Характер впливу за час, год

3,0

Ґрунтова

Низова слабка

Низова сильна Непхова

Суцільна в завалах

Суцільна верхова на площі понад ЗО га

Суцільна в насе­лених пунктах

Примітка ЛО

Зсі типи

Зсі типи при

Герметизації

Ге саме

Окремо розмі­щені з повною ізоляцією Вбудовані з під­пором більше З кг/см'

З порушеною герметизацією

Л О

ЛО

ЛО

Л Л Л

отрулГГерелньої важкості: слабкість,

Вбудовані

ЛО

Окремо роз­міщені З порушеною герметизацією ■ легке отруєння: головний біль, пульсація у скронях;

г Т * - I Г -

ЛО ВТ

ВТ, со

СО, ВТ СО, ВТ

СО, ВТ СО, ВТ ВО, ВТ ЛО.ВТ СО, ВТ ЛО

ЛО.ВТ 1СО,ВТЇ во, ВТ

На швидкість поширення пожежі в населеному пункті значний вплив мають вогнестійкість будівель, щільність забудови та швидкість приземного вітру (табл. 92, 93).

Таблиця 92. Швидкість поширення пожежі залежно від характеристи­ки району пожежі та швидкості приземного вітру Район поширення пожежі Швидкість поширення пожежі, м/год при вітрі 3—5 м/с при вітрі 10—20 м/сек Лісові пожежі низові 100—200 до 1000 верхові 200—600 до 2500 У районах забудови будівлями ТІ' і ТТТ ступеня вогнестійкості 60—120 150—350 У районах забудови будівлями IV і V ступеня вогнестійкості 120—300 300—900 У забудовах сільських населе­них пунктів IV і V ступеня вог­нестійкості 500—900 до 2500

Таблиця 93. Вогнестійкість будівель Ступінь вогнестій­кості бу­дівель Частини будівель Несучі, стіни схо­дових клі­ток Заповнен- и між стінами Сумісні Поверхові Перего­родки Протипо- • і і1 її і ліСліШ стіни І Незго- раючі, Згод Незго- раючі, Згод Незго- раючі, 1 год Незго- раючі, 1,5 год Незго- раючі, 1 год Незго- раючі, 4 год II Те саме, 2,5 год Те саме, 0,25 год Те саме, 0,25 год Те саме, 1 год Те саме, 0,25 год Те саме, 4 год III Те саме, 2 год Те саме, 0,25 год Згораючі Важко- згораючі, 0,75 год Важко- згораючі, 0,25 год Те саме, 4 год її Важко- згораючі, 0,5 год Важко- згораючі, 0,25 год Те саме Те саме, 0,25 год Те саме, 0,25 год Те саме, 4 год ї Згораючі Згораючі Те саме Згораючі Згораючі Те саме, 4 год

Примітка. Цифрами вказані межі вогнестійкості будівель, год.

Щільність забудови можна визначити за формулою

Щ, = ^Л 1 0 0 % ,

" в

де Щ« — щільність забудови; 7І„« — загальна площа об'єкта; П« — площа будівель.

Вогнестійкість будівель характеризується горючістю їх елементів і межами вогнестійкості основних конструкцій.

Межа вогнестійкості будівельних конструкцій — це час від почат­ку дії вогню до виникнення наскрізних щілин, або досягнення темпе­ратури 200 °С на поверхні, протилежній дії вогню або її руйнування. Характеристика ступенів вогнестійкості будівель наведена в табл. 93.

Можливість проїзду через райони пожежі рятувальних загонів, пожежних формувань залежатиме від багатьох факторів: типу лісу, метеоумов, пожежної готовності горючих, матеріалів, захищеності особового складу, вогнетривкості техніки, характеру забудови насе­лених пунктів, ширини вулиці. Прохідність доріг у зоні лісових по­жеж можна визначити за даними табл. 94.

'Гаїілнци 'і. 4 . прохідці Вид пожежі

Г у зоні лісої

» з ------------------

МОНІТОРИНГ І прогнозування надзвичайних ситуацій Таблиця 94. Прохідність

Глибина небезпечної

их пожсж'

Можливість проходження ря- тувальних загонів і умови

Ґрунтова Низова слабка

Низова сильна

Верхова, що поши­рюється

Верхова, що не поширю­ється (на площі понад 30 га)

Суцільна в завалах, І не поширюється

Цо 7,5—10 До 10—20 До 100—200

Вся зона пожежі

Вся зона пожежі

Можливе

Можливе, сильне задим­лення

Утруднене, сильне задим­лення

Неможливе протягом 0,5 год, утруднене 1,5 год

Неможливе 1,5—2 год Неможливе 3—4 год

Площа .

ілісового масиву не менше <5 га, довжина дороги в лісі не менше і іш м, ширина просіки, по якій проходить дорога, 20 м.

Для планування проведення рятувальних робіт у населених пунк­тах при пожежах важливою є оцінка можливості проходу техніки людей. Прохідність вулиць у населених пунктах при одночасному Грінні значної кількості будівель залежно від ступеня вогнетрив­кості, висоти будівель і величини руйнувань наведена у табл. 94, 95.

нри

пожежі

Таблиця 95. Прохідність вулиць у населених пунктах

Ступінь вогне­тривкості буді­вель у зонах слабих і середніх руй-нувань