Процес цілепокладення логістичного менеджменту
Процес цілепокладення логістичного менеджменту на підприємстві базується на моделі внутрішнього та зовнішнього стратегічного партнерства. Його створення починається з того, що на підприємстві розглядається всі "чому" і "як" формування чи удосконалення системи логістичного менеджменту. При цьому цілком правомірним є визначення відповідей на такі групи питань.
Споживачі.
а) які на сьогодні є реальні та потенційні споживачі, чому вони купують чи мають намір купувати вироблену продукцію підприємства та потребувати відповідного її сервісного забезпечення, а не у його конкурентів?
б) чи передбачається зміна потреб і вимог споживачів виробленої підприємством продукції та відповідного її сервісного забезпечення, якщо так, то що є рушійною силою таких змін?
в) як підприємство використає такі зміни на свою користь?
Конкуренти.
а) хто сьогодні основні конкуренти і можливі конкуренти завтра, чому споживачі віддають їм перевагу, а не підприємству?
б) чи змінюється динаміка конкурентної боротьби, якщо так, то що є рушійною силою таких змін?
г) як підприємство може використати такі зміни на свою користь?
Підприємство.
а) якщо споживачі прийняли рішення про перебудову підприємства на його користь, то як вони це бачать?
б) які найбільш прогресивні розробки можуть допомогти підприємству досягти конкурентних переваг у довгостроковій перспективі?
г) як підприємство може укріпити взаємовідносини з своїми ключовими споживачами, постачальниками, діловими партнерами?
При вивченні таких питань та намаганні практичного використання відповідей на них керівництво підприємства, як правило, повстає перед необхідністю подолати очевидну, але досить небезпечну своїми наслідками послідовність таких елементів формування цільових настанов підприємства на ефективну логістичну реорганізацію своєї діяльності.
1. Формування вищим керівництвом підприємства уявлення того, якими мають бути потреби споживачів на вироблену продукцію та віднесене до неї сервісне забезпечення.
Логістичну реорганізацію підприємства необхідно визначати не через товари та послуги, які пропонуються ринку, а через уявлення про покупців та кінцевих споживачів, які мають потребу у таких товарах і послугах. У той час як товари і послуги надходять на ринок чи його залишають, основні потреби і вимоги споживачів, їх групи залишаються. А відтак, постійно існує потреба у комунікаціях, транспорті і складах тощо. Щоб створена система логістичного управління була адекватною постійно змінюваному ринку, опис споживчих потреб має бути швидше за все розширеним, ніж звуженим.
2. Корпоративне профілювання.
Після визначення потреб й вимог споживача, або ж потенційних потреб споживчого ринку у цілому, керівництво підприємства вирішує питання "Як потреби і вимоги споживачів пов’язуються з сьогоденним чи майбутнім станом його системи логістичного управління?". Корпоративне профілювання виходить з дослідження наступних ключових факторів логістичного менеджменту у їх взаємодії й взаємозалежності.
Ключові стратегічні цілі логістичного менеджменту. Це те, що визначає майбутнє проекту логістичної реорганізації підприємства. Такі цілі розглядаються як декларація вищим керівництвом своїх намірів у довгостроковій перспективі. Їх здійснення буде постійно наближати підприємство до повної реалізації логістичної місії. Ключові цілі підприємства відбивають ключові цінності.
Ключові цінності. Вони передбачають розгляд логістичного менеджменту підприємства як такого, що ефективно інтегрує і адаптує окремі види логістичної діяльності (ключові сфери логістичної діяльності), процеси та ресурси, які у сукупності складають ланцюжок цінності. Елементи такого ланцюжка приймають участь у формуванні споживчої цінності виробленого продукту – від вихідних джерел сировини і матеріалів до підприємства-виробника кінцевої готової продукції і її споживачів.
Сутність ключових цінностей визначається такими положеннями.
З одного боку ключова цінність – це те, як її розуміє споживач:
сприйняття переваг і вигод, отриманих ним у результаті угоди з виробником чи продавцем, і як таких, що перевищують понесені ним при цьому загальні витрати на всіх етапах використання / споживання продукту (загальні споживчі витрати) [27].
При розгляді цінності з позицій споживача до уваги приймають загальні споживчі витрати, а не ціну, оскільки у більшості угод на поставку продукту, окрім ціни, присутні такі значимі для споживача витрати: на укладення угоди, на технічне обслуговування, на транспортування і зберігання, на навчання персоналу, безпосередньо експлуатацію та вилучення продукції з виробничого процесу та її утилізацію тощо [27].
З іншого боку "цінність" – це те, що визначає майбутнє підприємства. Це фундаментальне поняття про ідеальну поведінку підприємства на конкурентному ринку. Це певні переконання, на підставі яких приймаються управлінські рішення та здійснюються відповідні дії на ринку.
Більш точніше, цінність – це те, що "дійсно стратегічно важливо" для підприємства, як суб’єкту ринкових відносин. Її декларація може дати персоналу підприємства важливі указівки для переорієнтації внутрішньої і зовнішньої поведінки, особливо під час періодів організаційних змін.
Ключові цінності підприємства, які орієнтовані на реалізацію цілей логістичного менеджменту – це те, що визначає ефективну сукупну довгострокову діяльність з оптимізації доцільної сукупності внутрішніх і зовнішніх відносин всіх учасників потокових процесів на всіх етапах їх взаємодії. Визначення і сприйняття керівництвом підприємства таких ключових цінностей дозволяє по-новому побачити проблеми логістичного управління та усвідомити потребу логістичної реорганізації підприємства у цілому. Насамперед це встановлення причин виникнення відхилень від декларованих вихідних ціннісних пріоритетів підприємства у відношенні до споживача.
|
З позицій логістичного менеджменту підприємства формування ключових цінностей визначається такими етапами.
а) визначення ключових цінностей. Для цього управлінський апарат підприємства встановлює набір діючих цінностей, які сприймаються його персоналом: діловий імідж, потреба у прибутковості роботи, переконаність у безперечному виконанні всіх потреб споживачів і т. ін.
б) передача ключових цінностей. Ключові цінності, які визначають існуючий і майбутній стан логістичного менеджменту підприємства мають бути очевидними як для персоналу підприємства, так і для постачальників, споживачів, дистрибуторів і суспільства у цілому.
в) об’єднання ключових цінностей і практичної логістичної діяльності. Керівництво підприємства у якості пріоритету розглядає систематичне узгодження та координацію теоретичних положень логістичного управління (тобто теоретичних ідеалів логістики) і практичну поведінку підприємства у відношеннях із своїми бізнес-партнерами.
Саме взаємодія всіх вище означених факторів забезпечує підприємству можливість задоволення потреб і вимог споживачів.
3. Розробка уявлення про логістичну стратегію.
На цьому етапі обговорюється кожний з вище розглянутих елементів з позицій: – яким міг бути ідеальний ринковий стан підприємства, якщо воно могло б максимально задіяти свій виробничо-логістичний потенціал?
При цьому досліджуються такі проблеми:
глобальна мета – для чого існує підприємство?
ключова логістична мета – чого намагається досягти підприємство на конкурентному ринку?
ключові цінності – що визначає майбутнє підприємства на конкурентному ринку?
логістична стратегія – який базовий підхід до досягнення визначених цілей логістичного менеджменту?
логістична структура – яким чином повинно бути організована логістична система підприємства?
система логістичного управління і бізнес-процеси – якими мають бути логістичні процедури стратегічного й оперативного характеру?
логістичний персонал і кваліфікація – який тип персоналу і компетенцій логістичного підрозділу може задовольнити підприємство;
логістична культура і загальна бізнес-культура – які є побажання вищого керівництва до поведінки власного логістичного персоналу, як у межах підприємства, так і по відношенню до бізнес-партнерів (постачальників, посередників, кінцевих споживачів)?
Гнучкість і змінюваність змісту вище означених елементів цільових настанов різних підприємств обумовлює різноманіття підходу до вирішення проблем формування й розвитку системи логістичного управління. При цьому, визначення та ранжування основних цільових настанов за рівнем їх важливості, за критерієм віднесення їх до того чи іншого напрямку логістичної діяльності підприємства – це важлива передумова обгрутованості висновків з аналізу показників функціонування такої системи. Цільові настанови логістичного менеджменту узгоджуються з його стратегією. Коригування будь-якої мети безпосередньо відображається на складових стратегії, а відтак, на очікуваних ключових результатах логістичної діяльності підприємства. З одного боку у якості ключових результатів виділяють такі, що мають відношення до логістичної стратегії (вони важливі для підтримки та покращення ринкової позиції підприємства та утримання конкурентних переваг у довгостроковій перспективі), з іншого боку – такі, що мають відношення до стратегії фінансової діяльності (прибутковість як умова виживання на ринку).
Цільові настанови підприємства на ефективну логістичну реорганізацію своєї діяльності передбачають досягнення у довгостроковій перспективі оптимального рівня сукупних витрат при забезпечені йому більш суттєвих вигод, що містять споживчу цінність. При встановленні кожного варіанту логістичних витрат особливої уваги набувають їх структурні аспекти. При цьому може виявитися достатнім виділення та застосування лише окремих, найбільш важливих аспектів [28].
Правильність цілей логістичного менеджменту встановлюється досягненням планованого у довгостроковій перспективі збільшення прибутковості діяльності підприємства.
Цільові настанови підприємства на ефективну логістичну реорганізацію своєї діяльності визначаються деякою сукупністю "нормативних" цілей, як еталонних для оцінки успішності діяльності як логістичного підрозділу так і всього підприємства у цілому. Це дозволяє визначити чітку послідовність етапів розробки схеми упровадження логістичного менеджменту: "цілі логістичного управління → варіанти послідовності етапів формування системи логістичного управління → витрати за кожним варіантом формування системи логістичного управління → порівняння варіантів системи логістичного управління → прийняття рішення з формування системи логістичного управління ".
При визначені таких цільових настанов важливого значення набуває встановлення логістичних принципів, покладених у основу стратегічного мислення, визначаючих характер і природу всього механізму стратегічної взаємодії у цілому. Це досягається за таких умов:
узгодженість цілей логістичного менеджменту із загальними цілями та напрямами менеджменту підприємства у часових та просторових параметрах середовища функціонування, а також їх взаємопов’язаність і взаємозалежність з цілями обслуговуваних та обслуговуючих виробничо-комерційних, та інших систем;
визначеність цілі кожної логістичної функції та операції, виходячи з їх внеску у досягнення цілей логістичного менеджменту;
швидка та адекватна реакція виробника на потреби споживчого ринку, мінімізація рівня невизначеності впливу зовнішнього середовища;
зменшення до мінімуму обсягів запасів на всіх стадіях виробництва і реалізації продукції;
консолідація вантажоперевезень, якість обслуговування, підтримка етапів життєвого циклу виробленої продукції;
узгодженість матеріальних, інформаційних та інших характеристик процесів, що виражені через їх кількісні та якісні показники;
ліквідація конфліктів між інтересами, цілями та завданнями окремих підсистем та елементів логістичного менеджменту.
Цілі логістичного менеджменту базуються на використанні відповідних методів та їх виваженій адаптації до потреб досліджуваних процесів з врахуванням їх характерних властивостей. Такі методи дозволяють:
оцінювати фактичний стан системи логістичного управління;
встановлювати джерела та причини проблем і можливої низької ефективності системи логістичного управління на підприємстві;
визначити вплив конкретних факторів на виникаючі відхилення у системі логістичного управління;
формулювати висновки та пропозиції, реалізація яких дозволить усунути недоліки та забезпечити найбільший рівень оптимальності функціонування системи логістичного управління.
Досягнення цілі логістичного менеджменту, як правило, поєднується з бізнес-активностями підприємства щодо формування та утримання конкурентних переваг і вигод у довгостроковій перспективі. До критичних факторів успіху логістичної реорганізації підприємства відносять:
участь у визначенні цілей проекту керівництва вищого рівня;
наявність чітких, відпрацьованих цілей проекту;
наявність узгодженої методології виконання проекту, у тому числі методології створення моделей системи логістичного менеджменту;
належний професійний рівень керівника проекту;
створення та функціонування робочої команди, яка відповідає визначеним проектом завданням;
ефективне використання інструментальних засобів моделювання логістичного управління бізнес-процесами;
доведення до працівників підприємства проміжних і кінцевих результатів реалізації проекту.