Труд. Процес як елемент виробничого процесу

Кожен виробничий процес можна розглядати з 2 сторін.1. як сукупність змін шо їх зазнають придметипраці- технологічний процес.

2.Як сукупність дій робітників що спрямований на зиінупридмета праці-трудовий процес.

Трудовий процес-це сукупність методів і засобів впливу на предмет праці за допомогою знарядь праці з метою випуску продукції .Класифікація труд процесів:

1 за характером предмета праці та продукту праці:

1.1інформаційні-притаманні службовцям предметом праці і продуктом праці є інформ.

1.2 речовино енергетичний-характерний для робітників предметом праці є речовина та енергія.

1.3 віртуальні – пов’язані з інформаційним обслуговуванням робітників та службовців за допомогою комп’ютерних систем та мереж

2. за функціями що виконуються:

Основні,допоміжні, обслуговуючі.

З.За ступенем участі людини на предмет праці:ручні, машино-ручні, машинні, автоматизовані.

Основним елементом трудового процесу є операція: у складі операції розрізняють:

Трудовий рух-це однократне переміщення робочого органу виконавця у процесі праці.

Трудова дія - це сукупність кількох цільових трудових рухів.

Трудовий процес- це сукупність трудових дій, що виконуються за незмінних предметів та засобів праці які складають технологічно завершену частину операції.

Зміст трудового процесу - визначається технологічним процесом і виключає не тільки безпосередній вплив виконавця на предмет праці,Ай спостереження за роботою устаткування. Управління та контроль за ходом технологічного процесу.

Організація труд. процесу полягає у доцільній інтеграції в просторі та часі за к-стю та якістю предметів праці,знаряддя праці та живої праці.

Метою проектування труд. процесу є вилучення змісту і методів роботи створення продуктивного робочого місця, удосконалення виробничих систем, їх взаємодія з урахуванням вимог технологічного процесу.

2.Мета і з-ня організації праці на підприємстві.

Організація праці- це важлива складова організації виробництва . Сукупність О. П. полягає у створенні оптимальної взаємодії ,працюючих людей, знарядь, і предметів праці на основі доцільної організації робочих місць з врахуванням продуктивності і потреб людини. Організація праці -це сукупність технічних організаційних,санітарно гігієнічних заходів,що забезпечують ефективне використання робочого часу,устаткування ,виробничих навичок і творчих здібностей,кожного члену колективу.

Мета організації праці складається з 2 взаємопов’язаних

частин:

1.підвищити дохідність підприємства.

2. організувати праці.

В умовах ринкової економіки на усіх рівнях управління можна виділити економічні та соціально психологічні з-ня що до поліпшення організації праці.

Об’єктом організації праці є робочі с-ми(робочі місця)

Організація праці передбачає комплекс заходів який охоплює:

1. організацію труд. процесів, робочих місць і засобів виробництва.

2. організацію процесу праці в межах кількох робочих місць.

3. проектування процесу.

Основними напрямками підвищення р-ня організації праці та її ефективності є:

1. розподіл та кооперація праці.

2. організація та обслуговування робочих місць.

3. нормування праці.

4. оптимізація режимів праці та і відпочинку

5. раціоналізація труд. процесів

6. поліпшення умов праці

7. мотивація та оплата праці.

3.Принципи організації праці.

Наукова організація праці повинна здійснюватись дотриманням таких принципів:

1.Принцеп розвитку особистості - полягає в тому що праця повинна бути організована таким чином ,щоб могли розвиватися індивідуальні якості ,кожної людини.

2.Принцеп безпеки - полягає в тому,що працівники на своєму робочому місті повинні бути впевненні у відсутності загрози для їхнього здоров’я.

3. принцип справедливості - полягає в тому що частка кожного працівника в доходах має відповідати частці його трудового внеску.

Основними підсистемами організації праці є:

1.С-ма організації труд.процесу.

2. підсистема кадрового забезпечення.

3 Підсистема соціально - економічної мотивації праці.

4.Організація обслуговування робочих місць.

Робоче місце - це частина виробничої площі яка оснащена всім необхідним устаткуванням .інструментом, і призначена для виконання труд. операцій певної частини виробничого процесу.

Вид робочого місця визначається такими чинниками як:

- тип виробництва

- рівень поділу та кооперації праці.

- ступень механізації та автоматизації.

- к-сть устаткування на робочому місці.

Організація робочого місця–це створення певного комплексу організаційно-технічних умов для високо продуктивної та безпечної праці.

О-вні напрямки організації робочого місця:

1. Раціональна спеціалізація

2. Ефективне розміщення устаткування та предметів праці.

3. Освітлення робочого площі обслуговування.

4. Умови безпечності та високопродуктивної праці.

Планування робочого місця - це просторове розміщення засобів , предметів праці і виконавця. Кожне робоче місце має зовнішнє і внутрішнє технологічне планування .Зовнішнє технологічне планування - визначає параметри певної площі та розміщення елементів робочої с-ми для виконання технологічних операцій.

Внутрішнє технологічне планування – визначає параметри і порядок розташування інструменту,пристроїв, матеріалів джерел світла,та інших елементів з управлінням особливостей робочого місця.

Загальні вимоги до планування робочого місця.

1.Розмір робочої зміни має забезпечувати зручне виконання роботи.

2. устаткування має розміщуватись в полі зору робітника і бути доступним.

3. предмети постійного користування мають бути близько до робочого місця,а тимчасового користування в спеціальних місцях. Під с-мою обслуговування розуміють - регламентацією обсягів, термінів і методів .виконання допоміжних робіт із забезпеченням робочих місць усим необхідним.

Обслуговування робочих місць здійснюється за такими ф-ціями:

1.енергетична

2. транспортно-складська

3.Інструментальна

4.контрольна

4.облікова

5.господарсько-побутова.

Тема 16.

1.Вир-ча інфраструктура та її вплив на ЕП

Інфраструктура п-ва – це комплекс підрозділів і служб головна задача яких зводиться до забезпечення нормального ф-нняосн. в-ва і всіх сфер д-тіп-ва.

Виробнича інфраструктура – це комплекс обслуговуючих та допоміжних вир-в, які забезп. Основний вироб. процес сировиною, матеріалами, паливом, енергіею інструментом, а також підтримують обладнання в роб. Стані.

До виробничої інфраструктури відносять ремонтне, інструментальне, енергетичне, транспортне, складське, тарне госп. а також служби мат.-техн. забезп., лабораторних досліджень і т. д .

Склад і масштаби інфр. П-ва залежить від типу в-ва, номенклатури, та обсягу випуску прод., рівня спеціалізації, та організ. Виробничих процесів, розмірів п-ва, і його вироб. зв’язків. Вся система технічногобслуг. п-ва повинна відповідати наступним вимогам:

1. Забазпечення умови випуску конкурентно спроможної прод. при мінімальних витратах.

2. Забезпечувати гнучкість і мінімальну перебудову при переході осн. В-ва на випуск нової прод.

3. Носити профілактичний характер і тд.

Основними напрямами вдосконалення лрганізації допоміжних господ. Ринках п-ва є:

1. Централізація і концентрація однорідних процесів обслугов.

2. Механізація та автоматизація техн. Процесів.

3. Раціоналізація управління

4. Використання стимулюючих систем оплати праці.

2. Забезпечення вир-ва технологічним оснащенням

Інструментальне госп. П-ва – це сукупність підрозділів зайнятих придб. Виготовленням та ремонтом інструменту, його обліком, зберігання і видачею в цехи та на роб. Місця.

Головна мета інструмент. Госп. – це своєчасне і безперебійне забезп. Цехів, дільниць і роб. Місць необх. Високоякісним інструментом.

Для досягнення головної мети необхідно вирішити наступні завдання:

1. Визначення потреби в інструменті

2. Планування його придбання чи виготовлення.

3. Забезпечення інструм. Виробн. Процесу і технічної підготовки в-ва нових виробів.

4. ОРГАНІЗАЦІЯ РАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТЕХН. НАГЛЯД.

5. Ремонт і відновлення інструменту

6. Організ. Обліку і зберігання

7. Аналіз ефективності використання.

Забезпечення інстр. Планується в певній послідовності для чого необх. встановити:

1. Номенклатуру споживаного інстр.

2. Витрати інстр. По кожному виду

3. Запаси по п-вувцілому.