Способи пересування тварин

Слово вчителя

Важко знайти людину, яка б не мала хоч якогось уявлення про симетрію. «Симетрія» — слово грецького походження. Воно, як і слово «гармонія», означає відповідність, наявність певного порядку, закономірності в розташуванні частин.

Природа — дивовижний творець і майстер. Усе живе в природі має властивість симетрії.

Якщо зверху подивитися на будь-яку комаху і подумки провести посередині пряму (або площину), то ліві і праві половинки комах будуть однаковими і за розташуванням, і за розмірами, і за забарвленням. Адже ми й разу не бачили, щоб у жука або бабки чи будь-якої іншої комахи кінцівки ліворуч були б ближче до голови, ніж праворуч, а праве крило метелика або сонечка було б більшим, ніж ліве. Такого в природі не буває, інакше комахи не змогли б літати.

Симетричність, властиву живій природі, людина використала у своїх досягненнях, винайшовши літак, створивши унікальні будівлі архітектури. Та й сама людина є фігурою симетричною.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

3. Засвоєння нового матеріалу

План пояснення нового матеріалу

1. Два типи симетрії як відображення способу життя. (Розповідь учителя, бесіда, словникова робота.)

2. Способи пересування тварин. (Розповідь учителя, технологія «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в групах, самостійна робота учнів з підручником.)

Робота в групах (або парах, якщо в класі мало учнів)

Завдання для груп:

— Схарактеризувати способи пересування тварин за планом:

1) Спосіб пересування.

2) Приклади тварин, здатних до такого способу пересування.

3) Спосіб життя тварин.

4) Особливості будови тварин, пов’язані зі способом пересування.

I група — плавання.

II група — повзання.

III група — лазіння.

IV група — стрибання.

V група — літання.

VI група — планерування.

Після самостійної роботи представники груп характеризують способи переміщення відповідно до плану.

1. Два типи симетрії як відображення способу життя

Слово вчителя

Симетрія в просторі — це красиве, гармонійне й урівноважене пропорційне співвідношення частин або елементів різних форм предметів, організмів або об’єктів. У просторі навколо нас можна спостерігати дуже багато неживих предметів симетричної форми. Живі організми, як найпростіші, так і складні високоорганізовані, також у своїй будові мають елементи симетрії.

Запитання до учнів:

— Пригадайте з курсу математики, що таке симетрія.

Очікувана відповідь учнів:

Симетрією тіла називають певний геометричний порядок у розташуванні подібних частин тіла.

— Що є елементами симетрії?

Очікувана відповідь учнів:

Елементами симетрії є центр симетрії, лінія (вісь) і площина.

Словникова робота

Площина симетрії — площина, що ділить об’єкт на дві рівні (дзеркально симетричні) частини.

Вісь симетрії — пряма лінія, при повороті навколо якої на деякий кут, менший за 360°, об’єкт збігається сам із собою.

Центр симетрії — точка, що ділить навпіл усі прямі лінії, які сполучають подібні точки об’єкта.

Зазвичай через центр симетрії проходять осі симетрії, а через вісь симетрії — площини симетрії.

Розповідь учителя

Симетрія в біології — це закономірне розташування подібних (однакових) частин тіла або форм живого організму, сукупності живих організмів щодо центра або осі симетрії.

Запитання до учнів:

— Пригадайте, які симетрії тіла характерні для вивчених вами тварин. (Променева (радіальна) та двобічна.)

Технологія «Мікрофон»

— Що таке радіальна (променева) симетрія?

— Як вона проявляється у тварин?

Обговорення відповідей учнів, формулювання поняття.

Радіальна симетрія — форма симетрії, при якій тіло збігається саме із собою при обертанні об’єкта навколо певної точки або прямої. Тобто якщо тварина буде обертатися навколо цієї осі на певний градус, то вона буде збігатися сама із собою. У радіальносиметричних істот є верхня і нижня частини, але правої і лівої, передньої і задньої немає.

Технологія «Мікрофон»

— Що таке двобічна симетрія?

— Як вона проявляється у тварин?

Обговорення відповідей учнів, формулювання поняття.

Двобічна симетрія — це симетрія дзеркального відображення, при якій об’єкт має одну площину симетрії, щодо якої дві його половини дзеркально симетричні. У тварин двобічна симетрія проявляється у схожості або майже повній ідентичності лівої і правої половин тіла.

Проектування зображення на екран1 — двобічна симетрія, 2 — променева симетрія

Робота в парах

Завдання:

— Наведіть приклади тварин, яким притаманна променева і двобічна симетрія. (Один учень наводить приклад тварини, яка має променеву симетрію тіла, а інший — двобічну, потім — навпаки.)

Запитання до учнів:

— У яких тварин уперше з’явилася двобічна симетрія тіла? (Плоскі черви.)

«Мозковий штурм»

— Із чим пов’язане формування різних видів симетрії у тварин?

Очікувана відповідь учнів:

Формування різних видів симетрії тіла пов’язане з певним типом живлення, характером руху тварини та середовищем існування.

— Які особливості середовища існування та характеру руху променевосиметричних організмів?

Очікувана відповідь учнів:

Променевосиметричні форми пов’язані із середовищем, однорідним за трьома вимірами, та з нерухливим, малорухливим або пасивним характером руху.

— Із чим пов’язане виникнення двобічної симетрії?

Очікувана відповідь учнів:

У тварин поява двобічної симетрії тіла пов’язана з повзанням по субстрату (по дну водойми), у зв’язку із чим з’являються спинна і черевна, а також права й ліва половини тіла. Загалом, серед тварин двобічна симетрія більш виражена в активно рухомих форм, ніж у сидячих.

Розповідь учителя

У тварин із двобічною симетрією один кінець тіла стає переднім і до нього зміщаються ротовий отвір та органи чуття, оскільки цей кінець першим натрапляє на джерела подразнень. Сюди ж переміщається і центр нервової системи — «мозок». Таким чином формується головний відділ тіла. Головна вісь тіла проходить від переднього полюса, де розміщений ротовий отвір, до заднього, де розміщений анальний отвір. Тому єдину площину симетрії можна провести вздовж головної осі тіла, яка поділяє його на ліву і праву половини.

Способи пересування тварин

Розповідь учителя

Більшість тварин здатні до пересування. І про особливості їх пересування можна багато прочитати або самому провести спостереження. Ось як описував переміщення хамелеона французький натураліст М. Кейн: «Хамелеон — безперечний чемпіон з нерухомості. Він здатний завмерти серед листя на декілька днів, а іноді й тижнів.…Хамелеон виявляє себе тільки під час руху… Він примудряється переміщуватись так, щоб… здаватися нерухомим, б’ючи всі рекорди з уповільнення рухів. Бургундський слимак поруч із ним виглядає гоночним болідом. Будь-який рух хамелеон розбиває на тисячу невловимих субрухів, фіксуючи їх на кожному міліметрі, наче при уповільненій зйомці. Спочатку ледь-ледь переміщується передня лапка — зависає, наче мацаючи повітря, потім у тому ж ритмі опускається на обране місце, після чого кігті надійно впинаються в дерево. Потім настає черга задньої лапки і так далі. Тільки коли всі кінцівки надійно укріплені, хамелеон дозволяє перенести хвіст на нову позицію».

Пересування, тобто здатність переміщуватися з одного місця на інше,— одна з найважливіших ознак переважної більшості тварин і відіграє величезну роль у їхньому житті.

Технологія «Мікрофон»

— Яке значення має пересування в житті тварин?

Пересування сприяє активному відшукуванню їжі та її захопленню. Тваринам, здатним до швидкого пересування, легше захищатися від несприятливих умов існування, від різних ворогів. Крім того, завдяки переміщенню відбувається розселення виду, захоплення нових територій з дещо відмінними умовами життя.

— Які ви знаєте способи пересування тварин? (Плавання, повзання, лазіння, ходіння, біг, стрибання, літання, планерування.)

«Мозковий штурм»

— Які основні причини вироблення у тварин різних способів пересування?

Обговорення відповідей учнів.

Розповідь учителя

Особливо різноманітними є способи пересування наземних чотириногих тварин. Переважна більшість їх може не тільки ходити, а й бігати, стрибати, плавати, деякі планерують. У них спостерігаються різні види ходи (алюру): дуже повільний, швидкий або повільний рисеподібний крок, швидка рись, інохідь, галоп.

Найповільніший вид ходи — це крок, при якому тварини по черзі дуже повільно спираються на три або чотири ноги, виносячи одну з них уперед. Так рухаються, наприклад, черепахи. Невипадково повільність їх пересування увійшла у приказку. За годину вони проходять приблизно 400 м. Але навіть серед плазунів є тварини, які пересуваються дуже швидко. До них належать багато ящірок — мешканців відкритих просторів (степів, пустель, напівпустель). Такі ящірки не повзають на череві, а бігають на витягнутих ногах з високо піднятим черевом.

За швидкість пересування деякі з ящірок одержали відповідні назви: прудка ящірка, швидка ящірка. До швидкобігаючих належать агами, пісчана, такирна та інші круглоголівки, наземні види ігуан, справжні ящірки та ін. Для них характерне пересування швидкою риссю, а деякі з них при швидкому бігу підіймають передні кінцівки і рухаються лише на задніх (деякі ігуани, південноамериканські ящірки-бігуни тощо).

Найшвидшим видом пересування є галоп. Він характерний для деяких ссавців: майже всіх копитних, хижаків, зайцеподібних.

Робота в групах(або парах, якщо в класі мало учнів)

Завдання для груп:

— Схарактеризувати способи пересування тварин за планом:

1. Спосіб пересування.

2. Приклади тварин, здатних до такого способу пересування.

3. Спосіб життя тварин.

4. Особливості будови тварин, пов’язані зі способом пересування.

I група — плавання.

II група — повзання.

III група — лазіння.

IV група — стрибання.

V група — літання.

VI група — планерування.

Після самостійної роботи представники груп характеризують переміщення відповідно до плану.

Запитання до учнів:

— Які способи пересування характерні для ваших домашніх тварин? (За результатами домашнього завдання.)

Виступи учнів з короткими розповідями.

4. Узагальнення і закріплення знань

4.1. Гра «Ланцюжок».

Перший учень називає тварину, другий — спосіб переміщення, який їй притаманний, третій — коротко характеризує ознаки пристосування тварин до способу пересування, четвертий — наводить приклади інших тварин, яким характерний такий самий спосіб пересування.

4.2. «Своя шпаргалка».

Учні повинні створити власний опорний конспект з набутих знань щодо нової теми, який вони зможуть використати під час відповіді на наступних уроках.

4.3. Розглянути зображення тварин та встановити тип симетрії тіла кожної з них.

4.4.«Ти—мені, я—тобі».

Учні складають запитання з вивченої на уроці теми, щоб поставити його комусь зі своїх однокласників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання.

5. Підбиття підсумків уроку

Технологія «Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалося…

— Мені не сподобалося…

— Від наступного уроку я чекаю…

6. Домашнє завдання

Завдання для всього класу.

Підручник

Зошит