Властивості функції розподілу
Тема: Випадкова величина, закон її розподілу. Функції розподілу випадкових величин
1. Види випадкових величин
Під випадковою величиною, пов’язаною з деяким випробуванням, розуміється всяка величина, яка при проведенні цього випробування приймає те чи інше значення. ВВ позначаємо великими латинськими літерами, а їх можливі значення – малими латинськими літерами з індексами. Наприклад, . Випадкові величини поділяються на дискретні та неперервні.
Дискретною випадковою величиною називається величина, можливі значення якої можуть бути пронумеровані в якомусь порядку і записані у вигляді послідовності .
Якщо таку нумерацію можливих значень з використанням натурального ряду чисел здійснити не можна, то випадкова величина називається неперервною. Кількість можливих значень такої величини є нескінченна. Наприклад, величина похибки, яка може бути при вимірюванні відстані; зріст людини тощо.
2. Поняття закону розподілу дискретних випадкових величин
Співвідношення між можливими значеннями випадкових величин ( ) та їхніми ймовірностями ( ) дістало назву закону розподілу випадкових величин.
Закони розподілу ДВВ можуть бути виражені таблицею (рядом розподілу), графіком (многокутником розподілу), аналітично (у вигляді функції ).
Приклад. У грошовій лотереї на 10 білетів розігрується один виграш у 50 г.о., 10 білетів -
у 1 г.о. Знайти закон розподілу випадкових величин – вартості можливого виграшу для власника одного лотерейного білета. Розв’язання.
Можливі значення випадкової величини: .
X | 0 | 1 | 50 |
P | 0,89 | 0,1 | 0,01 |
або Закон розподілу:
3. Інтегральна функція розподілу
Для повної характеристики неперервної випадкової величини вводять інтегральну та диференціальну функції розподілу.
Інтегральною функцією розподілу (функцією розподілу) називають ймовірність того, що випадкова величина Х прийме значення, менше х, тобто
Функція розподілу для ДВВ має вигляд .
Властивості функції розподілу
1.
2. зростаюча функція, тобто , якщо
3. =0 при ; =1 при
4. Диференціальна функція розподілу
Диференціальною функцією розподілу або щільністю ймовірностей НВВ називають похідну першого порядку від її інтегральної функції розподілу, тобто
Функція розподілу є первісною для диференціальної функції розподілу .
Ймовірність того, що НВВ Х прийме значення з інтервалу , можна знайти за формулою
або
Якщо диференціальна функція розподілу відома, то інтегральну функцію розподілу можна знайти за формулою . Властивості диференціальної функції розподілу
1. , тому, що вона є похідною зростаючої функції .
2. =0 при та .
3. тому, що подія - достовірна.
Приклад. Випадкова величина Х задана таблицею:
Х = хі | – 4 | – 1 | ||||
Р(Х= хі) = рі | 0,1 | 0,2 | 0,1 | 0,3 | 0,1 | 0,2 |
Побудувати F(x) та її графік.
Розв’язання.
F(x) можна записати в такій формі:
Графік функції F(x) зображено на рис. 1.
Рис. 1
Приклад. Закон неперервної випадкової величини Х задано у вигляді:
Знайти F(x) і побудувати графіки функцій f (x), F(x). Обчислити
Розв’язання.
Отже, функція розподілу ймовірностей буде така:
Графіки функцій f (x), F(x) зображені відповідно на рис. 1 і 2.
Рис. 1 Рис. 2
X | |||
P |
ряд розподілу (Барковський с.101)
- многокутник розподілу (Барковський с.102)