Виконання курсового проекту
Згідно з завданням на проектування, студент ознайомлюється з вихідними даними для проектування двигуна, підбирає необхідний літературний матеріал; за погодженням з керівником проекту вибирає прототип двигуна і механізм (систему), детальну конструкторську розробку якого передбачено.
На наступному етапі проводиться тепловий і динамічний розрахунки двигуна.
При цьому визначаються основні показники роботи двигуна, характерні розміри циліндро-поршневої групи і кривошипно-шатунного механізму, такі як: потужність, витрати палива, крутний момент, а також їх зміна залежно від швидкісного режиму (зовнішня характеристика), літраж, діаметр і хід поршня, радіус кривошипу, довжину шатуна тощо.
Динамічний розрахунок передбачає визначення сил, що діють у кривошипно-шатунному механізмі, характер їх змін залежно від кута повороту колінчастого вала і режиму роботи двигуна.
Враховуючи конструкцію двигуна-прототипу, визначені в розрахунках розміри діаметра циліндрів, ходу поршня, довжин кривошипа і шатуна, здійснюється ескізний (на міліметрівці) технічний рисунок двигуна, що проектується, розробка і компоновка механізмів, систем, вузлів і деталей.
При компоновці двигуна необхідно звертати увагу на вибір відстаней між осями циліндрів, їх узгодженість з розташуванням клапанів і їх приводом, формою, розмірами і розташуванням камер згоряння, розмірами шатунних і корінних шийок колінчастого вала, в цілому – на можливість роботоспроможності двигуна.
Після ознайомлення і погодження ескізного варіанту двигуна з керівником проекту, студент приступає до остаточної розробки конструкції двигуна, його механізмів і систем.
Креслення виконуються олівцем, тонкими лініями на аркушах формату А1, з дотриманням норм і вимог стандартів. Основними кресленнями являються подовжній і поперечний розрізи двигуна (2 аркуши, додатки Б, В).
Подовжній розріз двигуна виконується у площині осей циліндрів і колінчастого вала. При виконанні креслення поршнева і шатунна групи повинні мати розрізи. Можуть за вказівкою керівника проекту виконуватись допоміжні розрізи по осях розподільного вала, клапанів, штовхачів, осях вентилятора або насосу системи охолодження.
Поперечний розріз двигуна, як правило, проводиться по осі першого циліндра з повним або частковим (1/4 поршня) вирізом поршня при його знаходженні в верхній мертвій точці. Допоміжні вирізи виконуються по осях клапанів, штовхача, мастильного насосу, приводу мастильного насосу або переривника-розподільника.
При виконанні подовжнього і поперечного розрізів двигуна, студент може використати у своєму проекті прототип, враховуючи отримані при розрахунках основні розміри і вдосконалюючи креслення прототипу.
При конструктивній розробці двигуна повинні бути враховані:
– можливість доступу до деталей і вузлів, контроль або регулювання яких здійснюються в експлуатації;
– технологічну можливість виготовлення деталей, збірки-розбірки вузлів;
– можливість забезпечення мащення деталей, між якими відбувається тертя під час їх руху в вузлах.
Студент повинен самостійно виконати конструкторську розробку одного-двох вузлів або основних деталей двигуна. Прийняті конструктивні рішення обґрунтовуються в пояснювальній записці.
Після ознайомлення і перевірки керівником проекту креслень двигуна, які виконані тонкими лініями, виправлення зроблених керівником зауважень студент здійснює наведення креслень, штриховку і остаточне оформлення аркушів.
При виконанні креслень допускається використання машинної графіки.
Важливим етапом проектування є проведення розрахунків на міцність деталей кривошипно-шатунного механізму, механізму газорозподілу, а також систем мащення і охолодження двигуна.
Пояснювальна записка до проекту повинна включати:
– завдання на проектування;
– вступ, у якому висвітлюються актуальність і мета проекту;
– обґрунтування вибору вихідних даних;
– тепловий розрахунок двигуна;
– динамічний розрахунок двигуна;
– обґрунтування компоновки двигуна і його вузлів;
– розрахунок на міцність основних деталей, механізмів і систем (відповідно до завдання);
– висновки;
– перелік використаних літературних джерел, нормативних і довідкових матеріалів;
– зміст.
Пояснювальна записка викладається технічно грамотно, стисло і чітко. Розрахунки супроводжуються кресленнями, ескізами, графіками, епюрами, таблицями.
Графіки, діаграми, епюри також представляють на захист у вигляді додаткових креслень (2 аркуші формату А1).
На першому аркуші формату А1 зображуються (додаток Г):
– індикаторна діаграма в координатах р – V;
– діаграми сил, що діють на поршень, у розгорнутого по куту повороту колінчастого вала вигляді;
– діаграми тангенціальної і нормальної сил, що діють на шатунну шийку колінчастого вала;
– діаграма сумарного індикаторного крутного моменту;
– полярна діаграма сил, що діють на шатунну шийку колінчастого вала.
На другому аркуші формату А1(додаток Д) зображуються:
– епюра зносу шатунної шийки колінчастого вала;
– матеріали, що відносяться до спеціального завдання курсового проекту, за допомогою яких висвітлюються результати розрахунків і конструктивні розробки студента.
У пояснювальній записці і на кресленнях можуть бути представлені результати науково-дослідної роботи за погодженням з керівником проекту.
Пояснювальна записка і креслення у завершеному вигляді підписуються керівником проекту і виносяться на його захист.