигналізації температури у камері М | 3.1 3.2 3.3 3.4 3.5 3.6 3.7 3.8 3.9 3.10 |
Рис.3.1
Рис.3.2
Рис.3.3
Рис.3.4
Рис.3.5
Рис.3.6
Рис.3.7
Рис.3.8
Рис.3.9
Рис.3.10